Торгівля в системі міжнародного бізнесу

Крім того, показник імпортної  залежності країни може використовуватися  в міжнародному маркетингу для прийняття  та обґрунтування рішень щодо вибору цільового зарубіжного ринку. Для цього прогнозований обсяг попиту (Q_ij), (D_ij) помножується на коефіцієнт імпортної залежності з даного товару (Z_ij).

2.6. Індекс «чистої торгівлі» – показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (за позитивного значення індексу) або рівень перевищення імпортом експорту (при від’ємному значенні індексу).

Значення індексу розміщується в межах:

Екстремальні значення «–1» та «+1» показують відповідно: товар тільки ввозиться в країну та товар тільки вивозиться з країни. Відтак, інші від’ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення імпортом експорту, а інші позитивні, відповідно — ступінь перевищення експортом імпорту.

3. Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і реґіональна спрямованість.

Товарна структура експорту — це систематизація за певними ознаками сукупності товарів, що вивозяться з  країни (групи країн, усіх країн світу), а товарна структура імпорту, відповідно — систематизація за певними ознаками сукупності товарів, що ввозяться до країни або групи країн.

Таким чином, товарна структура  експорту може розраховуватися для  країни, групи країн, усіх країн світу (товарна структура світового експорту), а товарна структура імпорту розраховується по окремих країнах та групах країн. Товарна структура світового імпорту окремо не виділяється і не розраховується, оскільки в світовій економіці як у замкненій системі все, що експортується, є одночасно й предметом імпорту. А тому товарна структура світового експорту одночасно характеризує і структуру імпорту.

Товарна структура експорту країни — структурований за певними ознаками обсяг товарного експорту країни за певний період — як правило, рік. Вона показує експортну спеціалізацію країни та питому вагу кожної товарної позиції в експорті.

Товарна структура  імпорту країни — структурований за певними ознаками обсяг товарного імпорту країни за певний період — як правило, рік. Вона показує імпортну залежність країни від окремих товарів та товарних груп, а також питому вагу кожної товарної позиції в імпорті. В більшості країн світу товарна структура імпорту також складається за основними його статтями.

Товарна структура експорту групи країн являє собою розподілений за певними ознаками загальний обсяг товарного експорту цих країн за рік. Вона показує експортну спеціалізацію цієї групи країн та використовується в міжнародних зіставленнях. Міжнародні економічні організації в міжнародних зіставленнях розподіляють товарний експорт та імпорт за такими позиціями:

• продовольчі та сировинні товари, паливо, в тому числі:

— продовольство;

— промислова сировина;

— паливо.

• готові вироби та напівфабрикати, в тому числі:

— хімічні продукти;

— машини, обладнання та транспортні  засоби;

— інші готові вироби;

— інші товари.

Товарна структура імпорту  групи країн — це розподілений за певними ознаками загальний обсяг товарного імпорту цих країн за рік; показує імпортну залежність цієї групи країн та використовується в міжнародних зіставленнях.

Товарна структура світового  експорту показує його розподіл за основними товарними групами  та демонструє пріоритетність попиту (пропозиції) на окремі групи.

3.2. Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення відмінностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки того чи іншого товару в експорті країни від його частки в світовому експорті.

Хоча індекс і характеризує кількісну відмінність товарної структури експорту країни від структури світового, реґіонального експорту, але на його підставі не можна казати, що структура експорту однієї країни краща чи гірша за іншу.

Значення індексу розміщується в межах:

Індекс «диверсифікації» для України в 1990 р. становив 0,75. В  індустріально розвинених країнах цей показник перебуває на рівні 0,2—0,4 (Франція — 0,252; Велика Британія — 0,268; США — 0,344), а в країнах, що розвиваються, перевищує рівень 0,8—0,9 (Уганда та Гвінея — 0,96, Нігер — 0,93, Нігерія — 0,91, Судан — 0,92 тощо).

Недоліком даного показника є його значна залежність від кон’юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може різко змінити рівень індексу диверсифікації експорту країни.

3.3. Реґіональні (географічні) структури експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямах) за місцями (країнами, реґіонами) призначення чи походження і поділяються на структури експорту та імпорту країни, структури експорту та імпорту товару (або товарної групи), а також на зовнішню та внутрішню структури (рис. 2).

Рис. 2. Типи реґіональних (географічних) структур експорту та імпорту

Зовнішня реґіональна  структура експорту країни — розподіл національного експорту по країнах або реґіонах призначення. Вона демонструє реґіональну спеціалізацію експорту країни та виділяє основні ринки збуту товарів і послуг за кордоном .

Внутрішня реґіональна  структура експорту країни — розподіл національного експорту по реґіонах (адміністративних одиницях) його походження всередині країни. Вона показує питому вагу кожного регіону (області, землі, штату, провінції тощо) в загальному експорті країни і характеризує участь реґіону в зовнішньоторговельній діяльності.

Зовнішня реґіональна  структура експорту товару — розподіл національного експорту конкретного товару (нафти, газу, деревини тощо) по країнах (реґіонах) споживання. На її основі визначаються основні країни-партнери та рівень охоплення світового ринку конкретного товару.

