Анализ банковской деятельности

1. Н2 (норматив миттєвої ліквідності) - відношення суми високоліквідних активів банку до суми зобов'язань до запитання, Мінімально допустиме значення 20%, тобто 0,2 (для клієнтів банку 0,5).

2. Н3 (норматив поточної ліквідності) - відношення суми ліквідних активів банку до суми зобов'язань банку по рахунках до запитання і на термін до 30 днів, мінімальна допустиме значення - 70% (0,7).

3. Н4 (норматив довгострокової ліквідності банку) - відношення всієї заборгованості банку понад рік до прив. засобам (капіталу банку), а так же зобов'язаннями банку по депозитним рахункам, отриманими кредитами та іншими борговими зобов'язаннями строком погашення понад рік, максимальне допустиме значення 120% (1,2).

4. Н5 (норматив загальної ліквідності) - це процентне відношення ліквідних активів і сумарних активів банку, мінімальне значення - 20% (0,2).

Норматив максимальних розмірів ризику на одного позичальника або кредитора:

5. Н6 - це відношення суми вимог банку позичальника або групи пов'язаних позичальників за кредитами, розміщеними депозитами (у тому числі за міжбанківськими), врахованим векселям і т.д. до капіталу, максімальн.-25%.Вважається, що чим нижче значення нормативу, тим вище ступінь диверсифікації (напрям, вкладення-розподіл коштів по вкладення) кредитного портфеля.

6. Н (норматив характеризує максимальний розмір ризику на одного кредитора або вкладника) - це відсоткове співвідношення величини вкладів, депозитів або отриманих банком кредитів, залишків за рахунками однієї чи пов'язаних між собою кредиторів (вкладників) і капіталу банку (немає нормативу, розглядається в динаміці).

Аналіз доходів, витрат і прибутку банку

Комерційна основа здійснення банківських операцій полягає у тому, що вони проводяться з метою одержання прибутку.

Прибуток банку — це фінансовий результат діяльності банку, який розраховується як різниця між його доходами та витратами.

Доходи банку — це зростання економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Витрати банку — це зменшення економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи виплати власникам).

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку.

Доходи і витрати розглядаються як такі, що отримані банком у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис.):

Рис.1. Класифікація видів діяльності банку

Дивіденди визнаються у разі встановлення прав на отримання платежу.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

— сума завдатку під заставу або в погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором;

— сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

— сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо;

— надходження, що належать іншим особам;

— надходження від первинного розміщення цінних паперів;

— сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

— платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

— попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;

— погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо;

— витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати:

1) процентні доходи і витрати;

2) комісійні доходи і витрати;

3) прибутки (збитки) від торговельних операцій;

4) непередбачені доходи і витрати;

5) відрахування в резерви;

в) доходи від повернення раніше списаних активів;

7) інші операційні доходи і витрати;

8) загальні адміністративні витрати;

9) податок на прибуток.

Розглянемо детальніше їх склад.

Процентні доходи і витрати — операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно до часу та суми активу чи зобов'язання зі застосуванням ефективної ставки процента.

Розрізняють такі види процентних доходів (витрат):

— доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

— доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

— доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами.

Комісійні доходи і витрати — операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.

Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструмента поділяють на:

а) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструмента. До них належать:

— комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструмента, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки:

— комісії за оцінку фінансового стану позичальника;

— комісії за оцінку гарантій, застав;

— комісії за обговорення умов інструмента;

— комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо;

— комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

— комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов'язань, що обліковуються за амортизованою собівартістю;

б) комісії, одержані (сплачені) під час надання послуг. До них належать:

— комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

— комісії за обслуговування кредитної заборгованості;

— комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній основі впродовж строку дії зобов'язання;

— комісії за управління інвестиціями тощо;

в) комісії, одержані (сплачені) після виконання певних дій, що визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать:

— комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів;

— комісії від розміщення цінних паперів за операціями з андерайтингу;

— комісії за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів;

— комісії синдикування кредиту;

— комісії за довірчим обслуговуванням клієнтів тощо.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій — результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів, у тому числі за операціями з цінними паперами, іноземною валютою та банківськими металами. Банк визнає прибутки та збитки:

1) від реалізації фінансових інвестицій;

2) від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

3) від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій — це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих втрат від кредитних операцій з покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає у тому, що це — негрошові витрати, а суми сформованих резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.

Доходи від повернення раніше списаних активів — кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Інші операційні доходи і витрати — доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

а) доходи (витрати) від оперативного лізингу;

б) доходи (витрати) від наданих (отриманих) консультаційних послуг фінансового характеру;

в) дивідендні доходи;

г) витрати на інкасацію;

ґ) штрафи, пені, отримані (сплачені) за банківськими операціями.

Загальні адміністративні витрати — операційні витрати, пов'язані зі забезпеченням діяльності банківської установи. До них належать:

— витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо);

— амортизація необлікових активів;

— витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування);

— інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо);

— гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо);

— витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо);

— сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток, та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.

Податок на прибуток — операційні витрати банку, пов'язані зі сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.

Суму прибутку від операцій розраховують як різницю між операційними доходами за вирахуванням операційних витрат.

До окремої групи відносять непередбачені доходи і витрати. Вони мають випадковий, разовий характер і тому справляють особливий вплив на фінансовий результат, одержаний банком. Вони є результатом надзвичайних подій, які можуть істотно вплинути на дохід банку, але не стосуються звичайної його діяльності. До непередбачених належать доходи (витрати), поява яких пов'язана зі змінами податкового законодавства, правил бухгалтерського обліку, збитками від стихійного лиха тощо. Непередбачені доходи і витрати не повторюються по суті.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

1) доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

2) доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

3) доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

1) доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

2) доходи (витрати) за субординованим боргом;

3) дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

4) доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності "Звіт про фінансові результати". Статті доходів і витрат не згортаються.

Розрахунок прибутку до оподаткування проводиться з урахуванням витрат за сумнівними та безнадійними боргами.

Суму прибутку банку до оподаткування, а також чистого прибутку (збитку) банку розраховують так:

Чистий прибуток банку, який утворюється після сплати податку на прибуток, розподіляється за напрямами, затвердженими зборами акціонерів, наприклад, на виплату дивідендів акціонерам або на капіталізацію дивідендів, на формування загальних резервів і резервних фондів тощо.

Сума чистого прибутку, що залишається для розвитку банківської діяльності, називається нерозподіленим прибутком.