Екологічний стан Рівненської області

Агропромисловий комплекс області включає сировинну, переробну і обслуговуючи ланки. Основна його ланка - сільське господарство. У загальному обсязі валової продукції сільського господарства на тваринництво припадає 55%, рослинництво - 45%. В 1990 в області було 282 колгоспи, 68 радгоспів, міжгосподарчи та інші держгоспів; 16 комбікормових заводів, 335 кормцехів. Сільськогосподарські угіддя займали (тис. га) - 833,6 у тому числі орні землі - 596,9, сіножатні пасовища - 232,9. Площа багаторічних насаджень (хмільники, сади, ягідники) 4,7 тис. га.

На території  області провадяться значні роботи по меліорації заболочених земель. Загальна площа осушених земель 372,3 тис. га, у тому числі закритим дренажем - 270,6 тис. га. Споруджено 281 осушувальну систему.

Серед галузей  тваринництва найбільше значення має  скотарство, розвиваються також свинарство і вівчарство; допоміжні галузі - птахівництво, бджільництво і рибництво.

Різноманітні  природні умови спричинили формування агропромислових спеціалізованих  комплексів рослинницької і тваринницької  орієнтації. В галузевій структурі  рослинницької групи провідне місце  посідає льонопромисловий комплекс (у поліській частині області), розвинуті також бурякоцукровий, хмелепивоварний і картоплепромисловий, а також зерно промисловий і плодоовочепромисловий АПК. Тваринницька група представлена м'ясо- і молоко промисловий АПК. Навколо Рівного і Здолбунова розвивається приміське сільське господарство, яке спеціалізується головним чином на виробництві овочевої і м'ясо-молочної продукції. 
 

2.Джерела  забруднення.

В Рівненській  області нараховуються десятки  об’єктів, які становлять потенційну екологічну небезпеку. Особливо небезпечними є об’єкти, аварії на яких можуть призводити до утворення зон надзвичайних екологічних ситуацій регіонального і міжрегіонального масштабу, мати катастрофічні наслідки для навколишнього природного середовища, створювати пряму загрозу здоров’ю, а то й життю людей.

На території  області знаходиться 3 екологічно небезпечні об’єкти загальнодержавного та 27 об’єктів обласного значення.

Перелік екологічно небезпечних об’єктів загальнодержавного та обласного значення приведений у табл.2.1 

Табл..2.1 Перелік екологічно небезпечних об’єктів

Крім вище перерахованих  об’єктів в області розміщені  потенційно небезпечні об’єкти, які  визначені у відповідності до „Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів” затвердженої Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.02.2006 № 98 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за № 286/12160.

Зміни під час  експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних  речовин,  пожежа,  вибух тощо) можуть  спричинити загибель  людей  чи  створити  загрозу  життю  і  здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами.

Відповідно до переліку потенційно небезпечних об’єктів. Рівненської області, затвердженого  рішенням постійної комісії з  питань техногенно-екологічної безпеки  та надзвичайних ситуацій області від 21.12.2007 року (протокол № 18) в регіоні нараховується 459 ПНО, у тому числі 312  зареєстровані у державному реєстрі ПНО та 147 підлягають паспортизації. 

Таблиця 2.2 Кількісні показники розміщення потенційно небезпечних об’єктів області

Основними проблемами Рівненської області є:

      накопичення 15,4 млн. тонн відходів фосфогіпсів від  виробництва фосфорної кислоти  на ВАТ „Рівнеазот”;

        утворення депресивної зони із  значним пониженням рівня підземних  вод в районі Горбаківського  водозабору внаслідок інтенсивного забору підземних вод для водозабезпечення м. Рівне;

      скид  недостатньо очищених та неочищених стічних вод комунальними підприємствами області;

      необхідність  знешкодження непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин в обсязі 110,9 тонн, які знаходяться на територіях сільських рад і колишніх колективних сільськогосподарських господарств 

ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ.

