Індивідуальне науково-дослідне завдання по "Экономики организации"

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  університет водного господарства та природокористування

Кафедра економічної теорії 
 
 

Індивідуальне

науково-дослідне завдання

(варіант  № 14) 

                                                                                                Виконала:

                                                                  студентка ФМ

                                                                     група УПЕП-11

                                                             Шулім І.В.

                                                              Перевірив:

                                                                                  доц. Заглинський А.О. 

     Рівне 2011 

     ЗМІСТ 

     І. ВСТУП............................................................................................................3

     ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА..............................................................................5

          2.1. Молодіжне безробіття............................................................................5

     2.2. Зайнятість і безробіття як соціально-економічні характеристики ринку праці..................................................................................................................6

     2.3. Стан проблеми «молодіжного безробіття» в області......................9

     2.4. Регулювання ринку праці.........................................................................11

     2.5. Основні причини безробіття.................................................................14

     2.6. Шляхи подолання безробіття серед молоді.......................................16

     ІІІ. ВИСНОВКИ..............................................................................................19

     ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 
 
 
 
 
 
 
 
 

     І. ВСТУП

     Безробіття  молоді є однією з найгостріших соціально-економічних  проблем України сучасності. Особливо різко простежується тенденція  зростання безробіття молоді в умовах світової економічної кризи. Згідно з соціологічними дослідженнями  в Україні за останні роки в  сфері зайнятості виникли наступні проблеми:

• зменшення кількості зайнятих в країні;
• посилення процесів трудової мобільності;
• збільшення чисельності зайнятих в тіньовому секторі;
• виникнення ринків дитячого труда;
• збільшення робочих міст для людей після пенсійного віку;
• виділення найменш захищених прошарків населення з точки зору трудового законодавства (наприклад, молодь).

     З початку цього року громадська організація  «Молодіжна альтернатива» спільно  з партнерами з практично усіх регіонів України проводила дослідження  проблеми молодіжного безробіття та розвитку молодіжного підприємництва. Було проведено фокус-групові дослідження  серед представників студентства, підприємців, громадських організацій, депутатів рад різних рівнів, представників  органів місцевого самоврядування та влади.

     Збільшення  чисельності молодих людей все  більш випереджає можливості країни забезпечити їх роботою. Крім того, молодим людям знайти роботу важче, ніж дорослим. Між рівнем молодіжного  і дорослого безробіття існує  кореляція, однак в період економічного спаду молодіжне безробіття, як правило, зростає вищими темпами. У першому  кварталі 2009 роки в Євросоюзі без  роботи опинилися 5 мільйонів безробітних  у віці 15-24 років. Про це повідомляє Eurostat. Всього за перші три місяці 2009 роки безробіття серед молоді в ЄС досягло рівня в 18,3 відсотка, тоді як загальний рівень безробіття ЄС залишався значно меншим - на рівні 8,2 відсотка.

     Наявність високого рівня безробіття свідчить про нестабільність в економіці  та має негативні соціально-економічні наслідки для країни.

     По-перше, воно супроводжується зубожінням населення, значним погіршенням його життєвого  рівня. По-друге, неможливість знайти роботу в рідній країні змушує шукати її за кордоном, тобто призводить до відтоку  робочої сили. Але якщо раніше можливість працевлаштування за межами України  була цілком реальна, то зараз уряд країн Європейського союзу та СНД, де найчастіше знаходились на заробітках українські громадяни, в умовах світової економічної кризи намагається  зберегти робочі місця для власних  громадян, зменшуючи кількість легальних  робочих місць для іноземців  тощо.

     Молодіжне безробіття викликає особливу тривогу, бо молодь – це майбутнє країни. Відсутність роботи є причиною зростання абортів, розводів, збільшення кількості дітей-сиріт, тому що бідна молода сім'я не в змозі прогодувати дитину. Молоді люди в світлі такого масового безробіття починають скептично відноситься до освіти, тому знайти дійсно гарного фахівця досить важко. Не треба також забувати про те, що злочини скоює найчастіше саме молодь. Через це підвищення безробіття серед молодого населення призводить до погіршення криміногенної ситуації в країні. Необхідно також враховувати, що через незадоволеність життя молоді люди вдаються до наркоманії та алкоголізму. Всі ці процеси призводять до знищення нації. 
 
 
 
 
 

     ІІ. ОСОВНА ЧАСТИНА 

2.1. Молодіжне безробіття 

     Молодіжне безробіття – одна із актуальних проблем  нашого часу. Саме молодь є найменш  захищеною на ринку праці. Ситуація щодо зайнятості молодих громадян в  нашій області залишається гострою, адже збільшується конкуренція, важко  знайти роботу за фахом, змінюється престижність професій, збільшуються вимоги до особистісних якостей та професійних знань  при прийомі на роботу. Парадоксальність ситуації на сучасному ринку праці  полягає в тому, що з одного боку ,паралельно із значною пропозицією  існує і досить великий попит  на робочу силу, а з іншого - дуже часто реальний рівень професійних  знань, кваліфікації тих, хто шукає  роботу, не відповідає вимогам роботодавців. А серед цієї категорії громадян велика частка молодих.

