Організаційна система управління природокористуванням України

• погіршення здоров'я людей через значну забрудненість довкілля;
• втрати, що призводять до зниження продуктивності народного господарства, зумовлені збитками або руйнуванням фізичного капіталу і природних ресурсів;
• погіршення стану або загроза завдати непоправної шкоди біологічному та ландшафтному різноманіттю і, зокрема лукам, пасовищам, озерам, водоймам, річкам, землям, лісовим, прибережним і морським екосистемам, гірським районам;
• еколого-економічну ефективність природоохоронних заходів.

До  основних пріоритетів  охорони довкілля та раціонального  використання природних ресурсів належать:

1. гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

2. поліпшення екологічного стану басейнів рік України та якості питної води;

3. стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

4. будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

5. запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану;

6. формування збалансованої системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті; збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідна справа.

Для досягнення цього  передбачається вирішення  таких завдань:

• зменшення до мінімуму рівня радіаційного забруднення;
• захист повітряного басейну від забруднення, насамперед у великих містах і промислових центрах;
• захист і збереження земельних ресурсів від забруднення, виснаження і нераціонального використання;
• збереження і розширення територій з природним станом ландшафту, посилення природоохоронної діяльності на заповідних і рекреаційних територіях;
• підвищення стійкості та екологічних функцій лісів;
• знешкодження, утилізація та захоронення промислових та побутових відходів;
• запобігання забрудненню морських і внутрішніх вод, зменшення та припинення скиду забруднених стічних вод у водні об'єкти, захист підземних вод від забруднення;
• збереження та відродження малих річок, здійснення управління водними ресурсами на основі басейнового принципу;
• завершення створення державної системи моніторингу навколишнього природного середовища;
• створення системи прогнозування, запобігання та оперативних дій у разі надзвичайних ситуацій природного і природно-техногенного походження;
• забезпечення екологічного супроводу процесу конверсії військово-промислового комплексу;
• здійснення заходів щодо екологічного контролю за діяльністю Збройних Сил України;
• розробка механізмів реалізації схем природокористування;
• впровадження дійових економічних складових впливу на систему природокористування;
• створення системи екологічної освіти, виховання та інформування.

     Державна політика у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки реалізується через окремі міждержавні, державні, галузеві, регіональні та місцеві програми, які спрямовуються на втілення

визначених  пріоритетів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок 

     Аналізуючи цю велику сукупність проблем , ми можемо зробити дуже важливі висновки щодо екологічної дійсності нашої Держави , виявити чинники та особливості життєдіяльності та природокористування. “Базовими” недоліками України на сучасному етапі є складні, багатогранні фактори, які здійснюють комплексний, тотальний вплив на всі галузі економіки, діють у різних сферах, на різних рівнях господарювання , і тому вони потребують особливої уваги, особливих рішень , тобто системного розв’язку з боку Держави. Увага Держави, перш за все, залежить від матеріальних ресурсів, тобто об’єму і стану фінансування екологічних програм. Система фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до ринкової економіки формується на основі таких головних джерел: Державного бюджету України та місцевих бюджетів; бюджету Автономної Республіки Крим; фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів; власних коштів підприємств; іноземних надходжень та інвестицій; інших позабюджетних коштів.

     Для забезпечення стабільного надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення має надаватися розвиткові економічного механізму природокористування. Головними складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути:

• плата за спеціальне використання природних ресурсів;
• плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля;
• система фінансування і кредитування природоохоронних заходів(державний і місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);
• екологізація податкової і цінової систем;
• підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.

Список  використаної літератури

1. “Основи  загальної екології “ Г.О. Білявський.

2. “  Навколишнє середовище та розвиток  “ . Воронов А. К.

3 . Постанова  ВРУ "Про Основні напрями  державної політики України у  галузі охорони довкілля, використання  природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки “.