Бізнес в ЄС

 

Аналізуючи дані табл. 2, відзначимо, що в 2004 р. приплив прямих іноземних інвестицій до нових країн – членів ЄС становив 19 млрд євро, у свою чергу, у 2005 р. кількість іноземного капіталу збільшилася на 18,4 млрд євро і становила 37,5 млрд євро [12]. На період 2004–2005 рр. головними імпортерами капіталу були Угорщина та Польща. Найменшу кількість інвестицій до своєї економіки залучили Латвія, Литва, Болгарія та Словенія. А з Чехії у 2004 р. відбувся відплив залученого капіталу на суму 2,1 млрд євро. У 2006 р. загальний обсяг припливу іноземного капіталу, порівняно з 2005 р., не змінився і становив 37,2 млрд євро. Однак серед країн-імпортерів відбулися зміни. Так, у 2006 р. головними імпортерами капіталу стали Мальта – 12 млрд євро та Румунія –7,4 млрд євро [12]. Головним інвестором серед “старих” країн – членів ЄС для країн Центрально-Східної Європи є Німеччина. Це пояснюється тим, що майже в усіх країнах цього регіону Німеччина зосереджує свої виробництва. Також велика частка німецького капіталу перебуває у фінансовій сфері, розвитку інфраструктури, будівництві та телекомунікаційних послугах. Загалом потоки німецького капіталу надходять з хімічного та фінансового сектора економіки країни [8, с. 170]. Це пояснюється тим, що ці сектори є розвинутими і дають найбільший відсоток прибутку. Поряд з Німеччиною важливими інвесторами економіки нових країн – членів ЄС є Іспанія, Австрія, Люксембург, Франція та Великобританія. Досліджуючи інвестиційні процеси у країнах Центральної та Східної Європи, не можна не розглянути приватизаційні процеси, які відбуваються в економіках країн. Важливим є те, що залучення великої кількості іноземних інвестицій пов’язане саме з приватизацією.

Так, в Угорщині, що гостро потребувала іноземної валюти для обслуговування успадкованого величезного зовнішнього боргу на початку 2000 р., державні підприємства намагалися продати зовнішнім інвесторам,

а сектор послуг був практично відразу відкритий для приватизації і входження в нього іноземних компаній. У Польщі приватизаційні процеси відбувалися у банківській системі. Цей процесс розпочався ще в 1992 р., коли були створені сприятливі умови для заснування банків з іноземним капіталом. На сьогодні у Польщі залишилося лише чотири банки, які контро-

лює держава [10, с. 112]. Приватизація банківського сектора в Польщі призвела до зростання загального рівня рентабельності банківської системи країни, зменшилася кількість проблемних банків, зріс обсяг кредитування економіки та залучення депозитів [4, с. 1261]. Слід відзначити, що в основу регулювання іноземних інвестицій, що надходять до нових країн – членів ЄС, покладено національний принцип з урахуванням регіональних особливостей, що виключає будь-яку дискримінацію щодо іноземних вкладників [7, с. 79].

Сьогодні в країнах застосовують практику надання підприємствам з іноземними інвестиціями податкових пільг, метою яких є подолання регіональних диспропорцій і структурного безробіття, впровадження новітніх технологій, встановлення незначної відсоткової ставки на кредити. Проте вагомим чинником залучення більшої кількості іноземних інвестицій у країни Центрально-Східної Європи є остаточне вирішення питання стосовно інтеграційних процесів, прийняття перших постсоціалістичних країн до Європейського Союзу, що, тим самим, встановлює позитивні очікування довгострокового зростання. Звідси частка європейського регіону у світових інвестиційних ресурсах підвищилася і вийшла на новий тренд довгострокового нарощування. Проаналізувавши досвід країн – членів ЄС у сфері іноземного інвестування, слідрозробити єдину, найбільш привабливу для іноземних інвесторів стратегію залучення іноземного капіталу в Україну. Такий механізм сприяння залученню іноземного капіталу відображено на рис. 2.

 

 

Стратегічні напрями  щодо залучення іноземного капіталу в Україну

Створення привабливого		Створення інформаційної		Створення правової системи
інвестиційного  іміджу		та допоміжної бази іноземним		гарантій
- надання митних пільг;		інвесторам		- встановлення спеціального режиму
- надання податкових  пільг;		- інформування іноземних інвесторів		іноземного інвестування у регіонах
- встановлення невеликої  відсоткової		щодо політичної та економічної		пріоритетного розвитку;
ставки на кредити;		ситуації в країні;		- надання гарантій  від змін
- використання фінансового		- впровадження системи  страхування;		законодавства;
механізму;		- створення гарантій  під час		- надання гарантій  на випадок
- використання національного		націоналізації або  примусового		припинення інвестиційної  діяльності;
принципу виключення будь-якої		вилучення інвестицій;		- визначення територій,  на яких
дискримінації стосовно іноземного		- використання компенсацій  та		обмежується або забороняється
інвестора;		відшкодувань збитків  іноземним		ведення інвестиційної  діяльності;
- встановлення пільг для пріоритетних		інвесторам, включаючи  втрачений		- надання гарантій  від примусових
галузей економіки країни		прибуток та моральну шкоду;		вилучень та незаконних дій державних
		- врегулювання інвестиційних  спорів;		органів та урядових осіб
		- дипломатична й адміністративна
		підтримка

