Курс економіки України на мілітаризацію

Так, за зовнішньоекономічним та внутрішньоекономічних елементів можна виділити зовнішні і внутрішні чинники. Існує розподіл факторів залежно від характеру росту, на інтенсивні та екстенсивні.

До екстенсивних факторів росту також відносяться:

· збільшення обсягу інвестиції при збереженні існуючого рівня технології;

· збільшення числа зайнятих працівників;

· зростання обсягів споживаної сировини, матеріалів, та інших елементів оборотного капіталу.

До інтенсивних факторів росту також відносяться:

· Прискорення науково-технічного прогресу (впровадження нової техніки, технологій, шляхом оновлення основних фонді і т.д.);

· Підвищення кваліфікації працівників;

· Поліпшення використання основних і оборотних фондів;

· Підвищення ефективності господарської діяльності за рахунок кращої її організації.

При переважанны екстенсивних факторів росту говорять про екстенсивний типі розвитку економіки, при перевазі інтенсивних чинників зростання - про інтенсивний тип.

2.2. Багатофакторна модель  економічного зростання 

Збільшення обсягу ресурсів і підвищення їх якості за рахунок НТП приведе до збільшення виробничих можливостей. Збільшення обсягу ресурсів і підвищення їх якості можна також іменувати ресурсами безпосереднього впливу на економічне зростання. Є велика кількість ресурсів, які впливають на нього опосередковано. Так попит на продукцію та послуги багато в чому залежить від величини і динаміки заробітної плати. Її реальна величина визначається боротьбою між робітниками і підприємцями в ході укладання колективних договорів, фіскальною політикою держави, а також схильністю населення до заощадження і накопичення, структурою споживчого бюджету і т.п. У нашій країні в умовах адміністративно-командної економіки держава не вважалося з цими обставинами, що істотно спотворювало планування і прогнозування. Можна навести й інший приклад. Використання капіталу, і в цілому виробництво у величезній мірі залежать від рівня підприємницької діяльності, яка, у свою чергу, є функцією освіченості, таланту, сміливості та інших якостей менеджерів.

2.3. Двофакторна модель 

Двофакторна модель економічного зростання - модель зростання економіки, побудована на припущенні, що тільки два фактори - капітал і праця - беруть участь у створенні ВНП. Відповідно до цієї моделі, зростання засобів виробництва, капіталу, стосовно до фіксованої кількості праці, за відсутності технологічних змін, буде приводити до падіння норми прибутку на капітал, а також до зниження реальної ставки відсотка при одночасному зростанні реальної заробітної плати і обсягу виробництва. Така модель є спрощеною, оскільки не враховує впливу технічного прогресу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. УМОВИ СТАБІЛЬНОСТІ І ЦІЛІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ.

Суспільство дуже зацікавлене у стабільності економічного зростання, але для цього потрібно дотримуватися кількох умов:

Перша умова: макроекономіка повинна постійно створювати сукупний суспільний продукт в обсязі, який відповідає реально сформованим потребам (платоспроможному попиту) всіх громадян країни,

Друга умова: сукупний суспільний продукт має складатися з двох видів благ:

а) засобів виробництва, необхідних для продовження виробництва матеріальних благ:

б) предметів споживання.

Третя умова: все матеріальне виробництво поділяється на два підрозділи:

а) Перший підрозділ - виробництво засобів виробництва. Сюди входять галузі національного господарства та підприємства, що видобувають нафту, вугілля, залізну руду і створюють верстати, вантажні машини будівельні механізми, трактори тощо;

б) Друге підрозділ - виробництво предметів споживання (хлібозаводи, м'ясокомбінати, трикотажні фабрики тощо).

У результаті в масштабі макроекономіки виникає два потоки (безперервного руху) матеріальних благ:

1. потік коштів виробництв;

2. потік предметів споживання.

Четверте умова: кожен підрозділ використовує створювані їм потоки благ для задоволення власних потреб і для потреб іншого підрозділу.

При досягнення ефективного економічного зростання слід зазначити наступні цілі:

- збільшення тривалості життя;

- зниження захворюваності та травматизму;

- підвищення рівня освіти і культури;

- більш повного задоволення потреб і раціоналізації споживання;

- соціальної стабільності і впевненості у своєму майбутньому;

- подолання бідності і кричущих розходжень у рівні життя;

- досягнення максимальної зайнятості;

- захисту навколишнього середовища і підвищення екологічної безпеки;

- зниження злочинності.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. КУРС ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА МІЛІТАРИЗАЦІЮ

Курс економіки України на мілітаризацію неминучий.

