Екологічний стан Рівненської області

     Рівненським обласним центром з гідрометеорології  здійснювались щомісячні спостереження  за станом поверхневих вод в 3 пунктах  спостережень на р. Горинь та в 2 пунктах  спостережень на р. Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими  речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь протягом останніх років спостерігається стабільність рівнів забруднення за більшістю  інгредієнтів, але за деякими інгредієнтами, зокрема хромом шестивалентним, забрудненість дещо зросла.

      В пункті 8,0 км вище смт Оржів середньорічні  концентрації забруднюючих речовин  перевищували ГДК за вмістом азоту  амонійного (3,4 ГДК), хрому шестивалентного (2,8 ГДК), нафтопродуктів (2,6 ГДК), міді (2,8 ГДК) та цинку (1,9 ГДК). Спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню 8,5 – 13,2 мг/дм³, хімічне споживання кисню в середньому становило 10,3-75,8 мг/дм³, зважені речовини 4,4-29,9 мг/дм³, фосфор мінеральний 0,02-0,06 мг/дм³, фосфор загальний 0,05-0,17 мг/дм³.

      Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” та нижче скиду стічних вод ВАТ “ОДЕК-Україна”. Як видно, протягом року в пункті в межах смт Оржів та в пункті нижче скидів ВАТ “ОДЕК-Україна” спостерігались перевищення ГДК за основними забруднюючими речовинами: азотом амонійним (4,4 і 4,3 ГДК) та нітритним (1,5 і 2,2 ГДК), шестивалентним хромом (4,0 і 4,3 ГДК), нафтопродуктами (4,2 і 5,2 ГДК), фенолами (5,0 і 4,5 ГДК), міддю (2,8 і 1,7 ГДК) та цинком (1,5 ГДК). ХСК в середньому становило 8,8 та 55,1 мг/дм³, розчинений кисень був в межах 7,0 – 13,2 мг/дм³, зважені речовини 9,2-51,6 мг/дм³, фосфор мінеральний 0,13-0,94 мг/дм³, фосфор загальний 0,37-1,0 мг/дм³.

      Аналізуючи  результати спостережень р. Устя спостерігається стабільність рівня забруднення за більшістю інгредієнтів, але за деякими, зокрема азотом амонійним та нітритним, хромом шестивалентним, сполуками міді та цинку забрудненість значно зросла, особливо нижче скиду очисних споруд м. Рівне.

      Протягом останніх років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче м. Рівне, нижче скиду стічних вод Рівненських міських очисних споруд. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню (у “літній” період фіксується його зниження до 1,6 мг/дм³, при нормі більше 6 мг/дм³) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю “нейтралізувати” забруднення. В порівнянні з минулим роком збільшились середньорічні концентрації і значно перевищували ГДК забруднюючих речовин: азоту амонійного (7,6 ГДК) та нітратного (5,5 ГДК), нафтопродуктів (3,8 ГДК), сполук міді (5,1 ГДК), хрому шестивалентного (3,8 ГДК), фенолів (4,9 ГДК), БПК₅ (2,3 ГДК). Хімічне споживання кисню в середньому становило 17,4-91,6 мг/дм³, вміст розчиненого кисню 1,6 – 10,7 мг/дм³, зважених речовин 4,8-45,1 мг/дм³. Середньорічні забруднення азотом нітратним, хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, СПАР та сполуками цинку не перевищували ГДК.

    Вміст нітратів у воді всіх водойм складає 6,65-286,0 мг/л. З усіх проаналізованих проб перевищення вмісту нітратів (ГДК=45 мг/л) відмічалося в осушуваних каналах Рівненського району.

      Найбільшого антропогенного впливу зазнає річка  Замчисько в Костопільському районі та річка Устя після скиду стічних вод з очисних споруд РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал". Найбільшими забруднювачами річок в області є підприємства комунального господарства міст Костопіль КП “Костопільводоканал”, Володимирець КП „Аква”, Березне КП „Березневодоканал”, Острог КП „Водоканал”, КМКП м. Кузнецовськ, м.Сарни КП “Екосервіс”та смт Зарічне Зарічненське ВУКГ, Гощанська та Квасилівська дільниця ВКГ „Рівнеоблводоканал”, а також промислові підприємства ВАТ “Костопільський склозавод”, ТзОВ “Свіспан-Лімітед”, ВАТ “Рокитнесклозавод”, Зірненський спиртзавод, ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”.

      Радіоактивне  забруднення поверхневих вод  в області визначається в основному  впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага  суб’єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС.

      Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної  експедиції проведено радіологічні аналізи, в т.ч. гама-спектрометричні (на ¹³⁷Cs) та радіохімічні (на ⁹⁰Sr) в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей.

      Найвищий  вміст ⁹⁰Sr в 2007 році був зафіксований у червні у пункті р.Льва, с. Переброди - 0,38 пКu. При проведенні якісної оцінки поверхневих вод за вмістом ⁹⁰Sr згідно методики екологічної оцінки якості поверхневих вод, можна зробити висновок, що кількісні значення вмісту ⁹⁰Sr не перевищують 0,62 пКu/л (всі фактичні значення за 2006-2007 рр. в 1,8 – 1,6 раз менші цього значення). Поверхневі води за вмістом ⁹⁰Sr можна віднести до І класу і 1 категорії якості води - води дуже чисті. Згідно ДР-97 – норма для питної води ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr 54 пiкокюрi (2 бекереля) на лiтр. Якщо порівняти з цією нормою в 2007 році найбільший показник - 0,35 пКu – в 142 рази менший за нормативний.

