Монополістична конкуренція

1.5. Нецінова конкуренція.

    Звернувшись до причин, на які ми посилалися вище, можна зробити висновок про те, що ситуація, зображена на малюнку 1.8, далеко не завжди може бути вигідною для суспільства.

    Можна також припустити, що вона не дуже влаштовує  і виробника, що діє в умовах монополістичної  конкуренції, що за свої зусилля одержує  тільки нормальний прибуток. Отже, ми вправі очікувати, що виробники в умовах монополістичної конкуренції приймуть заходи для того, щоб поліпшити становище рівноваги в довгостроковому періоді.

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Мал.1.8. Беззбиткове виробництво

    Досягнення  цього полягає в диференціації продукту. Кожна фірма має продукт, що у даний час відрізняється в якомусь більш-менш помітному плані від продуктів її конкуренти. У будь-якому продукті є свої резерви для його подальшої зміни і розвитку. Крім того, може бути зроблений особливий наголос не тільки на дійсні розходження продукту, але і на створення уявних розходжень за допомогою реклами і стимулювання збуту. Якщо точніше , то фірма, що одержує прибуток на малюнку 1.8 а не збирається стояти і спостерігати за тим, як конкуренти зазіхають на її прибуток, дублюючи або копіюючи її продукт, копіюючи її рекламу і конкуруючи з її послугами споживачам. Фірма, швидше за все, спробує зберегти свої прибутки і не дати її конкурентам себе наздогнати, завдяки подальшому удосконаленню товарів, шляхом збільшення обсягу і поліпшення якості реклами. Таким чином, вона могла б перешкоджати реалізації на практиці довгострокової тенденції, позначеної на малюнку 1.7. Однак, удосконалювання продукту і реклама будуть збільшувати витрати фірми. Але можна також очікувати, що вони підвищать і попит на її продукцію. Якщо попит збільшується на великий величину, чим потрібно для того, щоб відшкодувати витрати удосконалювання продукту і витрати на стимулювання збуту, фірма поліпшить своє становище з прибутком. Як підказує малюнок 1.8, фірма може мати невеликий прибуток або взагалі не мати перспективи збільшення останнього за рахунок зниження ціни. Тоді чому б не зайнятися неціновою конкуренцією?

    Можливість  того, що легкий вступ у галузі з  монополістичною конкуренцією буде сприяти різноманітності продукції  і поліпшенню продукта, є, можливо, такою рисою монополістичної конкуренції, що може компенсувати цілком або частково "витрати", пов'язані з цією ринковою структурою. Тут дійсно існують дві досить ясних обставини: 1) диференціація продукту в якійсь даний момент часу і 2) поліпшення продукту з часом.

      Диференціація продукту означає, що в будь-який момент споживачу буде запропонований широкий ряд типів, стилів, марок і ступенів якості будь-якого даного продукту. У порівнянні із ситуацією при чистій конкуренції це для споживача точно означають суттєві переваги. Діапазон вільного вибору расширюється, а різноманітність і відтінки споживчих смаків задовольняються виробниками більш повно. Але скептики попереджнуть про те, що диференціація продукту не є чистим благом. Швидке збільшення асортименту продуктів визначених типів може досягти такого рівня, коли споживач почне плутитися, розумний вибір стане важким і покупки будуть віднімати багато часу. Розманітність вибору може додати колориту в життя споживача, але тільки до визначеного моменту. Деякі спостерігачі бояться також того, що споживач, зіткнувшись із незліченним числом схожих товарів, може почати судити про їхню якість лише по ціні, тобто споживач може нерозумно припустити, що ціна обов'язково служить показником якості продукту.

    Удосконалювання. Конкуренція продуктів є важливим засобом реалізації технічних нововведень  і поліпшення продукту з часом. Таке удосконалювання продукту може бути наростаючим у двох різноманітних  змістах По-перше, удале поліпшення продукту однією фірмою зобов'язує конкурента наслідувати або, якщо вони можуть це зробити, перевершити тимчасову ринкову перевагу цієї фірми, у противному випадку їм не уникнути збитків. По-друге, прибутки, отримані від вдалого поліпшення продукту, можуть бути використані для фінансування подальших його поліпшень. Проте знову є значні критичні зауваження щодо змін продукту, що можуть відбутися в умовах монополістичної конкуренції. Критики вказують на те, що багато змін продукта в більшому ступені є такими, що здаються, ніж такими, що є дійсними. Вони являють собою незначні зовнішні зміни в продукті, що не збільшують його довговічності, ефективності або корисності. Більш екзотична тара, яскраве упаковування або "наведення блиску" складають найчастіше головні напрямки змін продукту. Доводиться також, що особливо у випадку зі споживчими товарами тривалого користування і товарами з обмеженим терміном користування зміна може відбуватися за принципом "запланованого морального зносу", коли фірми покращують свій продукт рівно в тому ступені, що необхідний для того, щоб змусити середнього покупця відчути незадоволеність попередньою моделлю. 
 
