Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Сентября 2011 в 16:16, курсовая работа

Краткое описание

Світова практика здійснення лізингових операцій доводить, що в умовах економічної кризи, подібної до тієї, що склалася в Україні, коли практично зупинилося фінансування оновлення основних засобів у зв`язку з недостатністю прибутку підприємств і значним зменшенням виробництва, цей метод фінансування є найбільш доцільним і мобільним і може сприяти збереженню ліквідності більшості підприємств України. Міністерство економіки України дотримується тієї ж думки, вважаючи, що подаланню промислового спаду може сприяти саме лізинг обладнання.

Оглавление

Вступ

Теоретичні засади лізингу
Поняття та функції лізингу
Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин
Якісні переваги лізингу
Види лізингу
Форми лізингових угод
Стан лізингу в сучасних умовах розвитку економіки України
Ефективність лізингу
Проблеми лізингових відносин
Перспектива розвитку лізингу в Україні
Висновок

Список використаной літератури

Файлы: 1 файл

лізинг екон.31.doc

— 180.00 Кб (Скачать)

      У практиці країн з  розвиненою ринковою економікою правові  особливості регулювання  лізингових операцій стoсуються, як правило, фінансового лізингу, хоча замість обов'язкового характеру переходу власності у договорі мають бути зафіксовані умови такого переходу.

      Основою для їх розмежування фактично служить  термін оренди з амортизаційним періодом і не передбачена  обов'язковість переходу права власності  при здійсненні фінансового  лізингу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      1.5. Форми лізингових  угод.

      Міжнародна  практика напрацювала  наступні форми лізингових угод.

          Стандартний  лізинг. При цій формі лізинга виробник обладнання продає його лізинговій компанії, яка здає це обладнання в лізинг споживачеві.  При цьому між виробником та лізингоотримувачем не виникають правові відносини. Технічне обслуговування здійснює за окремою домовленностю виробник, а лізингодавець не втручається впитання технічного обслуговування.

          Звортній  лізинг («ліз-бек»). Ця форма використовується у випадку, коли фірма відчуває гостру нестачу коштів. Сутність цієї операції полягає в тому, що власник обладнання продає лізинговій компанії обладнання, а потім бере його в лізинг, тобто продавець обладнання перетворюється в лізингоотримувача.

          «Мокрий лізинг». Цей різновид лізингу передбачає додаткові  послуги лізингдавця лізингоотримувачу. Лізингодавець здійснює утримання обладнання, ремонт, страхування, інколи управління виробництвом.[ 23]

          «Чистий лізинг». В данному випадку всі обов‘язки, пов‘язані з експлуатацією обладнання, виконує лізингоотрімувач. Він сплачує податки, здійснює страхування та несе всі витрати, пов‘язані з використанням обладнання. Лізингоотримувач зобов‘язаний утримувати обладнання в робочому стані,  обслуговувати його та після закінчення строку лізингу повернути його в доброму стані з урахуванням нормального зносу лізингодавцю. Лізингодавець не відповідає за дії, пов‘язані з використанням лізингоотримувачем  майна. Але він несе відповідальність, пов‘язану з можливими діями влади чи інших організацій країни, де використовується обладнання.

          Лізинг  на залишкову вартість обладнання. Використо-вується по відношенню до обладнання, що вже знаходилось в користуванні. Така форма лізингу діє напротязі 1-4 років. [ 22]

          Лізинг з повним обслуговуванням. Подібний до «мокрого» лізингу, але угода передбачає виконання лізингодавцем деяких додаткових послуг. Наприклад, лізингодавець проводить дослідження, що передують придбанню обладнання, здійснює  поставку необхідних сировинних матеріалів  для роботи данного обладнання, надає кваліфікованих спеціалістів для роботи з обладнанням та надає деякі інші послуги.

          Лізинг постачальнику. Ця форма лізингу схожа з типом «ліз-бек». Постачальник обладнання виступає в подвійній ролі: продавця та основного лізингоотримувача, який не є користувачем обладнання. Лізингоотримувач зобов‘язаний знайти суборендаторів та здати їм обладнання в суборенду. Для цього не потрібна згода лізингодавця, здача обладнання в суборенду є обов‘язковою.

          Оновлений лізинг. Характерним для цієї форми є те, що відбувається періодична зміна раніше зданого в лізинг обладнання більш сучасним. Ця модель досить розповсюджена при лізингу ЕОМ.

          Вендор-лізинг. У цьому випадку в ролі лізингової компанії виступає ассоціація фірм-виробників спільно з лізинговою компанією чи банком. Ця модель використовується при просуванні на ринок особливо дорогого обладнання. При цьому виробник бере на себе пошук партнерів та технічне обслуговування обладнання об‘єкту лізингу, а лізингова компанія - організаційну розробку проектів, вирішення адміністративних питань, надання консультаційних послуг. 
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

     2. Стан лізингу в  сучасних умовах розвитку економіки України.

     2.1.Ефективність  лізингу.

     Широке  розповсюдження лізингового  бізнесу на формуючому вітчизняному ринку  лізингових послуг в  значній мірі залежить від рівня ефективності лізингових операцій.

     Визначення  ефективності лізингу  необхідно, поперше, для обозначення вигідності лізингу в порівнянні з іншими формами фінансово – господарських операцій, подруге, для глибокого економічного аналізу відновлень доходів від проведення лізингової угоди к єдиночасовим і поточним затратам на іх одержання.