Внутрішня реґіональна  структура експорту товару — розподіл національного експорту конкретного товару по реґіонах (адміністративних одиницях) його формування в середині країни-експортера.

Реґіональна структура  експорту групи країн — розподіл загального обсягу експорту країн даної групи за реґіонами (країнами) призначення.

Реґіональна структура  експорту товару групою країн показує розподіл загального обсягу експорту певного товару (мінеральних добрив, вугілля, транспортних засобів тощо) за країнами (реґіонами) споживання.

Реґіональна структура  світового експорту показує питому вагу кожної країни (або реґіону) в світовому експорті, визначаючи основних світових експортерів. Формується за принципом походження експорту, а не за принципом його призначення як у зовнішній реґіональній структурі експорту країни.

Реґіональна структура світового експорту певного товару показує частку країн-експортерів товару в світовому обсязі його експорту та визначає основних експортерів даного товару на світовому ринку.

Зовнішня реґіональна  структура імпорту країни — розподіл обсягу імпорту за країнами його походження.

Внутрішня реґіональна  структура імпорту країни — розподіл обсягу національного імпорту за реґіонами (адміністративними одиницями) його споживання (використання).

Зовнішня  реґіональна структура імпорту  певного товару — розподіл країн-постачальників певного товару за їх питомою вагою в формуванні загального обсягу імпорту даного товару.

Реґіональна структура  імпорту групи країн — розподіл загального обсягу імпорту країн даної групи за реґіонами (країнами).

Реґіональна структура  імпорту товару групою країн показує розподіл загального обсягу імпорту певного товару за країнами (реґіонами) походження.

Внутрішня реґіональна  структура імпорту певного товару — показує питому вагу реґіонів (адміністративних одиниць) всередині країни в споживанні (використанні) певного імпорту товару.

Реґіональна структура  світового імпорту показує питому вагу кожної країни (або реґіону) в світовому імпорті. На її основі визначаються найбільші світові імпортери.

Реґіональна структура  світового імпорту товару — показує частку країн-імпортерів товару в світовому обсязі його імпорту та визначає основних споживачів даного товару на світовому ринку.

3.4. Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Цей індекс, відомий в економічній літературі як «індекс Херфиндаля—Хіршмана», є тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим вищою є питома вага основного експортера (імпортера).

4. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі. В світовій практиці для вимірювання зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовуються два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

4.1. Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

Варіанти названого обсягу розраховуємо за формулами:

де Ед — експорт на душу населення;

Ід — імпорт на душу населення;

ЗТО_Д — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

Е — вартість національного експорту за рік;

І — вартість національного імпорту за рік;

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч — чисельність населення країни на відповідний рік.

Ці показники широко використовуються в міжнародних  зіставленнях.

4.2.1.  Експортна квота

У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Вони розраховуються за формулою:

де Е — річний обсяг експорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт  країни за аналогічний період.

4.2.2.  Імпортна квота як частка імпорту в валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів та послуг.  Вона розраховується за формулою:

де Kj — квота імпортна;

І — річний обсяг імпорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт  країни за аналогічний період.

У міжнародних зіставленнях використовується коефіцієнт імпортної  залежності як світової економіки, так і економіки груп країн та окремих країн.

 

4.2.3. Зовнішньоторговельна квота:

Ця квота розраховується за формулою:

де К_зт — квота зовнішньоторговельна;

Е, І — річний обсяг, відповідно, експорту та імпорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт  країни за аналогічний період.

На практиці жоден із зазначених показників не має самостійного значення для оцінки рівня інтенсивності торгівлі країн. Водночас, між рівнем зовнішньоторговельної інтенсивності країн та рівнем їх економічного розвитку існує тісний зв'язок. За рівнем зовнішньоторговельної інтенсивності країни можна визначити характер та функції зовнішньої торгівлі (табл. 2).

Таблиця 2

ЗАЛЕЖНІСТЬ ХАРАКТЕРУ  ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО ОБМІНУ  
ТА РІВНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

Рівень зовнішньоторговельної   інтенсивності	Характер зовнішньоторговельного обміну   (функції зовнішньої торгівлі)
Низький	мінімальний рівень імпорту, необхідний для функціонування економіки; експорт може покрити тільки критичний імпорт від стану світового ринку та цін на ньому
Середній	імпорт задовільно покриває не лише основні потреби, а й дозволяє закуповувати вироби з досить високим технічним рівнем, однак без налагоджування широкого міжнародного виробничого співробітництва обмін простих товарів на складніші здебільшого на нееквівалентній основі
Високий	розвинута виробнича кооперація, висока частка комплектуючих, вузлів тощо в обміні зовнішня торгівля впливає на економіку, формуючи її структуру та підвищуючи ефективність

 

Інтенсивність і рівень внутрішньогалузевого обміну в міжнародній торгівлі. Внутрішньогалузева торгівля віддзеркалює паралельний експорт та імпорт виробів однієї й тієї самої галузі даної країни (або групи країн) за певний період часу (частіше за рік). Є такі види внутрішньогалузевого обміну:

— обмін диференційованими виробами, в тому числі:

а) виробами, що задовольняють однакові або схожі потреби, але потребують різних факторів виробництва (наприклад, вовняними тканинами);