Характеристика сучасних соціально-економічних проблем глобалізації

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

ДВНЗ: «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

 

 
 
 
Кафедра міжнародної економіки

 

 
Реферат

На тему:

Характеристика  сучасних соціально-економічних проблем  глобалізації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

 
План

ВСТУП

1. Зміст поняття глобалізації

 

2. Основні  соціально-економічні проблеми глобалізації

 

Список використаної літератури

 

ВСТУП 
         Характерною ознакою сьогодення є динамічне поглиблення процесів інтеграції політичного, економічного, культурного життя країн світу. У широкий вжиток увійшов термін глобалізація як характеристика формування єдиного планетарного суспільства. Всеосяжна та невідворотна природа цього процесу, з одного боку, надає людству значні, до цього не бачені переваги, а з іншого — породжує велику кількість проблем та протиріч, насамперед у соціально-економічній сфері.

За останні  два десятиріччя глобалізація стала однією з центральних проблем суспільствознавчих, економічних, філософських, історичних, соціологічних і політологічних досліджень науковців усього світу. Проте й понині глобалізація залишається найбільш обговорюваною й водночас недостатньо вивченою тенденцією сучасного світу. Тому особливо актуальним є теоретичне вивчення цього процесу та прогнозування його можливих наслідків.

 

1. Зміст поняття глобалізації

Глобалізація – це сукупність економічних, соціальних, технологічних, політичних і культурних явищ та процесів, спричинених змінами у світовому  виробництві, споживанні й торгівлі. Це також інтенсифікація всесвітніх суспільних зв’язків, які охоплюють  найвіддаленіші куточки земної кулі і події, що трапляються  в одному місці, впливаючи на ситуацію в іншому. 

Виокремлюють кілька підходів у дослідженні суті глобалізації. В одних дослідженнях акцентується на економічних аспектах, у других -- на формуванні єдиного інформаційного простору, у третіх -- на проблемах  культури, в четвертих -- на питаннях, пов'язаних із розвитком загальносвітових стандартів в усіх галузях суспільного  життя тощо.

 

Глобальна економіка характеризується потужними транскордонними пересуваннями  фінансів і робочої сили, розвитком  транснаціональних корпорацій та банків, формуванням єдиного ринкового  господарства, в якому відбувається значне зростання масштабів виробництва, забезпечується динамічне розповсюдження товарів, послуг, ресурсів, технологій, ідей і реалізація їх у найсприятливіших умовах.

У політичній сфері міжнародний  контекст глобалізації розглядається  у зв'язку із зменшенням повноважень  і ролі в міжнародних відносинах держав-націй і одночасним зростанням впливу міжнародних урядових, неурядових і транснаціональних організацій.

Глобальна комунікація у  вигляді супутникового телебачення  та Інтернету кардинально змінює зміст географічних понять у контексті  адміністративно-територіального устрою та міждержавних кордонів.

Радикальні зміни засобів  ділового спілкування, обміну економічною, фінансовою, іншими видами інформації створюють умови для оперативного й ефективного вирішення виробничих, науково-технічних і бізнесових питань як всередині країни, так  і за її межами.

У культурно-духовній сфері  світ перетворюється на "глобальне  село", в якому формується глобальна  спільнота, глобальна громадська думка, що завдяки посередництву і підсиленню засобами масової комунікації все  більше починає впливати на дії урядів і міжнародних інституцій, згаданих вище.

Отже, в рамках концепції  гомогенізації і універсалізації  світу дослідження ведуться насамперед в контексті глобального села, себто глобального уряду та "вестернізації" світу.

Чимало вчених справедливо пов'язує глобалізацію з якісно новими рівнями інтегрованості, цілісності і взаємозалежності світу. Процес глобалізації передбачає формування взаємозалежного світу, в якому стираються географічні межі соціальних і культурних систем і самі люди дедалі більшою мірою усвідомлюють зникнення подібних кордонів. Тож глобалізацію можна визначити як становлення єдиного світу — цілісного і за своїми загальними контурами, і за внутрішнім взаємозв'язком взаємозалежних компонентів. Сам процес характеризується посиленням єдності людства.

Іноді глобалізація ототожнюється зі становленням глобальної економіки, але цей термін застосовується однаковою мірою до економіки, політики, права, культури й інших сфер суспільного життя. Однак саме глобалізація економіки утворює основу всіх глобалізаційних процесів, служить двигуном і дає імпульс розвитку процесу. Інші сфери суспільного життя є інерційнішими, ніж економіка, і за своїми темпами та глибиною глобалізація в цих галузях істотно поступається глобалізації економіки.

 

 

3. Основні  соціально-економічні проблеми глобалізації

 

1. Проблема економічної відсталості. Полягає в тому, що значна кількість країн (де за деякими оцінками, проживає до половини населення земної кулі) все більше відстає від процвітаючих держав. Це поглиблює розкол світу на багаті і бідні країни, посилює міжнародну напруженість, загрожує загальної безпеки. Причому число найбідніших країн у світі за останні 30 років майже подвоїлася, збільшившись з 25 до 49.

