Стаття
133. Основні положення
про командитне товариство
1.
Командитним товариством є товариство,
в якому разом з учасниками,
які здійснюють від імені товариства
підприємницьку діяльність і
солідарно несуть додаткову (субсидіарну)
відповідальність за зобов'язаннями
товариства усім своїм майном
(повними учасниками), є один чи
кілька учасників (вкладників), які
несуть ризик збитків, пов'язаних
із діяльністю товариства, у межах
сум зроблених ними вкладів
та не беруть участі в діяльності
товариства.
2.
Найменування командитного товариства
має містити імена (найменування)
всіх повних учасників, слова
«командитне товариство» або
містити ім'я (найменування) хоча
б одного повного учасника
з доданням слів «і компанія»,
а також слова «командитне
товариство».
Якщо
у найменування командитного товариства
включене ім'я вкладника, такий вкладник
стає повним учасником товариства.
3.
До командитного товариства застосовуються
положення про повне товариство,
якщо інше не встановлено цим
Кодексом, іншим законом.
1.
Основними ознаками командитного
товариства є: наявність двох
категорій учасників: повних учасників
та вкладників; субсидіарна відповідальність
повних учасників за зобов'язаннями
товариства усім своїм майном;
наявність складеного капіталу,
у якому доля вкладників не
може перевищувати п'ятдесяти
відсотків; засновницький договір
як установчий документ товариства;
відсутність органів управління;
обов'язок для повних учасників
брати участь в управлінні, підприємницькій
діяльності товариства; заборона
для вкладників на участь в
управлінні товариством; вказівка
на організаційно-правову форму
та імена (найменування) повних
учасників у найменуванні товариства;
певні обмеження для повних
учасників щодо членства в
господарських товариствах; наявність
спільних рис з повним товариством,
застосування до командитних
товариств положень законодавства,
що регулюють діяльність повних
товариств.
Таким чином, командитне товариство
має багато спільних рис з
повним товариством, але при
цьому відрізняється від нього
насамперед тим, що, окрім повних
учасників, які мають такий
самий статус, як учасники повного
товариства, до його складу входять
учасники із спеціальним правовим
статусом — вкладники. Термін
«повні учасники» є нововведенням
у ЦК України. До набуття
чинності ЦК у новій редакції
законодавцем застосовувався термін
«учасники з повною відповідальністю»,
запозичений із Закону України
«Про господарські товариства»,
а в юридичній літературі вживалися
терміни «комплементарії», «повні товариші»
тощо. До складу командитного товариства
може входити один або більше повних учасників
та один або більше вкладників. Мінімальна
кількість учасників командитного товариства
становить дві особи, з яких одна має бути
повним учасником, а інша — вкладником.
Максимальна кількість повних учасників
та вкладників командитного товариства
законом не обмежена.
Одна з основних відмінностей
у правовому статусі повних
учасників та вкладників командитного
товариства полягає в обсязі
відповідальності за зобов'язаннями
товариства. Повний учасник несе
субсидіарну відповідальність за
зобов'язаннями товариства усім
своїм майном (якщо до складу
товариства входять двоє та
більше повних учасників, вони
несуть солідарну відповідальність).
Вкладники командитного товариства
не відповідають за зобов'язаннями
товариства, а несуть ризик збитків,
пов'язаних із діяльністю товариства,
у межах сум зроблених ними
вкладів, за винятком випадків,
передбачених законодавством (ст. 138
ЦК).
Друга суттєва відмінність між
правовим статусом повних учасників
та вкладників командитного товариства
полягає в їх участі в управлінні
товариством. Управління діяльністю
командитного товариства здійснюється
тільки повними учасниками, які
здійснюють від імені товариства
підприємницьку діяльність. Вкладники
командитного товариства не мають
права брати участі в управлінні
діяльністю товариства (ст. 136 ЦК).
2.
За загальним правилом, встановленим
ст. 90 ЦК України, юридична особа
повинна мати своє найменування,
яке містить інформацію про
її організаційно-правову форму.
Тобто, у найменуванні командитного
товариства обов'язково мають
бути присутні слова «командитне
товариство». Це дає змогу ідентифікувати
вказану юридичну особу як
підприємницьке товариство, створене
як господарське товариство з
відповідним правовим статусом.
Згідно із ст. 133 ЦК (ч. 2) у найменуванні
командитного товариства обов'язково
мають бути зазначені імена
(найменування) повних учасників.
Найменування командитного товариства
може виглядати наступним чином:
1)слова «командитне товариство»
та перелік імен (найменувань)
всіх повних учасників;
2) слова «командитне товариство»,
ім'я (найменування) хоча б одного
повного учасника з доданням
слів «і компанія».