     Серед громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які є клієнтами служби зайнятості, 46,0% складають молоді особи у віці до 35 років. Протягом звітного періоду  на обліку перебували 24439 молодих осіб. Працевлаштовані 11920 осіб, або 45,3% від  усіх працевлаштованих. Чисельність  молодих осіб, охоплених професійною  підготовкою, перепідготовкою або  підвищенням кваліфікації становила 2961, що на 17,5% більше, ніж у січні-серпні минулого року, або 49,6% від тих, для  кого вона було організована. До громадських  робіт залучено 2886 молодих осіб (26,2% до загальної кількості тих, хто  працював на громадських роботах), що на 28,3% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. 
 
 

     2.2. Зайнятість і безробіття як соціально-економічні характеристики ринку праці

     У міжнародному і вітчизняному соціально-економічних  дослідженнях ринку робочої сили як його основні характеристики виділяють  зайнятість і безробіття. Ці категорії  взаємодоповнюють одна одну, оскільки обидві характеризують ступінь участі/неучасті активної частини населення в  процесі праці. Наочне представлення  їхнього взаємозв'язку дозволяє скласти схему, зображену на рис.1, відповідно до концепції Міжнародної організації праці, адаптованої до умов України.

     

     Рис.1.Класифікація населення України залежно від рівня економічної активності

     Як  бачимо, у сукупності поняття "зайнятість" і "безробіття" характеризують все  економічно активне населення, тобто  практично всіх учасників соціально-трудових відносин. У той же час у вітчизняній  літературі ще не склалося єдиного уявлення про сутність явищ, відображених у цих поняттях.

       Зайнятість населення розуміється  звичайно як діяльність громадян, пов'язана із задоволенням їхніх  особистих і суспільних потреб, яка приносить їм заробіток  чи трудовий дохід і не суперечить  чинному законодавству.

       Із переходом до ринкової економіки  істотно зростає інтерес до  проблем зайнятості. З одного  боку, він зумовлений тим, що  ефективність функціонування сфери  зайнятості впливає на весь  хід господарського відтворення,  на спрямованість і гостроту  всіх соціально-економічних процесів  у суспільстві. З іншого боку, рівень дослідженості проблем зайнятості хтозна чи можна визнати достатнім для управління зайнятістю у складний перехідний період до ринкової економіки. Багатьом дослідженням останніх років не вдалося уникнути однобокості, обмеженості, що виявляються насамперед в орієнтації на інтереси виробництва. 

       Стає усе більш зрозуміло, що  проблема зайнятості не може  обмежуватися рамками виробничої  діяльності людей зі створення  матеріальних і духовних благ. Від її рішення залежить здійснення  багатьох аспектів життєдіяльності  людини, пов'язаних з її самореалізацією  як діяльнісної особистості. Мова повинна йти про "соціальне наповнення" категорії "зайнятість".

       Серед основних, на наш погляд, тенденцій сучасних теорій зайнятості, зазначених у західній економічній  літературі, можна вказати такі:

      - по-перше, виділення проблем  інформованості і формування  очікувань з боку суб'єктів  господарської діяльності як  пріоритетних;

      - по-друге, визначення взаємозв'язку  таких агрегатних показників, як  зарплата, рівень цін, відсоток  прибутку і т. ін;

      - по-третє, переміщення в розряд  центральних при макроєкономічному аналізі господарської ситуації проблем подальшого розвитку кон'юнктури;

      - по-четверте, сполучення ринкових  механізмів регулювання у сфері  зайнятості з державним регулюванням;

      - по-п'яте, залучення як механізму  пристосування до змін ринкової  кон'юнктури стратегії гнучкої  зайнятості із взаємодією всіх  її форм - чисельної, функціональної  та фінансової гнучкості. 

       Суттєвого значення для насичення  економічних теорій соціальним  контекстом мала концепція "людського  капіталу", що пов'язана з іменами  Г. Беккера, Я. Мінсера і Т. Шулъца. Відповідно до неї, робітник намагається максимізувати свої доходи за весь життєвий цикл, вирішуючи питання про інвестування часу і грошей у підвищення власних виробничих можливостей шляхом отримання освіти та накопичення досвіду. На першому етапі той, хто спромігся на таке інвестування, несе подвійні втрати: платить за навчання і тимчасово втрачає прибуток. Пізніше ці втрати мають компенсуватися підвищеною винагородою завдяки нагромадженому "людському капіталу".10

       Таким чином, теорія "людського  капіталу" пояснює різницю не  тільки в структурі оплати  праці, айв інтенсивності трудової  мобільності. Виховання дитини, отримання  освіти у школі та в університеті, пошук інформації про форми  працевлаштування та навчання  на робочому місці - усе це  об'єднується поняттям накопичення  "людського капіталу", що відтворюється  протягом всього життєвого циклу  людини. Ця теорія і заклала  методологічну базу більшості  сучасних пошуків у галузі  економіки праці.

       Варто зазначити, що дія згаданих  тенденцій виявлена при дослідженні  проблем зайнятості в умовах  розвинутої ринкової економіки.  У зв'язку з цим, використання  цих знань для економіки перехідного  періоду є можливим лише з  урахуванням особливостей розвитку  вітчизняної економіки.

       Так, характерною рисою сучасної  економіки України є дефіцит  вітчизняних продуктів споживання (у тому числі предметів першої  необхідності) у сполученні з  украй неефективним використанням  трудових і матеріальних ресурсів. Фахівці-експерти з проблем зайнятості  пов'язують ситуацію, що виникла,  з рядом негативних явищ у  сфері зайнятості. 

2.3. Стан проблеми «молодіжного безробіття» в області