 

Рис. 2. Пріоритети у залученні  іноземного капіталу в Україну

 

Завдяки використанню цих  чинників збільшиться довіра до української  влади, налагодяться економічні відносини  країни, збільшиться кількість стратегічних партнерів України, зростатиме кількість як іноземних інвесторів, так і частка іноземного капіталу в економіці країни, поступово буде наповнюватися бюджет держави, розвиватимуться рентабельні галузі України і найголовніше – наша держава буде мати великий шанс приєднатися до Європейського Союзу. Сьогодні, незважаючи на скрутні часи, європейські власники виробництв в Україні зацікавлені у відкритті ринків ЄС для продукції нашої держави, що водночас забезпечує наших співвітчизників робочими місцями, а бюджет – стабільним надходженням податків. Досягнення належного рівня інвестування спричинить оновлення виробничих фондів на основі порівняно нових технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Розширення ЄС справляє позитивний вплив на потоки прямих іноземних інвестицій до країн-членів. Практика свідчить, що наближення до європейського співтовариства та розвиток економічної співпраці з ЄС історично сприяли інтернаціоналізації економіки держав і поглибленню їх спеціалізації в міжнародному поділі праці, а також нерідко – зростанню добробуту населення цих країн [6, с. 361]. Безумовно, найвигіднішою формою співпраці, зокрема, з погляду залучення європейських інвестицій, є здобуття статусу країни – кандидата на членство в ЄС із наступним вступом до блоку. Для того, щоб вступити до Європейського Союзу, нашій країні слід забезпечити повне розкриття потенціалу механізму збільшення припливу європейського капіталу в

коротко- й середньостроковій перспективі, створити більш міцну законодавчу базу з ЄС та активніше залучатися до його інвестиційних інституцій. Використання цих альтернатив дасть можливість Україні запропонувати себе Європі як надійного партнера та члена ЄС.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Даниленко А.А. Актуальні питання прямих іноземних інвестицій до України з

ЄС (у контексті розширення Євросоюзу на Схід) / А.А. Даниленко // Фінанси України. – 2008. – № 1. – С. 127–137.

2. Магера Н.Р. Інвестиційне  розширення у Центральній Європі / Н.Р. Магера // Статистика України. – 2003. – № 3. – С. 46–50.

3. Майорова Т.В. Інвестиційна  діяльність :навч. посіб. / Т.В. Майорова. – К., 2003. –376 с.

4. Маркевич К.Л. Іноземний капітал в банківській сфері: вітчизняний та міжнародний досвід / К.Л. Маркевич, О.В. Пирог //Економіка: проблеми теорії та практики. –Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 245. –Т. 5. – С. 1259–1265.

5. Морозов В.С. Аналіз інструментів регулювання експорту прямих іноземних інвестицій у контексті забезпечення регіональної економічної безпеки (приклад

країн ЄС) / В.С. Морозов // Актуальні проблеми міжнародних відносин. –2001. – № 26. – С. 429–434.

6. Пересада А.А. Інвестиційний  процес вУкраїні : навч. посіб. / А.А.  Пересада. –

К., 1998. – 392 с.

7. Рєзник Н.П. Зарубіжний досвід інвестування в агропромисловий комплекс /Н.П. Рєзник // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2008. –№ 147. – С. 77–80.

8. Світова економіка  : навч. посіб. / [за ред.А.С. Філіпенка]. – К., 2007. – С. 640.

9. Федоренко В.Г. Інвестознавство : підручник / В.Г. Федоренко. – К., 2004. –480 с.

10. Черевко Г.В. Закордонні  інвестиції в економіку Польщі / Г.В. Черевко, П.М. Герасим, Г.Б. Калитка // Регіональна економіка. – 1998. – № 1. – С. 111–117.11. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :www.epp.eurostat.ec.europa.eu. – Europe

in Figures: Eurostat Yearbook 2008.

12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :www.epp.eurostat.ec.europa.eu. – EU-15Foreign Direct Investment in the NewMember: States Economy and Finance

Statistics in Focus, 71/2008.

13. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :www.epp.eurostat.ec.europa.eu. – European Union Foreign Direct InvestmentYearbook 2008.

14. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :www.epp.eurostat.ec.europa.eu. – EuropeanUnion Foreign Direct InvestmentYearbook 2006.