Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Февраля 2015 в 19:27, курсовая работа
В Україні створена розгалужена система екологічного законодавства Його вагомою складовою є нормативно-правові акти, які можна розділити на загальні та спеціальні До загальних відносяться ті акти, в осн нові регулюють суспільні відносини, які не становлять предмет екологічного права і містять лише окремі норми, що регулюють екологічні відносини Спеціальні нормативно-правові акти - це акти, спрямованих ні на регулювання екологічних відносин За юридичною силою нормативно-правові акти традиційно діляться на закони та підзаконні нормативно-правові акти.
Центральне місце в системі екологічного законодавства, що регулює охорону довкілля як інтегрованого об'єкта, займає Закон України \ "Про охорону навколишнього природного середовища едовіща \" від 25 червня 1991 р
1. ВСТУП………………………………………………………………….3
2. ЛІСНА ЗАКОНОДАВЧА БАЗА УКРАЇН………………...3
2.1. Основні положення лісного кодексу України………………….
3. ПОРІВНЯННЯ ЛІСНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ЄС……………..9
3.1. Спеціальні фонди підтримки лісового господарства та дотації з державних бюджетів
3.2. Інші види державної підтримки лісового господарства в країнах ЄС
3.3. Державна підтримка лісового господарства України.
4. ГОЛОВНІ ПІДХОДИ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ЗАКОНОДАВСТВА ЄС………………………………...15
ВИСНОВКИ…………………………………………………………...18
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ……….……….….….…………………………...19
Євростат дає інформацію про економічну функції лісів (деревна продукція, продаж і т.п.). Він співпрацює з різними міжнародними організаціями в рамках мирових угод.
З 1 березня 2010 була опублікована «Зелена книга про захист лісів та інформації про ліси в Європейському союзі: підготувати лісу до кліматичних змін» (LIVRE VERT concernant la protection des forêts et l'information sur les forêts dans l'Union européenne: préparer les forêts au changement climatique - COM (2010) 66 final) [2]. Обговорення цього документа було відкрито з 1 березня по 31 липня 2010 року, воно проходило 3 червня 2010 на «зеленій тижня» в Брюсселі [3] [1].
У Зеленій книзі наводяться дані станом лісів в країнах Європейського союзу, описані наявні в розпорядженні інструменти щодо захисту лісів і наводяться основні напрямки лісової політики ЄС. Мета її - дати старт обговорень в рамках Європейського союзу з питань про ліси, за різними можливим підходам до лісокористування в ЄС, до захисту лісів і системи інформації по лісах. Основу даної Зеленої книги заклала Біла книга європейського ради «Адаптація до кліматичних змін: до рамок європейської діяльності», що з'явилася в 2009 році. Європейський рада стурбована тим, що зміни клімату негативно позначаться на стані лісів в майбутньому, що призведе до серйозних соціальних, економічних та екологічно труднощам. У зв'язку з цим Європейська рада закликає захищати свої ліси, щоб через роки вони продовжував виконувати свої настільки різнопланові ролі. Європа звертає особливу увагу на те, що ліси багатофункціональні, їх екосистеми найбільш багаті у своїй різноманітності. Вони виконують виключно важливі функції для людини.
У «Зеленій книзі» наводяться наступні пропозиції:
- Розвивати джерела деревини в ЄС за рахунок збільшення площі вирощування лісів і вирубки дерев;
- Використовувати вже існуючі джерела ЄС (лісові чи ні), збільшивши, наприклад, видобуток деревини;
- Збільшити дохід від діяльності з виробництва та використання деревини;
- Збільшити ввезення необрізної дерева.
При цьому досягнення таких цілей не завжди відповідає принципам раціонального використання та управління лісами.
