Нормування праці: сутність, призначення, методи

     Удосконалення нормування праці безпосередньо  пов’язане із застосуванням автоматизованих  систем, оскільки розрахунки норм трудових затрат є дуже трудомісткими. Невипадково, що до застосування ЕОМ на підприємствах  широко застосовувались різні технічні пристрої, розроблялись організаційні  заходи з метою раціоналізації праці  нормувальників, підвищення ефективності їх роботи. Після початку застосування ЕОМ роботи з автоматизації праці  нормувальників активізувались. Понад  два десятиліття розроблялись системи  автоматизованого нормування праці  як локального характеру, так і у  вигляді складових (підсистем) автоматизованого проектування і нормування технологічних  процесів. Широке застосування персональних комп’ютерів відкрило нові можливості автоматизації робіт з нормування праці. Однією з форм використання ПК стало створення автоматизованого робочого місця нормувальника, тобто  людино-машинної системи, що включає  ПК і комплекс проблемно-орієнтованих методів, алгоритмів, програм виконання  розрахунків норм праці. Нормативні матеріали, що відповідають умовам автоматизації  розрахунків, мають бути подані у  вигляді аналітичних залежностей  і прикладних програм, на базі яких можна комплектувати автоматизованого робочого місця нормувальника. А, отже, нормативно-дослідним установам різних рівнів потрібно змінити методичну базу розробки та технологію формування нормативних матеріалів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК 

     Широке  впровадження автоматизації виробництва, використання електронно-обчислювальної техніки у всіх областях господарської  діяльності істотно впливають на організаційні і виробничі структури, розподіл трудових резервів, змінюючи сформовані організаційно-управлінські принципи. Цей процес торкнувся і  нормування праці, переорієнтування діяльності працюючих у даній області. Якщо донедавна зусилля теоретиків і  практиків були зосереджені на створенні  методів виміру праці робітників основного виробництва, то зараз  розробляються принципи і методи нормування праці допоміжних робітників, керівників, фахівців і службовців, що обумовлено структурними змінами.

     Безпосередній зміст діяльності працівників, що займаються нормуванням праці на підприємстві, включає: вивчення й аналіз кожного  елемента виконуваної роботи і виробничих можливостей робочого місця та підрозділу; узагальнення передового виробничого  досвіду організації виробництва  і праці, впровадження раціональних прийомів і методів праці; проектування складу, регламенту та послідовності  виконання трудових процесів (операцій) на основі даних аналізу; обґрунтування  розроблених варіантів виконання  робіт з технічної, економічної  і психофізіологічної точок зору; встановлення норм праці (тобто визначення нормативних величин кожного  з елементів трудового процесу), перевірку та уточнення їх у виробничих умовах; створення засад для впровадження цих норм.

     На  підставі такого послідовного дослідження  конкретної операції, її структури, методів  виконання з'являється можливість розробки конкретних шляхів удосконалення  та скорочення часу на виконання того чи іншого трудового елементу і як кінцевий результат підвищення продуктивності праці. 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

     1. Абрамов В. М., Данюк В. М., Гриненко  А.М, Колот А. М., Чернов В.І.  Нормування праці.-К.: ВІПОЛ, 1995, - 19 - 65 с.

     2. Багрова І.В. Нормування праці:  Навчальний посібник. - Київ: Центр  навчальної літератури, 2003. - 212 с. 

     3. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи  економіки праці: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. - 219 с.

     4. Гамаль О. В. Особливості нормування діяльності слідчих підрозділів/ Трудове право України в контексті європейської інтеграції: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 25–27 травня 2006 р. / За ред. проф. В. С. Венедіктова. – Х.: УАФТП; ХНУВС, 2006. – С. 222 – 224.

     5. Зайкин А. Д., Ремизов К. С.  Экономико-правовое регулирование  труда и заработной платы. –  М.: Норма-Инфра, 1999. – 284 с.

     6. Ігумнов Б.Н. Автоматизовані системи  проектування і нормування праці.—  Львів: Світ, 1992. - 210 с.

     7. Научная организация труда в  промышленности / С. С. Новожилов,  Л. А. Костин, С. Л. Смирнов  и др. / Под ред. С. С. Новожилова. – М.: Экономика, 1986. – 214 с.

     8. Прокопенко В. І. Трудове право.  – Х.: Консум, 2004. – 342 с.

     9. Завіновська Г. Т. Економіка  праці. - К.: КНЕУ, 2000. - 134 - 147 с.

     10. Трудове право України / За  ред. Н. Б. Болотіної, Г. І.  Чанишевої. – К.: Знання, 2000. –  362 с. 

     11. Экономика труда и основы нормирования / Под ред. П. Ф. Петроченко. –  М.: Экономика, 1965. – 128 с.

     12. Тимош І. М. Економіка праці:  Навчальний посібник. - Тернопіль:  Астон, 2001. - 97-145 с.

     13. Порубов Н. И. Научная организация  труда следователя. – Минск:  Высшая школа, 1970. – 224 с.

     14. Шабанова Г.П. Повышение производительности  и нормирование труда [Електронний  ресурс] / Шабанова Г.П. / – Режим  доступу до статті: http://www.ippnou.ru/article.php?idarticle=002953.

     15. Горбатюк К.В. Шляхи удосконалення  нормування праці в Україні  [Електронний ресурс] / Горбатюк К.В. / - Режим доступу до статті: http://www.confcontact.com/2007nov/gorbatyuk.htm