Загальний обсяг  викидів забруднюючих речовин в  атмосферне повітря в 2007 р. від стаціонарних джерел 260 підприємств області склав 18,5 тис. т, що на 0,6 тис. т більше ніж у 2006 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 47,7 тис. т забруднюючих речовин.

Збільшення викидів  забруднюючих речовин спостерігалось у 8 районах області: Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Демидівському, Здолбунівському, Костопільському, Рівненському, Рокитнівському, м. Рівне та м.Дубно.

Основними забруднювачами атмосферного повітря, були підприємства м. Рівне (4,4 тис. т), Здолбунівського (4,6 тис. т), Рівненського     (3,1 тис. т), Сарненського (0,6 тис. т), Костопільського (1,1 тис. т) та Радивилівського (0,8 тис. т) районів.

Середня кількість  забруднюючих речовин в перерахунку  на одне підприємство області протягом року склала 71,1 т, що на 1,0 т більше ніж в 2006 році.

Щільність викидів  від стаціонарних джерел забруднення  у розрахунку на один кілометр квадратний території склала 922,5 кг проти 894,9 кг у 2006 р., у розрахунку на одну особу  населення відповідно 16,0 і 15,5 кілограма.

Найбільш забрудненою  є територія міст Рівного (76639,8 кг на один квадратний кілометр), Дубно (35776,9 кг), Кузнецовська (7492,0 кг), Острога (12455,0), також Здолбунівського (6951,2 кг), Рівненського (2663,1 кг), Радивилівського (1016,2 кг), Острозького (604,4 кг) та Костопільського (735,0 кг) районів. 

Таблиця 2.3. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Збільшення кількості  викидів в атмосферне повітря  відбулося в основному за рахунок  пилу. Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Здолбунівському, Костопільському, Рівненському та Рокитнівському районах; діоксиду сірки в м. Кузнецовськ, Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Демидівському, Дубенському, Млинівському, Рівненському районах; збільшення викидів діоксиду азоту спостерігалося в м. Рівне, Демидівському, Дубенському, Костопільському, Острозькому, Рівненському та Рокитнівському районах; оксиду вуглецю в м. Рівне, м. Дубно, Березнівському, Володимирецькому, Демидівському, Здолбунівському, Острозькому, Рівненському, та Рокитнівському районах (табл. 2.3).

Як і в попередні  роки, основними забруднювачами атмосферного повітря області залишилися пересувні засоби. В 2007 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 9,8 тис. т більше забруднюючих речовин ніж в 2006 році.

Найбільші концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах  області та у містах Рівне, Кузнецовськ, Дубно, де спостерігається найбільше скупчення автотранспорту. 

Таблиця 2.4. Основні  забруднювачі атмосферного повітря 

За останні 5 років спостерігається тенденція  збільшення середньорічних концентрацій аміаку, заліза, марганцю та зменшення  середньорічних концентрацій окису  вуглецю, пилу, хлористого водню, бензапірену та цинку. 

     Забруднення водного стану.

      Гідрографічна мережа області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Крім того, на території області  протікає 1204 невеликих водотоків  – струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну річки Прип'ять, яка протікає північно-західною окраїною області впродовж 20 км. Найбільші її притоки – Горинь, Случ, Замчисько, Устя, Стир та Іква. Ці головні ріки області мають численні притоки. Всі вищеназвані ріки, крім Замчисько та Усті, транзитні.

   Погіршенню  якості поверхневих вод сприяють скиди недоочищених та неочищених стічних  вод комунальних підприємств  області. Найбільшими забруднювачами річок області є комунальні підприємства.

За узагальненими  даними державної статистичної звітності  за формою 2-ТП (водгосп) у 2007 р. водокористувачами  області забрано з природних  водних об’єктів 197,5 млн. м³ прісної води, в тому числі 146,5 млн. м³ з поверхневих джерел і 51,0 млн.м³ з підземних водоносних горизонтів 

     Таблиця 2.5Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об’єктів