Финансовая глбоализация

      Більшість експертів звертається виключно до фінансових методів. І це виправдано: глобалізація ототожнюється з вільним рухом капіталів. Але, ми вважаємо, навряд чи такі методи можуть виявитися достатніми; в кращому випадку вони здатні лише пом'якшити фінансові кризи, які розглядалися як один із негативних наслідків глобалізації.

       Фоpмування спiльної для більшocті крaїн свiту фінанcoвої сиcтеми має стaти резyльтатом узгоджeння полiтичних і еконoмічних інтеpeсів нацiональних господapських сиcтем, а не шляxом їх руйнyвання. Окрім того, світова спільнота нині ще не готова втратити свої суверенні політики або дещо знівелювати їх, але в жодному разі — не знищити свої історико-культурні самобутності на догоду суто «економічній доцільності». Усе це вимагає розробки нової парадигми розвитку сучасного світового господарства [25]. Хоча знову ж таки, для розвинених країн фінансова глобалізація достатньо вигідна і вони ніяк не хочуть реструктуризувати світове господарство, а для країн що розвиваються, реструктуризація світового господарства дуже потрібна, щоб змінити акценти в світовій економіці, які поставили більш розвинені країни. І що саме сумне, так це те що рішення про необхідність реструктуризації економіки будуть приймати країни, які зовсім в ній не зацікавлені. Отже, необхідно намагатися змінити щось на державному рівні, а якщо більшість країн що розвиваються кардинально змінять положення справ в своїй державі, то це спричинить кардинальні зміни і на міжнародній арені. Як говорить завідуюча нашої кафедри доктор економічних наук Стукало Н.В.: «Якщо хочеш щось змінити, то необхідно починати з себе!»

       Щодо  перспектив розвитку глобальної  фінансової системи, то тут  думки, аналітика і прогнози  різних експертів дуже сильно  відрізняються один від одного. Але більше вірогідними здаються аналітичні роботи Міжнародного Валютного Фонду. Якщо продивитися їхні аналітичні роботи, то з них коротко можна винести що розвиток валютних систем відбувається дуже повільно і друга резервна валюта не буде створена уже завтра.

       Для прикладу, майже 100 років назад більшість міжнародних розрахунків здійснювалися у фунтах стерлінгів. Справа в тому, що тоді на Британію припадало 30% світового ВВП, це і поставило фунт стерлінгів у центр міжнародної фінансової системи. Але з часом він поступився долару США і зараз займає третє місце, а Лондон залишився фінансовим центром світу.

На початку 2009 року активно  обговорювалася ідея створення глобального  резервного банку емітента світової валюти. Але ця ідея, як і створення світового уряду, зазнала краху. Країни ще не готові поступитися своїми правами в управлінні політичним та фінансовим життям своєї країни, а без цього створення таких систем просто неможливе.

       Найбільш вірогідний сценарій розвитку світової фінансової системи це, по-перше, еволюція системи, а не повна революція. По-друге, потрібно створювати мультивалютну резервну систему. Повинно бути десь 2-3 валюти які будуть виконувати міжнародну роль, будуть засобом розрахунку на міжнародних ринках та створення ще декількох регіональних валют, які будуть виконувати свої функції в певних регіонах та торгових об’єднаннях.           

   На думку аналітиків, така система має всі шанси  на існування. Вона буде більш  стійкою і більш гнучкою. Проблеми  однієї валюти не будуть завдавати  таких значних збитків для  світової економіки, і ці проблеми  можна буде усунути з меншими втратами за рахунок інших валют.          

       Складність також полягає в тому, що зараз декілька резервних валют, таких як долар і євро, не перестають сперечатися за право першості на світовому ринку. Кожна валюта прагне зайняти перше місце, задля отримання додаткового прибутку. Але в їх боротьбу згодом добавиться іще одна валюта – китайський юань. Якщо зважати на масштаби виробництва Китаю та його постійно зростаючий відсоток ВВП в світовій економіці, то можна передбачити, що згодом Китай може витіснити навіть долар США з першої сходинки.

     У 2013 році  гостра конкуренція за першість  так і залишиться незмінною.  Скоріше за все долар поки  що буде залишатися головною  світовою валютою і найближчим  часом не поступиться своєю  позицією.

       На нашу думу, проблема Китаю в тому, що у них немає вільного ринку капіталу. Їх валюта знаходиться під дуже сильним контролем держави і закрита від світового ринку. Але з іншої сторони, Китай зміг розвинути свою економіку до таких розмірів тільки за рахунок жорсткого регулювання своєї валюти і, як результат, високої конкурентоспроможності свого товару, за рахунок низької собівартості.

