Екологычний контроль

Зміст виробничого екологічного контролю залежить від того, яким природним  ресурсам загрожує діяльність того чи іншого підприємства, тобто від специфіки діяльності підприємства. Так, керівник (або власник) підприємства, виробнича діяльність якого пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, зобов'язаний здійснювати у встановленому порядку постійний облік і контроль за якісним і кількісним складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, а також за додержанням нормативів гранично допустимих викидів. Якщо ж діяльність підприємства пов'язана з виробництвом або експлуатацією автомобілів чи інших транспортних засобів з двигунами внутрішнього згорання, то головним завданням виробничого екологічного контролю буде здійснення контролю за додержанням вимог державних стандартів згідно з галузевими інструктивно-методичними документами, погодженими з органами державного санітарного нагляду¹.

Підприємства-водокористувачі  здійснюють виробничий контроль за якістю і кількістю скинутих у водні  об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин. З цією метою вони повинні забезпечувати монтування та експлуатацію пристроїв, призначених для регулярного контролю за обсягами та якістю зворотних вод, сприяти працівникам контролюючих органів під час проведення перевірок і відбору проб у контрольних створах та в системах водовідводу, в тому числі за межами території, де розташовані об'єкти². Для забезпечення контролю якості та обліку скидання зворотних вод, що відводяться до водного об'єкта, водокористувачі зобов'язані встановлювати на водозабірних та водоскидних спорудах гідрометричне обладнання, здійснювати контроль за якісним складом та обсягом зворотних вод власними або іншими акредитованими лабораторіями¹.

Функції виробничого  екологічного контролю виконують керівник підприємства, керівники функціональних служб (головний інженер, головний технолог, головний енергетик та ін.) та структурних  підрозділів. Вони ж вживають заходів  до усунення недоліків, виявлених під час виробничого екологічного контролю.

10.4. Громадський контроль за дотриманням екологічного законодавства

Участь громадян у  здійсненні громадського екологічного контролю певною мірою є реалізацією  їхнього конституційного права  на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50 Конституції України). Законодавчі засади цього виду екологічного контролю, зокрема основні повноваження громадських інспекторів, визначені у ст. 36 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища». Так, громадські інспектори беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного екологічного контролю рейдів і перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами екологічного законодавства, додержання норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів; проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і подають їх органам державного екологічного контролю та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності; надають допомогу органам державного екологічного контролю в діяльності по запобіганню екологічним правопорушенням. Отже, громадяни і громадські екологічні організації мають законодавчо закріплену можливість реалізувати надані їм контрольні функції. Громадський контроль за дотриманням вимог екологічного законодавства суб'єктами господарювання та органами управління здійснюється як на стадіях підготовки і прийняття екологічно значимих рішень, так і на стадіях їх виконання, а також у процесі повсякденної господарської діяльності.

Громадський екологічний  контроль здійснюється відповідно до Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 27 лютого 2002 року.¹ Діяльність громадських інспекторці організовують та координують органи, що належать до сфери управліїгня Мінприроди: Держекоіїгспекція, Республіїсанський комітет АРК з охорони навколишнього природного середовища, державні управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, Державна екологічна шспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна екологічна інспекція Азовського моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція.

Громадськими інспекторами з охорони довкілля можуть бути громадяни України, які досягли 18 років і мають досвід природоохоронної роботи. Громадські інспектори призначаються Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища та головними державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій після проходження співбесіди та виявлення претендентом знань з основ природоохоронного законодавства. Крім того, громадський інспектор повинен пройти навчання в органі Міїшрироди України, який видав посвідчення, з питань здшснення шспекційних перевірок, складання за їх результатами матеріалів (актів та протоколів про адміністративні правопорушення) та інструктаж з техніки безпеки. Він закріплюється за відповідним підрозділом органу Мінприроди України або за державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища.