Слід звернути увагу на те,
що до найменування командитного
товариства повинні і можуть
включатися тільки імена (найменування)
повних учасників, а не вкладників.
Новелою ЦК України є положення
коментованої статті, згідно з
яким у разі, якщо до найменування
включається ім'я вкладника, такий
вкладник стає повним учасником
товариства.
До найменування командитного
товариства можуть бути включені
інші відомості. Крім повного
найменування, командитне товариство
також може мати скорочене
найменування. При цьому законодавством
не встановлено обсяг відомостей,
що мають міститися у скороченому
найменуванні.
3.
Юридична природа командитного
товариства має багато спільних
рис із повним товариством.
Ці обидві організаційно-правові
форми функціонують за єдиними
принципами (з урахуванням особливостей,
пов'язаних з наявністю вкладників
у складі учасників командитного
товариства). У зв'язку з цим
законодавець поширив дію положень
ЦК про повні товариства (статті
119—132) на командитні товариства.
Положення зазначених статей
застосовуються щодо командитних
товариств, якщо інше не встановлено
цим Кодексом або іншим законом
(див. коментар до зазначених
статей).
2.
Повне товариство
1.
Повним є товариство, учасники
якого відповідно до укладеного
між ними договору здійснюють
підприємницьку діяльність від
імені товариства і солідарно
несуть додаткову (субсидіарну)
відповідальність за його зобов'язаннями
усім майном, що їм належить.
2.
Особа може бути учасником
тільки одного повного товариства.
3.
Учасник повного товариства не
має права без згоди інших
учасників вчиняти від свого
імені та у своїх інтересах
або в інтересах третіх осіб
правочини, що є однорідними
з тими, які становлять предмет
діяльності товариства.
У
разі порушення цього правила
товариство має право за своїм
вибором вимагати від такого учасника
або відшкодування завданих товариству
збитків, або передання товариству
усієї вигоди, набутої за такими
правочинами.
4.
Найменування повного товариства
має містити імена (найменування)
всіх його учасників, слова
"повне товариство" або містити
ім'я (найменування) одного чи
кількох учасників з доданням
слів "і компанія", а також
слова "повне товариство".
Повне
товариство - одна із організаційно-правових
форм, яка відрізняється тим, що поєднує
особисту участь та майнову участь
її членів. Повне товариство виступає
в обігу як самостійний суб'єкт.
Характер сімейного походження товариства,
в першу чергу, вплинув на важливість
особистих елементів учасника, що
проявляється в значній довірі один
до одного.
Визначення
повного товариства в ЦК України
включає наступні його основні ознаки:
1)
це юридична особа, яка створюється
обов'язково з метою здійснення
підприємницької діяльності;
2)
повне товариство створюється
і діє на підставі договору,
укладеного між його учасниками;
3)
в здійсненні підприємницької
діяльності обов'язкова особиста
участь кожного учасника;
4)
підприємницька діяльність здійснюється
учасниками від імені повного
товариства як юридичної особи;
5)
за зобов'язаннями товариства
відповідає не тільки саме
товариство, а і його учасники
всім своїм майном.
Повне
товариство - це об'єднання фізичних
або юридичних осіб. Мінімальна кількість
учасників законодавцем не встановлена,
але із змісту ст. ст. 120, 121 ЦК України
випливає, що товариство може бути створене
декількома особами. Стаття 119 ЦК України
не містить заборони юридичним особам
бути учасниками повного товариства,
але покладає на учасників такі зобов'язання,
які в першу чергу значно обмежують
самостійну діяльність юридичної особи
- учасника.
По-перше,
учасник повного товариства може
бути учасником тільки одного повного
товариства.
По-друге,
учаснику забороняється без згоди
інших учасників від свого
імені вчиняти угоди, що є однорідними
з тими, які складають предмет
діяльності товариства. Вказуючи на однорідність,
законодавець мав на увазі звужене
тлумачення терміну - по видах діяльності,
які передбачені в установчих
документах. Таке обмеження не поширюється
на угоди, які за предметом однорідні,
але укладаються для власних
потреб.
Законодавець
також встановив наслідки порушення
учасником такого правила. В першу
чергу, що потрібно б було зазначити,
що угода, укладена учасником всупереч
вказаній нормі, є дійсною. Негативних
наслідків зазнає сам учасник - на
вибір товариства останнє вправі
вимагати понесених збитків або
передання товариству усієї вигоди,
набутої за такими правочинами.