Екологічна експертиза промислових підприємств

Міністерство  освіти і науки України

Донецький національний університет імені

Михайла Івановича Туган-Барановського

Кафедра екології і фізики 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

   На тему: «Екологічна експертиза промислових підприємств» 
 
 
 

                         Виконав:

                                                     Студент групи ЭП 08 Г

                                                           Атаманов Руслан Кузьмич

                              Керівник:

                                               Старший викладач:

                                                                 Фєдоркіна Ірина Анатоліївна

                           

                                        Донецк 2008

                                    Зміст 

I.Вступ.....................................................................................................3

ІІ.Основна частина

1. Мета і завдання екологічної експертизи…………………………….……3
1. Екологічна експертиза………………………………………….………3
2. Мета, принципи, основні критерії і фактори, завдання………………3
2. Об’єкти екологічної експертизи…………………………..………………5
1. Підлягають………………………………………………………………5
2. Загальні вимоги до проведення екологічної експертизи…………….6
3. Суб’єкти екологічної експертизи…………………………………………6
4. Форми проведення екологічної експертизи………………………………6
1. Державна екологічна експертиза………………………………………7
5. Основні підходи до економ оцінки природних ресурсів………………...8
1. Економічна оцінка природних ресурсів……………………………….8
2. Економічна оцінка землі………………………………………………10
6. Принципи визначення плати за використання природних ресурсів…..10
7. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства….11
1. Екологічне правопорушення………………………………………….11
2. Види відповідальності за скоєні екологічні правопорушення……..12

ІІІ Висновок…………………………………………………………………..13

   Література……………………………………………………………………...14 
 
 
 
 

I.

      Хоча природа – фундамент всій життєдіяльності людини, джерело усіх ресурсів його господарства, наука довго не помічала питання про дію цивілізації на природу. Першим поставив це питання В.І. Вернадський. Він довів, що по потужності впливу на біосферу антропогенні процеси на початок ХХ ст.стали зіставними з геологічними і іншими природними процесами. [3,с 5]

 Проте така констатація сама по собі ще не містить ні позитивної, ні негатив-ної оцінки антропогеного впливу на природу і, тим більше, не відзначає якої-небудь загрози, витікаючої від цих впливов. Знадобилося декілька десятерічь, щоб наукова думка прийшла до висновку: «магістральний» шлях розвитку цивілізації веде до руйнування природи, а це, ймовірно, несумісно з виживанням людини як біологічного виду.[3,с 5]

   Такий радикальний висновок, застережливий про можливість экологічної катастрофи, гостро дисонує не тільки зі всіма стереотипами буденної свідо-мості, але і із звичними теоретичними догмами; він пов'язаний з найбільшим науковим відкриттям ХХ ст.: відкриттям навколишнього середовища. Саме це поняття стало наріжним для нової науки – екології, що вивчає земну природу як будинок для людства і що доводить, що він унікальний, незамінний, неповторюваний, але при цьому крихкий, уразливий і має потребу в захисті від руйнівних наслідків розвитку цивілізації.[3,с 5]

II.

   Мета і завдання екологічної експертизи

   Екологічна експертиза (ЕЕ) – це вид науково практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних форму-вань і об’єднань громадян, що грунтується на міжгалюзевих екеологічних дослідженнях, аналізі й оцінці  передпланових, проектних і інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія якіх може негативно впливати чи впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей. Екологічна експер-тиза спрямованя на підготовку висновків про відповідальність запланованої і фактичної діяльності нормам і вимргам законодавства про охорону навко-лишньго середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів, створенню екологічної безпеки.[2,с 235]

   Метою ЕЕ є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишньго середовища і здоров’я населення, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності ц й екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.[2,с 235]

   ЕЕ грунтується на концепції  прийнятного ризику і реалізує  концепцію управління ризиком – тобто процесу прийняття рішень, у яких оцінюється екологічний ризик і можливості його попередження.[ 2,с 235]

   Основними принципами ЕЕ є:[2,с 235]

* гарантія безпечної життєдіяльності;

* збалансованість економічних, екологічних, медикобіологічних і соціаль-них інтересів;

*наукова обгрунтованість і незалежність, об’єктивність і ґласність, варіан-тність і превентивність;

* державне  регулювання;

* доцільність  реалізації об’єктів експертизи;

* законність.

   Відповідно Національній програмі  охорони навколишнього середовища  і раціонального використання  природних ресурсів при виборі  приорітетів повинні враховуватися  такі  критерії і фактори:[2,с 236]

     погірщення стану здоров’я населення, пов’язане з якістю навколишнього середовища й умовами життедіяльності;

     втрати виробництва, обумовленні  збитком чи руйнуванням фізичного  ка-піталу;

    погіршення стану навколишнього  середовища, що може стати причиною  погіршення або загибелі біосфери;

    еколого-економічна ефективність  природоохоронних заходів.

