Організація обліку і аудиту розрахунків підприємства з оплати праці
Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 19:09, дипломная работа
Краткое описание
Оплата праці (заробітна плата) представляє собою один з основних
факторів соціально-економічного життя країни, колективу, людини. Високий
рівень заробітної плати може спричинити добродійний вплив на економіку в
цілому, забезпечуючи високий попит на товари та послуги.
Оглавление
ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ
ОБЛІКУ
І
АУДИТУ
РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА З ОПЛАТИ ПРАЦІ
8
1.1. Економічна сутність, види та форми оплати праці
8
1.2. Облік розрахунків підприємства з оплати праці
14
1.3. Організація аудиту розрахунків підприємства з оплати
праці
21
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ
ПІДПРИЄМСТВА
З
ОПЛАТИ
ПРАЦІ
(НА ПРИКЛАДІ ВАТ "ВНДІАЕН")
32
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 32
2.2. Порядок нарахування та утримання при розрахунку з
оплати праці
41
2.3. Організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці
на підприємстві
64
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ
РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
69
3.1. Вдосконалення синтетичного, аналітичного та
первинного обліку
69
3.2. Вдосконалення розрахунку середньої заробітної плати
81
3.3. Шляхи вдосконалення аудиту розрахунків підприємства
з оплати праці
87
ВИСНОВКИ
92
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
96
Файлы: 1 файл
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
"Допущений до захисту"
Завідуючий кафедрою
бухгалтерського обліку і аудиту
___________________________
___________________________
(підпис)
"____"_____________ 2007 р.
Дипломна робота
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста
Тема роботи: “Організація обліку і аудиту розрахунків підприємства з оплати
праці (на прикладі ВАТ "ВНДІАЕН")”
Виконав студент: VІ курсу (денної/заочної) форми навчання
група ЗОА-11 спеціальність 8.050106 “Облік і аудит”
Керівник
дипломної роботи:
доцент Пасько Тетяна Олександрівна
_____________________
(підпис)
"___" __________200__ р.
Виконавець-випускник:
Ольховик Олексій Володимирович
"___" __________2007 р.
Суми – 2007
3
ЗМІСТ
ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ
ОБЛІКУ
І
АУДИТУ
РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА З ОПЛАТИ ПРАЦІ
8
1.1. Економічна сутність, види та форми оплати праці
8
1.2. Облік розрахунків підприємства з оплати праці
14
1.3. Організація аудиту розрахунків підприємства з оплати
праці
21
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ
ПІДПРИЄМСТВА
З
ОПЛАТИ
ПРАЦІ
(НА ПРИКЛАДІ ВАТ "ВНДІАЕН")
32
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 32
2.2. Порядок нарахування та утримання при розрахунку з
оплати праці
41
2.3. Організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці
на підприємстві
64
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ
РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
69
3.1. Вдосконалення синтетичного, аналітичного та
первинного обліку
69
3.2. Вдосконалення розрахунку середньої заробітної плати
81
3.3. Шляхи вдосконалення аудиту розрахунків підприємства
з оплати праці
87
ВИСНОВКИ
92
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
96
ДОДАТКИ
103
4
ВСТУП
Оплата праці (заробітна плата) представляє собою один з основних
факторів соціально-економічного життя країни, колективу, людини. Високий
рівень заробітної плати може спричинити добродійний вплив на економіку в
цілому, забезпечуючи високий попит на товари та послуги.
В наш час мінімальна оплата праці не виконує ролі соціальної гарантії,
що адекватно відображує соціально-економічні умови. Більш того, вона стала
грати непритаманну їй роль технічного нормативу при визначенні розмірів
стипендій, пенсій, соціальних виплат.
Специфіка перехідного періоду, котрий сьогодні переживає Україна,
полягає в тому, що в умовах лібералізації соціально-трудових відносин
держава вже не контролює організацію оплати праці, а ринкові важелі ще не
вступили в повну силу. Для теперішньої ситуації в області оплати праці
характерна зростаюча диференціація в рівні заробітної плати між галузями,
регіонами і підприємствами. До числа важливих в наш час відноситься також
проблема усунення надмірної диференціації в оплаті праці керівників
підприємств та інших робітників, що є однією з причин виниклої напруги в
соціально-трудовій сфері.
Винагорода за працю є основним стимулом працівників, які
здійснюють процес виробництва та виробляють матеріальні блага. Витрати
на оплату праці як складова собівартості безпосередньо впливають на
результати фінансово-господарської діяльності підприємства, однак їх
збільшення при нормальній організації виробничого процесу є наслідком
підвищення рівня продуктивності праці, якісних характеристик продукту, що
виробляється, та доходу.
Реформа бухгалтерського обліку вплинула на облік розрахунків з
оплати праці не лише в частині зміни рахунків, що беруть участь у
5
відображенні операцій розрахунків з оплати праці. Суттєві зміни методології
бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці пов'язані з новим
підходом до класифікації витрат підприємства. Сьогодні підприємства мають
більше самостійності у виборі прийомів та напрямів власної облікової
політики. Зокрема, це стосується самостійного вибору порядку ведення
обліку витрат, створення резерву на оплату відпусток, вибору форм і систем
оплати праці, що найбільш прийнятні для даного підприємства.
Вирішити деякі з вказаних проблем можна за допомогою справедливої
оплати праці основаної на відповідному ефективному відшкодуванні затрат
робітника в процесі трудової діяльності. Вона здобуває особливу значимість
на сучасному етапі в зв’язку зі змінами умов господарювання, збільшенням
об’єму прав і повноважень господарюючих суб’єктів, коли виникає
додаткова необхідність розробки і впровадження на кожному підприємстві
системи оплати праці, що направлена на: максимальне використання
трудового потенціалу працівників, точну і повну оцінку кількості і якості
праці. Через організацію заробітної плати повинен досягатися необхідний
компроміс між інтересами роботодавця та робітника, що сприяє розвитку
відносин соціального партнерства між двома рушійними силами ринкової
економіки.
В інтересах науки та практики заробітна плата на сучасному етапі
повинна перетворюватись шляхом гнучкого регулювання необхідних
аспектів організації оплати праці в основну ланку процесу економічного
розвитку і надавати йому функції стабілізатора економіки. Нові підходи в
організації формування і розподілу фонду оплати праці покликані
забезпечити
соціальну
справедливість,
об’єктивність,
підвищити
стимулювання та мотивацію робітників, чому в значній мірі сприяє
ефективний внутрішній і зовнішній контроль господарської діяльності
підприємств.
Викладений погляд, підтверджує актуальність обраної теми дипломної
для досліджуваного підприємства, так як дозволить внести деякі
6
вдосконалення в організацію бухгалтерського обліку і аудиту розрахунків з
оплати праці, шляхом внесення змін до ведення первинного, аналітичного та
синтетичного обліку, порядку проведення аудиту на підприємстві, розробки
рекомендацій та заходів щодо усунення виявлених недоліків.
Метою даної дипломної роботи є дослідження теоретичних та
практичних аспектів обліку і аудиту розрахунків підприємства з оплати праці
та розробка шляхів їх вдосконалення.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
-
визначити сутність категорії оплати праці, порядок її формування
та законодавчого регулювання;
-
розглянути основні поняття і проблеми оплати праці;
-
дати характеристику робочих рахунків з обліку розрахунків з
персоналом з оплати праці і іншим операціям;
-
розглянути нарахування оплати праці, а також порядок
утримання та відрахувань з фонду заробітної плати;
-
вивчити особливості бухгалтерського обліку та організації оплати
праці на конкретному підприємстві;
-
дати оцінку стану системи внутрішнього контролю на
підприємстві;
-
розкрити методику проведення перевірки з оплати праці.
Предметом дослідження є організація обліку та аудиту розрахунків
підприємства з оплати праці на обраному підприємстві.
Об’єктом дослідження дипломної роботи є Відкрите акціонерне
товариство "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут
атомного і енергетичного насособудування".
При дослідженні дипломної роботи були використані монографічний
метод, методи порівняння, спостереження, аналізу і синтезу, історичний і
логічний.
В якості джерел інформації дипломної роботи розглядаються авторські
наукові статті зарубіжних і вітчизняних спеціалістів з питань організації,
7
обліку та аудиту оплати праці, нормативні і законодавчі акти, що регулюють
дану сферу, матеріали спеціалізованого періодичного друку, річна звітність
підприємства за останні 3 роки, а також фактичні матеріали підприємства.
8
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ
ПІДПРИЄМСТВА З ОПЛАТИ ПРАЦІ
1.1. Економічна сутність, види та форми оплати праці
Основним законодавчим актом в Україні є Конституція України, на
якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.
У статтях 43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на
працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови
праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму [1].
Основні положення з оплати праці сформульовано в Кодексі законів
про працю України (далі КЗпП).
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому
вираженні, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику
за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП) [2].
Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної
роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та
господарської діяльності підприємства, установи, організації i максимальним
розміром не обмежується [2].
Питання державного i договірного регулювання оплати праці
визначається КЗпП, Законом України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про
оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами [7].
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств
усіх форм власності шляхом установлення розміру мінімальної заробітної
плати й інших державних норм i гарантій, установлення умов i розмірів
оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній
власності, працівників підприємств, установ i організацій, які фінансуються
9
або дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів
працівників.
На всіх інших підприємствах форми та розміри заробітної плати
установлює власник або уповноважений ним орган. Вони погоджуються з
трудовим колективом шляхом укладання колективного договору (ст. 97
КЗпП) [2].
В основі побудови бухгалтерського обліку праці заробітної плати
лежать системи показників, розрахунків та документація.
Основними показниками обліку праці та її оплати являються:
чисельність працюючих різних професій, їх кваліфікація, витрати робочого
часу годинно-днях, кількість виробітку або об’єм виконаних робіт, розмір
фонду оплати праці різним категоріям робітників за видами нарахувань,
преміальні виплати, розмір сум нарахованих і використаних на оплату
відпусток, виплати на соціальне страхування працюючих, розмір відрахувань
за їх видами [76].
Склад фонду заробітної плати визначається Інструкцією від 13.01.2004
р. № 5 "Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати" (табл.
1.1)
Таблиця 1.1
Склад фонду оплати праці
Вид
заробітної
плати
Склад
1
2
Основна
1. Тарифні ставки (оклади) та відрядні розцінки для робітників і посадові
оклади для службовців.
2. Суми відсоткових або комісійних нарахувань, у разі, якщо вони є
основною заробітною платою.
3. Гонорар штатним працівникам
4. Оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу.
5. Оплата роботи висококваліфікованих працівників.
6. Оплата праці за час перебування у відрядженні.
7. Вартість продукції, при натуральній формі оплати праці.
8. Оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства.
Додаткова
1.Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів.
2.Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років.
3.Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково.
10
Продовження табл. 1.1
1
2
4.Оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні.
5.Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою
понад нормальну тривалість робочого часу.
6.Суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі
тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі.
7.Суми виплат пов’язаних з індексацією заробітної плати.
8.Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з
порушенням термінів її виплати.
9.Вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно
до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв'язку та
суми коштів на відшкодування їхньої оплати.
10.
Витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам
залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту
та міського електротранспорту.
11.
Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу,
обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та
залишається в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі
продажу форменого одягу за зниженими ціни.
12.
Оплата за невідпрацьований час.
Інші
заохочувальні
та
компенсаційні
виплати
1. Нарахування за невідпрацьований час (оплата простоїв не з вини
працівника, оплата відпусток з ініціативи адміністрації з частковим
збереженням заробітної плати).
2. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають
одноразовий характер.
3. Матеріальна допомога, що має систематичний характер.
4. Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі.
Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу
відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку,
обслуговування, обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок
(окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для
службовців [32].
Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені
норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона
включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати,
передбаченні чинним законодавством; премії пов’язані з виконанням
виробничих завдань і функцій [32].
Інші заохочувальні і компенсаційні виплати, до них належать виплати
у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними
системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні
11
виплати, які передбачені актами чинного законодавства, або проводяться
понад встановленні зазначеними актами норми [32].
Мінімальна заробітна плата – це законодавчий встановлений розмір
заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може
проводиться оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму
праці (обсяг робіт) тобто є державною соціальною гарантією, обов’язковою
на всій території України для підприємств усіх форм власності і
господарювання [7].
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки,
заохочувальні та компенсаційні виплати.
Система оплати праці включає два напрямки: організацію праці та
нарахування заробітної плати. Перший пов’язаний з обліком відпрацьованого
часу, а другий - з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці
розподіляється на дві форми : погодинну та відрядну.
Відповідно до чинного законодавства застосовуються такі системи
оплати праці: погодинна, відрядна, індивідуальна відрядна, колективна
відрядна (бригадна), непряма відрядна, відрядно-прогресивна, акордна,
відрядно-преміювальна.
Форми i системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки,
ставки, схеми посадових окладів, умови винагороди й інших виплат
установлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в
колективному договорі з дотриманням норм i гарантій, передбачених
законодавством. Якщо колективний договір не укладено, власник
зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим або іншим
уповноваженим на представництво трудовим колективом органом [2].
Конкретні розміри тарифних ставок, окладів, розрядних розцінок, а
також надбавок, доплат i премій установлюються власником або
уповноваженим ним органом. Власник або уповноважений ним орган не має
права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці,
12
що погіршує умови, установлені законодавством i колективним договором
[2].
Розміри доплат за суміщення професій установлюються відповідно до
колективного договору.
Вищевикладене про системи оплати праці відноситься до оплати за
виконану роботу в звичайних умовах. У разі зміни звичайних умов праці
порядок її оплати регулюється КЗпП України в такому порядку:
• ст. 103 "Повідомлення працівників про запровадження нових або змін
діючих умов оплати праці";
• ст. 106 "Оплата праці в понаднормовий час" (компенсація
понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається);
• ст. 107 "Оплата праці у святкові та неробочі дні";
• ст. 108 "Оплата праці в нічний час".
Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток
залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата
праці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид
відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми [2].
При
прямій
відрядній
формі
оплати
праця
працівника
винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від
рівня виконаних норм виробки.
Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на
відрядну розцінку.
Для обліку виробітки робочих - підприємців застосовуються слідуючи
документи: наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або
бригадним; маршрутний лист та інші [65].
У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати,
склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується
коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія
робочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується
бригадиром [48].
13
Почасова заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної
роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми почасової
оплати праці - проста почасова та почасово-преміальна.
При простій почасовій оплаті заробіток визначається виходячи з
кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з
почасовою заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з
годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.
Впровадження ринкових відносин і відповідні структурні зміни в
економіці потребують розроблення нових заходів щодо удосконалення
системи оплати праці. Серед них важливе місце посідає впровадження
погодинної оплати праці [72].
Вона відповідає інтересам певних верств населення. Не зайнятого на
постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає
роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену
працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.
Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати
праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам
виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю
сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих
ними годин за розрахунковий період [56].
Інженерно-технічні робітники отримують заробітну плату, нараховану
згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які
робітник виконує державні або суспільні обов’язки, оплачуються в
загальному порядку.
При почасово-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за
якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є
виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування
робітниками-почасовиками робочих місць, а також відсутність браку та
простоювання машин та обладнання [48].
14
Премії робочим-почасовикам нараховуються по місячним результатах
роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен
перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.
Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з почасовою
заробітною платою є табель обліку відпрацьованого часу. Табель служить
для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при
почасовій формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад
працівників [76].
Організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та
інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих,
регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.
Суб’єктами організації оплати праці є: органи державної влади та
місцевого самоврядування і власники, об'єднання власників або їх
представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок
або їх представницькі органи; працівники.
Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає:
тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-
кваліфікаційні характеристики (довідники) [7].
Таким чином, форми i системи оплати праці, норми праці та їх
розцінки, тарифні сітки та ставки, схеми посадових окладів, умови
винагороди й інших виплат встановлюються підприємствами самостійно, за
допомогою визначення в колективному договорі, але з дотриманням норм i
гарантій, передбачених законодавством.
1.2. Облік розрахунків підприємства з оплати праці
Після розрахункової обробки первинних документів по обліку
виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для
розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які
15
узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та
службовцями [49].
Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками
та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та
звітності.
Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада
1999 р. №291 та інструкції по його застосуванню, синтетичний облік з
узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які
належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з
оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), за
не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат
працівникам, за іншими поточними виплатами ведеться на рахунку 66
"Розрахунки за виплатами працівникам" [27, 28].
Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має такі
субрахунки:
• 661 "Розрахунки за заробітною платою";
• 662 "Розрахунки з депонентами";
• 663 "Розрахунки за іншими виплатами".
За кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам"
відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова
заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші
належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом - виплата основної
та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій
непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у
рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за
іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язкове
16
державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та
інші утримання з виплат працівникам [48].
Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання
підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання
її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків
661 "Розрахунки за заробітною платою" і 663 "Розрахунки за іншими
виплатами" та кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".
На субрахунку 663 "Розрахунки за іншими виплатами" ведеться облік
розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема
допомога
по
частковому
безробіттю,
допомога
по
тимчасовій
непрацездатності.
Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником,
видами виплат та утримань.
Витрати підприємства можна враховувати за елементами (із
застосуванням рахунків класу 8) i за видами діяльності, тобто в розрізі
центрів виникнення витрат: виробництво, збут, управління та ін. Для обліку
за видами діяльності призначено рахунки класу 9 [77].
Під час формування витрат за елементами слід мати на увазі, що у класі
8 на рахунку 81 "Витрати на оплату праці" передбачено шість субрахунків,
що дають змогу з метою управлінського обліку аналізувати витрати на
оплату праці:
• 811 "Виплати за окладами i тарифами" – відображаються витрати на
виплату основної заробітної плати відповідно до прийнятої на підприємстві
системи оплати праці;
• 812 "Премії та заохочення" – відображаються витрати на виплату
додаткової заробітної плати відповідно до прийнятої на підприємстві
системи оплати праці (премії, виплати за підсумками роботи за рік, за
вислугу років та ін.);
• 813 "Компенсаційні виплати" – узагальнюється інформація про
витрати на компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством
17
(компенсація за час простою не з вини працівника, за несвоєчасну виплату
зарплати, за незаконне звільнення, за заподіяний збиток та ін.) Очевидно, на
цьому субрахунку слід відображати витрати підприємства на оплату перших
п’яти днів тимчасової непрацездатності;
• 814 "Оплата відпусток" – враховуються витрати на виплати за
відпустку або нарахування резерву відпусток. Рішення про створення резерву
відпусток повинно відображатися в наказі про облікову політику
підприємства;
• 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу" – враховуються виплати,
передбачені за невідпрацьований час (за виконання державних обов’язків, за
час навчальної відпустки, за час навчання в системі підвищення кваліфікації
з відривом від виробництва та ін.);
• 816 "Інші витрати на оплату праці" – враховуються інші виплати, що
визнаються елементами витрат на оплату праці (допомога при виході на
пенсію, плата за навчання дітей співробітників, вартість путівок на лікування
та відпочинок та ін.).
