Головні джерела забруднення навколишнього природного середовища

Стічні води, що мають  підвищену радіоактивність (100 кюрі на 1л і більш), підлягають похованню в підземні безстічні басейни і спеціальні резервуари. 

Зростання населення, розширення старих і виникнення нових  міст значно збільшили надходження  побутових стоків у внутрішні  водоймища. Ці стоки стали джерелом забруднення річок  і озер хвороботворними  бактеріями і гельмінтами. У ще більшому ступені забруднюють водоймища  миючі синтетичні засоби, широко використовувані  в побуті. Вони знаходять широке  застосування також в промисловості  і сільському господарстві. Хімічні  речовини, що містяться в них, поступаючи із стічними водами в річки і озера, роблять значний вплив на біологічний  і фізичний режим водоймищ. В результаті знижується здібність вод до насичення  киснем, паралізується діяльність бактерій, мінералізующих органічні речовини. 

Викликає серйозний  неспокій забруднення водоймищ пестицидами  і мінеральними добривами, які потрапляють  з полів разом із струменями дощової  і талої води. В результаті досліджень, наприклад, доведено, що інсектициди, що містяться у воді у вигляді  суспензій розчиняються в нафтопродуктах, якими забруднені річки і озера. Ця взаємодія приводить до значного ослаблення окислювальних функцій  водних рослин. Потрапляючи у водоймища, пестициди накопичуються  в планктоні, бентосе, рибі, а по ланцюжку живлення потрапляють в організм людини, діючи негативно як на окремі органи, так і на організм в цілому. 

У зв'язку з інтенсифікацією  тваринництва все більш дають  про себе знати стоки підприємств  даної галузі сільського господарства. 

Стічні води, що містять  рослинні волокна, тваринні і рослинні жири, фекальну масу, залишки плодів і овочів, відходи шкіряної і целюлозно-паперової  промисловості, цукрових і пивоварних заводів, підприємств м'ясо-молочної, консервної і кондитерської промисловості, є причиною органічних забруднень водоймищ. 

У стічних водах  звичайні близько 60% речовин органічного  походження, до цієї ж категорії  органічних відносяться біологічні (бактерії, віруси, гриби, водорості) забруднення  в комунально-побутових, медико-санітарних водах і відходах шкіряних і шерстомойних підприємств. 

Нагріті стічні води теплових ЕС і ін. виробництв заподіюють “теплове забруднення”, яке загрожує досить серйозними наслідками: у нагрітій воді менше кисню, різко змінюється термічний режим, що негативно впливає  на флору і фауну водоймищ, при  цьому виникають благотворні  умови для масового розвитку у  водосховищах синьо-зелених водоростей - так званого “цвітіння води”  Забруднюються річки  і під  час сплаву, при гідроенергетичному будівництві, а з початком навігаційного  періоду збільшується забруднення  судами річкового флоту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.« Забруднення вод України»

«СТАН ВОД УКРАЇНИ» 

Як і у всьому світі, в Україні центральними вогнищами  забруднення навколишнього середовища, а зокрема

води стають крупні промислові центри, міста, сільське господарство прибережної зони і так далі

Далі будуть розглянуті такі матеріали як: аналіз стану  поверхневих вод виконаний на основі даних спостережень за вмістом

гидрохимічеських показників, наданих спеціальними підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди), Державного комітету України по водному господарству (ДЕРЖВОДГОСПУ), організаціями Державної гідрометеорологічної служби МНС України і закладами державної центральної санітарної епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я (СЕС МОЗ).

Аналіз забруднення  поверхневих вод в зонах впливу атомних електростанцій здійснювався на основі даних спостережень за вмістом  у воді радіонуклідів цезію-137 і  стронцію-90 наданих:

- у Рівненській  області - Рівненською гидрогеолого-мелиоративной експедицією

Рівненського обласного  управління меліорації і водного  господарства (2 пункти

спостережень);

- у Хмельницькій  області - Рівненською гидрогеолого-мелиоративной експедицією

Рівненського обласного  управління меліорації і водного  господарства (2 пункти);

- у Миколаївській  області - Миколаївський ЦГМ Державною  гідрометеорологічною

служби МНС України, Державною екологічною інспекцією Мінприроди України в

Миколаївській області, Державною санітарно-епідеміологічною службою (9 пунктів);

- у Київській області  - Державним департаментом - Адміністрацією  зони відчуження і зони безумовного  (обов'язкового) відселення МНС України  (18 пунктів).

Оцінка якості поверхневих  і прибережних морських вод України  здійснювалася на

основі аналізу  інформації щодо величин гидрохимічеських показників, які порівнювалися з відповідними значеннями їх гранично допустимих концентрацій або рівнів (ГДК). Аналіз проведений на основі матеріалів, посланих до територіальних підрозділів Мінприроди суб'єктами моніторингу.

