Проблеми інститутів та інституційної динаміки в працях Д. Норта

Д. Норт виділяє два основних джерела інституційних змін та зміни  інституційної структури. Перше — зрушення в структурі відносних цін, друге — ідеологія, під впливом якої формується структура уподобань, переваг людей. Так, технічний прогрес, відкриття нових ринків, зростання кількості населення і т.д. — все це призводить або до зміни цін кінцевого продукту стосовно цін факторів виробництва або до зміни цін одних факторів стосовно цін інших. При зміні цін один або обидва учасники угоди починають розуміти, що їм було б вигідніше переглянути її умови. Але організаційні форми «вписані» до правил вищого порядку. Якщо перехід до контракту нового типу вимагає перегляду якого-небудь фундаментального правила, учасники обміну можуть піти на витрати заради того, щоб спробувати замінити його.

Також Норт пропонує новий підхід - економічну когнітивістику, в центрі якої еволюція людського мозку. Він досліджує, як у свідомості людини формуються та змінюються переконання, керівні ментальні моделі, які детермінують, врешті решт, розуміння оточуючого світу, ціннісні переваги при відборі та/чи виборі інституційних альтернатив.

Наступним вагомим кроком у подальшій розробці теорії інституційного економічного аналізу  стала остання фундаментальна праця  Д. Норта, написана ним у співавторстві з Джоном Уоллісом та Беррі Вайнгастом «Насильство та соціальні порядки», яка побачила світ у 2009 р. [9]. За визнанням Норта, головна мета цієї спільної роботи – інтегрувати та пов’язати в єдину методологію дослідження переконань (beliefs), насильства та інституційної структури для того, щоб зрозуміти, як організоване сус-пільство і як воно змінюється [4, с. 7]. В цій праці втілено нову концептуальну інтерпретацію інституційного змісту соціально-економічного розвитку, яка покликана глибше розкрити вплив соціальних та політичних по-рядків на функціонування та розвиток економіки.

Д. Нортом впроваджено оригінальну типологізацію основних соціально-політичних порядків, які беруть початок в історичному минулому та широко представлені в сучасному світі. Їх принципові відмінності полягають у двох різних способах доступу до основних економічних та політичних ресурсів. Перший тип соціального порядку характеризується обмеженим доступом до ресурсів та іменується «природним станом» (natural state). Політичний устрій обмежує можливості отримання ресурсів, що створює ренту, необхідну для підтримання стабільності та нормального розвитку. Цей тип політико-економічного устрою є найбільш поширеним в історичному минулому та, як це не дивно, у сучасності.

Другому типу соціального порядку властивий відкритий та рівноправний доступ до економічних та політичних ресурсів. У таких системах соціальний порядок підтримується не відтворенням рентних відносин, а конкуренцією. Система відкритого доступу, на думку Норта, в більшій мірі властива західному світу. Цей тип соціального устрою отримав поширення у розвинутих країнах впродовж останніх трьохсот років. На думку авторів праці, ключовим для розуміння проблем розвитку сучасного світу є розуміння умов та можливостей переходу від соціального порядку, що базується на обмеженнях і ренті, до порядку, заснованого на відкритому доступі та конкуренції. Увага дослідників у книзі переважно прикута до «природного стану». Норт вважає, що важливо збагнути, чому більша частина людства продовжує перебувати у цьому гальмівному «природному стані». Він задається питанням про те, які умови переходу до альтернативного більш досконалого соціального порядку. При цьому змушений визнати, що, приміром, Росія і в історичному плані, і зараз швидше належить до країн з лімітованим доступом до політичних та економічних ресурсів та переважаючим отриманням ренти. Причому ця тенденція, на думку дослідника, має тенденцію до посилення [4, с. 7].

Не важко  помітити, що саме в такому ракурсі  криється багато інституційних дефектів, гальм та суперечностей і решти пострадянських країн. Зокрема і економіці України властиві такі потворні явища, як політичне та економічне домінування потужних владних бізнес-угрупувань, що діють як групи тиску з особливими політико-економічними інтересами, поширення рентоорієнтованої економічної поведінки у підприємництві (прагнення привласнення з метою отримання доходу, а не підприємницької діяльності), «приватизація» ланок державного апарату, змагання державної бюрократії за статусну ренту та ін. Сукупність цих та ряду інших подібних явищ свідчить, що вочевидь економічний устрій перехідних пострадянських економік, до яких належить і вітчизняна, поки що у більшій мірі відтворює визначений Нортом «природний стан», тобто соціальний порядок з обмеженим, неконкурентним та рентоорієнтованим ресурсним доступом.

