Пенсії  – всі види трудових і соціальних пенсій: за віком, за інвалідністю, у зв'язку з втратою годувальника, соціальні, військовослужбовцям та інші.

          Стипендії — всі види стипендій, які виплачуються учням професійно-технічних учбових закладів, студентам, які навчаються з відривом від виробництва у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, включаючи стипендії, які виплачуються підприємствами та організаціями, стипендії та інші виплати аспірантам, ординаторам.

          Допомоги  - всі види одноразових та щомісячних допомог, отриманих населенням з державного та місцевого бюджетів, фондів соціального захисту, від профспілкових організацій, за рахунок коштів підприємств та з інших джерел. З загального обсягу допомог виділяються:

          1) допомога по безробіттю – допомога , яку отримують непрацюючі громадяни працездатного віку, які мають статус безробітних (зареєстровані в державній службі зайнятості);

          2) допомога малозабезпеченим сім'ям – адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, запроваджена з метою надання матеріальної підтримки найменш соціальне захищеним верствам населення;

          3) допомоги на дітей – одноразова допомога у зв'язку з народженням дитини, допомога по догляду за дитиною у віці до 3 років, допомога сім'ям, які виховують дітей у віці від 3 до 6 років, грошові виплати матерям (батькам), які доглядають трьох і більше дітей віком до 16 років тощо;

          4) інші допомоги – допомога сім'ям осіб, які загинули при виконанні службових обов'язків, допомога на поховання, всі види допомог від місцевої влади, допомога по догляду за інвалідами, особами похилого віку тощо.

          Допомога  від родичів та інших осіб –  включає дві складові:

          1) допомогу грошима – гроші, отримані в подарунок від родичів, знайомих, інших осіб;

          2) допомогу від родичів та інших осіб продовольчими товарами у вартісній оцінці, яка здійснюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів у звітному періоді.

          Аліменти  – на утримання неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. Також по цій статті враховуються допомоги, які виплачуються органами соціального забезпечення під час розшуку батьків, які ухиляються від сплати аліментів. 

     Важливим  джерелом доходів домогосподарства є виплати і пільги суспільних фондів споживання, про що говорилося вище. В даному випадку лише уточнимо, що грошові виплати із суспільних фондів споживання (пенсії, стипендії, дотації, допомоги і т.п.) використовуються населенням так само, як і заробітна плата. В той час, як пільги, що їх одержує населення за рахунок суспільних фондів споживання, не мають грошової форми. їх одержують у вигляді безплатного медичного обслуговування, безплатної освіти, дотування витрат на житло і т.п.

     Для виміру фактичного розподілу доходів  використовують «криву Лоренца» і «коефіцієнт  Джіні», що показують, яка доля сукупного доходу доводиться на кожну групу населення, що дозволяє судити про рівень економічної нерівності в даній країні.

     «Крива  Лоренца» — це метод графічного зображення рівня концентрації явища. Для її побудови на обидві осі координат наносять процентну масштабну шкалу (від 0 до 100 %). Для точок кривої абсцисами служать одиниці сукупності, а ординатами — значення ознаки. Рівномірний розподіл ознаки буде представлений у такому разі діагоналлю, званою «лінією рівномірного розподілу», а нерівномірне — «лінією Лоренца», відхилення якої від діагоналі і характеризує міру нерівномірності.

     Таким чином, якщо прийняти величину доходу і чисельність населення за 100 %, то пряма ОА покаже абсолютно рівномірний  розподіл сукупного доходу між всіма групами населення. Проте реальний розподіл завжди характеризуватиметься відхиленням від цієї прямої. Абсолютно нерівномірний розподіл збігся б з осями координат. Але оскільки «надбідні» і «надбагаті» завжди складають незначну частину ринкового суспільства, то перед нами буде деяка крива («крива Лоренца»), відхилення якої від діагоналі наочно покаже ступінь нерівномірного розподілу доходів.

     Для розрахунку конкретного рівня нерівності в розподілі доходів поступають таким чином. Площу, утворену лініями  рівномірного і нерівномірного розподілу доходів (вона на графіці заштрихована), відносять до площі трикутника ОАВ. Отриманий результат і є «коефіцієнт Джіні». 
 

     Розмір  доходу супроводиться випереджаючим  збільшенням його частини, що «зберігається». Виняткова складність ринкової економіки полягає в тому, що пропорція між «вжитком» і «збереженням» доходів зумовлює величини сукупних витрат і сукупних заощаджень в суспільстві (зі всіма витікаючими звідси наслідками для макроекономічних процесів), і в той же час ця пропорція сама відображає міру збалансованості макроекономічних процесів. Ось чому мистецтво регулювання ринкової економіки полягає не в знаходженні якихось універсальних «рецептів» управління нею, а в умінні визначити домінуючий чинник в даній ринковій ситуації. І часом виявляється, що таким чинником є пропорція, в якій рядової одержувач доходів вирішує розділити свій дохід між вжитком і збереженням. Схилити його до ухвалення оптимального для суспільства рішення — така деколи «надзадача» механізму регулювання ринкової економіки в конкретній ситуації.

1.2. Домогосподарства  як витратна група.

          Головною складовою  грошових витрат є споживчі витрати – витрати домогосподарств (населення) на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг, незалежно від місця здійснення витрат (організований чи неорганізований ринок, у приватних осіб). Сюди ж включаються витрати на продукти та товари для домашніх улюбленців (собак, котів, пташок тощо).

          У розгорнутому вигляді  споживчі витрати містять такі статті:

          Статистика вивчає розмір споживчих витрат і їх склад  у цілому та в розрахунку на одне домогосподарство. Структура та співвідношення окремих складових споживчих витрат є показником матеріального добробуту населення та домогосподарств.

