Контрольная работа по "Экономика"

Міжнародна виробнича кооперація - це похідна форма міжнародного поділу праці, яка полягає в розвитку міжнародних виробничих зв'язків, що виникають та існують між міжнародно-спеціалізованими суб'єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів.

Міжнародна виробнича кооперація об'єднує ресурси виробництва в єдиному організаційно-технічному процесі. Здійснення такого процесу у міжнародному масштабі передбачає укладання відповідних контрактів та угод, котрі регламентують виробничо-технічні та торгово-економічні питання, а також вироблення адекватних форм і методів співробітництва.

Світови́й ри́нок - сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці і інші фактори виробництва. Світовий ринок характеризується наступними основними рисами:

він є категорією товарного виробництва, який виходить в пошуках збуту своєї продукції за національні рамки;

він проявляється в міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції;

він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику в яких галузях і регіонах вони можуть бути використані найбільш ефективно;

виконує роль, що санує, тобто дозволяє забраковувати з міжнародного обміну товари і часто їх виробників, які не в змозі забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах;

на ньому існує особлива система цін - світові ціни.

Фа́ктори виробни́цтва— ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал). Четвертим фактором вважається підприємництво, яке об'єднує попередні три фактори.

Фактори виробництва (ФВ) – це ресурси, які необхідно затратити, щоб зробити товар:

праця – фізична і розумова діяльність людини, спрямована на досягнення корисного результату;

технологія – наукові методи досягнення практичних цілей (включаючи підприємницькі здібності);

земля – усе, що надала природа в розпорядження людини для її виробничої діяльності (земля, корисні копалини, вода, повітря, ліси та ін.);

капітал – накопичений запас засобів у продуктивній, грошовій і товарній формах, необхідних для створення матеріальних благ.

Міжнародний поділ факторів виробництва – зосередження окремих факторів виробництва в різних країнах, що приводить до виробництва ними визначених товарів, економічно більш ефективних, ніж в інших країнах.

Міжнаро́дна торгі́вля— система міжнародних товарно-грошових відносин, яка складається із зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Вона виникла в процесі зародження світового ринку в   XVІ-XVІІІ століттях і стала важливим фактором розвитку світової економіки. Термін «міжнародна торгівля» вперше використаний в XІІ столітті італійським вченим-економістом Антоніо Маргаретті, автором економічного трактату «Влада народних мас на півночі Італії».                                                                 торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

Міжнародна торгівля у широкому розумінні охоплює всяку обмінну діяльність, як товарами, так і іншими продуктами людської праці.

Торговельне сальдо – різниця між вартісними обсягами експорту та імпорту;

Торговий оборот - це сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

форми МЕД: 1). міжнар торгівля товарами; 2). надання міжнар послуг; 3). транскордонний рух капіталів; 4). міжнар кредит; 5)міжн вал-фін відносини; 6). міжнар міграція робочої сили; 7). участь у діяльності міжн ек організацій; 8). міжн співробітництво у виробничих, науктехн сферах; 9). спільне розв’язання ек засобами глобальних проблем розвитку. Історично першою й такою, що тривалий час домінувала за обсягами операцій, формою міжнар співробітництва, – експорт товарів і послуг, а також їх імпорт. Ця ек діяльн може відбуватися за участі як приватних суб’єктів підприємницт, так і безпосередньо держави. 2.Останніми 10літт обсяги руху капітальних активів неухильно зростали, і цей фактор є важливим для розв відкритих економік. Міграція капіталів, з погляду певної країни, реалізується у формі вивозу капіталів (у цьому разі країна є донором, експортером капіталу) та ввозу капіталів до країни. 5. Останніми рок набула розвитку ще одна важлива форма МЕД — міжн валютно-фінанс відносини. Раніше вони виконували переважно допоміжні функції, а зараз набули самостійних ознак.6. У сучасному, дедалі більш інтегрованому світі значно більшою динамікою відзначається й міжнародна міграція робочої сили — форма міжнародної економічної діяльності, яка в економіко-теоретичному плані є проявом руху іншого фактора виробництва — праці.

існує у формі еміграції та імміграції (виїзду з певної країни та в’їзду до неї людей через економічні, політичні та інші причини). Різноманітні питання глобального, регіонального зна-чення, у розв’язанні яких заінтересовані окремі або навіть усі країни світу, дедалі частіше потрапляють у поле діяльності між¬народних економічних організацій. Це зумовлюється як загостренням цілого ряду проблем, так і тим, що міжнародна спільнота відчуває себе все більш інтегрованою та виявляє прагнення до встановлення діалогу, зокрема і в структурних рамках відповідних організацій. Значного поширення набуло міжнародне співробітни-цтво в окремих галузях виробництва, соціально-економічного життя, науково-технічного прогресу. Така кооперація не обо-в’язково відбувається в рамках тих або інших організаційних структур. Вона може мати місце під час виконання державами погоджених ними програм, зокрема проектів спільного науково-технічного розвитку.