Склад витрат на оплату праці встановлено Інструкцією зі статистики
заробітної плати, затвердженою наказом Мінстату України від 13.01.04 р. №
5 [32].
Облік обов’язкових зборів на соціальні заходи здійснюється на рахунку
65 "Розрахунки зі страхування" на відповідних субрахунках:
• 651 "За пенсійним забезпеченням";
• 652 "За соціальним страхуванням";
• 653 "За страхуванням на випадок безробіття";
• 656 "За страхуванням від нещасного випадку".
За кредитом відображається нарахування зборів, за дебетом –
перерахування їх отримувачу та нарахування допомоги за рахунок коштів
фондів соціального страхування [28].
Нарахування зборів відображається на відповідних субрахунках
рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи":
18
• 821 "Відрахування на пенсійне забезпечення";
• 822 "Відрахування на соціальне страхування";
• 823 "Відрахування на випадок безробіття";
• 824 "Відрахування на соціальне страхування від нещасного випадку".
Якщо підприємство використовує рахунки тільки класу 9, то
нарахування витрат на оплату праці й обов’язкових зборів відноситиметься
до дебету відповідних рахунків:
• 23 "Виробництво" – оплата праці працівників, безпосередньо
зайнятих у виробництві товарів (робіт, послуг) і відрахування на неї;
• 91 "Загальновиробничі витрати" – оплата праці апарату управління і
відрахування на неї;
• 92 "Адміністративні витрати" – оплата праці продавців, персоналу
відділу збуту, торгових агентів і відрахування на неї;
• 93 "Витрати на збут" – оплата праці працівників об'єктів соціально-
культурного призначення і відрахування на неї;
• 949 "Інші витрати операційної діяльності" – інші нарахування
працівникам і відрахування на них.
Облік витрат можна здійснювати трьома методами: із застосуванням
рахунків класу 8, класу 9, класів 8 і 9 одночасно.
Найменш трудомістким під час обліку витрат на оплату праці є
застосування рахунків класу 8. Якщо підприємство невелике, не має
розвиненої організаційної структури, то для формування інформації про
витрати у розрізі видів витрат достатньо складати для різних служб окремі
розрахункові відомості [77].
Якщо підприємство здійснює декілька видів діяльності й веде облік
витрат із застосуванням рахунків класу 9, то інформацію про елементи
витрат неважко сформувати за кредитовими оборотами, наприклад:
• на оплату праці – кредитові обороти за рахунком 661, 663 за винятком
записів Дт 652 – Кт 663 i Дт 656 – Кт 663 (оплата непрацездатності за
рахунок коштів соціального страхування);
19
• на відрахування – кредитові обороти за субрахунками 651, 652, 653 i
656.
Деяку особливість має бухгалтерський облік сум оплати відпусток. З
метою рівномірного включення майбутніх витрат до витрат звітного періоду
підприємство може прийняти рішення про створення резерву відпусток [74].
Резерв на оплату відпусток створюється щомісяця. При цьому величина
резерву визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати
працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на
оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.
Облік руху і залишку коштів на оплату чергових відпусток
працівникам ведеться на субрахунку 471 "Забезпечення виплат відпусток"
рахунка 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів". По кредиту рахунка
відображається нарахування забезпечень, по дебету – їх використання. На
цьому ж субрахунку узагальнюється інформація про забезпечення
обов'язкових відрахувань (зборів) від забезпечення оплат відпусток на збори
на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне
страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття
тощо [60].
Щомісяця певна сума резерву в бухгалтерському обліку включається
до складу витрат звітного періоду. В результаті, нараховуючи резерв,
підприємство рівномірно включає суми відпускних до витрат звітного
періоду і таким чином уникає їх різких коливань.
При безпосередньому нарахуванні відпускних працівникам сума
відпускних уже не включається до витрат звітного періоду, а нараховується
за рахунок коштів сформованого резерву.
Крім обов’язкового резервування сум, підприємства на свій розсуд
можуть створювати забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх
витрат [69].
В обліку створення і використання резерву відображається записами
представленими в табл. 1.2.
20
Таблиця 1.2
Облік створення і використання резерву
Кореспонденція рахунків
Зміст операції
дебет
кредит
1
2
3
1. Зарезервовано суми відпускних:
– основним виробничим
робітникам
23 "Виробництво"
471 "Забезпечення виплат
відпусток"
– іншому виробничому персоналу
91 "Загальновиробничі
витрати"
471 "Забезпечення виплат
відпусток"
– адміністративному персоналу
92 "Адміністративні
витрати"
471 "Забезпечення виплат
відпусток"
– персоналу, який займається
збутом продукції
93 "Витрати на збут"
471 "Забезпечення виплат
відпусток"
2. Нараховано за рахунок резерву суми відпускних:
– заробітна плата
471 "Забезпечення виплат
відпусток"
66 "Розрахунки з оплати
праці"
– відрахування на соціальні
заходи
471 "Забезпечення виплат
відпусток"
65 "Розрахунки за
страхуванням"
3. Списано надміру нараховану
суму резерву
471 "Забезпечення виплат
відпусток"
71 "Інший операційний
дохід"
Інформація про величину резерву на виплату відпусток працівникам
відображається по рядку 400 "Забезпечення виплат персоналу" розділу II
"Забезпечення майбутніх витрат і платежів" пасиву Балансу.
Створення резерву відпусток не спричинює жодних наслідків у
податковому обліку. Валові витрати виникнуть у підприємства
безпосередньо в момент нарахування відпускних до виплати (тобто в момент
використання зарезервованих сум) [69].
Облік витрат з персоналом по іншим операціям, не пов’язаним з
оплатою праці (розрахунки за товари, надані в кредит та ін.) ведеться на
рахунку 377 "Витрати з іншими дебіторам". По кредиту даного рахунку
відображається заборгованість робітників та службовців за виданими
позиками, а по дебету – погашення цієї заборгованості.
Утримання з заробітної плати податку з фізичних доходів
відображається записом: Дт 661, 663 Кт 641 "Розрахунки за податкам" [76].
21
Отже, бухгалтерський облік розрахунків підприємства з оплати праці
ведеться у відповідності до Плану рахунків обліку активів, капіталу,
зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій з
урахуванням особливостей, що зазначаються в наказі підприємства про
облікову політику. До основних питань з обліку праці та її оплати, що
можуть наводитися в наказі належать: форми кадрової документації, режим
роботи, зміни в організації праці, нормування і оплата праці, порядок
створення резервів на виплату відпусток та порядок обробки і зберігання
первинних документів та регістрів обліку з оплати праці.
1.3. Організація аудиту розрахунків підприємства з оплати праці
Аудит – незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на
основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку,
відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України,
повноти і чіткості відображення у фінансовій звітності діяльності
підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку
[42].
Основною метою аудитора при перевірці розрахунків підприємства з
оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що
істотні помилки відсутні.
Аудит виплат працівникам охоплює практично всі елементи трудових
відносин, що пов'язано з необхідністю розширення функцій аудиторів, які
вони мають виконувати при перевірці даного питання: збір та оцінка доказів
для підтвердження повноти, достовірності й арифметичної точності звітної
інформації; перевірка відповідності тверджень і оцінок у фінансових звітах
загальноприйнятим принципам обліку; інтерпретації та оцінки ефективності
організації та дієвості системи внутрішнього контролю і політики
адміністрації підприємства щодо вибраних методів та способів формування
інформації у фінансових звітах. Особливого значення при аудиті виплат
22
працівникам набуває оціночна функція. Це викликано варіативністю
національного законодавства (трудового, податкового, бухгалтерського),
специфікою діяльності окремих підприємств, різними підходами до
організації і розвитку системи трудових відносин та загальнодержавними
проблемами в галузі оплати праці та підвищення її продуктивності, що має
відбитися на меті та завданнях аудиторської перевірки [51].
Основне завдання аудита розрахунків підприємства з оплати праці –
перевірка дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати
праці, утриманнях з неї і правильності ведення бухгалтерського обліку з
оплати праці [66].
До найважливіших завдань аудиту розрахунків з працівниками з оплати
праці відносяться:
- перевірка правильності нарахування основної, додаткової заробітної
плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат;
- перевірка обґрунтованості віднесення витрат на оплату праці на
собівартість продукції або на витрати операційної діяльності, які не
включаються до собівартості реалізованої продукції;
- вивчення правильності розподілу витрат на оплату праці між видами
готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та по звітних періодах;
- перевірка своєчасності розрахунків з працівниками з оплати праці;
- перевірка правильності нарахувань на фонд оплати праці та утримань
із заробітної плати та своєчасності їх сплати відповідним органам;
- перевірка стану обліку розрахунків з працівниками з оплати праці;
- перевірка наявності і відповідності законодавству первинних
документів по обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг,
випущеної продукції;
- перевірка відповідності показників аналітичного обліку із записами в
Головній книзі і бухгалтерському балансі на одну і ту ж саму дату.
- перевірка дотримання встановлених штатним розкладом посадових
окладів працівників підприємства;
23
- своєчасність індексації з урахуванням росту цін в умовах інфляції.
Джерелами інформації при перевірці розрахунків з оплати праці
виступають наступні законодавчо-нормативні акти та документи:
Кодекс законів про працю України (КЗпП) [2];
Закон України "Про відпустки" від 15. 11. 1996 р. № 504/96-ВР [9];
Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового
державного соціального страхування" від 11.01.2001р. №2213-Ш [15];
Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування" від 26. 06. 1997 р. № 400/97-ВР [16];
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і
витратами, обумовленими народженням і похованням" від 18.01.2001 р.
№ 2240-ІІІ [17];
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" від 02. 03. 2000 р. № 1533-Ш [18];
Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів
фізичних осіб" [12];
П(С)БО затверджені відповідними наказами Мінфіну України;
нормативно-довідникова інформація з обліку праці і заробітної плати;
колективна угода підприємства;
первинні документи з обліку праці і заробітної плати (накази, трудові
угоди, контракти, особові картки, наряди та ін.;
облікові реєстри (особові рахунки, платіжні відомості, зведені
відомості з розрахунку заробітної плати, табелі обліку робочого часу,
Головна книга);
фінансова звітність (ф. № 1,2).
Послідовність проведення аудиту заробітної плати показано на рис. 1.1.
24
Види операцій
Н
а
р
а
х
у
в
а
н
н
я
о
с
н
о
в
н
о
ї
з
а
р
о
б
і
т
н
о
ї
п
л
а
т
и
Н
а
р
а
х
у
в
а
н
н
я
д
о
д
а
т
к
о
в
о
ї
з
а
р
о
б
і
т
н
о
ї
п
л
а
т
и
Н
а
р
а
х
у
в
а
н
н
я
і
н
ш
и
х
з
а
о
х
о
ч
у
в
а
л
ь
н
и
х
в
и
п
л
а
т
Н
а
р
а
х
у
в
а
н
н
я
у
з
в
’
я
з
к
у
з
х
в
о
р
о
б
о
ю
В
і
д
р
а
х
у
в
а
н
н
я
П
Д
Ф
О
В
і
д
р
а
х
у
в
а
н
н
я
д
о
П
Ф
У
В
і
д
р
а
х
у
в
а
н
н
я
д
о
Ф
С
С
В
і
д
р
а
х
у
в
а
н
н
я
п
р
о
ф
с
п
і
л
к
о
в
и
х
в
н
е
с
к
і
в
У
т
р
и
м
а
н
о
з
а
в
и
к
о
н
а
в
ч
и
м
и
л
и
с
т
а
м
и
В
и
п
л
а
т
и
з
а
р
о
б
і
т
н
о
ї
п
л
а
т
и
Первинні документи
Штатний розклад, наряди, лікарняні листки, колективний договір, виконавчі листки, заяви
і документи, що підтверджують пільги
Реєстри аналітичного обліку
Особові рахунки, табелі відпрацьованого часу. Розрахунково-платіжні відомості,
видаткові касові ордери, відомості аналітичного обліку по рахунку №66
Реєстри синтетичного обліку
Журнали №1, 5, 5А, зведена відомість по заробітній платі, оборотно-сальдова відомість по
рахунку №66
Головна книга
Звітність
Баланс (ф.№1), Звіт про фінансові результати (ф.№2) Звіт про рух грошових коштів
(ф.№3)
Рис.1.1. Послідовність проведення аудиту заробітної плати
Аудитор повинен розпочати роботу з вивчення організації і
ефективності праці та її охорони, з правильного застосування та дотримання
умов оплати праці, економічної обґрунтованості норм виробітку тощо.
Аудитор повинен впевнитися в наявності на підприємстві колективного
договору — документа, у якому узагальнюються і деталізуються основні
вимоги законодавства, встановлюються загальні для всіх професій на
підприємстві вимоги, у т. ч. з охорони праці, та узгоджуються питання, які
відповідно до законодавства вимагають спільного рішення власника та
трудового колективу (профспілкової організації) [52].
Методом вибіркової перевірки аудитор аналізує правильність
нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства.
25
Під час перевірки аудитор повинен встановити відповідність аналітичного
обліку (особові рахунки, розрахунково-платіжні, розрахункові, платіжні
відомості заробітної плати по синтетичному рахунку 66 "Розрахунки з оплати
праці".
При цьому необхідно порівняти залишок, який відображається в
балансі по статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати пращ"
(рядок 580) на 1-е число з даними розрахунково-платіжної або розрахункової
відомості, а суму заборгованості по розрахункових відомостях з сумами
особових рахунків та з сумами платіжних відомостей, по яких заробітна
плата виплачена працівникам.
Перевіряючи розрахунково-платіжні, платіжні відомості, аудитор
повинен впевнитися, чи отримували певну суму грошей особи, вказані в
платіжній відомості. Під час дослідження виплати заробітної плати за роботи
за трудовими угодами аудитор повинен перевірити чи дійсно виконувалася
така робота.
Крім того, дуже важливо перевірити правильність підрахунків
підсумків до виплати на руки працівникам як по вертикалі, так і по
горизонталі. На практиці часто мають місце такі випадки: при арифметичній
перевірці правильності підсумків в розрахунковій відомості суми
нарахованої заробітної плати вказані правильно, вірно відображені суми
відрахувань і утримань, правильно визначена заборгованість на кінець
місяця. Однак, підраховуючи окремі суми в графі "Разом нараховано",
аудитор з'ясовує, що в рядку "Разом" проставлена більша сума, таку саму
різницю аудитор визначить при перевірці графи "До видачі" і рядка "Разом".
Таким чином, при арифметичній перевірці даних розрахунково-платіжних
відомостей аудитор розкриває крадіжки грошових коштів [66].
Аудитор повинен перевірити правильність розрахунку сум заробітної
плати різним категоріям працівників та правильність віднесення цих сум на
відповідні рахунки витрат.
26
Для цього аудитор порівнює первинні документи, що є підставою 1 для
нарахування заробітної плати робітникам основного виробництва, (при
погодинній формі оплати праці: відомості про посадові оклади (штатний
розпис), присвоєні розряди (накази), годинні тарифні ставки (тарифна сітка)
та кількість фактично відпрацьованого часу (табель обліку робочого часу);
при відрядній формі оплати праці: інформацію про обсяг виробітку і
розцінки за одиницю продукції (наряди, акти виконаних робіт, накладні на
здачу продукції на склад) з розрахунково-платіжними відомостями та
журналами 5 і 5А.
Аудитор повинен з'ясувати, чи не має у відомостях підставних осіб та
приписок невиконаних обсягів, які підтверджуються актами приймання або
закритими нарядами. Для перевірки правильності нарахування заробітної
плати іншим категоріям працівників аудитор повинен проаналізувати
штатний розпис де вказані посадові оклади або відповідні розряди робітників
допоміжного, підсобного виробництва, збуту та ін. Правильність винесення
сум нарахованої заробітної плати іншим категоріям працівників аудитор
перевіряє за журналами 5 і 5А [42].
Аудитор повинен особливо ретельно перевірити нарахування
заробітної плати тимчасовим працівникам, з'ясувати доцільність таких затрат
та впевнитися, що нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам не
здійснювалося на підставі фіктивних документів.
При дослідженні виплат додаткової заробітної плати (доплати,
надбавки, премії, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним
законодавством) аудитор повинен з'ясувати, чи існували (виконувалися)
умови, за яких може бути виплачена додаткова заробітна плата, перевірити
наявність
відповідних
розпорядчих
документів
(Положення
про
преміювання, наказів, розпоряджень).
Ретельному
дослідженню
підлягають
виплати,
передбачені
законодавством про оплату праці за невідпрацьований на виробництві час.
Аудитор вивчає дотримання порядку обчислення середньої заробітної плати,
27
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №
100 зі змінами і доповненнями у випадках:
-
надання працівникам щорічної, додаткової, творчої відпустки;
-
виконання працівниками державних і громадських обов'язків у робочий
час;
-
вимушеного прогулу;
-
забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та
допомогою по вагітності і пологах;
-
та інших випадках, передбачених чинним законодавством.
При цьому аудитор перевіряє період, за який розраховується середня
заробітна плата, виплати, що включаються до її складу, порядок розрахунку
виплат у всіх випадках збереження заробітної плати [22].
Перевіряючи правильність нарахування додаткової заробітної плати та
час відпустки, важливо з'ясувати:
-
її вид (основна, додаткова, творча, соціальна);
-
правильність її оформлення (заява працівника, документи, що
підтверджують право на додаткову відпустку, довідка-виклик навчального
закладу, рекомендації вченої ради, наказ (розпорядження) про надання
відпустки (ф. № П6);
-
тривалість відпустки;
-
правильність розрахунку виплат за час відпустки;
-
правильність відображення розрахованих сум в бухгалтерському обліку.
