Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана)

Індекс  концентрації експорту (індекс Хіршмана) — застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий  спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

Нj —  індекс концентрації експорту країни/ (j — індекс країни); 239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН;

i —  індекс товару (від 1 до 239); хі —  вартість експортованих товарів  країною. 

Коефіцієнт  імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

Структурні  показники розвитку міжнародної  торгівлі характеризують експортні  та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна  спрямованість.

Індекс  диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

Sj —  індекс диверсифікації експорту  країни;

hj —  частка товару в загальному  експорті країни у';

hij. —  частка товару в загальному світовому експорті. 

Хоча  індекс і характеризує кількісну  відмінність товарної структури  експорту країни від структури світового  чи регіонального експорту, але на його підставі не можна засвідчувати, що структура експорту однієї країни краща або гірша за іншу.

Недоліком даного показника є його значна залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання  цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво  вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.

 Показники  інтенсивності міжнародної торгівлі. У світовій практиці для виміру  зовнішньоторговельної інтенсивності  країн використовується два типи  показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньотор­говельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення: 

Де Ед — експорт на душу населення;

Ід —  імпорт на душу населення;

ЗТОд  — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

Е —  вартість національного експорту за рік;

І —  вартість національного імпорту  за рік;

ЗТО —  зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч —  чисельність населення країни на відповідний рік. 

Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня  інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня  відкритості національного господарства, участі в міжнародно­му розподілі праці. Розраховується за формулою:

 Е

К = —  • 100%,

 ВВП

де Ке — квота експортна;

Е —  річний обсяг експорту країни;

ВВП —  валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період. 

Використовуючи  дані щодо експортної квоти країни в аналітичних цілях, слід брати  до уваги такі закономірності:

За стабільних (нормальних) умов відтворення експортна  квота для кожної конкретної країни протягом певного історичного періоду  зберігається більш-менш постійною;

експортна квота тим більша, чим вище розвинуті  виробничі сили країни;

у великих  країнах експортна квота, як правило, менша, ніж у малих;

за відносно однакового рівня розвитку виробничих сил експортна квота тим більша, чим менший економічний потенціал країни;

експортна квота країни тим вища, чим розвинутіші  її виробничі сили, чим більше в  її галузевій структурі виробництв з поглибленим технологічним  розподілом праці, чим меншим є її економічний потенціал та забезпеченість власними природними ресурсами.

Імпортна  квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від  імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

де kj —  квота імпортна;

 І-  обсяг імпорту країни за певний  рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.  

Показники економічної ефективності експорту та імпорту. Розрахунок економічної  ефективності провадиться шляхом зіставлення  досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Економічні результати і витрати ресурсів мають кількісний вимір, а тому й економічна ефективність може вимірюватися кількісно. 

Макроекономічні показники ефективності зовнішньої торгівлі.

Макроекономічний  показник ефективності зовнішньоторговельного обігу:

де ето  — ефективність зовнішньоторговельного обігу;

bi —  економія витрат у результаті  імпорту;

be —  національні витрати на експорт. 

Макроекономічний  показник ефективності експорту:

де ее — ефективність національного експорту;

ve —  валютна виручка від експорту  товарів і послуг;

be —  національні витрати на експорт. 

Макроекономічний  показник ефективності імпорту:

де ej —  ефективність національного імпорту;

bj —  економія витрат у результаті  імпорту;

Vj —  валютні витрати на імпорт. 

Сферою  застосування цих макроекономічних показників є тільки аналітичні макроекономічні  розрахунки з метою розробки та обґрунтування  можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на реалізацію державних інтересів у розвитку зовнішньоторговельної діяльності країни.

Показники ефективності зовнішньоторговельної  операції, їх доцільно розрахувати  перед укладанням зовнішньоторговельних  угод, при плануванні зовнішньоторговельної  діяльності, а також з метою  оцінки ефективності експортно-імпортних операцій за попередній період.

Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі — це будь-який з розглянутих  вище показників, зміни якого (темпи  зростання, темпи приросту) досліджуються  за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо).

Показники зіставлення — це будь-який з розглянутих вище показників, порівнянний з аналогічним показником іншої країни (регіону або світу в цілому).