Громадські інспектори мають право: брати участь у проведенні перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами вимог природоохоронного законодавства, норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів, які здшснюють органи Мінприроди, інших державних органів; проводити рейди та перевірки і складати акти перевірок; складати протоколи про адміїїістративні правопорушення при виявленні порушень природоохоронного законодавства (відповідальність за які передбачена статтями 65^і, 77, 77^і, 78, 82, 85, 85^і, 88^і, 89 (щодо диких тварин), 90, 91, 91², 153 КпАП України) і подавати їх відповідному органу Мінприроди для притягнення винних до відповідальності; доставляти осіб, яки вчинили порушення екологічного законодавства, до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ та штабів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, якщо особу порушника не може бути встановле-

но на місці порушення; перевіряти документи на право використання об'єктів тваринного світу, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних засобів, знарядь полювання і рибальства, добутої продукції та інших предметів; проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень законодавства в галузі охорони використання і відтворення тваринного світу; брати участь у підготовці для передачі до судових органів матеріалів про відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення екологічного законодавства, та виступати у ролі свідків; брати участь у проведенні громадської екологічної експертизи відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу».

Громадські інспектори працюють у тісній взаємодії з  органами, які призначили їх і видали посвідчення громадського інспектора з охорони довкілля, іншими державними органами, які здійснюють контроль за охороною, раціональним використанням та відтворенням природних ресурсів, органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськими екологічними (природоохоронними) організаціями. У разі ненадання щорічного звіту громадським інспектором або негативної його оцінки орган Мінприроди, що призначив громадського інспектора, має право позбавити його статусу громадського інспектора з вилученням відповідного посвідчення.

З метою сприяння діяльності спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони окремих природних ресурсів громадський контроль в галузі охорони тваринного світу здійснюється також громадськими мисливськими інспекторами та громадськими інспекторами рибоохорони.

Загальне керівництво і контроль за діяльністю громадських мисливських інспекторів здійснюється Управлінням мисливського господарства Держкомлісгоспу України та відповідними відділами його місцевих органш. Головною метою діяльності громадських мисливських інспекторів є сприяння цим державним органам у здійсненні контролю за полюванням. Інспектори мають право: брати участь в проведенні рейдів з охорони державного мисливського фонду, організованих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, мисливського господарства та полювання; перевіряти документи на право полювання, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби, проводити їх огляд та огляд речей, знарядь полювання, добутої продукції та інших предметів

(у межах території,  зазначеної в посвідченні); доставляти  осіб, які порушують правила полювання, в органи внутрішніх справ, органи місцевого самоврядування; складати протоколи про порушення правил полювання; проводити фотографування, звукозапис, кіно- та, відеозйомку як додаткові заходи для запобігання та розкриття порушень правил полювання¹.

Громадський контроль в  галузі охорони, відтворення водних жил вих ресурсів та регулювання  рибальства здійснюють громадські інспектори рибоохорони, які призначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства та його територіальними органами. Громадські інспекторе-рибоохорони працюють під керівництвом і в межах відповідного

територіального органу рибоохорони. У сфері громадського екологічного контролю вони мають право: брати участь у проведенні перевірок (спільно з працівниками органів рибоохорони) дотримання вимог законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства підприємствами, установами та;

організаціями, незалежно  від форм власності, та громадянами, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів; складати протоколи або брати участь у складанні протоколів про правопорушення відповідно до вимог КпАП України; разом з працівниками органів рибоохорони доставляти осіб, які порушують відповідне законодавство, до органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування,

якщо особа порушника  не може бути встановлена на місці  порушення; перевіряти документи на право використання рибних та інших водних ресурсів, проводити огляд речей, знарядь рибальства, добутих об'єктів лову; проводити у випадках, передбачених законом, фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як допоміжні заходи для, попередження та розкриття порушень законодавства в галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства; брати участь у підготовці для передачі до судових органів матеріалів про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, та виступати у ролі свідків².

Крім громадських інспекцій, що створені при відповідних державних органах, громадський екологічний контроль здійснюють також екологічні об'єднання громадян. Найбільш активну, лідируючу позицію у здійсненні громадського екологічного контролю обіймають вже досить відомі в Україні громадські екологічні організації. Йдеться, зокрема, про Всеукраїнську екологічну лігу, Українське товариство охорони природи, Українську екологічну асоціацію «Зелений світ», Всеукраїнську екологічну громадську організацію «Мама-86» та інші. Усього в Україні діє близько 500 громадських організацій, діяльність яких спрямована на вирішення гострих екологічних проблем¹.