 
 
 
 

ЧАСТИНА  ІІ

Практична частина

    Необхідно визначити всі економічні показники діяльності підприємства на ринку монополістичної конкуренції, а саме: сукупні витрати (TC), граничні витрати (MC), сукупний дохід (TR), граничний дохід (MR) та економічний прибуток (EP) підприємства. Також, побудувати графік доходів, витрат та рівноваги підприємства на цьому типу ринку та визначити оптимальну кількість виробництва та її ринкову ціну. За варіантом задані такі показники діяльності підприємства на ринку:

 

Розглянемо  задані показники для ринку монополістичної  конкуренції, на якому умовою рівноваги  є:

• Знайдемо функцію граничних витрат за допомогою формули:

• Тепер знайдемо функцію сукупного доходу за формулою:

• Звідси  знаходимо функцію граничного доходу:

• Далі знаходимо  функцію середніх загальних витрат за формулою:

• Тепер за допомогою умови рівноваги ринку знаходимо рівноважне значення Q для нашого ринку:

      Далі  знаходимо рівноважну ціну, підставивши  у функцію Р = 60 – 10Q знайдене значення Q:

Розв̓язуємо квадратне рівняння:

Ми отримали два корені.  Але оскільки попит  на продукцію не може бути від̓ємним, то ми беремо перший корінь. Тому  Q=199,47.

• Рівноважна ціна нам дана – Р=400000, попит ми знайшли – Q=119,47.
• За вище записаними функціями знайдемо наші показники:

 

• Як ми бачимо, результати обчислення MR і MC майже збігаються, отже, розрахунки рівноважного обсягу продукції правильні.
• Розрахуємо економічний прибуток:

     Побудуємо графік: 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК

    Ринок монопольної конкуренції продавців  аналогічний цілком конкурентному  ринку в тому розумінні, що на ньому також багато нових підприємств і проникнення на ринок нових підприємств не обмежено. Але він відрізняється від цілком конкурентного ринку тим, що ринкова продукція диференційована: кожна фірма продає особливий тип або варіант товару, який відрізняється за якістю, оформленням або престижністю, і кожне підприємство є монопольним виробником своєї марки товару. Монопольна влада, яку має підприємство, залежить від успіху в диференціації свого продукту порівняно з продуктами інших підприємств. Прикладів монопольної конкуренції чимало: зубна паста, пральні порошки, безалкогольні напої тощо.

      Відмітні ознаки монополістичної  конкуренції: 

а). існує  достатньо велика кількість фірм, що обмежує контроль над ціною, відсутня взаємна залежність і таємна змова фактично неможлива;

б). продукти характеризуються реальними і мнімими розходженнями й  умовами їхнього продажу;

в)економічне суперництво спричиняє за собою  і цінову і неценовую конкуренцію;

г). вступ у галузь є відносно легким.

     Деякі галузі роздрібної торгівлі і галузі, де ефект масштабу незначний, наближаються до монополістичної конкуренції.

     Підприємства  в умовах монопольної конкуренції можуть отримувати прибутки або нести втрати у короткостроковому періоді. Легке входження і масовий вихід підприємств обумовлюють тенденцію до отримання ними нормального прибутку у довгостроковому періоді.

     У довгочасному періоді стан рівноваги  виробника, що діє в умовах монопольної  конкуренції, є менш суспільне бажаним, ніж становище підприємства, що діє  в умовах чистої конкуренції. За монопольної конкуренції ціна перевищує граничні витрати, що означає недорозподіл ресурсів для нового продукту, ціна перевищує також мінімальні середні валові витрати, а це вказує на те, що споживачі не отримують товар за найменшу ціну, яку допускають умови витрат.

За монопольної  конкуренції диференціація продукту забезпечує можливість для підприємства компенсувати поступове наближення до нуля економічних прибутків у довгочасному періоді. Шляхом зміни товару і видатків на рекламу підприємство може збільшити попит на свій товар у більшій мірі, ніж зростуть його витрати.

Диференціація товару, хоча і пов'язана з певними проблемами і непевностями, забезпечує споживачів різноманітними товарами та зумовлює їхнє поліпшення в майбутньому.

     Виробник  в умовах монопольної конкуренції, маніпулюючи товаром, може домогтися хоча б тимчасової переваги над конкурентами. Такий самий результат може бути досягнутий виробником з допомогою реклами та інших засобів стимулювання збуту. Якщо диференціація товару пристосовує його до споживчого попиту, то реклама пристосовує споживчий попит до товару.

     На  практиці підприємець, що діє в умовах монопольної конкуренції, прагне такого поєднання ціни товару і стимулюючої  збуттєвої діяльності, яке буде максималізувати його прибуток.

     Економічні  прибутки спонукають нові фірми вступити в галузь, в ході конкуренції вони будуть ліквідовані. Збитки викликають масовий вихід фірм із галузі доти, поки нормальні прибутки не будуть відновлені. Таким чином, якщо ціна просто покриває витрати на одиницю продукції при обсязі виробництва, для котрого МR = МС, то становище рівноваги досягається у довгостроковому періоді. Тобто, фірми, що діють в умовах монополістичної конкуренції, мають тенденцію до одержання нормального прибутку в довгочасному періоді.

     На  ринках із монополістичною конкуренцією не досягаються ні ефективне використання ресурсів, ні виробнича ефективність. Монополістичний елемент викликає деяке недовикористування ресурсів для виробництва товарів в умовах цієї ринкової структури. Ціна перевищує граничні витрати в умовах рівноваги в довгостроковому періоді, указуючи, таким чином, на те, що додаткові одиниці цього товару суспільство оцінює вище, ніж альтернативні продукти, що із використанням тих же ресурсів можна було б зробити.

     Монопольно-конкурентні ринки характеризуються наявністю товарних знаків, безупинної розробки нових товарів і поліпшенням старих. Багато споживачів переконані, що якість товарів із відомими марками перевершує якість конкурентної продукції.

     Являючись  проміжним типом таких ринкових структур, таких як досконала (чиста) конкуренція і чиста монополія, монополістична конкуренція впитала в себе риси їх обох. Ці риси відбиваються як у визначенні умов її існування, так і в особливостях поводження. Але усе ж, приходячи самостійною структурою монополістична конкуренція придбала і свої власні властивості.