          Переважання частки витрат на непродовольчі товари та оплату послуг є свідченням матеріального  благополуччя. Розмір витрат є визначальним критерієм матеріального добробуту населення і домогосподарств, оскільки дає об'єктивнішу оцінку реальних доходів, у тому числі не декларованих.

          Інформаційною базою  є дані вибіркових обстежень умов життя, які враховують всі види витрат домогосподарств, за винятком тих, що пов'язані з підприємницькою та фермерською діяльністю, а також самозайнятістю.

          Витрати - це сума платежів домогосподарств за товари та послуги, отримані у звітному періоді, сума коштів, направлених ними на купівлю акцій, сертифікатів, валюти, нерухомості, на будівництво, допомогу родичам і знайомим, на вклади до банківських установ, на податки (крім прибуткового) та інші внески. Для всебічного аналізу використання ресурсів домогосподарств вивчаються грошові витрати, які відповідають вищенаведеному визначенню, їх основна складова – споживчі витрати, а також обраховується зведений показник сукупних витрат.

          Споживчі  витрати – це грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів, непродовольчих товарів, а також — на оплату особистих послуг. Включаються всі витрати домогосподарств на ці. цілі незалежно від місця їх здійснення (у торговельній мережі, зі складу підприємства, організації, на ринку чи у окремих громадян).

          Грошові витрати включають споживчі витрати, витрати, пов'язані з веденням особистого підсобного господарства (купівля насіння, добрива, сільськогосподарського реманенту тощо ), грошову допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, на будівництво житла та господарських будівель, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банківських установ, аліменти, обов'язкові податки (крім прибуткового), збори та внески, а також — інші грошові витрати, які не згадувалися раніше. Грошові витрати включають суми, фактично сплачені домогосподарством по відповідних статтях, і не враховують вартість натуральних надходжень, пільг та субсидій.

          Сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також - вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель або подарованих, суми пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, суми пільг на оплату телефону та проїзду у міжміському транспорті. Сукупні витрати характеризують структуру використання домогосподарством сукупних ресурсів і відображають реальний поточний стан матеріального добробуту домогосподарства.

РОЗДІЛ  ІІ. Аналіз грошових доходів домогосподарств  в Україні

2.1. Види грошових доходів домогосподарств України

     Зважаючи  на те, що Україна має ринкову  економіку, то в ній наявні всі  вищезазначені види грошових доходів  домогосподарств.

     В Україні налічується 13,2 млн. домогосподарств, які є дуже важливою складовою  приватного сектору країни.

     Свої  потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили  з різних джерел.

       Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства у І півріччі 2010р. склали 3165 грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 3324 грн., сільське – 2810 грн. У середньому на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 1222 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1309 грн., у сільських – 1037 грн. Рівень середньомісячних загальних доходів однієї особи в 1,5 раза перевищив середньомісячний рівень прожиткового мінімуму (832 грн.).

     Слід  зазначити, що частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму збільшилася порівняно з І півріччям 2009р. у 1,6 раза і склала 28% (середньомісячний розмір прожиткового мінімуму за цей період зріс у 1,3 раза). Серед мешканців міст ця група становила 23% населення (у січні–червні 2009р. – 15%), серед селян – 38% (чверть)..

     Частка  грошових доходів у структурі  сукупних ресурсів домогосподарств, порівняно  з січнем–червнем 2009р., збільшилася  на 2 в.п. і становила 90%. У міських домогосподарствах вона збільшилася на 3 в.п. і становила 93%, а у сільських – майже не змінилася і становила 81%.

     Більше  половини сукупних ресурсів домогосподарств  складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з І півріччям 2009р. збільшилася на 2 в.п., в основному за рахунок збільшення з 46% до 48% частки оплати праці.

     Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили більше чверті сукупних ресурсів пересічного  домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 8%. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%

     Для переважної частини домогосподарств  основним джерелом формування бюджету є заробітна плата. В структурі бюджету домогосподарств нашої країни вона становить майже 80%.[10]

     В структурі доходів домогосподарств  України питома вага доходів від  особистого допоміжного господарства в кінці 90-х років становила 5-10%, що втричі більше у порівнянні з кінцем 80-х років. [8, c 52]

     Важливим  джерелом доходів домогосподарства є виплати і пільги суспільних фондів споживання, про що говорилося вище. В структурі доходів домогосподарств  нашої країни виплати і пільги із суспільних фондів споживання становлять 10-15 процентів. Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили більше чверті сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 8%. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%.

     В останні роки одним із важливих факторів збільшення доходів домогосподарств (особливо західних областей України) стала трудова міграція за кордон. Статистика свідчить, що у середньому один мігрант, який перебуває в Італії, щорічно пересилає додому близько 6 тис. дол. США, а по Карпатському регіону (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька області) щорічні доходи тільки сільських домогосподарств від трудових мігрантів сягають 9 тис. дол. США. Якщо взяти до уваги той факт, що масштаби зовнішньої трудової міграції становлять 14—15 % від загальної чисельності населення, можна стверджувати, що доходи від трудової міграції у сучасних умовах є суттєвим джерелом формування сукупних доходів домогосподарств. Заробітки трудових мігрантів витрачаються насамперед на поліпшення житлових умов, освіту, медичне обслуговування, придбання автомобілів, складної побутової техніки, тобто кошти в основному витрачаються на споживання. Ринки житла, освітніх послуг, автомобілів відчувають настільки сильний приплив коштів трудових мігрантів, що ціни на них стають невиправдано високими. Проте, на жаль, інвестиційний потенціал величезних коштів, зароблених за кордоном, в Україні практично не використовується.