Облік доходів від реалізації прогдукції.Облік реалізації товарів.

     - підприємство не здійснює надалі  управління і контролю за реалізованими  товарами;

     - сума доходу може бути достовірно  визначена;

     - існує впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

     Право власності виникає з моменту  передачі товарів, якщо інше не встановлено  договором чи законом. Сума визнаного  доходу від реалізації товарів з  урахуванням ПДВ відображається по кредиту субрахунка 702 "Доход від реалізації товарів". Чистий доход від реалізації товарів розраховується шляхом відрахування ПДВ з виторгу. Собівартість реалізації товарів, визначена одним з методів оцінки вибуття запасів, відображається по дебету субрахунка 902 "Собівартість реалізованих товарів". Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізації складає показник валового прибутку (убутку).

     Бухгалтерський  облік і звітність в торгівлі здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності торговельних підприємств.

     Однією  з особливостей організації обліку в торгівлі є те, що облік роздрібного  товарообігу ведеться, як правило, у  грошовому вимірнику за продажними (роздрібними) цінами, за винятком товарів, які вимагають особливого контролю (ювелірні вироби із дорогоцінних металів, товари, прийняті на комісію, та ін.).

     Аналітичний облік товарів в бухгалтерії  здійснюється тільки у вартісному вираженні  в розрізі матеріально відповідальних осіб і великих груп товарів.

     Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведеться за місцями їх Продажу (відділами, секціями, кіосками тощо) і торговельним підприємством в цілому.

     Аналітичний облік запасів ведеться в розрізі  їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Кожна з груп виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру – номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.

     Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій – на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта – знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

     На  кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.

     На  підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.

     Товари  можуть надходити на підприємство внаслідок  їх придбання у постачальника  або підзвітною особою, внеску до статутного капіталу, безоплатного надходження, виявлення  в результаті інвентаризації тощо.

     Як  і будь-які запаси, товари в момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться, зокрема, транспортні витрати, комісійні винагороди, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями, витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якості технічних характеристик товарів.

     В момент надходження товари повинні  бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження  необхідно знати, що є первісною  вартістю, і як її визначити. Порядок  визначення первісної вартості товарів залежно від джерел їх надходження наведений у П(С)БО 9. 

       Таблиця 2.3.1 – Проводки з обліку продажу та іншого вибуття товарів 

 

     Як  видно з таблиці, облікова вартість реалізованих товарів списується з  рахунку 28 "Товари" в дебет рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів". 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ  ПРАКТИЧНА  ЧАСТИНА 

     Задача 19.  Підприємство «А» продало підприємству «Б» готову продукцію на суму 90 тис. грн з ПДВ обліковою вартістю 70 тис. грн з відстрочкою платежу на 6 місяців. У забезпечення наступних платежів отримало у заставу адміністративна будівля первісна вартість якої 300 тис. грн, залишкова — 150 тис. грн. 

     Через 6 місяців заборгованість підприємством  «Б» погашена шляхом перерахування  коштів на поточний рахунок підприємства А.

     Зробити бухгалтерські проводки у підприємства «А» та підприємства Б. 

     Рішення

     В обліку будуть зроблені такі проводки:

 

     Визначення  поняття застави міститься в  ст.572 ЦКУ і визначається  як один із засобів забезпечення зобов’язань.

     В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником зобов’язаня (забезпеченого заставою) одержати задоволення у вартості заставленого рухомого або нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

     Основні положення про заставу регулюються  Законом України «Про заставу» №2654-ХІІ від 02.10.1992 року. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Задача 51. Нарахувати оплату за вимушений прогул працівнику при поновленні на роботу 01.03.2004 р. у зв’язку з незаконним звільненням 20.12.2002 р. Заробіток за попередні 6 місяців перед звільненням склав 4800 грн.

     Зробити бухгалтерські проводки. 

     Рішення

     ст 235 КЗпП «Поновлення на роботі та зміна формулювання причин звільнення»

   У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення  на іншу роботу працівник повинен  бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

   При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення  про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу  або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. 

     Розрахуємо  кількість робочих днів за попередні 12 міс.перед поновленням на роботу:22+21+18+20+21+21+22+21+23+22+22+22=255 робочих дня.

     Середньоденний  заробіток:4800/131=36,64 грн.

     Сума  компенсації за вимушений прогул:36,64*255=9343,20 грн.

     Станом  на 01.03.2004 року сума заробітної плати  становить 4800 грн. 

     Отже, за даних обставин в обліку будуть відображатись наступні проводки: 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 

1. 32 Положень (Стандартів) Бухгалтерського Обліку  – К.: КНТ 2007 р.
2. Гладких Т.В. Фінансовий облік. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2007. – 480 с.
3. Інструкція про застосування Плану рахунків. Затверджено наказом Міністерства фінансів України за № 291 від 30. 11. 99 року.
4. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб. доп. і перер – К.: Знання, 2006. -473 с.
5. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник доп. і перер – Тернопіль: Карт бланк 2005 р.
6. Лишиленко О.В. Бухгалтерський (фінансовий) облік: Навчальний посібник. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006. – 628 с.
7. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський (фінансовий) облік: 6-те вид., доп. і перер. – Житомир. – ПП «Рута». – 2005 – 756 с.
8. Лень В.С. Фінансовий облік в Україні: задачі, тести. – Київ: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2006. – 280 с.
9. Лень В.С. Фінансовий облік : Навч. посіб.- К.: ВЦ «Академія», 2011.- 608 с. (Серія «Альма-матер»)
10. Онищенко Т., Мякота В. Альбом бухгалтерских проводок. – 8-ме вид. перероб. і доп. – Х.: Фактор. 2008. – 304с.

11. Фінансовий  облік ІІ. Методичні вказівки  щодо підготовки курсової роботи для студентів за напрямом підготовки 0305 “ Економіка і підприємництво”  6.030509 “Облік і аудит”/ Укл. Лень В.С. — Чернігів: ЧДТУ, 2007. —  26 с.