Розглянуті наступні гидрохимічеськие і гідрофізичні показники: 

• компоненти  сольового складу : (сума іонів, гідрокарбонати, хлориди, сульфати, іонимагнію, кальцію, натрію);

 

• показники трофо-сапробіологичеського стану : завислі речовини, розчинений  кисень, рн розчинені органічні речовини (за показниками Бськ5 і ХСЬК)      

                      

• з'єднання головних біогенних елементів (азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфати);

 

• специфічні  речовини: нафтопродукти, СПАР, феноли; важкі метали (залізо загальне цинк, хром загальний, свинець, нікель, кадмій).

 
 

Таблиця 1. Гранично допустимі  величини (ГДК) гідрохімічних  показників

та  гранична межа 3 категорії  за екологічною оцінкою.

* Обобщенный  перечень предельно допустимых  концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней (ОБУВ)                                                                      вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов.Москва, 1990 г.

** Санитарные  правила и нормы охраны поверхностных  вод от загрязнения СанПиН  № 4630–88. Министерство здравоохранения СССР, Москва, 1988 г.

*** Правила  охорони внутрішніх морських  вод і територіального моря  України від забруднення та засмічення. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р.№ 431.

**** Романенко  В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П.  та ін., Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями К.: Символ-Т, 1998.- 28 с.14(затверджено наказом Мінекобезпеки України № 44 від 31.03.98, погоджено зДержкомгідрометом та Держводгоспом України, надано чинності з 1 січня 1999 р.). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом.Розглядалися такі головні річкові басейни: Західного  Бугу і Сяну, Дунаю, Дністра, Дніпра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, а також групи приазовських і  кримських річок і причорноморських лиманів. 
 

Рис. 1. Середні рівні показників сольового складу у водах основних річкових басейнів України 

Рис. 2. Середні рівні гідрофізичних показників та показників кисневого режиму і вмісту органічних речовин у водах основних річкових басейнів України

Рис. 3. Середні значення вмісту сполук біогенних елементів у водах основних річкових басейнів України 
 

Рис. 4. Середні значення вмісту специфічних  речовин у водах  основних річкових басейнів України 

Басейн  р. Дніпро

          Води басейну Дніпра (рис. 5.) за середніми рівнями показників характеризувалися,як достатньо чисті (3 категорія), а за середніми з найгірших як слабко забруднені(4 категорія). Відносно показників минулого місяця (рис. 6.), якість води незначно погіршилася. Найгірша якість вод спостерігалася за показниками трофо-сапробіологічного блоку. Перевищення верхньої межі 3 категорії спостерігалися за середніми рівнями вмісту органічних речовин, заліза загального та сполук біогенних елементів (рис.7.). 

Рис. 5. Індекси екологічної  оцінки якості води басейну р Дніпро

А – середні рівні, В – середні  з найгірших, С  – порівняння блокових індексів

Рис. 6. Динаміка екологічної  оцінки якості води басейну р. Дніпро

А – середні рівні, В – середні  з найгірших 

Рис. 7. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії

екологічної оцінки, басейн р  Дніпро

          Максимальні показники вмісту компонентів сольового складу відзначені у р. Інгулець:

хлоридів (3 ГДКрг 2,6 ГДКгп), сульфатів (10,7 ГДКрг, 2,1 ГДКгп) і  магнію (4,4 ГДКрг 3,5 ГДКгп) поблизу с. Снігурівка, а кальцію (1,6 ГДКрг) поблизу с.м.т. Архангельське. Відзначені випадки низького вмісту кисню; мінімальна концентрація якого (удвічі нижче ГДКрг, 7 категорія) спостерігалася у р. Вірьовчана, м. Херсон, 500 м нижче скиду ЗВ. Середній вміст органічних речовин у водах басейну був підвищеним (1,2 ГДКгп за БСК5 і 2,1 ГДКгп за ХСК). Найбільший рівень БСК5 відзначений у р. Гуйва, нижче м. Андрушівка (7,3 ГДКгп, 7 категорія), а ХСК – у р. Вірьовчана, м. Херсон, 500 м нижче скиду ЗВ (6,3 ГДКгп, 7 категорія). У водах басейну відзначено підвищені середні концентрації азоту амонійного (2,2 ГДКрг) та нітритного (2,8 ГДКрг).

Максимальний  вміст сполук біогенних  елементів зафіксовано:

• амонійного азоту (64,1 ГДКрг, 16,7 ГДКгп, 7 категорія, високий рівень забруднення) –

   у Каховському водосховищі, поблизу с. Марьянівське; 

•   нітритного азоту (68,8 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими

  нормативами, 1,4 ГДКгп, 7 категорія) та фосфатів (4,8 ГДКгп, 7 категорія) – у

  р. Вірьовчана, м. Херсон, 500 м нижче скиду ЗВ; 

•  нітратного азоту (1,5 ГДКрг, 1,3 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Інгулець, поблизу гирла

 обвідного каналу Криворізького металургійного комбінату.

 Води басейну характеризувалися підвищеними середніми концентраціями заліза

 загального (2,6 ГДКрг), нафтопродуктів (1,3 ГДКрг) і фенолів (1,6 ГДКрг та ГДКгп).