Внаслідок бойових дій українська економіка отримала значний стрес. Ряд галузей, пов'язаних зі споживчим ринком, несе істотні втрати. водночас з'являється можливість для подальшого зростання економіки за рахунок її мілітаризації.

При веденні бойових дій завжди страждають споживчі галузі. Це цілком зрозуміло, адже зараз падають реальні доходи громадян. Відповідно, зменшується попит. Може постраждати і ряд галузей, що працюють на експорт, але це буде залежати від конкретних обставин, галузевої і регіональної спеціалізації виробників і експортерів.

Також війна це сильний фактор, що впливає на валютні курси, і робить вплив на курс гривні. Але це не єдиний фактор, адже коливання і стрибки гривні у нас були і до цього.

З іншого боку, така ситуація в Україні може сприяти зростанню військово-промислового комплексу, виробництв з подвійним призначенням, галузей, орієнтованих на обслуговування армії. Ще можуть пожвавитися галузі, пов'язані з сировиною, та ж металургія.

Розумна мілітаризація економіки це не тільки її кількісний ріст, але і суттєве якісне оновлення. Мілітаризація це також залучення новітніх наукових досягнень, це потрібно Україні. Курс на мілітаризацію економіки України неминучий, що є вимогою часу. Мілітаризація може стати викликом і шансом для української економіки, стати одним з ключових стимулів економічного зростання.

 

Як відомо, народні депутати України на позачерговому засіданні Верховної Ради 31 липня проголосували за виділення додатково 9 млрд. грн. на армію до кінця 2014 року. Раніше, 16 березня, уряд України прийняв рішення про фінансове забезпечення першочергових заходів щодо підвищення обороноздатності держави на суму 6,8 млрд. грн., яке було підтримано парламентом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Вивчивши спеціальну літературу, можна зробити висновки.

1) Економічне зростання  можна визначити як зростання  реального ВНП або зростання  реального ВНП на душу населення. Він забезпечує приріст виробництва, використовуваний для вирішення  внутрішніх і міжнародних соціально-економічних  проблем.

2) Економічне зростання  визначається такими факторами: природні ресурси, трудові ресурси, капітал, технології 

3) Економічне зростання  буває екстенсивним, якщо здійснюється  за рахунок залучення додаткових  ресурсів того ж типу і якості (наприклад, збільшення чисельності  зайнятих або оранки цілинних  земель); зазвичай такий тип зростання  не змінює продуктивність праці. Інтенсивне зростання визначається  тим, що приріст виробництва пов'язаний  із збільшенням ефективності  використання ресурсів, їх якісним  вдосконаленням, зростанням віддачі  від факторів виробництва. Реально  виявляється економічне зростання  буває змішаного типу, і, в залежності  від факторів, що викликають ріст, говорять про переважно інтенсивному  або екстенсивному типі росту.

4) Циклічність економічного  зростання виражає нерівномірність  функціонування різних елементів  національного господарства, зміну  революційних і еволюційних стадій  його розвитку, економічного прогресу.

5) Моделі економічного  зростання являють собою математичні  аналоги реальних процесів, що  містять макропоказники у вигляді  залежних і незалежних змінних, що відображають екзогенні та  ендогенні залежності макропоказників  від структури, масштабу і темпу  економічного зростання.

Розуміння сутності, цілей і основних характеристик економічного зростання та економічного розвитку необхідно для більш ефективного його досягнення в практичній діяльності за рахунок розвитку певних факторів виробництва, створення більш сприятливих умов для їх розвитку, за рахунок вибору певної політики, яка виступає провідною ланкою у розвитку економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Борисов. Економічна теорія: підручник Юрист 2000.

2. Борисов Є.Ф. «Економічна теорія»: Підручник-М: Юрайт-Іздат.2005 рік.

3. "Курс економічної теорії", під редакцією Чепуріна М.Н., Кисельової В.А., видавництво "АСА", Кіров, 2000 р.

4. . «Курс економіки», під редакцією Райзберг Б.А., 1999р.

5. Райхлін Е. Основа економічної теорії. Економічний ріст і розвиток. М.: Юрист, 2001 рік.

6. http://economictheory.narod.ru/index.htm

7. http://e2000.kyiv.org/biblioteka

8. http://economics.wideworld.ru/

9. http://www.bank.gov.ua/Macro/index.htm.

10. http://www.elobook.com/ectheory/page2.htm