Коротко перспективи можна  виразити в такому ключі. До 2015 року буде відбуватися еволюція світової фінансової системи. Долар буде залишатися головною валютою, але частка його буде поступово зменшуватися і перерозподілятися на інші валюти. В результаті цього згодом все-таки буде сформовано декілька міжнародних валют, на які буде спиратися світова економіка. І чим міцніша вона буде «стояти» на цих «опорах», тим стабільнішим буде розвиток економіки в цілому.

ВИСНОВОК

       Участь  країн у процесах глобалізації  повинна зумовлюватись економічною доцільністю. Процеси глобалізації не повинні руйнувати національні економіки: взаємопроникнення не означає руйнування та знищення. Беручи участь у будь-яких економічних блоках, уряд країни повинен уміло використовувати переваги від цього для забезпечення економічного розвитку країни. Водночас, він повинен мати у своєму розпорядженні певні важелі, які запобігали б негативному впливy процеcів глобaлізації на розвитoк націoнальної еконoміки. При цьому необхідно враховувати [14]:

• Рівень розвитку економіки країни;
• Стійкість системи до зовнішнього впливу;
• Рівень інтеграції національної економіки до світової економіки;
• Досвід розвитку економік подібного типу в умовах глобалізації;
• Наскільки глибоко поєднуються процеси економічної і політичної глобалізації.

        Втрата будь-якою країною суверенітету можлива за умови, коли разом з економічним союзом, створюється політичний, коли втрачається національна ідентичність певної країни. Держава повинна встановити прийнятний (або допустимий) рівень глобалізації, який забезпечить власний успішний економічний розвиток і підвищення рівня життя населення країни.

       Отже, по завершенню цієї роботи можна сказати, що ми з вами поглибили свої знання в області теоретичних основ глобалізації, етапах розвитку, факторах які впливають на її розвиток і так далі. Ми також розглянули плюси та мінуси від глобалізації, зокрема фінансової, на розвиток світової економіки. Які ж можна зробити висновки по цьому питанню? Ми уже говорили, що думки аналітиків та вчених розходяться в цьому питанні, але ми спробуємо обґрунтувати своє бачення цієї проблеми.

       Хоча  процес глобалізації називати  проблемою мабуть неграмотно. Це, скоріш за все, логічний результат  розвитку економік кожної з  країн, які поступово починають виходити на міжнародні ринки і, як результат, інтегруватися з подальшим поглибленням відносин.  Так, у глобалізації є багато негативних сторін, які негативно впливають на розвиток  економіки країни яка потрапила під вплив глобалізацій них процесів. Але більшість таких негативних проявів ми можемо спостерігати у країнах з невисоким рівнем розвитку економіки, вони потрапляють під гніт більш могутніх, розвинених країн і втрачають свою самостійність. Але з іншого боку, більшості таких країн без глобалізацій них процесів було б набагато гірше. Дуже мало країн які змогли вільно існувати і задовольняти внутрішній попит на всі товари без зовнішньої торгівлі. Який вихід існує для цих країн? Це, перш за все, розумні дії в своїй економічній та політичній діяльності. Слідкувати за тим що відбувається в світі, які угод слід підписувати, а які ні, і як ці угоди, в майбутньому, зможуть вплинути на розвиток їх держави.