   Основні завдання екологічної експертизи: [2,с 236]

    Визначення ступеня екологічного  ризику і безпеки запланованої  чи здійс-нювальної діяльності.

    Организація комплексності, науково  обґрунтованої оцінки об’єктів ЕЕ.

    Встановлення відповідальності  об’єктів ЕЕ вимогам екологічного законо-давства, санітарним нормам, будівельним нормам і правилам.

    Оцінка впливу діяльності об’єктів.

    ЕЕ впливу на стан навколишнього  середовища, здоров’я людей і якість природних ресурсів.

    Оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості  і достатньості заходів щодо  охорони природнього середовища  і здоров’я людей.

    Підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків ЕЕ. 

Об’єкти екологічної експертизи

   Екологічній  експертизі підлягають:

      інвестиційні програми, проекти  схем розвитку і розміщення  продоктив-них сил, розвитку окремих галузей народного господарства;[1,с 223]

      проекти генеральних планів населених  пунктів, схем районного плануван-ня, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підпри-ємств у промислових вузлах і районах, схем облаштованості промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;[1,с 223]

      інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проектні і робочі проекти на будівництво нових і розширення, реконструк-цію, техничне переозброєня діючих мідприємств;[1,с 223]

      документація з перепрофілювання, консервації і ліквідації діючих  підпри-ємств, окремих цехів, виробництв  і інших промислових і господарських  об’єктів, що можуть впливати на стан навколишнього середовища, у тому числі військового й оборонного призначення;[1,с 223]

      проекти законодавчих і інших  нормативно-правових актів, що  регулюють відносини в галузі забезпечення еклогічної (утому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей;[1,с 223]

      відповідно до рішень Кабінету  Міністрів України, уряду АРК,  місцевих рад народних депутатів  чи інших виконавчих комітетів  державній ЕЕ можуть підлягати  екологічній ситуації, що створилися  в окремих населених пунктах  і регіонах, а також діючі об’єкти і комплекси, у тому числі військового й оборонного призначення, що спричиняють значний негативний вплив на стан природного середовища і здоров’я людей;[1,с 223]

      військові, оборонні та інші  об’єкти, інформація про які становить державну таємницю, підлягають ЕЕ відповідно до Закону та інших спеціальних законодавчих актів України.[1,с 224]

   Загальні вимоги  до проведення  екологічної експертизи. До документації на об’єкти ЕЕ додаються обґрунтування з забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснювальної діяльності з комплексною еколого-економіч-ною оцінкою чи передбаченого впливу на стан природного середовища, оцін-кою екологічного ризику, небезпеки для здоров’я людей і з альтернативними рпограмними варіантами зменьшення цих впливів. Особи, що передають документацію на об’єкти ЕЕ, при необхідності організують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують спільну гласність івраховують спільну думку про заплановану чи здійснювану діяльність, гарантують відрогідність попередньої оцінки впливу на навколишнє середовище і здоров’я людей, що відображається в За-яві про екологічні наслідки діяльності.[2,с 239] 

Суб’єкти екологічної експертизи

   Суб’ктами ЕЕ є:

   Мініністерство охорони навколишнього  середовища і ядерної безпеки  Ук-раїни, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані  установи, орга-нізації і еколого-експертні  підрозділи чи комісії.[2,с 239]

   Органи й установи Міністерства охорони України – у частині, що стосуєть-ся експертизи об’єктів, які можуть негативно впливати чи впливають на здоров’я людей.[2,с 239]

   Інші державні органи, місцеві  ради народних депутатів і  органи виконавчої влади на  місцях відповідно до законодавств. Громадські организації екологіч-ної  спрямованості чи створювіні  ними спеціалізоані формування. Інші установи, организації і  підприємства, у тому числі іноземні  юридичні чи фізичні особи, що залучаються до проведення ЕЕ. Окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом і іншими актами законодавства.[2,с 239] 

Форми проведення екологічної  експертизи

   В Уркаїні здійснюється державна, суспільна, додаткова і інші  види ЕЕ.

   Висновки державної ЕЕ є обов’язковими для виконання. Приймаючи рішення про подальшу реалізацію об’ктів ЕЕ, висновки державної ЕЕ враховуються на рівні з іншими видами державних експертиз.[1,с 225] 

   Висновки суспільної й інших  ЕЕ носять ракомендаційний характер  і можуть бути враховані при  проведенні державної ЕЕ, а також  при прийнятті рішень щодо  подальшої реалізації об’єкта ЕЕ.[1,с 225]