ОВ = (В(12)/(365-ДСН))
×
К
кв
,
(1.1)
де: ОВ – сума відпускних;
В(12) – виплати за 12 місяців, що передують відпустці;
ДСН – святкові і неробочі дні;
К
кв
– календарні дні відпустки;
28
При дослідженні останнього пункту аудитор повинен звернути увагу на
наявність або відсутність в обліковій політиці підприємства рішення про
створення резерву на оплату відпусток [57]. Якщо на підприємстві
створюється такий резерв, аудитор повинен перевірити правильність
розрахунку щомісячної суми забезпечення відпусток;
РВ = ЗП
фм
×
(ПСВ / ФОП
рп
)
×
К,
(1.2)
де: РВ – місячна сума забезпечення на виплату відпусток працівникам;
ЗП
фм
– фактична зарплата за місяць;
ПСВ – річна планова сума оплати відпусток;
ФОП
рп
– річний плановий фонд оплати праці;
К — коефіцієнт нарахувань до фондів, який враховує нарахування на
заробітну плату до цільових фондів і розраховується за формулою
К = (100 + 33,2 + 1,5 + 1,3 + К) / 100
(1.3)
де К — ставка збору до Фонду соціального страхування від нещасного
випадку та профзахворювання в залежності від класу професійного ризику.
Аудитор перевіряє правильність відображення в обліку сум виплат за
відпустку при створенні резерву та при відсутності резерву.
При розгляді цього питання аудитор також повинен з'ясувати причини
ненадання відпусток працівникам, особливо матеріально відповідальним
особам.
При дослідженні правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою
непрацездатністю та по вагітності і пологах аудитор перевіряє наявність
лікарняних листків, оформлення їх підписами і печаткою, правильність
встановлення стажу роботи, відповідного розміру і розрахунку допомоги:
Д = (В(6) / Д
р
)
×
К
рх
×
С
(1.4)
29
де Д – допомога в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
В (6) — виплати за 6 місяців, що передують хворобі;
Д
р
— кількість відпрацьованих днів за 6 місяців;
К
рх
— кількість робочих днів за лікарняним листом;
С - відсоток допомоги, що враховує стаж роботи.
Особливу увагу аудитор повинен приділити правильності джерел
виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання
або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві – за перші
п'ять днів непрацездатності допомога повинна оплачуватися власником за
рахунок коштів підприємства, починаючи з шостого дня непрацездатності до
її відновлення – за рахунок Фонду соціального страхування, окрім ситуацій, в
яких допомогу виплачують за рахунок Фонду соціального страхування з
першого дня (при догляді за хворою дитиною, за хворим членом сім'ї, у
зв'язку з карантином тощо) [15].
При дослідженні документів по нарахуванню основної, додаткової
заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат важливо
встановити своєчасність та правильність утримань із заробітної плати сум
податку з доходів фізичних осіб, застосування загальної соціальної пільги;
збору до Пенсійного фонду (0,5% з суми доходу до прожиткового мінімуму,
2% з суми що перевищує прожитковий мінімум за місяць, але не більше 15
прожиткових мінімумів); збору до Фонду соціального страхування з
тимчасовою втратою працездатності (0,5%, 1%); збору до Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок
безробіття (0,5%); аліментів (виконавчі листи суду); переказів на особові
рахунки в банку (заява працівника); відшкодувань завданих підприємству
збитків (наказ керівника підприємства, виконавчий лист суду) та інших [12,
16-18]. При наявності у окремих категорій працівників пільг щодо
оподаткування
податком
аудитор
повинен
перевірити
відповідні
підтверджуючі документи.
30
В тісному взаємному зв'язку з оплатою праці знаходяться нарахування
на фактичні витрати на оплату праці, які включають витрати на виплату
основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та
компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі. Аудитор
встановлює правильність обов'язкових нарахувань за встановленими
законодавством нормами та своєчасність їх перерахувань:
• на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування – 33,2% з 2007
року; 4% – на заробітну плату інвалідів;
• на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – 1,5%
• на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття – 1,3%;
• на соціальне страхування від нещасного випадку та профзахворювання
ставка залежить від класу професійного ризику.
До типових, окрім вищеназваних, зловживань можливо віднести:
• використання підставних осіб при виконанні тимчасових, сезонних робіт;
• неправильне віднесення нарахованих сум заробітної плати на відповідні
рахунки бухгалтерського обліку;
• застосування пільг при оподаткуванні податком з доходів фізичних осіб
без наявності документів, що підтверджують пільги, як загальних так і
підвищених;
• несвоєчасність сплати нарахувань на фактичні витрати на оплату праці
відповідним органам;
• заниження фактичних витрат на оплату праці з метою зменшення
відповідних нарахувань та утримань із заробітної плати;
• несвоєчасність розрахунків з працівниками з оплати праці.
Таким чином, аудит виплат працівникам будь-якого підприємства -
досить складний етап аудиту фінансової звітності, який потребує значних
трудових витрат і передбачає постійне ведення роботи, спрямованої на
максимальне скорочення часу перевірок без зниження при цьому їх якості.
31
Що в свою чергу ускладнюється дуже великою кількістю нормативної
документацією, що регулює дану ділянку обліку та її частою зміною.
32
РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА З
ОПЛАТИ ПРАЦІ (НА ПРИКЛАДІ ВАТ "ВНДІАЕН")
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут атомного
й енергетичного насособудування", (далі ВАТ "ВНДІАЕН") було створено
Установчим договором між регіональним відділенням Фонду державного
майна України по Сумській області та організацією орендарів "Науково-
дослідний
і
проектного
інституту
атомного
та
енергетичного
насособудування" від 25 квітня 2000 р. та зареєстровано в відділі державної
реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності Сумської міської ради
рішенням №4980 від 27 квітня 2000 р.
Статутний фонд на момент утворення підприємства відповідно до
установчих документів склав 11 233 804 грн., який розподілено на 44 935 216
простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна. Форма
випуску – бездокументарна.
ВАТ "ВНДІАЕН" здійснює свою діяльність на підставі Статуту та
інших установчих документів у відповідності до ст.57 Господарського
кодексу України та закону "Про господарські товариства".
Мета створення "ВНДІАЕН" - вирішення основних науково-технічних
проблем по створенню насосного устаткування для АЕС і ТЕС.
Основні види діяльності:
–
дослідження та розробки в галузі природничих і технічних наук;
–
виробництво насосів, компресорів і гідравлічних систем.
Колектив ВАТ "ВНДІАЕН" разом з підприємствами та організаціями
що тісно з ним співпрацюють, в 2006 році відмічав свій ювілей – 50 років з
дня його заснування.
33
Інститут був побудований ще в 1956 р. З перших днів існував як
спеціальне конструкторське бюро живильних насосів (СКБ-ЖН). Пізніше, в
1966 р. перетворився в Українську філію Всесоюзного науково-дослідного
конструкторського й технологічного інституту гідромашинобудування
(УКРВНДІГДРОМАШ). На протязі 1966-1973 рр. відбувалося спорудження
одного з найбільших у світі експериментально-виробничого комплексу
насособудування. В 1970р. – перетворення УКРВНДІГІДРОМАША у
Всесоюзний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут
атомного й енергетичного насобудування. В 1992р. - ВНДІАЕН призначений
головною організацією України по насособудуванню. На базі інституту був
створений Технічний комітет зі стандартизації ТК-21 "Насоси об'ємні й
динамічні".
ВАТ "ВНДІАЕН" має 50 - літній досвід проектування, створення і
освоєння потужних відцентрових насосів для атомної і теплової енергетики,
видобутку трубопровідного транспорту нафти і нафтопродуктів, хімічної
промисловості, водопостачання, зрошування і інших найважливіших галузей
економіки. За наслідками робіт, виконаних в інституті, одержано 120
авторських свідоцтв на винаходи, підготовлені і успішно захищені близько
30 докторських і кандидатських дисертацій.
Інститут володіє одним з найбільших в світі виробничо-дослідницьких
комплексів, що включає:
–
дослідно-експериментальний цех, який забезпечує замкнутий
цикл виробництва і здатний виготовляти до 500 шт. насосів в рік при
однозмінній роботі;
–
унікальні дослідницькі і натурні стенди (загальна потужність
близько 25 тис. кВт, зокрема унікальні стенди одиничною потужністю
5 і 8 тис. кВт) дозволяють випробовувати насоси продуктивністю до 12,
5 тис. м
3
/ч, тиском до 400 кгс/см
2
при температурі води до 200
o
C.
Така могутня виробнича експериментальна база дає можливість
створювати насосні агрегати на належному технічному рівні, в стислі
34
терміни і в повному обсязі, що, у свою чергу, дозволяє уникнути великих
непродуктивних витрат, пов'язаних з доведенням машин до експлуатаційних
умов [38].
Враховуючи особливу роль насосного устаткування, для забезпечення
надійної і безперебійної роботи найважливіших об'єктів промисловості
практично у всіх базових галузях, ВАТ "ВНДІАЕН" в установленому
порядку включений в перелік підприємств, що мають стратегічне значення
для економіки і безпеки держави.
ВАТ "ВНДІАЕН" є власником ліцензій і сертифікатів Nastholl, Verytas
й ін., що дає можливість проводити випробування й розробляти насоси для
країн Євросоюзу, Африки й Азії.
ВАТ "ВНДІАЕН" спеціалізується на розробці проектної документації й
випуску різноманітних за видами насосів. Основні країни - імпортери
продукції - Росія, Білорусія, Молдова, Казахстан, Індія.
Основними конкурентами ВАТ "ВНДІАЕН" є ЗАТ "Гідромаш", ВАТ
"Насосенергомаш", СМВО ім. Фрунзе.
ВАТ "ВНДІАЕН" є головною базою по випробуваннях і сертифікації
насосного устаткування для АЕС. Аналогів в Україні й на європейській
частині колишнього СНД не має, завдяки чому сьогодні інститут займає свій
певний сегмент ринку, і можна сказати є монополістом на подібного виду
послуги.
В даний час ВАТ "ВНДІАЕН" виконує розробку технічної документації
великої групи насосів (загальною кількістю близько 30 найменувань), які
підлягають виготовленню на ВАТ "Сумський завод "Насосенергомаш" і ВАТ
"СМНВО ім. М.В. Фрунзе", для АЕС в Китаї і Індії, спорудження яких
передбачено при науково-технічному сприянні Росії.
Таким чином, ВАТ "ВНДІАЕН" не втратив своїх позицій на
міжнародному та російському ринках та реально сприяє забезпеченню
українських підприємств виробників насосної продукції вигідними
експортними замовленнями та збереженню великої кількості робочих місць.
35
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до закону
України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від
16.07.99 №996-ХІV, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Плану
рахунків бухгалтерського обліку, а також наказу "Про організацію
бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства" за журнально-
ордерною формою з елементами комп’ютерної обробки за допомогою
прикладних програм. На ВАТ "ВНДІАЕН" веденням бухгалтерського обліку
займається бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.
Прикладні програми максимально адаптовані до встановлених в
Україні правил ведення бухгалтерського обліку та відповідають загальним
вимогам, що ставляться перед бухгалтерськими програмами. Облікові
регістри друкуються в зручній для читання та аналізу вигляді. Істотно
зменшена питома вага облікових процесів, що основані на ручній праці.
В штаті бухгалтерії працює 7 чоловік, з яких 2 займаються обліком
розрахунків з оплати праці.
На підприємстві на сьогоднішній день працює 440 чоловік.
Проаналізуємо чисельності працівників ВАТ "ВНДІАЕН" за 2004 –
2006 рр. (табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Середньоспискова чисельність працівників ВАТ "ВНДІАЕН" за 2004 –
2006 рр.
Відхилення 2006
р. в % до:
Показники
2004 р.
2005 р.
2006 р.
2004 р.
2005 р.
Середньоспискова чисельність, чол.
488
497
442
-9,43
-11,07
За даними таблиці 2.1 спостерігається зменшення чисельності
працівників по підприємству: у 2006 році в порівнянні до 2004 року на 46
чоловік (або на 9,43%), та на 55 чоловік (або 11,07%) – до 2005 року.
36
Проаналізуємо заробітну плату за видами нарахувань за 2004 – 2006 рр.
та визначимо питому вагу нарахувань у 2006 році (Додаток А).
Дані таблиці додатку А показують, що загалом заробітна плата в 2006
році в порівнянні з 2004 та 2005 роками зросла на 33,47% та 12,53%
відповідно. Якщо розглянути детальніше нарахування за видами, то слід
зазначити, що значних змін в структурі 2006 р. до 2004 р. в бік збільшення
зазнали такі види як одноразова допомога при виході на пенсію –на 1336%,
допомога при народженні дитини – на 1018%, надбавка ІТР – на 375%,
декретна відпустка – на 333%, надбавка за РЗО – на 259%, доплата згідно
колективного договору за квартиру – на 147%, учбова відпустка – на 109%,
при збільшенні нарахувань за окладами на 73%. В той же час значних змін в
структурі 2006 р. до 2004 р. в бік зменшення зазнали такі види як премія за
особливі відзнаки – на 99%, надбавка розрахункова – на 82%, надбавки
додаткової на – 54%.
Розглянувши детальніше нарахування за видами в 2006 та 2005 роках,
можемо сказати, що значних змін в структурі в бік збільшення зазнали такі
види як допомога при народженні дитини – на 792%, премія до свята – на
355%, надбавка за РЗО – на 148%, розмір вихідної допомоги – на 125% при
збільшенні нарахувань за окладами на 18,34%, в бік зменшення – премія за
особливі відзнаки – на 96%, надбавка розрахункова – на 63%.
Якщо розглянути питому вагу видів нарахувань заробітної плати у 2006
році то ми побачимо що значну вагу займає основна заробітна плата (за
посадовими окладами та відрядними розцінками) – 73,68%, інші 26,32%
розподілилися таким чином: надбавки та доплати до посадових окладів –
7,36%, виплати за невідпрацьований час – 7,36%, допомога та інші виплати за
рахунок коштів фондів державного соціального страхування – 2,78%, перші
п’ять днів непрацездатності за рахунок підприємства – 0,98%, винагороди та
заохочення, що мають одноразовий характер – 0,73%, та інші виплати –
1,26%.
37
Для зручного представлення вищенаведені дані представимо у вигляді
діаграми (Додаток Б).
Проаналізуємо фінансовий стан ВАТ "ВНДІАЕН" за останні три роки.
Основним джерелом інформації для фінансового аналізу ВАТ
“ВНДІАЕН” є така звітність за 2004-2006 рр.:
• баланс;
• звіт про фінансові результати;
• звіт про власний капітал;
• примітки до річної звітності.
Фінансовий аналіз підприємства складається з наступних етапів:
- оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;
- аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
- аналіз ліквідності;
- аналіз ділової активності;
- аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);
- аналіз рентабельності.
Для зручності аналізу фінансового стану ВАТ "ВНДІАЕН",
представимо розрахункові дані у вигляді таблиць, в яких відобразимо зміни
за період, що досліджується (Додаток В).
Оцінка майнового стану підприємства надасть змогу визначити
абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період,
відслідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових
ресурсів підприємства.
За даними табл. В.1 Додатку В можемо сказати, що загальна вартість
майна в 2006 р. склала 15925 тис. грн., та в порівнянні з 2004 р. збільшилась
на 19,94%, з 2005 р. – на 19,11%.
В структурі сукупних активів підприємства більшу долю займають
необоротні активи (56,86 %). Доля необоротних активів за 2006 рік в
загальній сумі майна товариства зменшилась на 4,84 процентних пункти
(далі по тексту п.п.). Такі зміни сприяють підвищенню оберту капіталу.
38
Підприємство прагне до "легкої" структури (якщо доля необоротних активів
менше 40%), що підвищить мобільність майна товариства.
Зменшення долі необоротних активів відбулося за рахунок збільшення
долі оборотних активів, а саме: збільшення запасів на 10,67 п.п., зменшення
дебіторської заборгованості на 4,98 п.п., грошових коштів – 0,52 п.п.
Як видно на початок досліджуємого періоду найбільшу долю з
оборотних активів у формуванні активів підприємства займають запаси -
22,15 %, на кінець звітного періоду частка запасів збільшилась на 2266 тис.
грн. і склала 32,82% (темп збільшення 10,67 п.п.). Дебіторська заборгованість
також носить переважний характер в структурі активів, при цьому частка
дебіторської заборгованості зменшилась відповідно з 1892 тис. грн. (14,15%)
до 1461 тис. грн. (9,17 %) - темп зменшення 4,98 п.п., що заслуговує гарної
оцінки.
Аналізуючи майнове положення ВАТ "ВНДІАЕН", необхідно
визначити стан використовуваних основних засобів. Для цього розрахуємо
наступні показники:
• коефіцієнт зносу;
• коефіцієнт оновлення;
• коефіцієнт вибуття.
Формули розрахунків основних фінансових показників наведені в
Додатку Г. За даними табл. В.2 Додатку В стан основних засобів є
незадовільним, так як коефіцієнт зносу складає більше 50%, а саме 61,7 %,
що вказує на те, що товариство вже давно використовує свої основні засоби.
Хоча і коефіцієнт оновлення збільшується, а коефіцієнт вибуття менше ніж
коефіцієнт оновлення, але зріст є незначним.
Можемо сказати, що майно ВАТ "ВНДІАЕН" за аналізуємий період
збільшилось на 2555 тис. грн. або на 19,11%. Збільшення відбулося за
рахунок збільшення необоротних активів на 9,75%, запасів – на 76,53%, та
зменшення дебіторської заборгованості на 22,78%, грошових коштів – на
82,72. За виключенням зміни грошових коштів, такі зміни є позитивними.
39
Аналізуючи структуру пасиву балансу можемо зробити висновки, що
основним джерелом формування майна підприємства є власний капітал. На
початок року його частка у структурі пасиву складала 80,66 % (позитивний
результат). На кінець аналізуємого періоду частка позикового капіталу в
структурі пасивів збільшилася і склала 26,45 %. Така структура джерел
формування майна підприємства є ознакою фінансової незалежності
підприємства.
На початок звітного року зобов'язання товариства складаються в
основному з поточних. Протягом аналізуємого періоду доля поточних
зобов'язань збільшилась на 1679 тис. грн. в порівнянні до 2004, 2005 рр.,
довгострокові зобов'язання зменшились на 53 тис. грн. або на 36,3%.
