Аналіз продуктивності праці

     До  груші матеріально-технічних факторів зростання продуктивності праці  відносять усі фактори, що сприяють прогресивним змінам у техніці і  технології виробництва, а саме: модернізація обладнання; використання нової продуктивнішої техніки; підвищення рівня механізації  й автоматизації виробництва; упровадження нових прогресивних тех­нологій; використання нових ефективніших видів сировини, матеріалів, енергії тощо.

     До  групи організаційно-економічних  факторів зростання продуктивності праці належать прогресивні зміни  в організації праці, виробництва  та управління. До них входять: удосконалення  структури апарату управління та систем управління виробництвом, повсюдне впровадження та розвиток автоматизованих  систем управління; поліпшення матеріальної, технічної і кадрової підготовки виробництва, удосконалення організації  виробничих та допоміжних підрозділів; удосконалення розподілу та кооперації праці, розширення сфери суміщення  професій і функцій, упровадження передових  методів та прийомів праці, удосконалення  організації та обслуговування робочих  місць, упровадження прогресивних норм і нормативів праці; поліпшення умов праці та відпочинку, удосконалення  систем матеріального стимулювання.

     За  сферою виникнення і дії фактори  зростання продуктивності праці  поділяються на:

     1)внутрішньовиробничі,  що виникають і діють безпосередньо  на рівні підприємства чи організації;

     2)галузеві  і міжгалузеві, пов'язані з  можливістю поліпшення кооперативних  зв'язків, концентрації і комбінування  виробництва, освоєння нових технологій  і виробництв на рівні галузі  або кількох суміжних галузей  економіки;

     3)регіональні,  характерні для даного регіону  (наприклад, створення вільної  економічної зони);

     4) загальнодержавні, які сприяють  підвищенню продуктивності праці  в усій країні (наприклад, зміцнення  здоров'я і підвищення освітнього  рівня населення, раціональне  використання трудового потенціалу  тощо). 

4. Програми управління  продуктивністю праці  на підприємстві

     Ураховуючи  першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентоспроможності підприємства, керівники і спеціалісти  всіх рівнів у перспективних організаціях повинні розробляти і впроваджувати  програми управління продуктивністю. Ці програми на підприємстві охоплюють  такі етапи:

     1)вимірювання  й оцінка досягнутого рівня  продуктивності по підприємству  в цілому і за окремими видами  праці зокрема;

     2)пошук  та аналіз резервів підвищення  продуктивності на основі інформації, одержаної під час вимірювання  й оцінки;

     3)розроблення  плану використання резервів  підвищення продуктивності праці,  який повинен передбачати конкретні  терміни і заходи щодо їх реалізації, фінансування витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх упровадження, визначати відповідальних виконавців;

     4)розроблення  систем мотивації працівників  до досягнення запланованого  рівня продуктивності;

     5)контроль  за реалізацією заходів, передбачених  планом і всією програмою, і  регулювання їх виконання;

     6)вимірювання  й оцінка реального впливу  передбачуваних заходів на зростання  продуктивності праці.

     Отже, управління продуктивністю праці на підприємстві — це фактично частина  загального процесу управління підприємством, що охоплює планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і  регулювання. Ця робота ґрунтується на постійному аналізі співвідношення корисного ефекту від певної трудової діяльності, з одного боку, і витрат на цю діяльність, з іншого боку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури:

1. Богиня Д.П. Основи економіки праці: Навч. посібник. – К.: Значно – Прес, 2000.
2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Підручник. – К.: Знання, 2004.
3. Семикіна М.В., Продуктивність праці: методологія вимірювання, передумови зростання / Економічні науки, 2010.