     Ефективність  лізингових операцій предвизначається впливом  більшого числа факторів. Фактори ефективності наводяться в Таблиці №1. 

     Многогранність  лізингу як економічної  категорії, вплив  значної більшості  факторів на його ефективність, в теперишній час ускладнює задачу визначення економічної вигідності  лізингу.

     Якщо  після закінчення договору можна здостатнею точністю визначити  сумарний ефект і  ефективність лізингової операції то вначальній стадії, на етапі  прооботки альтернативних варіантів суб¢єктами лізингу буде ускладненно.

     Методика  визначення ефективності лізингових операцій повинна носити науково - прикладний характер.

     Основою економічного механізму  взаємивигідних відносин між лізингодавачем і лізингоодержувачем являється розмір лізингових платежів.

     Лізиногові  платежі виплачуються в період дії лізинговоі угоди і включають  в себе амортизаційні  відрахування на повне  відтворення переданого в лізинг майна  і лізинговий відсоток.

     Лізинговий  відсоток повинен  покривати лізингодавачеві  накладні витрати  по лізингової угоди, а також забезпечити лізингодачу прибуток Джерело виплати лізингового відсотка – сукупний дохід лізингоодержувача, який з¢являється в періоді використання майна. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 
 

           
 

 

 
 
 
 
 
 

 

 
 
 

     Крім  того, по визначенню фактичного розміру  лізингових платежів необхідно враховувати  коефіцієнт дисконтування  – очикувану норму  доходу від капітальних  вкладеннь в лізингову  операцію в розглядаємому  році:

                            αt=1/(1+і)ⁿ         (2.1)

     і – розрахунковий  розмір ставки дисконту

     n – поточний рік, по якому роблять коректировку

     Таким чином, закінченому  виляді реальна сума лізингового  платежу  за весь період дії  лізингового договору буде:

                                   Т

                            Пл=∑(Аt+Лпрt)Иtαt           (2.2)

                                   t=0   

     Пл  – обща сума лізингового  платежу, грн.

     Аt – річна сума амортизованих відрахувань на повне відтворення об¢єкту, грн.

     Лпрt – річна величина лізингового відсотку, грн.

     Иt – індекс інфляції в році t

     Т – період дії лізингового  договору

     Інтегральний  економічний ефект  лізингодавача від  реалізації

конкретної  лізингвої операції визначається:

                          Т  

          Эл=П¢л - ∑(Реt+РТt+Нt – Вt)αt            (2.3)

                    t=1    

     П¢л – обща сума лізингових платежів за період дії лізингового договору приведена к першому року лізингу

     Реt – єдиночасові витрати лізингодавача в році t, грн.

     РТt – поточні витрати лізингодавача в році t, грн.

     Нt – податки виплачувані лізингодавачем в році t, грню

     Вt – виручка від реалізації майна ,повертаєма лізингодавачу  в році  t, грн.

     Ефективність  лізингової операції для лізингодавача  можна визначити  шляхом зіставлення  общої суми, виплачуваноє по лізиноговій угоді, з ціною придбання майна в кредит чи ні. Вираховується це за формулою:

                                   Т         

                    Сл=П¢л+∑ (ПДВt – Нлt)αt             (2.4)

                                   t=1  

     Пдвt – сума ПДВ, нараховуєма лізингоодерхувачем в t році, грн. 

     Нлt – налогові пільги лізингоодержувача в році t, грн.

     Використання  на практиці предложених  методичних підходів при визначенні ефективності лізингу позволе  правильно визначати  ефективність лізингу, як методу інвестування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.2. Проблеми лізингових відносин.

     В міжнародній практиці в правовому відношенні лізинг отримав оформлення 10 років тому в Оттаві. В ній прийняли участь 44 держави  включаючи Росію  та Україну. Прогнозуючи, що до кінця століття, доля лізингу в  обсязі світового  експорту – імпорту тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%. Так, наприклад, в Японії щорічний приріст обся-у лізингових платежів складає 25-40%, а річний обсяг лізингових договорів Китаю перевищує 1 млрд. дол. До 25% загального обсягу інвестицій в США, Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу; в розвивающихся країнах темпи росту операцій по лізингу досягають 50% і більше.

     Жорстка економічна криза, в  якій перебуває Україна, посилення фіскальної функції податків, штучна стабілізація гривні, призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження палатоспроможності населення. Усвою чергу це не тілбки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки – ще більше руйнує його.

     Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприємства не зможуть вийти з економічної скрути. Пошук інвестиційних джерел за кордоном покищо не дає бажаного результату. Непевненність у стабільності політики держави, висока корумпованність усіх рівнів влади, та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.

     Але якщо сподіватися  тільки на іноземні інвестиції, то проблеми оновлення виробничого  апарату і виходу з кризи ніколи не буде розв¢язано Відомо, що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 міль¢ярдів доларів. Необхідно шукати і внутришні джерела. Ця проблема може бути розв¢язана внедрінняи нової форми фінансових відно-ин – лізингу. Справді, основні фонди на наших підприємствах спрацьовані, на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурентноздатну продукцію. Так, по групі великих машинобудівних підприємств спрацювання основних фондів становить 40-55%, а по найважливішій для виробництва третій групі – робочі й силові  машини та обладнання – ще більше: 64-87%. Ці підприємства збиткові та малорентабельні і через це вони неможуть оновити основні виробничі фонди.

Информация о работе Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва