Оцінка якості землі

4.1 Розрахунок оцінки якості земель

Для кожного діагностичного показника, який виступає в ролі одного з основних (типових) критеріїв, спочатку розраховують бал бонітету, як процентне відношення фактичного значення ознаки до еталону  за формулою:

, де

Б_оз - бал типової діагностичної ознаки; Ф - фактичне значення ознаки; Е - еталонне значення ознаки.

З усіх вирахуваних у такий спосіб основних типових критеріїв для  даного грунту розраховується середній бал за формулою:

, де

 

Б — середньозважений бал поля, земельної  ділянки;

ММЗПВ — максимально можливі запаси продуктивної вологи;

Г — гумус;

N — азот, що  легкогідролізується; Р — рухомий фосфор; К — обмінний калій; В—бор;

Мо — молібден; Мп — марганець; Сu — мідь; Со —кобальт; Zn — цинк.

Примітка: всі показники подаються в  балах.

Вирахуваний за основними критеріями середній бал  корегується потім за допомогою  модифікаційних критеріїв через  поправочні коефіцієнти на негативні  властивості грунту і на клімат (додаток). Кількість поправочних коефіцієнтів обмежується чотирма, найбільш суттєвими.

Остаточний  бал бонітету може бути встановлений і шляхом послідовного множення вихідного  бала на відповідні коефіцієнти поправок.

Для ґрунтових комплексів оціночний  бал вираховується спочатку окремо для кожної ґрунтової відміни, що входять до складу комплексу, а потім  вже з них виводиться середньозважений бал всього ґрунтового контура.

Встановлений  вище вказаним способом оціночний бал  і є остаточною мірою оцінки бонітету ґрунтової відміни.

Після встановлення балів бонітету грунтів приступають до складання шкали бонітування, в якій грунти господарства розміщуються або в міру зниження балів бонітету від кращих до гірших, або в генетичній послідовності згідно номенклатурного списку. При цьому шкали можуть бути і розгорнутими, коли вихідні дані діагностичних показників виражені в них і в абсолютних (мг, мм, мг-екв. тощо), і у відносних (балах) величинах.

Маючи шкалу бонітування, ґрунтову карту  з нанесеними балами бонітету ґрунтових  відмін і план внутрігосподарського землеустрою, приступають до визначення бонітету ґрунтового покриву господарства.

Ця  робота зводиться до обчислення середньозваженого  бала бонітету земельної ділянки (поля). Для цього за допопогою планіметру, палетки або іншим методом визначають площу ґрунтових відмін, з яких складається елементарний господарський виділ, а потім, маючи бали їх бонітету і площу, яку вони займають, вираховують середньозважений бал за нижче наведеною формулою:

, де

 

Бб - бал бонітету елементарного господарського виділу; Бб₁, Бб₂ ...Бб_n - бали бонітету окремих різновидів ґрунтів, що складають елементарний господарський виділ;

П₁, П₂ ...П_n - площі ґрунтів, що складають елементарний господарський виділ.

Остаточний  бал бонітета елементарного господарського виділу одержуємо шляхом множення середньозваженого балу на поправочні коефіцієнти. На основі середньозваженого балу бонітету земель елементарного господарського виділу складається паспорт поля.

 

Оціканка якості землі на прикладі земельної ділянки на фермі 1, що в Черкаській області:

1. Розрахунок основних критерії оцінки

За  вмістом гумусу

=37,2 бали

Інші  критерії обчислено за такою ж  формулою, а результати зведені в  таблицю 4.1

Таблиця 4.1

Результати розрахунку балу бонітету за основними критеріями

Основні критерії	Бал бонітету
За вмістом:
гумусу	37,2
Легкогідролізованого азоту	38,8
Рухомого фосфору	20,4
Обмінного калію	41,3
Рухомого бору	45,3
Рухомого молібдену	53,3
Рухомого мангану	150
Рухомий кобальт	9
Рухомої міді	56,6
Рухомого цинку	18,6

 

2. Вихначення середнього балу:

 

=65,4 бал

3. Розрахунок остаточний балу бонітування:

  = 65,4 бал

Але дане поле знаходиться поблизу промислового підприємства і тому бал помножемо на поправочний коефіцієнт, що становить 0,9.

