Компетенції фінансових служб у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства

     Найпоширенішою  формою зустрічної торгівлі є товарообмінні (бартерні) операції. Вони оформлюються бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між резидентом України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

     Операції  резидентів, які здійснюються в рамках виконання договорів виробничої кооперації, включають значні за обсягами операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв’язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з виконання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування та здійснення технологічних операцій.

     До  операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів  консигнації, належать операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту. При цьому до моменту передачі товарів третій особі їх власником залишається консигнант.

     До  основних завдань менеджера фінансової служби в процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій належать:

• вибір найприйнятнішої форми розрахунків та їх організація;
• здійснення операцій з придбання та продажу валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та міжбанківському валютному ринку;
• оптимізація фінансових відносин з посередниками (брокерами, агентами, консигнаторами тощо), страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;
• фінансове забезпечення імпортних та експортних операцій;
• визначення умов здійснення товарообмінних операцій, іншої діяльності, побудованої на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб’єктами господарської діяльності;
• податкове планування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;
• оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономічних операцій;
• управління ризиками у сфері зовнішньоекономічних відносин. [7, c.79]

   Особлива  увага фінансових служб повинна  концентруватися на оцінці та нейтралізації  зовнішньоекономічних ризиків. Ці ризики можна класифікувати таким чином:

• транспортні та складські ризики (ризик втрати чи ушкодження товару під час його транспортування);
• ризик зміни курсів валют, в яких здійснюються розрахунки (ризик виникнення збитків у вигляді курсових різниць);
• платіжні ризики;
• політичні ризики (заборона конвертації та переказу валюти з країни; мораторій чи заборона на виконання боргових зобов’язань суб’єктами господарювання; ризик ембарго; ризик антидемпінгових розслідувань тощо).

   У розпорядженні фінансистів є широкий арсенал інструментів щодо нейтралізації зазначених ризиків. До основних із таких інструментів належать страхування ризиків за допомогою страхових компаній (транспортні та складські ризики); хеджування валютних ризиків; валютні кредити; використання спеціальних форм розрахунків, валютно-цінові застереження.

   Рівень  ризиків суттєво знижується за правильно  складеного зовнішньоекономічного  контракту. Вітчизняним суб’єктам  господарювання рекомендується дотримуватися  вимог, установлених Положенням про  форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом  МЗЕЗторгу України від 05.10.95.

   При укладанні суб’єктами підприємницької  діяльності України всіх форм власності зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 р. (Правила ІНКОТЕРМС). Сьогодні діють правила ІНКОТЕРМС у редакції 2000 р., якими передбачено 13 умов поставки, що умовно розбиті на чотири групи (E, F, C, D).

   У систематизованому вигляді параметри окремих груп умов поставки можна охарактеризувати таким чином:

• група Е: витрати і ризики переходять до покупця відразу після передачі продавцем товару в розпорядження покупця на своєму підприємстві (складі);
• група F: витрати і ризики переходять до покупця після передачі товарів перевізнику чи в порту відвантаження (покупець несе витрати з перевезення);
• група С: продавець несе витрати до пункту призначення, однак ризики переходять до покупця після передачі товару перевізнику;
• група D: продавець повинен нести всі витрати та ризики доти, доки товар не буде доставлено в країну чи узгоджене місце призначення.

     Узгодження  умов поставки є важливою складовою  управління ризиками при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

     Таблиця 1.

ІНКОТЕРМС-2000

     Джерело: [10]

     Далі  під усіма термінами, як і в Інкотермс-1990, відповідні обов'язки сторін зведені в групи під 10 заголовками статей, де кожна стаття з боку продавця "віддзеркалює" статус покупця щодо цього ж питання.

     Ризик втрати чи пошкодження товару, а  також обов'язок несення витрат, пов'язаних з товаром, переходить від  продавця до покупця в момент виконання  продавцем своїх зобов'язань щодо поставки товару. Оскільки покупцю  не слід надавати можливість відкладення  моменту передачі ризиків і витрат, усі терміни передбачають, що ця передача може мати місце навіть до здійснення поставки, якщо покупець не приймає поставку, як домовлено, чи не дає відповідних вказівок (у  відношенні часу відвантаження та/або  місця поставки), яких може потребувати  продавець в інтересах виконання  своїх обов'язків щодо поставки товару. Умовою такого передчасного переходу ризиків і витрат є визначення товару як призначеного для покупця  або, як передбачено відповідними положеннями, окремо зарезервованого для нього (індивідуалізованого). 

ВИСНОВКИ

     Фінансова служба на підприємстві виконує фінансову  роботу, тобто ряд функцій, які  залежно від розмірів підприємства можуть конкретизуватися:

• забезпечення фінансування господарської діяльності підприємства;
• встановлення кошторисів витрат грошових коштів для всіх підрозділів підприємства;
• фінансове планування, участь у складанні бізнес-планів;
• здійснення розрахунків з постачальниками, покупцями, підрядчиками, банком, бюджетом;
• забезпечення страхування від фінансових ризиків;
• аналіз фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності;
• ведення фінансового обліку, складання бухгалтерського балансу н інших фінансових документів.

  Зважаючи  на те, що зовнішньоекономічна діяльність в Україні регулюється законодавством, відповідно до якого заключення міжнародних контрактів відбувається із врахуванням правил IНКОТЕРМС, можна сказати, що українські підприємства мають відкриті шляхи для розвитку  спектрів своєї міжнародної діяльності.

  Особливо  це стосується підприємств промисловості: видобутку чорних металів та мінеральних  речовин, які становлять значну частку експортних операцій України. 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Бандурка  О.М. Фінансова діяльність підприємств. – К.: Либідь, 2002р.- 384 с
2. Брейлі  Р. Майєрс С. Принципи корпоративних фінансів: 2-е рос. вид. (пер. Н. Баришнікової з 7-го міжнар. вид. ). - М.: ЗАТ "Олімп-Бізнес", 2008. - 1008 с.
3. В. І. Аранчій, В. Д. Чумак, О. Ю. Смоленська, Л. В. Черненко. Фінансова діяльність підприємств: навч. посіб.. – К.: Професіонал, 2004. – 240 с.
4. З.Боді, Р. Мертон. Фінанси: пер. з англ. - Вид-во: Вільямс, 2007. — 592 с. 
5. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: навч. посібник:/ за ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с.
6. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: навч. посіб. / Г. І. Філіна. – К.: ЦУЛ, 2007. – 320 с.
7. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни за заг. ред. О. О. Терещенка. – К.: КНЕУ, 2006. – 312 с.
8. Ross−Westerfield−Jaffe • Corporate Finance, Sixth Edition (2003) http://www.mhhe.com/primis/online/
9. http://finexp.com.ua/ - «Financial expertise» - сайт, присвячений корпоративним фінансам
10. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN3961.html - ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 200 року).
11. http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/publ10_u.htm - статистичний збірник «Зовнішня торгівля України» за 2010 рік