Доречі, Норт підказує ймовірні умови переходу до конкурентно-рівноправного порядку, до яких він із співавторами відносить рівність еліт у дотриманні закону, створення рівної обов’язковості конкурентних засад у доступі до ресурсів, розвиток інституцій громадянського суспільства, консолідований суспільний контроль на суспільно вагомими сферами економіки тощо. Інституційна розробка та імплементація різноманіття шляхів інституційного вдосконалення вітчизняного політико-економічного устрою в досяжній історичній перспективі – завдання великої науково-практичної ваги.

 

ВИСНОВКИ

Необхідними умовами економічного зростання, успішного  інноваційного розвитку, підвищення конкурентоспроможності національної економіки  в умовах глобалізації світової економічної системи є  накопичення і ефективне використання людського капіталу суспільства, що неможливе без формування гнучкого і цивілізованого ринку праці, становлення  якого, у свою чергу, передбачає наявність  відповідних інститутів, «правил  гри», що визначають поведінку економічних  агентів.

Ще більшої  актуальності набуває дослідження  інституціональної  складової ринку  праці з позиції теорії трансакційних витрат, оскільки саме  ефективне функціонування інститутів ринку праці є одним з найвагоміших  факторів їх зниження. Так, Д.Норт, досліджуючи трансакційні витрати як  ключ до глибокого розуміння економічного і суспільного функціонування у часі, виділяє три основні інновації, що створили тенденцію до повсюдного зниження трансакційних витрат, серед яких: поява інститутів для забезпечення «неперсоніфікованого обміну»;  створення державою інститутів забезпечення прав власності та виникнення інститутів, стимулюючих використання результатів науково-технічного прогресу.

Таким чином, напрямки інституціональних змін визначаються, на думку  Д.Норта, саме прагненням знизити трансакційні витрати, які зменшуючись,  створюють передумови для подальшого розвитку і інституційної трансформації. А найбільш ваговим фактором для цього він вважає інновації, що дозволять знизити трансакційні витрати таким чином, щоб з'явилися стимули до використання нових форм виробництва і обміну.

 

Список використаної літератури

1. North Douglass C., Davis L.E. Institutional Change and American Economic Growth. – Cambridge: Cambridge University Press, 1971. –  283 р.

 

2. North Douglass C. Economic Performance through Time: Lecture to the memory of Alfred Nobel, December 9, 1993. // The American Economic Review, 1994, № 84(3), рр. 359 – 368.

 

3. Норт Д. Інституції, інституційна  зміна та функціонування економіки.  – К.: 2000. – 198 с. 

 

4. Понять, как устроено общество  и как оно изменяется: Интервью  с профессором Д. Нор-том // Вестник СПбГУ. – 2007. – Сер. 5: Эко-номика. Вып. 4. – С. 6-9.

 

5. Расков Д. Риторика новой институциона-льной экономической теории // Вопросы эко-номики. – 2010. – № 5. – С. 81-95.

 

6. North Douglass C. Transaction Costs, Institutions and Economic Performance. – Interna-tional Center for Economic Growth, San Francisco, CA, ICEG Occasional papers, 1992. – № 306. – 196 р.

 

7. North Douglass C. Understanding the Process of Economic Change. –  Princeton: Prince-ton University Press, 2005. – 208 р.

 

8. «… Мы не стремимся выражать свое незнание математически»: Интервью с профес-сором Т. Эггертссоном // Вестник СПбГУ. – 2008. – Сер. 5: Экономика. Вып. 1. – С. 12-16.

 

9. Violence and Social Orders. A Conceptual Framework for Interpreting Recorded Human History. By Douglass C. North, John Joseph Wallis and Barry R. Weingast – New York: Cam-bridge University Press, 2009. – 308 р.