65,4*0,9=58,86

 

4.2Оцінка якості земель методом спеціального бонітування

Для оцінки родючості ґрунту та його екологічного стану використовують матеріали  крупномасштабного обстеження ґрунтів (нариси, ґрунтові карти), матеріали детального агрохімічного обстеження ґрунтів та результати короткострокових польових дослідів з добривами, проведених агрохімічною службою України за 1966-1991 рр.

На  першому етапі складають агрохімічний паспорт поля, який характеризує сучасний стан родючості ґрунту та ступінь його забруднення токсичними агрохімікатами, важкими металами та радіонуклідами (додаток 1 Акрохімічний паспорт поля, який характерезує сучасний стан родючості грунту та ступінь його забруднення токсичними агрохімікатами, важкими металами та радіонуклідами представлений в таблиці 4.2

 

Еколого-агрохімічний паспорт:земельної ділянки Черкаської області

Поле: що належить фермі 1

Назва грунту: Чорнозем опідзолений   площа, 240 га

Таблиця 4.2

Еколого-агрохімічний паспорт земельної ділянки

Показник  стану грунту	Методи визначення	Середньозважені величини за роками обстеження
		2012 р
1. Агрофізичний
Щільність грунту, г/см3		1,42
Продуктивна волога (ММЗПВ) в 0—		193
100 см, мм
2. Фізико-хімічні  та агрохімічний
Кислотність, мг-екв/100 г:
Гідролітична	Каппена	0,83
Обмінна
Показники рН:
Сольовий	Потенціом метричний	5,8
Водний		7,7
Вміст в орному шарі грунту:
гумусу, %	Тюріна	2,31
елементів живлення, мг/кг:	Корнофілда
азоту, що легко гідролізується	Корнофілда	99
рухомого  фосфору	Кірсанова	41
обмінного калію	Кірсанова	88
Бору	Колометричний	0,68
Молібдену	Атомно-адсорбційний	0,08
марганцю	Атомно-адсорбційний	45,0
Кобальту	Атомно-адсорбційний	0,90
міді	Атомно-адсорбційний	0,85
Цинку	Атомно-адсорбційний	0,28
Агрохімічна оцінка в балах		58,9 балів
3. Забруднення
Вміст рухомих форм, мг/кг:	Атомно-адсорбційний	-
кадмію	Атомно-адсорбційний	-
свинцю	Атомно-адсорбційний	-
Ртуті	Атомно-адсорбційний	-
Щільність забруднення, Кі/км2:	Гама-спектрометричний	-
цезієм-137	Гама-спектрометричний	0,90
стронцієм-90	Радіо-хімічний	0,030
Виконавець    Музичук   Олена   Юріївна

 

На  другому етапі проводять оцінку родючості ґрунту поля (земельної ділянки). Для цієї мети використовують нормативні дані урожайності зернових культур, таких як: пшениця озима, жито озиме, ячмінь озимий, ячмінь ярий, просо, овес, горох, соя на різних агровиробничих групах ґрунтів. Нормативні врожаї розроблюють на рівні адміністративних районів, областей і в цілому для України (додаток 2). Нормативна урожайність відповідає переважно середнім показникам родючості ґрунту. На конкретному полі визначають назву ґрунту і агровиробничу групу, до якої він належить (додаток 3). За номенклатурним списком агровиробничих груп ґрунтів встановлюють шифр агрогрупи і нормативну врожайність. Потім нормативна врожайність корегується на фактичні показники родючості грунту, які наведено в еколого-агрохімічному паспорті земельної ділянки. Для корегування розроблено поправочні коефіцієнти на еродованість, заболоченість, солонцюватість, гранулометричний склад, ступінь кислотності, вміст рухомих форм поживних речовин тощо (додатки ).