 У слаборозвинених  країн склався свого роду порочне  коло бідності. Будучи бідними,  вони постійно відтворюють своє  тяжке становище по замкнутій  ланцюжку [6]:

 Порочне коло  круговерті ще посилюється швидким  зростанням населення. Причому  вийти з такого скрутного зачарованого  кола дуже важко. Разом з  тим очевидно, що поліпшити своє  становище можуть насамперед  самі ці країни, вирішуючи такі  ключові завдання, як: проведення  стимулюючих виробництво соціально-економічних  перетворень, аграрних та ринкових  реформ; забезпечення накопичення  капіталу, індустріалізації економіки  і зростання фондоозброєності  праці; здійснення режиму економіки  розумної державної політики  у управлінні національним господарством,  динамікою народонаселення та  іншими суспільними процесами. 

 

2. Проблема  негативних ефектів глобалізації. Сучасна глобалізація - це процес формування в світі єдиного економічного, культурного і політичного простору, процес інтеграції вже не окремих країн, а всього людства і освіти світового співтовариства без кордонів.

 Безпосередньо  в економіці це виявляється  в тому, що розвиваються все  більш тісні взаємозв'язки і  взаємозалежність національних  господарств: йде небачена інтернаціоналізація  виробництва, при якій життєві  блага створюються спільними  зусиллями багатьох країн, з  орієнтацією на всесвітнього  споживача, а технологічні ланцюжки  працюють один на одного фірм  пронизують всю земну кулю. Все  це породжує величезні безперервні  і надшвидкісні міжкраїнові потоки грошей, капіталів, товарів, інформації та самих людей. Ядром глобалізації світової економіки виступають транснаціональні корпорації (ТНК) і найбільші міжнародні фінансово-кредитні інститути (банки, біржі, фонди та інші установи).

 

 Процес глобалізації  двоїстий і суперечливий, тобто  тут є свої плюси і мінуси.

 Плюси: потужне  зростання економіки; маса нових  продуктів; прогрес передових  країн. 

 Мінуси: неблагополуччя  відсталих країн; глобальний характер  криз; глобалізація злочинності,  тероризму. 

 Завданнями  для вирішення проблем негативних  ефектів глобалізації є: 

 норми для  "глобального поведінки";

 допомогу  відсталим країнам; 

 всесвітнє  громадянське суспільство. 

3. Демографічна  проблема - це весь комплекс тих негативних явищ у світовому співтоваристві, які породжені двома глобальними процесами:

 так званим "демографічним вибухом" в  країнах, що розвиваються;

 недовоспроізводством населення в розвинених країнах.

 

4. Проблеми  продовольства і ресурсів. Англійський економіст Томас Мальтус (1766-1834) висунув ідею існування суворого "закону народонаселення ". Згідно з ним нерозумно бурхливе зростання чисельності людей значно обганяє можливості збільшення коштів для їх життя, що і викликає масову бідність. Таке положення певною мірою суперечливе. Однак питання браку продовольства хвилюють вчених давно.

 Продовольча  проблема проявляється у таких  обставинах, як: малопродуктивних виробництва,  гострою нестачею продуктів харчування, неповноцінністю харчування та ін

 Головні шляхи  вирішення: здійснення "зеленої  революції"; розширення видобутку  продуктів Світового океану; баланс  між зростанням населення і  можливостями виробництва; допомогу  світової спільноти. 

 Проблема  природних ресурсів пов'язана  з тим, що людство більше не може до безкінечності і все зростаючими темпами збільшувати обсяги оптимальних у природи ресурсів. Це обумовлено, по-перше, тим що багато ресурси є непоновлюваними і вельми близькі до вичерпання. А по-друге, масовані видобуток і переробка ресурсів часто завдає шкоди навколишньому середовищі.

 У цих цілях  необхідно змінити саму модель  економічного зростання, перейти  від нарощування обсягів ресурсів  до раціоналізації їх виробництва  і споживання.

 

5. Глобальна  економічна проблема. Вона полягає в величезних труднощах подолання того економічного кризи, яка виникла на нашій планеті через руйнівного впливу на природу людей.

 В якості  основних проявів економічної  кризи частіше все називають  такі, як: забруднення повітряного  і водного басейну Землі і  зростаюча маса відходів, "кислотні  дощі", отруйні озера і річки;  глобальні зміни клімату; знищення  та вимирання лісів, і збіднення  тваринного і рослинного світу;  скорочення орних земель та  ін

 Шляхи вирішення  проблем: розробка і вироблення  міжнародної програми охорони  навколишнього середовища; ефективні  природоохоронні заходи; перехід  до новим екологічним та природоохоронним  технологіям; формування у людей екологічного світогляду.

6. Глобальні  проблеми роззброєння і конверсії.  Роззброєння передбачає зняття з військового чергування і або знищення, або утилізації величезних мас різних збройових матеріалів і систем (ракет, хімічних речовин тощо).

Конверсія полягає  у поступове перекладі надлишкових  ресурсів, зайнятих у сфері, до сфери  громадянську.

Економічне політичне  значення конверсії проявляється у  зменшенні загрози війни; скорочення військових витрат й забезпечити  повернення ресурсів у громадянську сферу; збільшення зайнятості у суспільстві та ін.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• О. В. Жадан  «Феномен глобалізації як соціально-економічна проблема»
• Войтович Р. «Історичні та теоретико-методологічні передумови виникнення сучасніх процесів глобалізації» / / Вісник Національної академії Державного управління при презідентові України, 2003
• Яллай В.А.. Макроэкономика, 2003
• Білорус О. «Розвиток процесів глобалізації в постіндустріальну епоху.»