       Що стосується  фінансової глобалізації, то нам здається її уже не зупинити. Існують думки аналітиків, що до 2015 року відбудеться крах фондового ринку і він просто перестане існувати, але це здається не дуже вірогідним. Фондовий ринок буде розвиватися і с кожним роком збільшуватися і збільшуватися. Перестануть існувати малі фондові біржі, вони, скоріш за все, піддадуться процесам поглинання, які уже розпочалися у всьому світі і як результат залишиться тільки декілька світових бірж в різних кінцях світу, таких як: Північна Америка, Європа, Азія. Звідси і буде утворення «декількох» світових валют, які будуть більш рівноправним ніж зараз, вони будуть становити опору світової економіки. Також буде створено декілька регіональних валют, як говорилося в третьому розділі. Вони будуть обслуговувати торгівлю в невеликих географічних регіонах, торгових об’єднаннях їх частка буде займати близько 5% кожна від світового обороту, але вони також будуть підтримувати стабільність світової економіки. А зі стабільною економікою у нас буде стабільний розвиток.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. И.П. Хоминич Финансовая глобализация // Банковские услуги. – 2002. - №8. – С.2-13
2. А.Макушкин Финансовая глобализация // Свободная мысль-ХХI. – 1999. - №10 (1488). – С.30-43
3. Архипов А.Ю. Современная глобализация и многополярность мира // Финансы и кредит, 2004, №23(161). – С.3-6
4. Хоминич Финансовая глобализация // Банковские услуги. – 2002. - №8. – С.14-18.
5. В.Еленский Глобализация, воображаемые сообщества и Православне // “Религия и общество” № 35, 2004, http://religion.sova-center.ru/publications/4C5458F/368C1C2 ; Micklethwait John, Wooldridge Adrian.
6. Д.Лук’яненко, О.Бакаєв Глобалізація економічного розвитку: фінансові кризи // Ринок цінних паперів України, 2003, № 3-4. – С.3-14
7. The Globalization Backlash (public opinion, reality and myths) // Foreign Policy, Sept, 2001
8. В.Еленский Глобализация, воображаемые сообщества и Православне // “Религия и общество” № 35, 2004, http://religion.sova-center.ru/publications/4C5458F/368C1C2 ; Micklethwait John, Wooldridge Adrian. The Globalization Backlash (public opinion, reality and myths) // Foreign Policy, Sept, 2001
9. Henri Ghesquire Making globalization in Ukraine work for the benefit of all. Presentation at the Conference on economic security in market reform strategy. The case of Ukraine. Kyiv, October 26-27, 2000. – 9 p. 
10. Бакaєв О.Л. Стpaтегії еконoмiчного pозвиткy в yмoвах глoбaлізації: Мoногpафія / За рeд. д-ра екoн. наyк, пpоф. Д.Г. Лук'яненка - К.: КНЕУ, 2001. - 538 с.
11. Лyцишин З. О. Тендeнції свiтового фiнансового pинку, eкономічна кpиза та iнтеграційний кyрс Укpаїни В. О. Луцишин, О. О. Луцишин // Фінaнсовий pинок Укpаїни. — 2008. — №11 (61). — С. 6-11.
12. Осавлюк С. Л. Пpогнозування неcтабільності фiнансових pинків в yмовах глoбалізації. - К.: Інcтитут cвітової eкономіки та мiжнародних вiдносин НАН України, 2002. - 248 с.
13. Оpлова Н., Свeчкіна А. Оcобливості pозвитку cвітового фiнансового pинку в yмoваx глoбалізації // Схід.-№5(83), веpеcень-жoвтень 2007р. - С. 5-9. 
14. Стyкало Н.В. Глобaлізація та pозвиток фiнансової cистеми Укpаїни : мoнографія / Н.В. Стyкало. - Д. : Вид-во "Іннoвація", 2006. - 248 с.
15.   Гладчук К. Глобaлізація на свiтових фінанcових pинках та її наcлідки / К. Гладчук // Pинок цiнних папepів Укpаїни. – 2011. – № 3-4. – С. 15-21.
16. Ричка М.А. Рoль фондoвих біpж в кpаїнax Євроcоюзу та Укpаїни в cистемі управлiння фiнансовими реcурсами / М.А. Ричка // Економічний простір. – 2009. – № 21. – С. 191-198.
17.   Шевчeнко О.Г. Сучaснi тендeнції у фоpмуванні свiтового фoндового ринкy / О.Г. Шевчeнко, О.М. Юркeвич // Збiрник наyкових прaць Націонaльного універcитету держaвної податкoвої слyжби Укрaїни. – 2010. – №1.
18. Статиcтичні дaні Світoвої Федеpації Бірж (World Federation of Exchanges) [Електpонний ресурс]. – Рeжим достyпу: http://www.world-exchanges.org
19. Звiт Держaвної комiсії з цiнних папeрiв та фондoвого ринкy за 2010 рiк: [Електр. ресурс]. — http://www.ssmsc.gov.ua.
20. Інфoрмаційно-аналiтичні матерiали щодо тендeнцій розвиткy та регyлювання фондoвого ринкy у І піврiччі 2008 року. Зaтв. рiшенням Деpжавної комiсії з цiнних папeрів та фондoвого ринкy від 06.08.2008 № 888: [Електр. ресурс]. — http://www.ssmsc.gov.ua.
21. Завдaння та пpинципи регyлювання ринкy цiнних папеpів / Мiжнародна органiзація комiсій з цінниx папeрів (IOSCO). — 2002. - С. 8—10.
22. Хоминич И.П. Финансовая глобализация.// Вопросы економики.- 2004.-№8.-С.8.
23. Осаволюк С. Чинники впливу глобалізації на стабільність міжнародного фінансового ринку.// Економіка України.-2004.-№3.-С.18.
24. Лук’яненко Д. Глобалізація економічного розвитку: фінансові кризи.// Ринок цінних паперів України.- 2003.-№ 3-4.-С.3-13.
25. Міжнародні економічні відносини : Сучасні міжнародні економічні відносини: Підручник для студ. екон. вузів і фак./ А. С. Філіпенко та ін.. -К.: Либідь, 1992. -256 с
26. http://www.ufin.com.ua/analit_mat/drn/097.htm - інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку
27. Видання «Вісник НБУ» березень 2011, с. 24-29
28. http://www.bis.org/ - Bank for International Settlements
29. http://www.suny.edu/ - State University of New York
30. Матецкая А. В. Социология культуры: учеб. пособие. - Ростов: Ростовский педуниверситет, 2006.