Таким чином, формування майна товариства відбулося за рахунок
власного капіталу та поточних зобов'язань.
Одна з важливих характеристик фінансового стану підприємства -
стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона
пов'язана з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його
залежності від кредиторів та інвесторів.
Формули розрахунку показників фінансової стійкості наведені в
Додатку Г. Розраховані показники відображені в табл. В.3 Додатку В.
В нашому випадку коефіцієнти вказують на стійке фінансове
становище підприємства. Але в 2006 році значення показники дещо
погіршилися.
А тепер перейдемо до аналізу ліквідності підприємства, що, як і
коефіцієнти платоспроможності, відіграють важливу роль при оцінці
фінансової стійкості підприємства (табл. В.4 Додатку В).
Як видно з приведеного розрахунку, коефіцієнти ліквідності
погіршилися і в 2006 р. тільки коефіцієнт покриття та чистий оборотний
капітал в межах норми.
Велике значення для оцінки фінансового положення підприємства
мають показники оборотності, оскільки швидкість обороту коштів
40
безпосередньо впливає на платоспроможність фірми. Крім того, збільшення
швидкості обороту коштів, за інших рівних умов, відображає підвищення
виробничо-технічного потенціалу підприємства.
Розглянемонаступніпоказникиділовоїактивності (табл. В.5Додатку В).
Так за даними таблиці можемо сказати, що за досліджуємі періоди не
відбулося й одного повного циклу, або кожна гривня реалізованої продукції
принесла в 2006 р. сімдесят чотири копійки. Дебіторська заборгованість 8
разів у середньому протягом звітного періоду перетворюється в кошти або
кожні 43 календарні дні. Для оплати наявної заборгованості необхідно 5,4
обертів підприємства або 67 календарних днів. Запаси повністю не перенесли
свою вартість на готову продукцію.
Загалом в досліджуємому періоді відбулись такі позитивні зміни, як
збільшення коефіцієнтів оборотності: активів в цілому, кількості обертів
дебіторської заборгованості з 6,25 до 8,23 і як наслідок зменшення термінів її
повернення, основних засобів. Наряду з цим відбулись також незначні
зменшення оборотності запасів та власного капіталу.
Проаналізуємо рентабельність підприємства (табл. В.6 Додатку В).
Показники рентабельності ВАТ "ВНДІАЕН" стрімко падають (в
середньому на 89%), при чому в базовому періоді показники мають досить
низький рівень. Що свідчить про низьку ефективність використання активів
підприємства, вкладення коштів до даного підприємства та господарської
діяльності підприємства.
Проаналізуємо фінансові результати діяльності (табл. В.7 Додатку В).
За даними таблиці можемо дійти висновку, що при падінні реалізації на
31% чистий прибуток підприємства знизився на 90%.
Таким чином, організаційно-економічна характеристика підприємства
свідчить про належну організацію бухгалтерського обліку, зменшення
чисельності працівників та разом з цим підвищення витрат на оплату праці, і
як наслідок значний зріст заробітної плати, фінансову незалежність
майнового стану, фінансову стійкість і незалежність підприємства від
41
зовнішніх джерел фінансування діяльності, підвищення швидкості обертання
фінансових ресурсів підприємства, але в той же час погіршення показників
ліквідності, досить низьку рентабельність і зменшення чистого прибутку.
2.2. Порядок нарахування та утримання при розрахунку з оплати
праці
Порядок нарахування заробітної плати, яка належить робітникам
підприємства, залежить від застосовуваних форм оплати праці та організації
виконання цих робіт.
На ВАТ "ВНДІАЕН" розроблено і діє положення Про оплату праці
(далі Положення) в відповідності до Колективного договору, укладеного з
метою регулювання трудових та соціально-економічних відносин,
узгодження інтересів найманих працівників і власника. Згідно до Положення
на підприємстві діють такі системи оплата праці працівників:
• погодинна;
• індивідуальна відрядна;
• контрактна.
Розглянемо порядок нарахування заробітної плати на досліджуємому
підприємстві за видами у відповідності до складу фонду оплати праці.
На підприємстві застосовуються слідуючи види нарахувань, що
входять до основного фонду оплати праці: за посадовими окладами, за
відрядними розцінками.
Заробітна плата за посадовим окладом розраховується за формулою
(2.1):
ЗП
о
=
ФВЧ
Н
ПО
міс
×
,
(2.1)
де ЗП
о
– заробітна плата за посадовим окладом;
42
ПО – посадовий оклад, грн;
Н
міс
– місячна норма тривалості робочого часу, годин;
ФВЧ – фактично відпрацьований час, годин.
Наприклад, якщо працівник Іванова К.П. має розмір окладу 705 грн.,
відпрацював в березні 2007 року з 21 дня (167 часів) 11 днів (87 часів), то
заробітна плата за посадовим окладом складе: 705×87/167 = 367,28 грн.
Заробітна плата за відрядними розцінками нараховується за вироблені
якісні креслення по установлених розцінках виходячи з оплати за одиницю
продукції. Тому заробіток залежить від обсягів виконаної роботи і потребує
якості роботи.
Види нарахувань, що входять до додаткового фонду оплати праці, які
використовуються на ВАТ "ВНДІАЕН":
– доплати і надбавки, до посадових окладів за відпрацьований час
(Додаток Д);
– премії та винагороди, що мають систематичний характер;
– оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні;
– оплата за невідпрацьований час.
Нарахування доплат та надбавок розраховується за формулою (2.2):
ДН = ЗП
о
×Р,
(2.2)
де ДН – нараховано доплат та (або) надбавок;
ЗП
о
– заробітна плата за посадовим окладом;
Р - розмір доплат і надбавок в % до посадового окладу.
Розмір та підстави для встановлення та відміни доплат і надбавок
визначені Положенням та зображені в Додатку Д.
Преміювання працівників, що має систематичний характер,
проводиться наказом голови правління – директора за поданням керівників
структурних підрозділів при виконанні підрозділами або окремими
працівниками понад доведених фінансово-економічним управлінням
43
планових робіт або робіт, що не входять в перелік посадових і
функціональних обов'язків, а також при достроковому виконанні планових
робіт. Премії виплачуються за рахунок і в межах планового фонду додаткової
заробітної плати. Розмір премії розподіляється безпосередньо у підрозділах
підприємства, та надається до розрахункового відділу у вигляді списку осіб з
зазначенням фіксованих в ньому сум.
Розрахунок оплати роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні
проводиться згідно зі ст. 107 КЗпП, робота у святковий і неробочий день
(частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:
– відрядникам за подвійним відрядними розцінками;
– працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної
погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася
в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної
погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася
понад місячну норму.
Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично
відпрацьовані у святкові і неробочі дні.
Розрахунок оплати працівникам, якщо робота здійснювалась понад
місячну норму проводиться за формулою (2.3):
ЗП
сн
=
2
ФВЧ
Н
ПО
cн
міс
×
×
,
(2.3)
де ЗП
сн
– заробітна плата в надурочний час у святкові та неробочі дні;
ПО – посадовий оклад, грн;
Н
міс
– місячна норма тривалості робочого часу, годин;
ФВЧ
сн
– фактично відпрацьований час у святкові і неробочі дні, годин.
Так наприклад, якщо згідно з графіком черговий електрик Федоров І.В.
з окладом 1035 грн. працював 8го березня, то заробітна плата в святковий
день складе 99,16 грн. (1035 грн./167 годин×8 годин ×2).
44
На підприємстві застосовують слідуючи види нарахувань оплати за
невідпрацьований час:
а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у
зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або
виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
б) виконання працівниками державних і громадянських обов’язків у
робочий час;
в) направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
г) звільнення працівників – донорів від роботи;
д) залучення працівників до виконання військових обов’язків;
е) вимушеного прогулу.
Сума нарахувань оплати за невідпрацьований час розраховується
згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим
постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, зі змінами та доповненнями (далі –
ПКМУ № 100) [22].
Відповідно до цього Порядку суми виплат, належних працівнику за час
надання йому щорічних основної та додаткової відпусток, або для виплати
компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких визначається у
календарних днях, розраховуються шляхом поділу сумарного заробітку за
останні 12 місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість
календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів) і множення
отриманого результату (середньоденного заробітку) на кількість календарних
днів наданої оплачуваної відпустки. Цей розрахунок можна показати у
вигляді формули (2.4):
О = М : (365 – С) х N,
(2.4)
де О – сума відпускних, компенсацій;
М – сумарний заробіток працівника за останні 12 місяців;
365 – кількість днів у році;
45
С – число святкових і неробочих днів, передбачених законодавством;
N – тривалість відпустки в календарних днях.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня
заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи,
тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа
місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за
невикористану відпустку.
Для всіх інших випадках нарахувань оплати за невідпрацьований час
збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата
обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що
передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до Порядку суми виплат, що обчислюються із середньої
заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення
середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у
випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які
мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна)
заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично
відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число
відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним
законодавством, - на число календарних днів за цей період. Цей розрахунок
можна показати у вигляді формули (2.5):
В
нч
= М : (ФВД) х N,
(2.5)
де В
нч
– сума виплат за невідпрацьований час;
М – сумарний заробіток працівника за фактично відпрацьовані
протягом двох місяців робочі (календарні) дні;
ФВД – фактичне число відпрацьованих робочих днів (годин),
календарних днів;
46
N – число робочих днів/годин (календарних днів), які мають бути
оплачені за середнім заробітком.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не
працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за
попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не
відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється
виходячи з установлених йому в трудовому договорі посадового окладу.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її
збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки;
виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива,
електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та
вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який
вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при
обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці,
включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у
розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому
періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні
виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два
календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в
розрахунковому періоді.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної
відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом
якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої
щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов‘язків,
службового відрядження тощо) та допомога у зв‘язку з тимчасовою
непрацездатністю.
При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються :
а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру),
що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення
47
професій і посад, РЗО або виконання додаткових обсягів робіт та виконання
обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових
окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово
відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є
штатними заступниками);
б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку,
матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію,
вихідна допомога тощо);
в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата
за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються
замість добових);
г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння
впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження
нової техніки і технології;
д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах,
конкурсах тощо;
е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока
та лікувально-профілактичного харчування;
з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок
до санаторіїв і будинків відпочинку;
и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за
довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу
тощо;
і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників
комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників,
для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним
законодавством);
48
й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або
іншим ушкодженням здоров'я;
к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового
колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з
порушенням термінів її виплати.
При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім
перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом
якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання
державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток,
відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю
.
З нарахувань, що входять до фонду заохочувальних та компенсаційних
виплат на підприємстві застосовують слідуючи:
1. Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають
одноразовий характер, а саме:
– премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення,
освоєння та впровадження нової техніки і технології;
– премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;
– премії до ювілейних та пам'ятних дат.
2. Виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі:
– оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах;
– оплата квартири та найманого житла.
Нарахування премій за сприяння винахідництву та раціоналізації,
створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, за
виконання важливих та особливо важливих завдань відбувається за
списками, що надходять до розрахункового відділу з зазначеними сумами,
розмір яких визначається адміністрацією виходячи з наявністю коштів та
долею внеску осіб.
Розмір премій до ювілейних і пам’ятних дат визначається положенням
Про оплату праці і залежить від стажу роботи у ВАТ “ВНДІАЕН”. Ювілярам,
49
яким присвоєне почесне звання "Ветеран ВНДІАЕН", грошова премія
збільшується на 25%.
Згідно до положення Колективного договору роботодавець щомісяця
проводить доплату одному з батьків в розмірі 40% вартості утримання дітей
в дитячих садках на основі отриманих квитанцій про оплату.
Також на ВАТ "ВНДІАЕН" щомісячно нараховують виплату
соціального характеру в розмірі 100 грн. фахівцям, які мешкають у
гуртожитку або наймають житло, згідно переліку затвердженого сторонами.
На підприємстві існують також види нарахувань, що не входять до
фонду оплати праці, а саме:
– оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок
коштів підприємства;
– допомога по тимчасовій непрацездатності;
– допомога при народженні дитини;
– допомога на поховання;
– матеріальна допомога разового характеру;
– одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію;
– суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Відповідно до Закону "Про розмір внесків на деякі види
загальнообов'язкового державного соціального страхування" допомога по
тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не
пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується
застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до
відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною
експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення
застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах,
встановлених законодавством. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності
внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на
виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за
50
рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [15].
Середня заробітна плата для розрахунку допомоги з тимчасової втрати
працездатності обчислюється відповідно до Порядку №1266 [21].
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата
(дохід) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів
тимчасової втрати працездатності за рахунок коштів роботодавця, є останні 6
календарних місяців (з 1-го до 1 числа), що передують місяцю, в якому
настав страховий випадок. Місяці розрахункового періоду, в яких
застрахована особа не працювала (з першого до першого числа) з поважних
причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та
пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з
розрахункового періоду.
Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або
за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня
заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні
місяці, за які сплачено страхові внески. У разі коли застрахована особа
працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові
внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід)
обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового
випадку.
У разі коли у особи після набуття права на призначення страхової
виплати одночасно виникло право на призначення іншої страхової виплати,
при обчисленні середньої заробітної плати для визначення розміру іншої
страхової виплати береться розрахунковий період, за яким обчислювалася
середня заробітна плата для призначення попередньої страхової виплати.
Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з
нарахованої основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних
та компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), які
51
визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими
відповідно до Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР "Про оплату праці",
та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб (далі ПДФО), з
яких сплачувалися страхові внески до фондів державного соціального
страхування [41].
Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється
виходячи зі суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися
страхові внески.
При цьому зауважимо, що середньоденна (середньогодинна) заробітна
плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину)
заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу, з яких сплачуються
страхові внески, в розрахунку на один день (годину), яка обчислюється
шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці
розрахункового періоду на норму робочого часу цього місяця [50].
Для розрахунку суми лікарняних застосовується середньоденна
заробітна плата за відпрацьований час або за один календарний день (2.6):
Зп
сер
= Зп
нар
/ Д
к-сть
,
(2.6)
де Зп
сер
— середньоденна заробітна плата;
Зп
нар
— нарахована за розрахунковий період заробітна плата
(оподатковуваний дохід), з якої сплачувалися страхові внески;
Д
к-сть
— кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому
періоді.
Якщо робочий час на підприємстві підсумовується або його облік
ведеться у годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги з ТВП
застосовується середньогодинна заробітна плата (2.7):
Зп
год
= Зп
нар
/ Г
к-сть
,
(2.7)
52
де З
пгод
– середньогодинна заробітна плата;
Г
к-сть
— кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у
зазначений період.
Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, страхові виплати у
зв’язку з ТВП здійснюються на підставі копії листка непрацездатності,
виданого у встановленому порядку, засвідченої підписом керівника і
печаткою за основним місцем праці та довідки про середню заробітну плату
за основним місцем праці. У цьому разі сумарна заробітна плата, з якої
розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за
основним місцем праці та за сумісництвом не може перевищувати розмір
максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу),
оподатковуваного доходу, з яких сплачуються страхові внески до фондів
державного соціального страхування.
Сума лікарняних розраховується за формулою (2.8):
∑
лік
=
∑
день(год)
× Д(Г)
к-сть
,
(2.8)
де
∑
лік
– сума лікарняних,
∑
день(год)
– сума денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється
у відсотках до середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу)
залежно від страхового стажу;
Д(Г)
к-сть
— кількість днів (годин), які підлягають оплаті.
Відповідно до ст. 112 Закону "Про Державний бюджет України на
2007" рік, допомога з тимчасової непрацездатності та по вагітності й пологах
застрахованим особам, які сплачували страхові внески менше шести місяців
протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку,
виплачується виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено
страхові внески, але не більше розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої на час настання страхового випадку [10].
53
Фактично до групи обмеження потрапили лише ті застраховані особи,
які:
1) тільки починають свою трудову діяльність і відпрацювали менше
шести місяців;
2) змінили місце праці і мають перерву між зміною місця праці більше
шести місяців.
Існує дві думки щодо порядку розрахунку допомоги групі обмеження:
Міністерства праці та Фондом соціального страхування України з тимчасової
втрати працездатності (далі ФССзТВП).
Мінпраці вважає що допомога повинна виплачуватись виходячи з
фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, обчисленої
відповідно до Порядку №1266, але не більше розміру мінімальної заробітної
плати, встановленої на час настання страхового випадку, в розрахунку на
кожен місяць.
При цьому середньоденна заробітна плата (Зп
сер
) не може
перевищувати суму мінімальної заробітної плати в розрахунку на один день
(годину) (Зп
сер. мін
), що розраховується за формулою (2.9):
Зп
сер. мін
= Зп
мін
: Н
роб
,
(2.9)
де Зп
мін
- встановлений на час настання страхового випадку розмір
мінімальної заробітної плати;
Н
роб
- норма робочого часу цього місяця, встановлена Мінпраці у місяці
настання страхового випадку.
Після чого дві середньоденні зарплати порівнюються, і якщо:
1) Зп
сер
< Зп
сер. мін
- то оплата допомоги проводиться виходячи з першої
середньої, розрахованої від фактичної заробітної плати;
2) Зп
сер
>Зп
сер. мін
- то оплата допомоги проводиться виходячи з другої
середньої, розрахованої від мінімальної заробітної плати.
54
Фонд соцстраху зазначає, що сума допомоги для осіб, які потрапили до
групи обмеження, не має перевищувати розміру мінімальної заробітної плати
щодо кожного страхового випадку.
Тобто, якщо:
1)
≤
∑
лік
Зп
мін
- то допомога виплачується у повному обсязі;
2)
∑
лік
>
Зп
мін
- то допомога виплачується тільки у розмірі мінімальної
зарплати (незалежно від днів хвороби у місяці).
Розмір матеріальної допомоги, допомоги на поховання та допомоги при
народженні дитини визначається розділом Соціальні пільги та гарантії
Колективного договору.
Так допомога на поховання становить:
– сім’ї померлого працівника – 400 грн.;
– сім’ї померлого пенсіонера, що пішов на пенсію з ВАТ “ВНДІАЕН” –
325 грн.;
– працівникам і пенсіонерам ВАТ “ВНДІАЕН” на організацію поховань
померлих батька, матері, дітей, чоловіка чи дружини, батьків чоловіка
чи дружини, вітчима або мачухи – 250 грн.