3.1.Спеціальні фонди підтримки лісового господарства та дотації з державних бюджетів
Чинне законодавство багатьох європейських країн передбачає податкові пільги для лісового господарства. Крім податкових пільг, передбачено багато інших видів державної підтримки лісового господарства. Зокрема, дуже поширені безкоштовні
консультації спеціальних державних служб щодо організації лісового менеджменту. Так, у Німеччині такі консультації надає Лісова служба, у Швеції - Окружна лісова рада. Як звичайно, надані лісовим менеджерам, лісовласникам, працівникам громадських організацій.
В окремих європейських країнах працюють спеціальні консультаційні пункти, що надають населенню послуги в області "тихої" полювання. Фахівці консультаційних пунктів не тільки консультують. Вони можуть, крім того, переглянути зібрані в лісі гриби і відібрати непридатні для споживання. Мережа таких консультаційних пунктів слід створити в Україні, оскільки від отруєння непридатними для споживання грибами щорічно гине багато людей (їх кількість у 2000 році проти у попереднього подвоїлася.
3.3.Державна підтримка лісового господарства України.
У зв'язку з відсутністю достовірної інформації про доходи, оподаткування та фінансування лісового господарства, не можна зробити глибокий порівняльний аналіз державної підтримки лісовирощування в європейських країнах, порівняти її з ситуацією в Україні. Наявна інформація дозволяє представляти тільки масштаби такої підтримки. Так, за даними ФАО, загальна сума державних субсидій в лісове господарство Норвегії еквівалентна 4-5 доларам на кубометр заготовленої деревини, її використовують для промислового споживання (6-25 доларів на гектар продуктивної лісової землі. Державні субсидії на розвиток лісового господарства Швейцарії в 1991 році склали 270 млн. швейцарських франків (245 швейцарських франків на один гектар лісів. Ці цифри дають підставу стверджувати, що державна фінансова підтримка лісового господарства в багатьох європейських країнах є суттєвішими, ніж в Україні.Основний недолік державної фінансової підтримки лісового господарства в Україні полягає в тому, що кошти Державного бюджету розподіляються між лісокористувачами без урахування пріоритетності окремих видів робіт для відтворення і використання лісових ресурсів. У зв'язку з цим слід законодавчо затвердити порядок фінансування підприємства лісового господарства для запобігання неефективного використання коштів Державного бюджету.
Вдосконалення системи державного управління лісового господарства передбачає децентралізацію управління, неформальне розмежування контрольних та господарських функцій у державних органах управління лісами усіх рівнів з передачею відповідних повноважень суб'єктам господарювання. Розмежування державного і господарського управління передбачає чіткий розподіл повноважень, прав і відповідальності між суб'єктами управління та господарювання строго на законодавчій основі. У цьому зв'язку необхідно розробити механізм, що дозволяє дотримати баланс інтересів суб'єктів управління і господарювання з оптимізацією організаційно-виробничої структури лісового господарства, виходячи з вимог ринкової економіки на всіх ієрархічних рівнях. Необхідно продовжити вдосконалення структури управління лісовим господарством на регіональному рівні. Реалізація положень Лісового Кодексу щодо здійснення повноважень Держлісагентства через відповідні територіальні органи (обласні управління лісового та мисливського господарства) вимагає розробки нормативного документа, в якому чітко визначені функції цих регіональних управлінь з регламентацією їх взаємовідносин з державними лісогосподарськими підприємствами.
Розвитку вимагають всі форми власності на ліси. Відзначимо, що різноманіття форм власності на ліси може забезпечити баланс інтересів різних соціальних груп, що є найважливішою передумовою сталого розвитку лісового господарства. У той же час важливо визначити оптимальне співвідношення між різними формами власності на ліси, яке відповідало б певним історичним і соціально-економічним умовам конкретного етапу розвитку країни.