Корегування нормативної врожайності проводиться  на найбільш істотні фактори. Спочатку на еродованість, заболоченість, засоленість, а потім на гранулометричний склад, ступінь кислотності, вміст рухомих  поживних речовин тощо. Кількість  поправочних коефіцієнтів обмежується  чотирма в залежності від конкретних грунтово-кліматичних умов.

Розрахункову  врожайність на конкретному полі визначають за рівнянням:

, де

 

де  Уроз. - урожай розрахунковий, ц/га;

Унор. - урожай нормативний, ц/га;

Кі, К2, Кз ... Кп - поправочні коефіцієнти.

Оцінка врожайності  на полі ферми 1 в Черкаській області:

 

Одержана  врожайність зернових є прогнозованою  на даному полі. За нею або бонітетом  оцінюють родючість грунту. З шкали бонітету грунтів за врожайністю зернових видно що поле оцінюється у 39-40 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В основному  в Черкаській області сприятливі умови для ведення сільсь-кого господарства. Клімат помірно-континентальний і континентальність зростає із заходу на схід. Загальні риси клімату області обумовлюють панування помірних континентальних повітряних мас та вплив трансформованих морських. У всі пори року спостерігається вторгнення з півночі арктичних і з півдня тропічних (континентальних і морських) мас. Зима м'яка, з частими відлигами, літо тепле, дещо посушливе. Пересічна температура повітря +7,2 С, липня +19,5 С, січня -5,9 С, максимальна +39?С, мінімальна -37 С. Період з температурою +10 С становить 160-170 днів. Річна кількість опадів 450-520 мм.

Типовими  ґрунтами для Черкаської області  є чорноземи. На правобережжі області  їхній склад строкатий: опідзолені чорноземи і темно-сірі лесові (опідзолені) ґрунти, сірі та ясно-сірі лесові (опідзолені), на лівобережжі - глибоко гумусні  та лучні чорноземи.

За проведеною  оцінкою якості землі маємо що оціюче поле ферми1 за остаточним балом бонітету рівне 58,9 балів, з шкали бонітету за врожайністю бал рівний 39-40 балам. Загалом ситуація більш негативна ніж позитивна, тому потрібно провести заходи, які б покращили стан грунтового покриву.

Головними комплексно-захисними заходами по поліпшенню якості грунтів є агротехнічні заходи. До них належать дотримання сівозмін, поясне розміщення культур, буферних смуг, гребневих терас, ,протиерозійний обробіток грунтів тощо.А також правильне внесення добрив як органічних так і мінеральних. Цих заході, на мою думку, буде достатньо для підтримки грунтового покриву в хорошому стані. Час від часу необхідно проводити вапнування грунтів, щоб зменшити кислотність грунту, а так як є ще незначне забруднення радіонуклідами, то вапнування зашкодить їх перехід у вирощувану сільсько господарську рослинність.

 

 

Використана література

1. Закон України "Про охорону земель". -Київ.- 19.06.2003 р.- №962-ГУ.-28с.
2. Земельний кодекс України /Екологічне законодавство України. Збірник законодавчих актів. Видання четверте. Харків: Екоправо, 2002.-444 с.
3. О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін. Навч. посібник Агроекологія / — К.: Вища освіта, 2006. — 671 с.
4. Гринченко Т.А. Направленность изменений уровня плодородия почв Нечерноземья УССР в условиях интенсивного земледелия //Тезисы докладов YIII Всесоюзного съезда почвоведов. -Книга 3.-Новосибирск, 1989.-С.8.
5. Иовенко Н.Г. Водно-физические свойства и водный режим почв УССР. -Л.: Гидрометеоиздат, 1960.-352 с.
6. КНД „Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок"-К.-1999.-100 с.