Матеріальна допомога працівникам ВАТ “ВНДІАЕН”:
– в зв'язку з тривалою хворобою, скрутним матеріальним становищем
або стихійним лихом (пожежа, повінь) – до 365 грн.;
– при народженні дитини – до 600 грн.
Розмір одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію
визначається у відповідності до положення Про порядок заохочення
працівників ВАТ "ВНДІАЕН", що йдуть на заслужений відпочинок.
Право на отримання заохочення відповідно до вищезгаданого
Положення мають працівники ВАТ “ВНДІАЕН”, при наявності наступних
умов:
а) загального трудового стажу у ВАТ “ВНДІАЕН” не менше 20 років -
для жінок і не менше 25 років – для чоловіків;
55
б) досягнення пенсійного віку, встановленого чинним законодавством
України;
в) розірвання трудового договору протягом двох місяців після
досягнення ними пенсійного віку.
Працівникам, при одночасному дотриманні пунктів а, б, в Положення,
виплачується одноразова допомога в розмірі 80 грн. за кожний
відпрацьований рік у ВАТ “ВНДІАЕН”, але не менше двох їх окладів.
Працівникам, яким присвоєне почесне звання “Ветеран ВНДІАЕН”,
одноразова допомога збільшується на 25%.
Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору
розраховуються у відповідності до ст.44 КЗпП та порядку розрахунку виплат
за невідпрацьований час, а саме за формулою (2.10):
ВД = (ЗП
м-1
+ ЗП
м-2
) : К
відпр.
х К
р.
,
(2.10)
де ВД – вихідна допомога;
ЗП
м-1
, ЗП
м-2
– зарплата за місяці роботи, що передували звільненню;
К
відпр.
– кількість відпрацьованих днів за два місяці перед звільненням;
N
ср.
– середньомісячна кількість робочих днів за два місяці перед
звільненням, що розраховується за формулою (2.11).
N
ср
= S/2,
(2.11)
де S - сумарне число робочих днів за останні два календарні місяці
згідно з графіком роботи підприємства.
Розглянемо порядок утримання при розрахунку з оплати праці на ВАТ
"ВНДІАЕН". Утримання із заробітної плати умовно можна розділити на:
– обов’язкові;
– утримання з ініціативи адміністрації підприємства;
– утримання згідно заяв працівників.
56
До обов’язкових утримань слід віднести: податок з доходів фізичних
осіб, внески до фондів соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності та безробіття, Пенсійного фонду України та утримання за
виконавчими листами.
Через постійну змінність протягом року величин за допомогою яких
розраховують загальнообов’язкові утримання та нарахування на заробітну
плату на підприємстві використовуються самостійно розроблені таблиці, де
визначені основні показники та період їх дії (Додаток Е).
Податок з доходів фізичних осіб утримується шляхом множення
загального оподаткованого доходу, зменшеного на суму соціальної пільги та
зборів до фондів, на ставку податку.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, якщо його
розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового
мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового
року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. На 2007
рік така сума дорівнює 740 грн [10].
Підставою для застосування податкової соціальної пільги до
нарахованого доходу є заява, подана працівником своєму роботодавцеві.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів
у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника
податку про застосування пільги та припиняється з місяця, в якому працівник
подав заяву про відмову від пільги або звільнився.
Розмір соціальної пільги дорівнює:
1) 50% однієї мінімальної зарплати (в розрахунку на місяць),
встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-
якого платника податку3 (тобто розмір звичайної податкової соціальної
пільги становить 200 грн.);
2) 150% визначеної вище суми пільги, а саме 300 грн. підвищеної
пільги для платника податку, який:
57
а) є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном,
піклувальником) (на кожну дитину віком до 18 років);
б) утримує дитину-інваліда (на кожну дитину віком до 18 років);
в) має троє чи більше дітей віком до 18 років (на кожну дитину);
г) є вдівцем або вдовою;
д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб,
постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб,
нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх
участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;
є) є інвалідом I або II групи (у т. ч. з дитинства);
ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що
зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
3) 200% визначеної вище суми пільги, а саме 400 грн. подвійної пільги
для платника податку, який є:
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної
Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка
у той час працювала в тилу, на яку поширюється дія Закону "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового
утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою
чи реабілітованою;
г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР
під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані
війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її
союзниками;
д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього
Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941
р. до 27 січня 1944 р [12].
58
Утримання внесків до Пенсійного фонду України в 2007 році дещо
змінилися. Так ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування
для:
1) платників - фізосіб, які працюють на умовах трудового договору;
2) фізосіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-
правовими договорами, встановлюється у таких розмірах:
а) 0,5% із зарплати або з частини зарплати, що не перевищує розміру
прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
б) 2% з частини зарплати в розмірі понад прожитковий мінімум для
працездатних осіб [10].
Оскільки ВАТ "ВНДІАЕН" займається науковою діяльністю то з
працівників – науковців утримується пенсійний збір за прогресивною
шкалою:
1) 1%, якщо сукупний оподаткований дохід (далі СОД) складає менше
150 гривень;
2) 2%, якщо СОД складає від 150 до 250 гривень;
3) 3%, якщо СОД складає від 250 до 350 гривень;
4) 4%, якщо СОД складає від 350 до 500 гривень;
5) 5%, якщо СОД перевищує 500 гривень.
Тобто з заробітної плати науковця розміром в 550 грн. буде утримано
пенсійний збір розміром 14,5=50*5%+12,5 (грн.)
Внески до ФССзТВП утримуватимуться в такому порядку:
Розмір 0,5% — для найманих працівників, зарплата яких нижча за
прожитковий мінімум, встановлений для працездатної особи, і 1% — для
найманих працівників, зарплата яких вища за прожитковий мінімум,
встановлений для працездатної особи.
Так у I кварталі 2007 р. (з 01.01.2007 р. до 31.03.2007 р.): 0,5% — із
суми зарплати, яка не перевищує 525 грн; 1% — із суми, яка перевищує
зазначену суму.
59
Розмір внеску до Фонду безробіття залишився без змін, складає 0,5% із
суми зарплати.
Максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих
працівників, сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми зарплати),
з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування України на
випадок безробіття, ФССзТВП, ФСС НВВ та ПФУ, дорівнює п’ятнадцяти
розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних
осіб. В І кварталі граничний розмір ФОП дорівнює 7875 грн [10].
Розрахуємо
утримання
з
доходу
Іванової
К.П.
загальний
оподатковуваний дохід якої складає 755,88 грн., з яких 367,28 грн. по окладу,
133,44 – 4 днів ТВП за рахунок підприємства, 200,16 грн. – 6 днів ТВП за
рахунок фонду та 55 грн. – премія з ФОП.
Утримання до ПФУ проводять у два етапи:
1) 525 х 0,5% = 2,63 грн;
2) (755,88 - 525) х 2% = 4,61 грн.
Усього утримано внеску до ПФУ: 2,63+4,61= 7,24 грн.
Базою для утримання внесків до ФСС є сума 422,28 грн. Ставка 0,5%.
Оскільки Іванова К.П. є пенсіонер, то внески до фонду безробіття з її
заробітку не утримуються.
Утримано внеску до ФССзТВП: 422,28×0,5% = 2,11 грн.
Тоді утримано податку з доходів фізосіб: 755,88 – (755,88-7,24-
2,11)×15% - 7,24 – 2,11 = 111,98 грн.
На ВАТ "ВНДІАЕН" проводять утримання за виконавчими листами.
Батьки виплачують аліменти в примусовому порядку.
Для утримування і перерахування аліментів, необхідні такі документи :
- заява працівника (при добровільній сплаті);
- виконавчий лист (у випадку примусової сплати ).
Заява повинна містити :
60
- ПІБ, дату народження дитини, на яку виплачуються аліменти;
- ПІБ та адресу особи, яка виплачує або переказує аліменти.
Виконавчий лист є виконавчим документом, направленим на
примусове виконання рішення суду. Стягнення сум із заробітної плати
працівника здійснює підприємством на підставі надісланого виконавчого
листа державним виконавцем та розпорядження, в якому зазначається особа
(юридична чи фізична), на користь якої здійснюється стягнення. Копію цього
розпорядження отримує також і боржник. При отриманні виконавчого листа і
розпорядження
підприємство
повертає
державному
виконавцю
Повідомлення про його отримання, що є частиною розпорядження. Зазначене
повідомлення підписується головним бухгалтером підприємства. Підпис
завіряється печаткою [20].
Виконавчі документи на ВАТ "ВНДІАЕН" зберігається у сейфі,
вогневитривких шафах. У разі одержання виконавчих листів бухгалтерія
реєструє їх у спеціальному журналі з обов’язковим зазначенням часу їх
надходження. Аліменти також можуть утримуватися на основі поданої заяви
працівника. Утримання за виконавчими документами або заявою не повинні
перевищувати 50 % суми заробітної плати після утримання податків і зборів.
При утриманні за виконавчими листами не включаються такі виплати:
- вихідна допомога, що виплачується у разі звільнення працівника;
- компенсація працівнику за невикористану відпустку, крім випадків,
коли особа при звільнені отримує компенсацію за відпустку, не використану
на протязі декількох років;
- компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням,
направленням на другу роботу чи відрядженням до другої місцевості;
- польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти,
виплачуються замість добових і квартирних;
- матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по
безробіттю;
- допомога по вагітності та пологах;
61
- одноразова допомога при народженні дитини;
- допомога по догляду за дитиною;
- допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16
років, по догляду за дитиною інвалідом, з тимчасової непрацездатності у
зв’язку з доглядом за хворою дитиною; інші види допомоги на дітей,
передбачені законодавством;
- допомога на лікування;
- допомога на поховання;
- щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання
продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного
господарства громадян, які проживають на території радіоактивного
забруднення;
- дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинку
відпочинку за рахунок фонду споживання;
- сума неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
- компенсаційні суми, що виплачуються за амортизацію інструментів і
зносу одягу;
- вартість безкоштовного надання квартир та комунальних послуг.
Якщо ж платник аліментів змінює місце роботи, то підприємство має
повернути виконавчий документ державному виконавцю не пізніше 3-х днів
з дня звільнення з відміткою про нове місце роботи, якщо воно відоме. При
цьому в окремі графи документа вносять відомості про отриману суму боргу
і про період, за який проведено утримання. Цей запис посадові особи
завіряють підписами і скріплюють печаткою. До виконавчого документа
адміністрація складає супровідний лист, в якому зазначає всі відомості про
проведення стягнення, наявність нестягненої заборгованості, середній
заробіток
боржника за останні 3 місяці. Копію супровідного листа
надсилають стягувачу аліментів, щоб його повідомити про це. Якщо посадові
особи без поважних причин не подали зазначених відомостей, то їх можуть
притягти до адміністративної відповідальності.
62
Якщо добровільний платник звільняється з роботи, то немає потреби в
усіх цих паперах. Адже перейшовши на інше місце роботи він знову подає
заяву про утримання аліментів. У ній серед іншого можна зазначити про
необхідність стягнення заборгованості під час несплати аліментів, якщо таке
було.
Зазвичай аліменти перераховують :
- через поштові відділення;
- через касу підприємства;
- через установи банку.
Утримання з ініціативи адміністрації підприємства із заробітної плати
працівників для покриття їх заборгованості підприємству, можуть
провадитись:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для
повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для
погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на
службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські
потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в
рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки.
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству,
установі, організації (стаття 136) [20].
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього
місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або
уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ,
організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку
підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення
заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з
дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з
63
відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою
розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання
власником позову до районного, районного у місті, міського чи міського
районного суду.
На підприємстві здійснюється також утримання згідно заяв
працівників.
Згідно заяв з робітників можуть проводитись такі утримання:
- профсоюзні внески;
- за їдальню та інші матеріали та послуги;
- часткову оплату путівок;
- погашення позики.
Розміри нарахувань на заробітну плату в 2007 році складають:
-
збору на обов’язкове державне пенсійне страхування 33,2% та 4%
для працівників інвалідів на ФОП, що включають витрати на виплату
основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та
компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, виплати
винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-
правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи
фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової
непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та
допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;
- внеску до ФССзТВП становить 1,5% на ФОП найманих працівників;
- внеску до Фонду безробіття становить 1,3% на ФОП найманих
працівників;
- внеску до Фонду нещасних випадків становить 0,8% на ФОП
найманих працівників у відповідності до 11 класу професійного ризику
виробництва.
Розглянувши порядок нарахування та утримання при розрахунку з
оплати праці, ознайомились з великим обсягом видів нарахувань, що
64
застосовуються на підприємстві, тонкощами щодо проведення їх розрахунку,
положеннями, що діють на підприємстві відносно оплати праці. Також
дослідили розрахунок як обов’язкових видів утримань з урахуванням
останніх змін в законодавстві, так і утримань з ініціативи адміністрації
підприємства та самих працівників.
2.3. Організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці на
підприємстві
Розглянемо первинний, аналітичний та синтетичний облік розрахунків
з оплати праці на підприємстві. Розпочнемо розгляд з руху первинних
документів на підприємстві, що застосовуються при розрахунку оплати
праці.
Для відкриття особового рахунку на працівника застосовують наказ на
прийняття на роботу працівника. В якому вказується дата прийому, прізвище
ім’я та по батькові (обов’язково на українській мові для подачі
персоніфікованої звітності до Пенсійного фонду України), ідентифікаційний
код, посаду, підрозділ до якого приймається, місячний оклад (чи вказується,
що працівник приймається за відрядною формою оплати).
На протязі місяця накопичуються первинні документи, сортуються за
характером призначення в порядку зростання табельних номерів (для
зручності подальшої обробки).
Для проведення розрахунків з оплати праці до розрахункового відділу в
встановлений строк надходять слідуючи первинні документи:
- накази про прийом працівників;
- накази про звільнення (при звільненні особи, разом з наказом
додається довідка стосовно використання відпустки для розрахунку
компенсації);
- угоди ЦПХ;
- накази про переведення на іншу посаду;
65
- заяви на відпустку;
- накази про заміщення, преміювання, призначення (відміну) доплат
та надбавок;
- лікарняні листи;
- заяви про надання матеріальної допомоги;
- повідомлення про стягнення штрафів;
- виконавчі листи;
- накази про примусове утримання;
- відомості про погашення позики;
- відомості на утримання з заробітної плати за заявами працівників;
- платіжні відомості;
- заяви на утримання профвнесків та інші.
Основним документом для нарахування заробітної плати в ВАТ
"ВНДІАЕН" по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель
обліку робочого часу (ф. № 64) та наряди (для працівників з відрядною
формою оплати). Він складається в одному примірнику протягом місяця
окремо по підрозділах і категоріях працюючих. Табельний облік у
підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники
підрозділів. У табелі зазначають табельний номер, прізвище та ініціали,
посаду працівника, його оклад, вид оплати. Для кожного працівника в табелі
відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин,
умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад
вихідні або святкові дні – "В/С", дні хвороби – "Х", відрядження – "Св",
відпустка – "ТВ" тощо. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для
нарахування оплати праці.
Для надання відпустки працівником подається заява, в якій вказується
вид відпустки, період часу та кількість календарних днів відпустки.
Заява після обробки відділом кадрів, який указує період за який
надається відпустка та робить відповідну відмітку в особистій картці,
66
підписується директором та надається до бухгалтерії як основа для
нарахування додаткової заробітної плати.
Після надання всіх первинних документів щодо нарахування за звітний
місяць, дані за документами порівнюються з даними табеля. Відхилення
даних уточнюється та виправляються.
Після проведення остаточного розрахунку за звітний період на
підприємстві формуються платіжні відомості для виплати заробітної плати.
Тобто можна сказати що первинний облік з розрахунку заробітної
плати складається з руху первинних документів, на підставі яких
здійснюються нарахування, утримання та виплати заробітної плати.
Аналітичний облік розрахунків ВАТ "ВНДІАЕН" з оплати праці
ведеться за кожним працівником, по підрозділам, видами виплат та
утримань.
Після розрахункової обробки первинних документів по обліку
виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для
розрахунків по оплаті праці, складаються особові рахунки по кожному
працівнику, які узагальнюють дані по розрахунках з робітниками та
службовцями підприємства.
Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному
рахунку (тобто по кожному особовому рахунку) дорівнює кредитовому обігу
синтетичного рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" за звітній
місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по підприємству в цілому.
Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обігу
синтетичного рахунку 66 " Розрахунки за виплатами працівникам".
Для складання звітності оплату праці групують у зведених відомостях
нарахованої оплати праці за її складом та зведенні даних про розрахунки з
робітниками і службовцями (Додаток Ж).
Суми нарахованої заробітної плати для віднесення її на витрати
виробництва систематизують і групують у спеціальному реєстрі "Аналітичні
67
відомості" у розрізі об’єктів обліку витрат виробництва та аналітичним
рахункам з обліку розрахунків з оплати праці.
Виплату заробітної плати, премій за платіжними відомостями можна
здійснювати протягом 3-х днів, після чого касир навпроти прізвища
працівника, який не одержав заробітної плати, на місці його підпису ставить
відмітку "Депоновано" і складає реєстр депонованих сум.
Аналітичний облік розрахунків за неотриману у встановлений для
виплати з каси термін суму з оплати праці на ВАТ "ВНДІАЕН" ведеться у
реєстрі депонованої заробітної плати. В реєстрі по кожному працівникові
позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище,
ім’я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу або
перерахування в бюджет по закінченні строку позивної давності по цих
сумах. Сума не виданої заробітної плати здається в банк у день закриття
платіжної відомості.
Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з
оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки за
заробітною платою” та кредитом субрахунку 662 ”Розрахунки з
депонентами”.
Як зазначалось вище, синтетичний облік розрахунків з оплати праці
ведеться на рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам". За кредитом
рахунку відображаються нарахована працівникам підприємства основна та
додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності,
інші належні до нарахування працівникам виплати, а за дебетом - виплата
основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій
непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у
рахунок заробітної плати; утримання податку з доходів фізичних осіб, збору
на
обов'язкове
державне
пенсійне
страхування,
внесків
на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів за
виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.
68
Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці на ВАТ "ВНДІАЕН"
представлений у вигляді таблиці (Додатку И).
