Експертна діяльність в митних органах

Робота експерта ускладнюється  ще й тим фактом, що сучасна техніка дозволяє відтворити будь-які технології виготовлення культурних цінностей, фальсифікувати їх вік, підробити підписи тощо. Усе це ускладнює проведення експертизи й вимагає проведення комплексної експертизи, що поєднує:

— мистецтвознавчий стилістичний аналіз;

— архівно-документальну експертизу, маркірування;

—широкий спектр лабораторних техніко-технологічних  досліджень матеріальної структури  пам'яток культури з використанням  мікроскопів, спектрального аналізу, різноманітних хімічних реактивів, рентгенівського випромінювання тощо.

Дуже часто результати техніко-технологічних  досліджень стають визначальними, тому що саме вони дають можливість зробити  висновки на підставі об'єктивних даних. Але тільки комплексне, системне дослідження  культурної цінності дозволяє експерту здійснити атрибуцію пам'яток культури, визначити їх оціночну вартість і зробити висновок про можливість вивезення (тимчасового вивезення) цих культурних цінностей за межі України.

Незважаючи на те, що сьогодні багато в чому експертизу та атрибуцію творів мистецтва можна вважати скоріше мистецтвом, аніж наукою, рівень достовірності оцінки висококваліфікованих експертів, призначених здійснювати державну експертизу, дуже високий.

Цілком зрозуміло, що посадова особа  митного органу не є фахівцем у питаннях мистецтвознавства і тому не може здійснити атрибуцію, провести комплексну експертизу культурних цінностей та визначити їх вартість: це справа спеціалістів. Але саме митний орган на кордоні повинен проконтролювати законність перевезення культурних цінностей, ідентифікувати подані до контролю об'єкти з тими, що дозволені до вивезення у Свідоцтві на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України.

Метою митної експертизи у частині  експертизи культурних цінностей є ідентифікація поданих до контролю культурних цінностей із цінностями, що дозволені до вивезення відповідними документами.(7; c.5) У положенні "Про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон" записано, що необхідно здійснювати контроль за переміщенням культурних цінностей у пунктах митного контролю. Але це тільки на папері. На жаль, у держави на це коштів немає. У нас, як визначає Додін Є.В., тільки в дев'яти пунктах (а їх всього 220) є експерти-мистецтвознавці.

У промислових регіонах (Харків, Луганськ, Донецьк) взагалі немає уповноважених  і тим паче контролерів. Зауважмо, що вздовж усього кордону з Росією (2293 км) і Білоруссю (1084 км) немає жодного  пункту пропуску культурних цінностей. Бригади гастролерів-торгівців обчищають Карпати, Ужгород, Крим. Тому уряд України визнав за необхідне підвищити значення митної експертизи культурних цінностей і встановив порядок її проведення, що затверджено Постановою КМУ від 26 серпня 2003 року №1343. У ній, по-перше, визначено перелік об’єктів експертизи. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" ними є об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства.

По-друге, державна експертиза культурних цінностей — це всебічний аналіз і вивчення культурної цінності об'єктів, заявлених до вивезення, тимчасового  вивезення та повернутих в Україну  після тимчасового вивезення, за результатами яких складають експертний висновок.

По-третє, згідно з Постановою проводити експертизу має експерт  та мистецтвознавець, тобто в митній справі з'являється нова постать - мистецтвознавець, про якого в МКУ зовсім не згадано. Мистецтвознавець, як зазначає проф. Додін Є.В. — це посадова особа, призначена Міністерством культури Автономної Республіки Крим, управлінням культури обласної (міської) держадміністрації за погодженням з Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (далі — Державна служба контролю) для проведення попередньої експертизи та оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей або для здійснення контролю за вивезенням, тимчасовим вивезенням культурних цінностей та їхнім поверненням в Україну в пункті пропуску через митний кордон України.( )

2.2 Експертиза порнографічної продукції,  продукції, що пропагує насильство  і жорстокість

Попри експертизи культурних цінностей  свої осбливості проведення експертизи мають і деякі інші предмети, так у Кримінальному кодексі України існує кілька статей, які передбачають відповідальність не тільки за контрабанду (ст. 201,305), а й за незаконне переміщення через кордон особливої групи предметів. Слід наголосити, що ці злочини підслідні органам внутрішніх справ (ст. 112 КПК) і тому за формальною ознакою митні органи як органи дізнання до цих справ не мають відношення. Однак достатньо ознайомитись із змістом деяких із цих статей, як стає зрозумілим, що фіксацію факту незаконного переміщення цих предметів можуть здійснити, як правило, тільки митні органи під час проведення митного контролю. Ідеться про ст. 300 та ст. 301 ККУ. Зміст диспозицій цих статей такий:

Стаття 300. "Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості". Ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні

Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують культ  насильства і жорстокості, а також  збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.

Дії, передбачені частинами  першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою  змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні  творів, що пропагують культ насильства і жорстокості.

Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів

Ввезення в Україну  творів, зображень або інших предметів  порнографічного характеру з  метою збуту чи розповсюдження або  їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження, а також примушування до участі в їх створенні.

Ті самі дії, вчинені  щодо кіно- та відеопродукції, комп'ютерних  програм порнографічного характеру, а також збут неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.

Дії, передбачені частинами  першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою  змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру.(20; c.154)