Потребують удосконалення законодавчі
норми щодо тимчасового користування лісами (в Лісовому Кодексі відсутня термін «оренда лісів», а застосовується
«тимчасове
користування лісами»; Земельний Кодекс України передбачає оренду земельних
ділянок). При цьому тимчасове користування лісами може бути короткостроковим - до одного року, і довгостроковим - від одного до 50 років. Наявність відповідних законодавчих
норм за спеціальним користуванню лісовими ресурсами в порядку довгострокового тимчасового користування лісами (в першу чергу, заготівлі деревини при рубках головного користування) має особливе
значення в районах, важкодоступних для лісокористування, зокрема в Карпатському регіоні. Це сприяло б експлуатації лісових масивів в регіоні, де сконцентровано близько 5 млн. М3 стиглих і перестійних насаджень. На сьогоднішній день держава не в змозі освоювати такі лісові масиви через відсутність необхідних коштів на будівництво доріг, придбання відповідної техніки і розвиток соціальної інфраструктури. Відзначимо, що існуюча в Україні мережа лісових доріг на кожну тис. Га лісових масивів сьогодні в 4-5 разів менше, ніж у європейських країнах. У цьому зв'язку, внесок довгострокових
інвестицій бізнес-структурами під гарантії держави на розвиток виробничої та соціальної інфраструктури
регіону дозволить вирішити не тільки виключно лісівничо-екологічні питання лісокористування, а й соціальні проблеми місцевого населення.
Для впровадження нових організаційних форм господарювання, характерних для країн з ринковою економікою, в Україні створено відповідне правове поле. Задекларований європейський вибір України відкриває для вітчизняної економіки нові можливості і, в той же час, ставить її перед серйозними викликами. Один з них полягає в необхідності забезпечення рівних конкурентних
умов для підприємницької діяльності на всій території
країни, що, в свою чергу вимагає критичного перегляду практики ведення лісового господарства, розробки відповідної нормативно-правової бази та надання державної допомоги окремим підприємствам
чи в цілому лісової галузі.
Впровадження сучасних форм організації виробництва в лісовому господарстві, зокрема, розвиток підприємництва, вимагають поглибленого
вивчення позитивного досвіду роботи європейських країн, який свідчить про ефективність залучення приватних фірм до виконання всього комплексу лісогосподарських
робіт. Перехід на сучасні моделі організації лісогосподарського виробництва дозволить вирішити одну з найбільш складних проблем лісового господарства країни - це розмежування господарських
і управлінських функцій на рівні підприємства. Слід зазначити, що контрольні функції, як з боку підприємства, так і державних органів управління лісового господарства виконуються
не формально у зв'язку з їх дистанціювання в правовому відношенні від приватних структур. У лісовому господарстві України дана модель організації лісогосподарського виробництва оцінюється позитивно - за останні роки багато підприємств перейшли на виконання
робіт із залученням приватних структур.
18 березня 2004 р вступив в силу Закон України \ "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства
Європейського Союзу \" У цій програмі визначається механізм досягнення Україною аіною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі, що включає адаптацію законодавства, створенню відповідних інститутів та інші додаткові з аходітся, необхідні для ефективного правотворення та правопрімененіязастосування.
Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності
правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, які висуває Європейський союз (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - пріоритетна складова процесу інтеграції В Україні в Європейський Союз, що, в свою чергу, є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики.
ВИСНОВКИ
В Україні, яка прагне жити по-європейськи, лісове господарство залишається на пострадянських принципах.
Перш за все, галузі заважають корупція і беззаконня. У кращому випадку держава контролює діяльність лише третини лісгоспів. Ці підприємства були і залишаються корупційними вотчинами губернаторів, депутатів, керівників місцевих правоохоронних структур. Отже, їх керівниками призначаються не лісників, а "лісорубів". З відповідними завданнями.
Діюча модель лісового господарства не дозволяє ефективно використовувати ресурсний потенціал лісів і лісових земель. У багатьох аспектах вона не відповідає законодавчій базі та практиці ведення лісового господарства в країнах ЄС.
Ключове завдання реформи - комплексний перегляд законів і підзаконних актів, що регулюють лісові відносини, приведення їх у відповідність з прогресивним європейським досвідом.
Информация о работе Сравнение лесного законодательства ЕС и Украины