Аудит розрахунків з оплати праці на підприємстві на внутрішньому
рівні не проводиться. Зовнішній аудит на підприємстві проводиться тільки як
обов’язковий аудит річної фінансової звітності, а тому належної, детальної
уваги аудиту розрахунків з оплати праці не приділяється.
Отже, організація первинного, синтетичного та аналітичного обліку на
підприємстві ведеться раціонально, що полегшує роботу бухгалтера та
зменшує ризик помилок при нарахуванні, утриманні з оплати праці та
підготовці звітності. Проте синтетичний облік з розрахунків заробітної плати
ведеться згідно плану рахунків, без урахування останніх змін внесених до
рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам", а саме без застосування
субрахунку 663 "Розрахунки за іншими виплатами". Також аудит розрахунків
з оплати праці на підприємстві, як окремий тип операцій, не проводиться, як
на зовнішньому, так і внутрішньому рівнях.
69
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ І АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З
ОПЛАТИ ПРАЦІ
3.1. Вдосконалення синтетичного, аналітичного та первинного
обліку
Удосконалення методів господарювання визначає нові вимоги до
обліку, який призваний забезпечити підприємства інформацією, що
необхідна для здійснення їх виробничо – фінансової діяльності.
За останні роки сталося багато змін в Плані рахунків бухгалтерського
обліку, змінилися облікові регістри і бухгалтерська звітність. Проте
бухгалтерський облік і зараз не може забезпечити своєчасне відображення
всіх господарських операцій при зниженні трудових і грошово-матеріальних
витрат на його ведення. Облік потребує зменшення та уніфікації первинної
документації. Велика кількість даних первинного обліку і форм первинних
документів створює значні труднощі при веденні роботи на першій стадії
облікового процесу.
На ВАТ "ВНДІАЕН" синтетичний облік розрахунків за заробітною
платою, не зважаючи на зміни у Плані рахунків та інструкції по його
застосуванні, ведеться на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці"
використовуючи тільки два субрахунки 661 "Нарахована заробітна плата" та
662 "Депонована заробітна плата".
Пропонуємо внести зміни до робочого плану рахунків підприємства,
тобто привести у відповідність до останніх змін законодавства.
Відкриття до рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам"
субрахунку 663 "Розрахунки за іншими виплатами" дозволить підприємству
вести облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці
в аналітиці видів нарахувань (Додаток К). Зокрема таких, як: допомога по
70
тимчасовій непрацездатності, допомога при народженні дитини, допомога на
поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога працівникам, які
виходять на пенсію та сума вихідної допомоги при припиненні трудового
договору. Окреме ведення нарахувань, що до належності до фонду оплати
праці надасть більш детальну інформацію з розрахунків за виплатами
працівникам для аналізу та прийняття управлінських рішень.
Згідно даних регістрів ВАТ "ВНДІАЕН" виплата відпускних сум
робітникам і службовцям протягом року здійснюється нерівномірно (рис.3.1).
Так за даними 2006 року на ВАТ "ВНДІАЕН" витрати на оплату відпусток в
серпні перевищили витрати березня в 6,8 разів. З метою рівномірного
розподілу витрат на оплату відпустки протягом звітного періоду доцільно на
досліджуємому підприємстві створення резерву оплати відпусток або, інакше
кажучи, забезпечення майбутніх витрат. Це дозволить підтримувати
величину фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) приблизно на тому
самому рівні, наприклад, близькому до значення планової собівартості.
Відсутність забезпечення для оплати відпусток призводить, як правило, до
того, що в "сезон відпусток" значення фактичної собівартості стрибкоподібно
зростає.
0 грн.
10 000 грн.
20 000 грн.
30 000 грн.
40 000 грн.
50 000 грн.
60 000 грн.
70 000 грн.
80 000 грн.
Н
а
р
а
х
о
в
а
н
о
,
г
р
н
.
січень
березень
травень
липень
вересень
листопад
Період нарахування
Компенсацiя т/в
Вiдпустка
Рис. 3.1. Витрати на оплату відпустки за 2006 рік
71
Зріст фактичної собівартості виникає через те, що протягом відпустки
працівник не бере участі у виробничих процесах, отже, не здійснює внеску в
"створення" виручки від реалізації, за рахунок якої, як правило,
покриваються витрати на оплату праці, але одержує за період відпустки
заробітну плату.
Для підтвердження доцільності вищезгаданого вдосконалення
створимо для 2006 року забезпечення майбутніх витрат та проведемо його
аналіз.
Про забезпечення для оплати відпусток працівникам згадується у трьох
документах: П(С)БО 11 "Зобов'язання", Інструкції про застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і
господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом
МФУ від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291), та в Інструкції з
інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-
матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків,
затвердженій наказом МФУ від 11.08.94 р. № 69 (далі – Інструкція № 69).
Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів,
необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу (п. 16
П(С)БО 11). Методика розрахунку такої облікової оцінки наведено у
Інструкції №291, а перевірка обґрунтованості залишку вказаних сум на дату
інвентаризації, відповідність затвердженому розпорядчим документом
керівника підприємства переліку створюваних резервів в Інструкції №69.
Розрахуємо норматив відрахувань до резерву оплати відпусток (Н) за
формулою (3.1):
Н = ПСВ / ФОП х 100%,
(3.1)
де Н – норма, відповідно до якої визначається сума резерву відпусток,
що нараховується;
72
ПСВ – річна планова сума на оплату відпусток (визначається на
підставі графіка відпусток);
ФОП – загальний плановий фонд оплати праці.
Для того щоб застосувати на практиці такий порядок створення
забезпечення для оплати відпусток, необхідно спланувати суму річного
фонду оплати праці (ФОП) і в його складі – річну суму на оплату відпусток
(ПСВ).
При плануванні сум ФОП необхідно врахувати всі складові заробітної
плати, визначені відповідно до ст. 2 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про
оплату праці", а саме такі, як: основна, додаткова заробітна плата, інші
заохочувальні та компенсаційні виплати
.
Так як на підприємстві укладено
колективний договір, трудові договори та сформована система окладів, то
планування ФОП не викличе труднощів, оскільки в таких документах
прийнято застерігати всі складові заробітної плати працівників.
При плануванні суми ПСВ необхідно враховувати всі виплати по всіх
видах щорічних відпусток, визначених відповідно до ст. 4 Закону від 15.11.96
р. № 504/96-ВР "Про відпустки". Планування сум ПСВ полегшує графік
відпусток, що повинен складатися на підприємстві.
Проаналізуємо доцільність створення резерву відпусток. Для цього
використаємо дані підприємства за 2006 рік.
Н = 405 тис. грн./5580 тис. грн. × 100% = 7,26%
Визначимо коефіцієнт (К) нарахувань на соціальні заходи для ВАТ
"ВНДІАЕН" за формулою (1.3).
К = (31,8 + 2,9 + 1,3 + 0,8 + 100) : 100 = 1,368
Розрахуємо суму забезпечення відпусток за кожний місяць за
формулою (3.2) та порівняємо результат з фактичними витратами на оплату
73
відпусток скорегованих на коефіцієнт нарахувань на соціальні заходи. Дані
розрахунку представимо у табл. 3.1.
РВ = ЗП х Н х К / 100%,
(3.2)
де РВ – місячна сума забезпечення на виплату відпусток працівникам;
ЗП – фактично нарахована в поточному місяці заробітна плата.
Таблиця 3.1
Порівняльна таблиця сум створеного забезпечення та фактичних витрат
на оплату відпусток по ВАТ "ВНДІАЕН" в 2006 році
Період нарахування
Показник
І
ІІ
ІІІ
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Усього
ЗП
416,3 455,9 474,5 473,7 450,0 460,5 464,8 462,6 481,0 453,9 447,0 539,7
5579,9
Резерв
відпусток
41,3
45,3
47,1
47,0
44,7
45,7
46,2
45,9
47,8
45,1
44,4
53,6
554,2
Фактичні
витрати
19,5
16,8
14,2
18,7
33,7
53,9
79,5
96,7
77,6
45,5
42,6
51,5
550,3
Дані табл. 3.1 для зручності представимо у вигляді діаграми (рис. 3.2).
0
15000
30000
45000
60000
75000
90000
105000
В
и
т
р
а
т
и
,
г
р
н
.
січень
березень травень
липень
вересень листопад
Період нарахування
Резерв відпусток
Фактичні витрати
Рис. 3.2. Аналіз застосування забезпечення майбутніх витрат на
ВАТ "ВНДІАЕН" у 2006 році
74
Як бачимо з діаграми зображеної на рис. 3.2 впровадження
резервування відпусток на ВАТ "ВНДІАЕН" є доцільним, так як значні
витрати на оплату відпусток, що припадають на липень – вересень місяці у
бухгалтерському обліку рівномірно розподіляється протягом звітного року.
Якщо в фактичних даних різниця між місяцем з найбільшим та найменшим
значенням витрат складає 85,34%, то при використанні резерву відпусток –
22,86%. Що в свою чергу дозволить підприємству підтримати величину
фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) приблизно на плановому
рівні, та уникнути її стрімких коливань.
Слід зазначити, що застосування резерву відпусток має певні
особливості:
1) відшкодовуються тільки ті витрати, для покриття яких створено
резерв, - тобто оплати щорічних відпусток, додаткових відпусток,
компенсацій за невикористані відпуски. А ось оплата за навчальні та творчі
відпустки за рахунок резерву відпусток не покривається, а відноситься
відразу на витрати відповідного місяця;
2) залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, за
потреби, збільшується або зменшується.
Норми П(С)БО 11 "Зобов'язання" не забороняють наявність залишків
сум забезпечення та перенесення таких сум на наступні звітні періоди, а
лише містять декілька умов:
- забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх
збитків (п. 14);
- забезпечення використовується для відшкодування тільки тих
витрат, для покриття яких воно було створене (п. 17);
- залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і, у
разі потреби, коригується (збільшується або зменшується) (п. 18).
Такий стан справ дещо суперечить методиці перевірки обґрунтованості
залишку резерву на оплату відпусток, встановленій в Інструкції № 69. Річ у
тому, що згідно з правилами Інструкції № 69 такий залишок вважається
75
обґрунтованим, якщо містить суми, що залишилися в результаті
невикористаних днів відпустки. Але, залишки сум забезпечення можуть
утворюватися не тільки в результаті невикористаних відпусток, а і в
результаті відхилення між плановою та фактичною сумами ФОП. Причинами
таких відхилень можуть бути зміни ставок посадових окладів, незаплановані
інші заохочувальні та компенсаційні виплати, грошові компенсації
працівнику за його бажанням за не використані ним дні відпустки в разі
переведення на інше підприємство тощо. Також залишки можуть з'явитися
при використанні "рівномірного" методу створення забезпечення. Наприклад,
на підприємстві остання використана працівником щорічна відпустка може
припадати на листопад, а метод передбачає відрахування до резерву ще й у
грудні. Отже, грудневі відрахування вже будуть породжувати залишки сум
забезпечення на оплату відпусток. Наявні розбіжності між нормативними
актами – Інструкціями № 291 і № 69. Єдине, на що слід звернути особливу
увагу, це на те, що в Інструкції № 69 непрямо передбачається, що резерв на
оплату відпусток за невикористані дні відпустки може підтримуватися
підприємством не більше двох років.
Врешті-решт підприємство має право самостійно визначати не лише
порядок створення забезпечення на оплату відпусток, а й порядок
використання залишків такого забезпечення згідно з прийнятими на
підприємствах методиками створення тих чи інших забезпечень,
розробленими відповідно до вимог П(С)БО 11.
Головне – розкривати інформацію про таке забезпечення в порядку,
передбаченому п. 21 П(С)БО 11, що допоможе зняти всі питання при
проведенні інвентаризації.
Пропонуємо для правильності визначення невикористаного залишку
резерву відпусток на кінець звітного року при проведенні інвентаризації
забезпечення виплат відпусток затвердити наступну методику перевірки.
Складається список працівників, в якому вказують:
76
1) прізвище, ім’я, по батькові працівника, підрозділ, в якому він
працює;
2) період, за який не використано відпустку;
3) кількість календарних днів відпустки, що припадають на кінець
поточного року, які фактично не використані;
4) середньоденну заробітну плату працівника за поточний рік;
5) розміри внесків до фондів соціального страхування (пенсійний,
соцстрах, зайнятість і "нещасний")
6) суми резерву на виплату відпускних.
Така методика визначення невикористаного залишку резерву відпусток
на кінець звітного року є найточнішою, оскільки розрахунок проводиться по
кожному працівнику і за допомогою програмного забезпечення виконується
досить швидко.
Сума ж коригування визначається як різниця між фактичним залишком
резерву та сумою відпускних, які будуть надані у рахунок майбутнього
невідпрацьованого періоду в звітному періоді. Відхилення коригуються за
субрахунком 471: у разі заниження суми резерву проводиться його
донарахування, а у разі зайво нарахованої суми резерв сторнується.
На досліджуємому підприємстві відсутній графік відпусток, щорічні
відпустки надаються згідно до заяв працівників, що візуються керівником
підрозділу та підприємства і є первинним документом для нарахування
виплат. Такий порядок має такі негативні наслідки, як:
- порушення статті 10 Закону України "Про відпустки" щодо надання
працівникам з розрахунку, щоб вони були використані, як правило, до
закінчення робочого року;
- порушення статті 12 Закону "Про відпустки", так як через дуже
велику кількість заяв з короткотривалим періодом відпустки, контроль стає
важким;
- заява на відпустку оформляється в одному екземплярі та надається до
бухгалтерії без будь якої реєстрації, що ускладнює контроль за рухом.
77
Пропонуємо змінити порядок оформлення відпусток, що надасть
можливість усунути вищезгадані порушення, спростить контроль та додасть
зручності при інвентаризації забезпечення виплат відпусток.
Пропонуємо запровадити на підприємстві погодження часу відпустки у
графіку. Для цього згідно з чинним законодавством, а саме ст. 79 КЗпП та ст.
10 Закону про відпустки, передбачено такий порядок погодження періодів
надання щорічних відпусток працівникам:
1) При складанні графіків ураховуються особисті інтереси працівників
та можливості для їх відпочинку. А тому кожен працівник має право обирати
(пропонувати) найсприятливіший період для своєї відпустки. Проте при
складенні графіка мають враховуватися також і інтереси роботодавця;
2) Після врахування інтересів обох сторін формується остаточний
варіант графіка, який затверджується власником;
3) Затверджений графік доводять до відома всіх працівників
підприємства.
Форму графіка надання відпусток чинним законодавством не
встановлено. Пропонуємо користуватися формою зображеною на рис. 3.3.
Облік наданих відпусток
№
з/п
Відділ (цех,
дільниця)
ПІБ Посада
Вид
відпустки
Період
надання
відпустки
Дата і №
наказу
Період
відпустки
За який
робочий рік
Підпис
працівника
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
1. Бухгалтерія
Галімон
Р. М.
Бух-р
ІІк.
Щорічна
основна
Серпень
01.08.2007-
25.08.2007
03.03.2006 -
02.03.2007
2. Бухгалтерія
Галімон
Р. М.
Бух-р
ІІк.
Щорічна
додаткова
Серпень
26.08.2007-
29.08.2007
03.03.2006 -
02.03.2007
Рис. 3.3. Форма графіка надання відпусток
Конкретні дати початку і закінчення відпустки у межах, установлених
графіком, погоджують працівник і власник. Оскільки у графіку відпусток, з
яким були ознайомлені працівники (під розпис), вказано конкретне число
початку відпусток працівників, то окремо повідомляти їх про дату початку
відпустки не потрібно. Працівникам в свою чергу додатково подавати заяву
не потрібно – для роботодавця (відділу кадрів) підставою для наказу про
78
надання відпустки у цьому випадку буде графік відпусток, затверджений в
описаному вище порядку. При цьому у наказі має бути визначений
конкретний період відпустки працівника.
Проте, якщо працівник з певних обставин бажає піти у відпустку в
інший час, ніж той, що передбачений графіком слід подати заяву. Коли
власник (уповноважений ним орган) візує заяву, то або погоджується із
запропонованим працівником строком, або вносить свої корективи, про що
повідомляє працівника. Заява, підписана керівником, передається до відділу
кадрів, який готує наказ про надання відпустки в двох примірниках, один з
яких залишається у відділі кадрів, а другий - у бухгалтерії.
Схематично послідовність документального оформлення процесу
надання щорічних відпусток можна зобразити так, як показано на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Схема оформлення відпусток
Оскільки при створенні резерву відпусток планування річної суми на
оплату відпусток значно полегшує графік відпусток, то пропонуємо
розробити форму додатку до графіку, що допоможе в визначенні як суми
резерву на наступний рік так і наявності залишків сум забезпечення (Додаток
Л). Дана форма заповнюється після затвердження та надання графіку
відпусток до бухгалтерії.
Графік відпусток
Бажання працівника
змінити період,
встановлений
графіком
немає
Наказ керівника
є
Заява працівника
про надання
відпустки
79
Удосконалення організації первинного обліку на підприємстві
нерозривно пов'язане зі створенням уніфікованих форм документів,
забезпечення співставності їх даних та зв'язків реквізитів.
Систематизація первинних документів з урахуванням рівнів і функцій
управління також є одним із принципів їх уніфікації.
В ВАТ "ВНДІАЕН", як було раніше зазначено, використовується
журнально-ордерна форма з застосуванням елементів комп’ютерної обробки
за допомогою прикладних програм. Основна тенденція на сьогодні – це
раціональне застосування ПЕОМ для автоматизації бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський процес на машині в діючому режимі використовує
зворотний зв'язок в процесі обробки інформації і отримання вихідних даних.
Єдність інформаційної бази (новий автоматизований технологічний процес)
забезпечується за рахунок одноразового введення інформації.
При комп’ютерній формі обліку вся необхідна інформація для обробки
і отримання необхідних вихідних даних вводиться в ЕОМ і формується там у
вигляді необхідних інформаційних масивів.
До недоліків у первинному обліку на ВАТ "ВНДІАЕН" слід зазначити
неповне надання необхідної інформації, що впливає як на невірне віднесення
нарахувань, так і неповне або надмірне утримання загальнообов’язкових
зборів та податків. Так при прийнятті працівника до підприємства в наказі на
прийняття відсутні такі дані, як стаття витрат на яку відноситься робітник,
його категорія, та ознака щодо соціального стану працівника – досягнення
пенсійного віку, інвалідність. Адже неповне занесення вхідної інформації
призведе до перекрученої та невірної вихідної інформації, і як наслідок до
додаткових витрат, як праці робітників бухгалтерії по перерахунках, так і
грошових коштів на погашення штрафів та пені.