      Найвищий  вміст ¹³⁷Cs в 2007 році був зафіксований у вересні у промислових зливових водах РАЕС - 8,1 пКu/л, що в 6,6 разів менше від норми. При проведенні якісної оцінки поверхневих вод за вмістом ¹³⁷Cs згідно методики екологічної оцінки якості поверхневих вод, можна зробити висновок, що у 2007 р. у всіх пунктах спостереження окрім промислових стічних вод РАЕС та промислово зливових стічних вод РАЕС кількісні значення вмісту ¹³⁷Cs знаходяться в межах 0,51-5,0 пКи/л. Поверхневі води за вмістом ¹³⁷Cs можна віднести до ІІІ класу і 4 категорії якості води - води слабко забруднені. У промислових стічних водах РАЕС зафіксовані значення у січні – 5,8 пКu/л, у березні 8,6 пКu/л, у червні 5,7 пКu/л, що знаходяться в межах 5,1-150,0 пКu/л. Промислові та промислово зливові стічні води за вмістом ¹³⁷Cs можна віднести до ІІІ класу і 5 категорії якості води - води помірно забруднені.

      В цілому, за виключенням окремих випадків, спостерігається тенденція зменшення  рівня радіоактивного забруднення. Всі кількісні значення радіоактивного забруднення, що були зафіксовані протягом 2006-2007 рр., не перевищують встановленої норми для питної води - 54 пКu/л (2 Бк/л). Основними чинниками, що впливають чи можуть впливати на стан радіоактивного забруднення поверхневих водойм являється діяльність Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій.

      Аналіз  забруднення радіонуклідами поверхневих  вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС надається в таблиці 4.15. 

Таблиця 2.6. Результати аналізу проб води на вміст в них ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr (пікокюрі на літр)

           В поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей аномальних збільшень радіоактивних забруднень в 2007 році не зафіксовано. Спостереження за рівнями радіоактивних забруднень показують, що в проточних водоймах області спостерігається тенденція до зниження концентрації радіо цезію та стронцію. Вміст радіо цезію в зливових стоках РАЕС зберігається близьким до показників 2002–2003 рр., тобто в звичайних межах. Вміст стронцію зменшується. Стічні води Хмельницької АЕС мають незначні рівні скидів за радіоцезієм та стронцієм та також зберігається тенденція до їх зменшення.  

      Забруднення ґрунтів

      Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та транспорт.

      Найбільшу загрозу становлять явища, які спостерігаються  в ґрунтовому покриві області, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної  сировини, забруднення хімічними  речовинами і промисловими викидами, внаслідок неправильної агротехніки деградовано й виведено з ладу великі площі продуктивних земель.

      Територія Рівненщини пересікається труботранспортними газовими та нафтовими магістралями. Недоліки у технології перекачування  та стихійні витоки нафтопродуктів на поверхню землі спричиняють забруднення ґрунтів. За приклад можне бути ситуація на пункті перекачки нафтопроводу “Дружба” в районі смт Смига Дубенського району, де протягом 20 років формуються ореоли забруднення ґрунтів продуктами нафтотранспортування.

      Високий вміст нафтопродуктів в ґрунтах зафіксований на узбіччях автошляхів та на ділянках прилеглих до залізничних полотен на території області.

      Найбільш  негативно впливає на земельні ресурси  гірничодобувна галузь промисловості. Під час гірничодобувних робіт  змінюються природні ландшафти місцевості, порушується ґрунтово-рослинний покрив. В регіоні ще не належну увагу приділяють здійсненню рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин, відновленню родючості й народногосподарської цінності порушених земель.

     Ймовірний чинник впливу на навколишнє природне середовище -небезпечні відходи, серед  них найнебезпечнішими є важкі  метали, нафтовідходи, непридатні до застосування пестициди. В 2007 році в області утворилось 3 547,28т  відходів I-III класів небезпеки, з них використано 317,91т, знешкоджено (знищено) 1130,47 т.

     Серед основних екологічних проблем, пов’язаних з утворенням та розміщенням небезпечних  відходів, слід виділити такі:

• у відвалі ВАТ „Рівнеазот” на площі 58 га заскладовано 15,4 млн. т фосфогіпс - дигідрату;
• у відвалі ТОВ „Волинь-шифер” на площі 2,5 га заскладовано 116,617 тис. т азбестоцементних відходів;
• у накопичувачі ВАТ „Рівнеазот” площею 1,2 га заскладовано 1,173 тис. т моноетаноламіну, який утворюється при виробництві аміаку;
• у шламонакопичувачі площею 34,5 га ВАТ „Рівнеазот” розміщено 1,3 млн. т шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти;
• шлам відходів, що містить мідь, заскладовано в кількості 10,927 т на ВАТ „Рівненський радіозавод”.

   В області зареєстровано 109 видів відходів, з них 7 видів I-го класу небезпеки, 7 видів II-го класу, 15 видів III-го класу і 80 видів IV-го класу небезпеки, для яких визначено умови зберігання. І тільки для відходів IV-го класу визначено умови видалення та часткової утилізації . 

   3.Система  моніторингу за станом Рівненської області

   Функціонування  державної системи моніторингу  довкілля в області здійснювалось  відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, розпоряджень голови обласної державної адміністрації від  18.11.1996 № 656 “Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 № 815 “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод” і від 18.05.1998 № 304 “Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1551 “Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля” та “Положення про порядок взаємодії підприємств, установ та організацій в процесі створення та функціонування першого етапу обласного екологічного моніторингу СЕМ “Полісся” від 21.12. 1994 р. із змінами і доповненнями до нього від 5.04.1997 р.

      Суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адміністрації, підприємства, установи та організації, які відповідно своїй компетенції здійснюють спостереження за станом компонентів довкілля.

      Моніторинг  довкілля на території області реалізується через декілька незалежних відомчих систем спостережень. Координація робіт  по здійсненню моніторингу довкілля покладається на Міжвідомчу комісію  з питань моніторингу довкілля.