Тому пропонуємо внести доповнення до форми первинного документу
з прийняття та переведення працівників (Додаток М).
Також пропонуємо внести зміни до порядку заповнення табелю обліку
використання робочого часу. На ВАТ "ВНДІАЕН" облік явок на роботу та
80
використання робочого часу здійснюється в табелі методом суцільної
реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, які запізнилися, і т. д.
Через велику кількість працівників у відділах дуже часто зустрічаються
помилки пов’язані з автоматичним проминанням або надлишковою
реєстрацією днів виходу на роботу при вірному відображенні
відпрацьованого часу. Щоб уникнути додаткових питань щодо вірності
відображених даних пропонуємо облік явок на роботу та використання
робочого часу здійснювати шляхом реєстрації тільки відхилень, що не
суперечить Наказу Мінстату від 09.10.1995 р. № 253 "Про затвердження
типових форм первинного обліку". Перехід до заповнення табелю шляхом
реєстрації тільки відхилень надасть первинному документу більш наглядний
для контролю за відпрацьованим часом вигляд, що дозволить концентрувати
увагу при перевірці саме на відхиленнях, заощадить час працівників для
більш ретельної перевірки заповнення і усуне автоматичні помилки.
Таким чином, розглянувши шляхи вдосконалення синтетичного,
аналітичного та первинного обліку на прикладі ВАТ "ВНДІАЕН" ми дійшли
висновків щодо необхідності впровадження змін на підприємстві.
Раціональним є впровадження субрахунку 3 "Розрахунки за іншими
виплатами" до рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", що дозволить
підприємству вести облік за виплатами, які не входять до фонду оплати праці
та надасть більш детальну інформацію для аналізу та прийняття
управлінських рішень.
Впровадження формування забезпечення майбутніх витрат на оплату
відпусток надасть підприємству можливість постійно підтримувати величину
фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) на плановому рівні, уникати
її стрімких коливань та рівномірно розподіляти витрати на оплату відпусток
протягом звітного року, що в свою чергу стабілізує стан підприємства в
цілому.
Впровадження вдосконалень в первинному обліку на підприємстві
полегшить працю бухгалтера, зменшить витрати часу на обробку інформації
81
та дозволить уникати помилок щодо дотримання законодавства при
розрахунках з оплати праці.
Застосування комп’ютерних технологій обліку створює всі умови для
поєднання переваг самої обчислювальної техніки з бухгалтерським
інтелектом, втіленим у програмному забезпеченні, щодо розуміння
глибинного коріння економічних явищ і процесів та досконалої методики
обробки інформації, необхідної для обґрунтування управлінських рішень.
3.2. Вдосконалення розрахунку середньої заробітної плати
В зв’язку з розбіжностями та неточностями у законодавстві та
нормативних документах, особливу увагу слід приділити вдосконаленню
розрахунку середньої заробітної плати.
Основні питання, які виникають при визначенні середнього заробітку,
можна об’єднати у дві групи. Перша група питань стосується визначення
періоду, за який підсумовуються різні нарахування працівника і на
тривалість якого отримана сума ділиться, друга група – стосується
визначення нарахувань, які включаються або не включаються до загальної
суми заробітку працівника, що є основою для розрахунку середньоденної
(середньочасової) оплати і, відповідно, для розрахунку відпускних та інших
виплат.
Основним документом, що визначає порядок розрахунку середньої
заробітної плати (далі СЗП), є Постанова КМУ № 100 від 08.02.1995 р. "Про
затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати" (далі ПКМУ
№ 100), що визначає порядок розрахунку не тільки основної трудової
відпустки, але й у інших випадках невиходу на роботу.
Ситуацій, за яких за дні відсутності працівника на роботі йому
зберігається середній заробіток у повному обсязі або частково, взагалі,
багато, але найчастіше доводиться обчислювати середній заробіток для
розрахунку суми оплати тимчасової непрацездатності та відпускних.
82
Розглянемо деякі моменти, що викликають запитання.
Розглянемо, в якому порядку включається річна премія до суми
заробітку за розрахунковий період у випадку, якщо його тривалість
визначена у дванадцять місяців.
Проблеми із включенням річної премії до суми заробітку за останні
дванадцять місяців виникають тільки тоді, коли на розрахунковий період
доводиться нарахування двох річних премій або, коли премії за
розрахунковий період нараховувалися, але в розрахунковий період жодна з
них не потрапила. Розглянемо на прикладі саме ці ситуації, оскільки у всіх
інших випадках особливих питань не виникає.
Приклад 3.1.
Працівник підприємства Іванов Ф.І. за підсумками роботи за 2004 р.
одержав у лютому 2005 р. річну премію в сумі 2400,00 грн., а за підсумками
роботи за 2005 р. річну премію в сумі 3600,00 грн. одержав у травні 2006 р.
У квітні 2006 р. Іванов Ф.І. подав заяву на відпустку. Відповідно до п. 2
ПКМУ № 100 розрахунок СЗП для визначення суми відпускних здійснюється
за останні дванадцять календарних місяців, що передують місяцю надання
відпустки.
Оскільки відпустка надається з квітня 2006 р., то розрахунковим
періодом у цьому випадку буде період з квітня 2005 р. по березень 2006 р.
включно.
Перш ніж ми приступимо до розрахунків, нагадаємо, що відповідно до
вимоги п.3 ПКМУ № 100 річна премія включається до розрахунку СЗП
шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12
частини премії, нарахованої цього року за попередній рік.
Поточним визнається рік, на який припадає розрахунковий період.
Отже, для періоду з квітня по грудень 2005 року, включно, поточним роком є
той самий 2005 рік і до заробітку кожного з цих місяців необхідно додати
1/12 частини премії, виплаченої в цьому поточному році, тобто в 2005 році в
лютому в сумі 2400,00 грн. А для періоду з січня по березень 2006 року,
83
включно, поточним роком є 2006 р. та до заробітку кожного з цих місяців
необхідно додати 1/12 частину премії, виплаченої в цьому поточному році.
Але премія за підсумками роботи за 2005 р. буде виплачена тільки в травні, а
у квітні про те, буде вона виплачена чи ні та в якому розмірі, нічого
невідомо. Тому до заробітку за січень, лютий і березень 2005 р. ніякої частки
річної премії ми включити не можемо.
Якщо ми визнаємо поточним роком рік, в якому відбулася подія, то ми
будемо змушені при розрахунку, наприклад, відпускних 1/12 частину річної
премії, нарахованої за підсумками роботи за 2005 р. і виплаченої в 2006 р.,
додавати до заробітку місяців 2005 р. (коли працівник іде у відпустку в січні
2006 р., і розрахунковим періодом є січень-грудень 2005 р.) і до заробітку
місяців 2006 р. (коли працівник іде у відпустку в грудні 2006 р., і
розрахунковим періодом буде грудень 2005 - листопад 2006 р.). А це
неправильно.
Тому запропонований варіант визнання поточним роком рік, на який
припадає розрахунковий період, і в цьому випадку можна визнати найбільш
правильним. Але цей варіант, має недолік, що виражається у відсутності
можливості включення до розрахунку СЗП 1/12 частини річної премії в перші
місяці року, коли про нарахування та виплату річної премії ще нічого не
відомо.
З огляду на схожість проблеми, пропонуємо Мінфіну змінити порядок
обліку сум річної премії при розрахунку СЗП. Річна премія має включатися
до суми заробітку кожного місяця розрахункового періоду, починаючи з
місяця, в якому вона нарахована, і закінчуючи дванадцятим місяцем після її
нарахування, в 1/12 частині.
Можливі ситуації, коли необхідно визначити середньомісячний
заробіток, виходячи з розрахункової суми середньоденного заробітку.
У випадку якщо середня місячна заробітна плата визначена
законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і
допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної
84
плати, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 8 ПКМУ №100, на
середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Порядок розрахунку, запропонований у такій ситуації ПКМУ № 100,
прийнятний не у всіх ситуаціях. Він прийнятний тільки в тому випадку, коли
є можливість визначення середньоденної заробітної плати, а це можливо не
завжди. Так у випадку, коли в працівника тривалість робочого дня
непостійна та змінюється залежно від дня тижня, а також за будь-яких інших
можливих причин, то визначення середньоденної заробітної плати
неможливе в принципі.
Тобто, якщо графік роботи підприємства або працівника не
"стандартний", тоді стає незрозуміло, як рахувати. Адже в такій ситуації стає
зовсім ясно, що здійснювати розрахунок середньомісячної заробітної плати в
зазначеному в ПКМУ № 100 порядку не можна. Такий розрахунок не дасть
правильних результатів. Розглянемо приклад 3.2:
Голохвост В.І., що працює на підприємстві як охоронець, має такий
графік роботи: після відпрацьованої доби (20 годин робочого часу і 4 години
неробочого часу (перерв на відпочинок)) йому надається три дні відпочинку,
а потім знову робоча доба і т.д.
Форма оплати праці - почасово-годинна. Годинна тарифна ставка (далі
- ГТС) - 4,00 грн. Графік роботи підприємства - п’ятиденний робочий
тиждень з вихідними в суботу і неділю.
У липні та серпні 2006 р. Голохвост В.І. відпрацював однакову
кількість днів – 8.
Суми нарахованої заробітної плати, відповідно, так само вийшли
рівними (640,00 грн. щомісяця).
Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітку за
фактично відпрацьовані за останніх два місяці робочі дні на число
відпрацьованих робочих днів. Здійснивши нескладний розрахунок,
одержуємо середньоденну заробітну плату, що дорівнює 80,00 грн. (1280,00
грн. /16 дн.).
85
За графіком роботи підприємства в липні був 21 робочий день, а в
серпні - 22. Отже, середньомісячна кількість робочих днів за розрахунковий
період дорівнює 21,5 дн. ((21 дн. + 22 дн.) / 2).
Якщо ми в даній ситуації для визначення розрахункової
середньомісячної заробітної плати Голохвоста В.І. помножимо отриману
нами його середньоденну заробітну плату (80,00 грн.) на середню кількість
робочих днів у розрахунковому періоді, то одержимо значно більшу
середньомісячну заробітну плату в порівнянні з фактично ним одержуваною
- 1720,00 грн. (80,00 грн. х 21,5 дн.).
Ми одержали доказ даного вище ствердження, що запропонований у
ПКМУ № 100 порядок визначення розрахункової середньомісячної
заробітної плати не у всіх ситуаціях прийнятний. Але, як же в такому
випадку здійснити розрахунок середньомісячної заробітної плати. А чому б
не визначити середньомісячну заробітну плату простим діленням суми
заробітку за два попередні місяці на 2. Наприклад, у нашій ситуації,
розрахункову середньомісячну заробітну плату Голохвоста В.І. визначити
дуже легко, розділивши його суму заробітку за липень і серпень (1280,00
грн.) на 2. В результаті одержуємо суму, яка дорівнює його фактичному
заробітку (640,00 грн.), що свідчить про правильне здійснення розрахунку
(Додаток Н).
Тепер розглянемо деякі моменти вирахування середньої заробітної
плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним
страхуванням, що регулюється постановою КМУ №1266 від 26.09.2001 р.
"Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат
за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням" (далі ПКМУ
№1266).
У тому випадку, коли в розрахунковому періоді, за який береться
заробіток для визначення середньої заробітної плати суми виплати по
страховому випадку, у працівника немає заробітку, або у випадку, коли
страховий випадок стався з працівником у перший день його роботи, то
86
відповідно до п. 10 ПКМУ №1266: середня заробітна плата для розрахунку
страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності
за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної
ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання
страхового випадку.
З цієї вимоги залишається неясним, а як бути із працівниками-
відрядниками, яким ні місячні тарифні ставки ні посадові оклади не
встановлюються. Також певні проблеми виникають і з робітниками, яким
установлені годинні тарифні ставки (далі — ГТС).
Цілком ймовірно, розроблювачі цього ПКМУ просто забули згадати в
даному пункті робітників-відрядників. Але через відсутність чіткого
регулювання в даному випадку виникають певні проблеми.
З одного боку, і з робітником-відрядником цілком може трапиться така
ситуація, коли в нього не буде заробітку за розрахунковий період, але йому,
проте, необхідно буде здійснити розрахунок суми соціальної виплати. Адже
абсурдно припускати, що здійснення або нездійснення соціальної виплати
залежить від форми або системи оплати праці, установленої для працівника.
З іншого боку, використовувати сформовану в аналогічних ситуаціях
практику і брати для розрахунку СЗП робітнику-відряднику годинну тарифну
ставку робітника на погодинній системі оплати відповідного розряду немає
ніяких підстав. Адже в пункті 10 ПКМУ № 1266 ясно сказано: місячної
тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент
настання страхового випадку.
По-перше, мова йде про місячну тарифну ставку або посадовий оклад, а
не про ГТС.
По-друге, про ставку або оклад, установлені для працівника, тобто
конкретну ставку (оклад) конкретному працівникові.
У зв’язку з цим, виникає проблема і з робітниками на погодинній
системі оплати, яким установлена ГТС, а не місячна тарифна ставка або
оклад. Формально про них у цьому пункті ПКМУ № 1266 мова також не йде.
87
Як же вчинити в такій ситуації? Відповіді на це питання ПКМУ № 1266
не містить. Найдоцільніше, для робітника-відрядника, що не має заробітку в
розрахунковому періоді для розрахунку СЗП для здійснення соціальної
виплати, можна брати ГТС робочого на погодинній системі оплати
відповідного розряду.
Певна річ, що і робочому на погодинній оплаті, якому встановлена
ГТС, в аналогічній ситуації також можна брати встановлену для нього ГТС
для розрахунку СЗП для здійснення соціальної виплати.
Але після того, як ми ухвалили рішення щодо розрахунку СЗП
виходячи з ГТС робітника на погодинній оплаті, виникає питання, як цей
розрахунок здійснити. У цьому випадку можна порекомендувати
скористатися порядком, викладеним в п. 14 ПКМУ № 1266, що визначає
порядок розрахунку середньоденного заробітку з суми середньомісячного,
але тільки у зворотному порядку. А для одержання середньоденного
заробітку виходячи з ГТС досить помножити ГТС на кількість робочих годин
на день, а для одержання середньомісячного заробітку — на кількість
робочих годин на місяць.
Зробивши аналіз питання впровадження вдосконалень розрахунків
середньої заробітної плати, можна зазначити, що на сьогодні для
об’єктивного розрахунку середнього заробітку слід внести зміни та
доповнення до законодавства, щоб уникнути проблем, зазначених вище.
3.3. Шляхи вдосконалення аудиту розрахунків підприємства з
оплати праці
З метою вдосконалення як аудиту в цілому на підприємстві, зокрема з
розрахунків підприємства з оплати праці так і з метою забезпечення
контролю за здійсненням ефективної діяльності учасників відповідно до
вимог чинного законодавства, а також за політикою бухгалтерського обліку
та внутрішніми процедурами, здійсненням системного аналізу та оцінки
88
діяльності кожного учасника загалом, оцінкою ефективності системи
управління, своєчасністю, правильністю, повнотою і точністю відображення
основної та іншої діяльності у звітності, забезпеченням збереження активів,
пропонуємо створити службу внутрішнього аудиту.
Внутрішній аудит згідно до Міжнародних стандартів аудиту – це
діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб’єкта господарювання і
яку виконує окремий відділ.
Функції внутрішнього аудиту охоплюють перевірку, оцінювання та
моніторинг адекватності й ефективності функціонування системи
бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Внутрішній аудит є
об’єктивним джерелом інформації і, отже, сприяє у досягненні цілей і
виконання поставлених завдань найефективнішим способом.
Рекомендуємо створення служби внутрішнього аудиту як окремого
підрозділу, передбачивши в штаті дві одиниці спеціалістів з цього питання
(рис.3.5). Доцільно, щоб функції внутрішніх аудиторів в організації
виконували штатні, а не запрошені спеціалісти через великий інформаційний
потенціал, знання всіх тонкощів в діяльності своєї організації та більшу
відповідальність в своїх рекомендаціях.
Рис. 3.5. Організаційна структура служби внутрішнього аудиту
Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати
за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності
роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.
Служба внутрішнього аудиту
Керівник відділу
Бухгалтер-аудитор
89
Служба внутрішнього аудиту має бути незалежним окремим
підрозділом у структурі підприємства. Оскільки рівень організації
незалежності служби внутрішнього аудиту безпосередньо впливає на
об’єктивність внутрішніх аудиторів.
Незалежність внутрішнього аудиту досягають визначенням та
виконанням певних умов:
- керівник служби функціонально підпорядковується наглядовій раді і
має вільний доступ до перевірки діяльності іншого керівництва;
- служба внутрішнього аудиту має незалежний статус по відношенню
до підрозділів, що вона перевіряє;
- виконавчий орган не має права будь-яким чином обмежувати зміст і
обсяги аудиторських перевірок;
- рішення про призначення (припинення) повноважень, рівень
заробітної плати, премій приймає та затверджує наглядова рада;
- мати необмежений доступ до всіх документів, актів, відділів і
можуть звертатися до будь-якого працівника з запитаннями,
необхідними для виконання покладених на них обов’язків;
- не повинні брати участі у виконанні або управлінні тими видами
діяльності, що вони перевірятимуть.
Для вдосконалення методики аудиту розрахунків з оплати праці та
інших виплат працівникам важливим моментом є вибір об'єктів аудиту, що
передбачає не тільки їх відбір, а й визначення джерел інформації, в яких
містяться дані про досліджувані об'єкти (Додаток П).
Визначившись з об'єктами аудиту, слід відібрати нормативні
документи, що регулюють трудові відносини та порядок здійснення і
відображення в обліку та звітності розрахунків за виплатами працівникам. Це
завдання на даний час ускладнене надзвичайно великою їх кількістю і
постійною змінюваністю. Тому основні з них обов'язково повинні бути
згруповані в окремому розділі методики, оформлені відповідним робочим
документом довгострокового досьє аудитора і постійно оновлюватись.
90
Виконання запланованих процедур при здійсненні аудиту має
здійснюватися системно у певній послідовності, що визначається як
аудиторський процес та умовно розбивається на етапи (Додаток Р).
Для розробки ефективного аудиторського підходу до перевірки на етапі
планування потрібно не тільки розробити і документально оформити
загальний план та програму аудиту, а також оцінити аудиторський ризик,
попередньо зібравши мінімально необхідну інформацію для розуміння й
оцінки систем обліку та контролю. При здійсненні аудиту виплат
працівникам особливу увагу слід приділяти оцінці ризику контролю та його
складових. Це пов'язано з високою ймовірністю допущення помилок
системою бухгалтерського обліку через недостатнє розуміння законодавчих
актів, які регулюють трудові відносини, оподаткування доходів працівників і
фонд оплати праці та їх неоднозначне тлумачення, порушення
документального оформлення операцій, опрацювання значних масивів
інформації, що обумовлює арифметичні помилки.
Таким чином, розглянувши питання щодо вдосконалення аудиту
розрахунків з оплати праці на підприємстві, можна зробити висновки, що на
сьогодні однією з нагальних потреб є створення служби внутрішнього аудиту
на підприємстві, що дасть змогу значно покращити організацію ведення обліку
розрахунків з оплати праці та усунути існуючі недоліки.
Створення служби внутрішнього аудиту з утворенням штатного
персоналу дозволить підвищити інформаційний потенціал, забезпечить знання
всіх тонкощів в діяльності та в свою чергу більшу відповідальність щодо
наданих рекомендацій.
Зазначимо, що внутрішній аудит – складова загального аудиту,
організованого на економічному суб’єкті в інтересах його власників і
регламентованого його внутрішніми документами з дотримання встановленого
порядку ведення бухгалтерського обліку, охорони власності і надійності
функціонування системи внутрішнього контролю. Особливість внутрішнього
аудиту полягає в тому, що він відбувається в момент здійснення і
91
документального оформлення господарських операцій, що дає змогу своєчасно
виявити недоліки в роботі і вживати відповідних заходів до їх попередження.
Також він дозволить визначити, чи має фінансова звітність підприємства
суттєві порушення.
На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному
підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю
роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на
утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених
внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства,
зниження собівартості й збільшення прибутків.
Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих
показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть
позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має
спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-
правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті
господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно
відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.
Отже,
внутрішній
аудит
контролює
раціональне
витрачення
матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності
господарських операцій, виявлення допущених зловживань та порушень.
92
ВИСНОВКИ
Перехід України до ринкової економіки на даному періоді
супроводжується чималою кількістю негативних явищ, таких як кризовий
стан промисловості, відсутність будь-якої підтримки товаровиробників з
боку держави.
В таких умовах особливо важливим для науково-дослідних установ є
не тільки вистояти (не стати банкрутом), а й по мірі можливості зміцнити
свої позиції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Велику роль
відіграє оптимальна організація бухгалтерського обліку, фінансової звітності
та фінансового аналізу і планування на підприємстві.
Основною виробничою задачею кожного підприємства є підвищення
рівня продуктивності праці, якісних характеристик продукту, що
виробляється, зменшення витрат та як наслідок збільшення прибутку.
Оскільки важливою складовою витрат підприємства є витрати на оплату
праці, що регулюються великою кількістю законодавчих та нормативних
актів, які постійно змінюються, то дослідження організації обліку і аудиту
розрахунків з оплати праці є надзвичайно актуальним у світлі економічних
умов, в яких працює підприємство.
Реформа бухгалтерського обліку вплинула на облік розрахунків з
оплати праці не лише в частині зміни рахунків, що беруть участь у
відображенні операцій розрахунків з оплати праці. Підприємства отримали
більше самостійності у виборі прийомів та напрямів власної облікової
політики, а саме таких як вибору порядку ведення обліку витрат, створення
резерву на оплату відпусток, вибору форм і систем оплати праці, що
найбільш прийнятні для даного підприємства. Але на сьогоднішній день ще
існують невирішені питання і суперечення в сфері оплати праці.
Аналіз
організаційно-економічної
характеристики
підприємства
свідчить про скорочення чисельності працівників та разом з цим підвищення
93
витрат на оплату праці, і як наслідок значний зріст заробітної плати по
підприємству, фінансову незалежність майнового стану, фінансову стійкість і
незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності,
підвищення швидкості обертання фінансових ресурсів підприємства, але в
той же час погіршення показників ліквідності, досить низьку рентабельність і
зменшення чистого прибутку.
Дослідження організації обліку та аудиту розрахунків підприємства з
оплати праці свідчить, що бухгалтерський облік ведеться у відповідності до
Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",
Плану рахунків обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських
операцій підприємств та організацій, Національних стандартів, а також
наказу "Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики
підприємства" за журнально-ордерною формою з елементами комп’ютерної
обробки за допомогою прикладних програм, аудит розрахунків з оплати
праці на підприємстві на внутрішньому рівні не проводиться, а зовнішній
аудит проводиться тільки, як обов’язковий аудит річної фінансової звітності,
без належної, детальної уваги розрахункам з оплати праці.
Дослідження проблеми організації обліку та аудиту розрахунків
підприємства з оплати праці дало змогу теоретично обґрунтувати та
розробити такі рекомендації та пропозиції, спрямовані на вирішення ряду
методологічних і практичних завдань.
1. Для приведення робочого плану рахунків підприємства у
відповідність до останніх змін законодавства, і з метою покращення
інформації з розрахунків за виплатами працівникам для аналізу та прийняття
управлінських рішень запропонували впровадження субрахунку 3
"Розрахунки за іншими виплатами" до рахунку 66 "Розрахунки з оплати
праці", що дозволить підприємству вести облік за виплатами, які не входять
до фонду оплати праці на окремому рахунку та надасть більш детальну
інформацію.
94
2. Запропонували впровадження формування забезпечення майбутніх
витрат на оплату відпусток, що надасть підприємству можливість постійно
підтримувати величину фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) на
плановому рівні, уникати її стрімких коливань та рівномірно розподіляти
витрати на оплату відпусток протягом звітного року, що в свою чергу
стабілізує стан підприємства в цілому.
3. Для точного визначення невикористаного залишку резерву відпусток
на кінець звітного року при проведенні інвентаризації забезпечення виплат
відпусток, запропонували затвердити методику розрахунку та перевірки із
застосуванням комп’ютерних технологій обліку, що створить всі умови для
поєднання переваг обчислювальної техніки з бухгалтерським інтелектом,
втіленим у програмному забезпеченні, щодо розуміння глибинного коріння
економічних явищ і процесів та досконалої методики обробки інформації.
4. Для усунення порушень законодавства щодо надання та
використання відпусток, спрощення контролю та зручності при
інвентаризації забезпечення виплат відпусток порекомендували змінити
порядок оформлення відпусток, а саме запровадити графік відпусток.
5. Розробили форму додатку до графіку відпусток, що допоможе в
визначенні як суми резерву на наступний рік так і наявності залишків сум
забезпечення.
6. З метою усунення недоліків при розподілу витрат та розрахунків
податків та зборів, і як наслідок уникнення порушень законодавства,
запропонували внести доповнення до форм первинних документів з
прийняття та переведення працівників.
7. Для спрощення ведення обліку відпрацьованого часу працівників,
більш зручного контролю, запропонували внести зміни до порядку
заповнення табелю обліку використання робочого часу, а саме вести облік
явок на роботу та використання робочого часу шляхом реєстрації тільки
відхилень, що дозволить концентрувати увагу при перевірці саме на
95
відхиленнях, заощадить час працівників для більш ретельної перевірки
заповнення і усуне автоматичні помилки.
8. Виявили необхідність змінити, доповнити та уточнити деякі моменти
у законодавстві щодо розрахунку середньої заробітної плати, а саме порядок
обліку сум річної премії при її розрахунку, середньомісячної заробітної плати,
виходячи з розрахункової суми середньоденного заробітку.
9. З метою вдосконалення аудиту на підприємстві в цілому, та зокрема
по розрахункам з оплати праці, порекомендували створення служби
внутрішнього аудиту як окремого підрозділу, передбачивши дві одиниці
спеціалістів в штаті, через знання ними всіх тонкощів в діяльності своєї
організації, великий інформаційний потенціал, та більшу відповідальність в
своїх рекомендаціях. Забезпечення утримання аудиторської служби
запропонували здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом
резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження
собівартості й збільшення прибутків.
10. Для вдосконалення методики аудиту розрахунків з оплати праці та
інших виплат працівникам розробили етапи проведення внутрішнього
аудиту.
Одержані результати досліджень можуть бути використані в практиці
ВАТ "ВНДІАЕН".
Таким чином, дослідження питань щодо вдосконалення аудиту
розрахунків з оплати праці на підприємстві, свідчить, що на сьогодні однією
з нагальних потреб є створення служби внутрішнього аудиту на
підприємстві, що дасть змогу значно покращити організацію ведення обліку
розрахунків з оплати праці та усунути існуючі недоліки.
96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: Закон від 28.07.1996 р. № 254к/96-ВР
2. Кодекс законів про працю України: Закон від 10.12.1971 № 322-VIII із
змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
3. Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
4. Сімейного кодексу України від 10.01.02 р. № 2947-III із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон
України від 16.07.1999 р. № 996-XIV із змінами і доповненнями //
http://www.rada.gov.ua
6. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.93 р. №3125-ХІІ із
змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
7. Про оплату праці: Закон України від 10.07.03 р. № 1086-IV із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
8. Про колективні договори та угоди : Закон України від 01.07.93 р. із
змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
9. Про відпустки: Закон України від 15.11.96 р. із змінами і доповненнями
// http://www.rada.gov.ua
10.Про Державний бюджет України на 2007 рік: Закон України від
19.12.2006 №489-V//Відомості Верховної Ради України. – 2007. – №7-8.
11.Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет
України на 2007 рік": Закон України від 15.03.2007 р. №749-V//
http://www.rada.gov.ua
12.Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р.
№889-IV із змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
13.Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 24.12.02
р. № 349 із змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
97
14.Про підприємництво: Закон України від 07.02.91 р. № 698-XII із
змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
15.Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного
соціального страхування: Закон України від 11.01.2001 р. № 2213-III із
змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
16.Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон
України від 09.07.03 р. № 1058 – IV із змінами і доповненнями //
http://www.rada.gov.ua
17.Про загальнообов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою
втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням: Закон України від 18.01.2001р. №2240-ІІІ із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
18.Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття: Закон України від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
19.Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.99 р.
№1105-XIV із змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
20.Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.99 р. № 606-XIV
із змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
21.Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для
розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним
страхуванням: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. №
1266 із змінами і доповненнями// http://www.rada.gov.ua
22.Порядок обчислення середньої заробітної плати: Постанова Кабінету
Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 із змінами і доповненнями//
http://www.rada.gov.ua
98
23.Порядок надання документів та їх складу при застосуванні податкової
соціальної пільги: Постанова КМУ від 26.12.03 р. № 2035 із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
24.Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського
обліку із застосуванням міжнародних стандартів: Постанова КМУ від
28.10.1998 р. № 1706// http://www.rada.gov.ua
25.Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з
робітниками і службовцями по заробітній платі: Положення
Міністерством Статистики України від 26.05.96 р. № 144 із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
26.Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні: Постанова Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
27.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій: Наказ Міністерства Фінансів України від
30.11.99 р. № 291 із змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
28.Інструкція до застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку:
Наказ Міністерства Фінансів України від 30.11.99 р. № 291 із змінами і
доповненнями // http://www.rada.gov.ua
29.Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і
документів та розрахунків: Наказ Міністерства Фінансів України від
11.08.1994 р. № 69 із змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
30.Положення
про
документальне
забезпечення
записів
у
бухгалтерському обліку: Наказ Міністерства Фінансів України від
24.05.95 р. № 88 із змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
31.Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану
підприємств, що підлягають приватизації: Наказ Міністерства фінансів
України, Фонду державного майна України від 26 січня 2001 року N
49/121 із змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
99
32.Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати: Наказ
Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 із
змінами і доповненнями// http://www.rada.gov.ua
33.Інструкція про проведення виконавчих дій: Наказ Міністерства
Юстицій України від 15.12.99 р. № 74/5 із змінами і доповненнями//
http://www.rada.gov.ua
34.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Баланс" Наказ
Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 із змінами і
доповненнями// http://www.rada.gov.ua
35.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов’язання":
Наказ Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 20 із
змінами і доповненнями // http://www.rada.gov.ua
36.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати
працівникам": Наказ Міністерства фінансів України від 28.10.03 р. №
601// Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. – № 11. – С. 3-9.
37.Міжнародний стандарт аудиту 610. Розгляд роботи внутрішнього
аудиту. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики:
Видання 2004 року/ Пер. з англ. О.В. Селезньова, О.Л. Ольховікова,
О.В. Гика, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківської, С.О. Кулікова. – К., 2004.
38.Адаменко Е. Сумской ВНИИАЭН стал национальным достоянием//
Данкор. – 2007. – №3. – С. 5.
39.Адамс Р. Основы аудита. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. – 398 с.
40.Бикова Т. Коли та як нараховувати вихідну допомогу// Дебет-Кредит. –
2006. – №46. – С. 36-37.
41.Бикова Г. Виплати лікарняних працівнику підприємства// Дебет -
Кредит. – 2006. – №47. – С. 33-35.
42.Белуха Н.Т. Аудит. Підручник: "Знання", КОО,2000. –769 с.
43.Богомолов А.М., Голощапов Н.А. Внутренний аудит. Организация и
методики проведения. – М.: Экзамен, 1999. – 192 с.
100
44.Бурцев В.В. Организация внутреннего аудита// Финансовый
менеджмент. – 2005. – №6. – С. 88-99.
45.Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку. Підручник для
студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. –
3є вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2002. – 592 с.
46.Войцехович М. Оформлення відпусток// Дебет-Кредит. – 2005. – №19.
– С. 23-28.
47.Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерський облік у виробничих і
торгових підприємствах. – К., 2000. – 624 с.
48.Гаркавін Роман. Розрахунки з оплати праці// Школа бухгалтера. – 2006.
– №13. – С. 7-9.
49.Голов С.Ф. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні. –
Дніпропетровськ: ТОВ "Баланс-клуб", 2001. – 768 с.
50.Гришагіна Н. Лікарняні: які обмеження у 2007 році //Дебет-Кредит. –
2007. – №9. – С. 30-31.
51.Давидов Г.М. Аудит. Навчальний посібник для вищих навчальних
закладів, 2-гі видання. – К.: "Знання", 2001. – 374 с.
52.Дорош Н.І. Аудит: методологія та організація. – К.: Товариство
"Знання", КОО, 2001. – 402 с.
53.Жиляєв І.Б. Тенденції в оплаті праці соціальній сфері України //
Проблеми науки. – 2002. - № 3. – С. 9-15.
54.Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект
эффективности): Учебное пособие – 3-е изд., перераб. и доп. – К.:
МАПУ, 2001. – 312 с.
55.Костюченко В. Внутрішній аудит у системі управління холдингом//
Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – №2. С. 19-25.
56.Кучер Г. – Реформа заробітної плати в Україні // Економіст. – 1999. -
№3. – С. 66-68.
57.Кирилов С. Накази щодо основної діяльності //Податки та
бухгалтерський облік. – 2004. – № 61. – С. 21- 25
101
58.Мойсеєнко Т. Перехідні виплати 2006 — 2007: нарахування та
оподаткування// Дебет-Кредит. – 2007. – №8. С. 28-31.
59.Мойсеєнко Т. Оплата відпусток// Дебет-Кредит. –2005. – №19. С. 29-35.
60.Мойсеєнко Т. Резерв оплати відпусток, що нараховується
підприємством// Дебет-Кредит. – 2005. – №19. – С 36-37.
61.Неруш А. Заработная плата как средство управления персоналом //
Персонал. – 2003. - № 3. – С. 56-57.
62.Нетышка О. Организация службы внутреннего аудита и ее работы на
предприятии// Бухгалтерский учет и аудит. – 2004. – №7. С. 61-65.
63. Новиков В. – Оплата праці, у бюджетній сфері // Урядовий Кур’єр. –
2002. – № 238. – С. 5.
64.Партин Г.О. Бухгалтерській облік: основи теорії та практики:
Навчальний посібник. – К.: Т-во "Знання", КОО, - 2000. – 245 с.
65.Петрова І. – Оплата праці в мотиваційній системі сучасного
підприємства // Україна: аспекти праці. – 2001. – № 7. – С. 22-27.
66.Петрик О., Шульга Н. Аудит розрахунків з оплати праці та інших
виплат працівникам: вимоги до організації та методики//
Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – №12. С.47-54.
67.Поплавська О.М. – Економічна сутність і методи визначення реальної
заробітної плати, як показника купівельної спроможності населення //
Україна: аспекти праці. – 2001. - № 6. – С. 16-20.
68.Поплавська О.М. – Договірне регулювання, оплати праці як основа
соціальної безпеки // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 5. –
С. 70-72.
69.Риндя А. Слышу голос из прекрасного далека», або Про
бухгалтерський облік виплат працівникам// Податки та бухгалтерський
облік. – 2003. – № 102. – С.23-31.
70.Риндя А. Резерв на оплату відпусток// Податки та бухгалтерський
облік. – 2003. – № 39. – С. 25-30.
102
71.Семенченко Ж. Річна інвентаризація// Бухгалтерський тиждень. –2004.
– № 45. С. 7-12.
72.Соболевская А. – Роль заработной плати в рыночной экономике //
Мировая экономика и международные отношения. – 2002. - № 12. – С.
49-57.
73.Старостенко І. Розрахунок середньої зарплати для розрахунку виплат з
соцстрахування// Школа бухгалтера. – 2006. – №14. – С.30-34.
74.Тарасова М. Резерв відпусток// Школа бухгалтера. – 2006. – №13. –
C.19-21.
75.Теліщук Л.О. – Заробітна плата і, питання її трансформації // Фінанси
України. – 2003. – №6. – С.98-102.
76.Ткаченко Н. М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах
України: Підручник для студентів - 6-те вид. – К.: А.С.К., 2002. – 784 с.
77.Церетелі Л. Оплата праці// Вісник податкової служби. – 2001. – №25. –
С.50-55.
103
ДОДАТКИ
Информация о работе Організація обліку і аудиту розрахунків підприємства з оплати праці