Планирование конечых результатов

ВСТУП

 

В діяльності будь-якого  підприємства найважливішу роль відіграє фінансовий результат, оскільки від  нього залежить не лише майбутнє підприємства, а й держави, тому, що з доходів  утворюється ряд державних фондів, які йдуть на підтримку різних бюджетних програм та інші важливі заходи, а також утворення фондів підприємства, та поповнення його власних коштів.

Функціонування  підприємств, незалежно від галузевої  належності та форми власності, в  умовах ринкової економіки визначається здатністю забезпечувати достатній рівень прибутковості діяльності, що характеризується системою абсолютних і відносних показників.

Прибуток –  це абсолютний показник, що відображає позитивний фінансовий результат діяльності підприємства у вигляді перевищення  суми доходів над сумою витрат, понесених для отримання цих доходів. Відносні критерії оцінювання ефективності – це показники рентабельності, що характеризують рівень прибутковості вкладеного капіталу в цілому та його видів, здійснених витрат або отриманого доходу.

Існують різні методичні підходи до побудови системи показників, що дають можливість досліджувати формування, динаміку та структуру фінансових результатів, а відтак існує потреба їх уточнення з урахуванням існуючого інформаційного забезпечення та можливостей проведення факторного аналізу.

Методологічні та прикладні аспекти аналізу  фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання достатньо  широко висвітлені в нормативних  документах, а також науковій та навчально-методичній літературі. Узагальнення з даної проблематики засвідчило, що вагомий внесок у теорію та практику аналізу фінансових результатів і рентабельності зробили П.Ю. Буряк, Ф.Ф. Бутинець, Г.І. Кіндрацька, М.Я. Коробов, Л.А. Лахтіонова, О.В. Павловська, В.О. Подольська, П.Я. Попович, Г.В. Савицька, Ю.С. Цалко, М.Г. Чумаченко, А.Д. Шеремет, Н.П. Шморгун та інші вчені-економісти. Водночас окремі аспекти побудови системи показників оцінювання фінансових результатів діяльності потребують подальших досліджень, зокрема щодо врахування планових показників фінансових результатів діяльності підприємства.

Мета курсової роботи полягає у визначені повноти  та якості формування фінансових результатів, встановлення спрямованості й рівня  впливу окремих факторів на зміну  показників прибутку  підприємства, дослідженні прогнозних значень показників фінансових результатів.

Основними завданнями курсової роботи є:

• визначення сутності та складу фінансових результатів;
• дослідження методики оцінки фінансових результатів діяльності підприємства;
• аналізування організаційно-економічної характеристики діяльності підприємства;
• оцінка фінансових результатів підприємства;
• оцінка показників ефективності використання основних фондів;
• дослідження планових фінансових результатів та показників ефективності використання основних фондів

Об'єктом дослідження є підприємство ТОВ «АДОНІС», як суб'єкт господарювання.

Під час дослідження  використані такі методи: метод логічної абстракції, системний підхід, метод  аналізу і синтезу, метод аналогії, методи порівняльного аналізу, балансовий метод.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ  ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ  ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1. Сутність, склад  і характеристика фінансових  результатів

 

 

Головною метою  створення та подальшої діяльність будь-якого господарюючого суб'єкту, не залежно від виду його діяльності чи форми власності, є отримання кінцевого фінансового результату, тобто прибутку. Отже, фінансовий результат - це прибуток або збиток який отримує господарюючий суб'єкт внаслідок своєї діяльності. Таким чином, фінансовий результат є одним з найважливіших економічних показників, який узагальнює усі результати господарської діяльності та надає комплексної оцінки ефективності цієї діяльності.

Як економічна категорія фінансові результати визначаються як різниця між сукупною виручкою та сукупними витратами підприємства. Перевищення валових сукупної виручки над сукупними витратами стає можливим завдяки створення додаткової вартості. Додаткова вартість виступає у вигляді збільшення вартості товару відносно витрат на його виробництва, як прирощування всього авансованого капіталу Закон додаткової вартості діє всіх стадіях виробничого процесу.

Таким чином, основоположними  поняттями фінансових результатів  як економічної та бухгалтерської категорії  є поняття доходів і витрат.

Але, слід зазначити, що в економічній теорії існують різні підходи до визначення доходів та витрат. Відповідно до теорії альтернативного підходу  доходи підприємства поділяються реальні (фактичні) та альтернативні. Реальні (фактичні) доходи за цією теорією визначаються як валова виручка підприємства від реалізації товарів, робіт, послуг (тобто у разі здійснення звичайної діяльності). Альтернативні ж доходи визначаються величиною можливого доходу, який підприємство отримає у разі зміни своєї діяльності (наприклад, кошти підприємства не будуть витрачені на придбання сировини, а вносяться на депозитний банківський рахунок або інвестуються у акції інших підприємств).

Ф.Ф. Бутинець економічну сутність фінансових результатів описав наступним чином. Фінансовий результат  – це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворився в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.

Фінансовим  результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється  в результаті продажу (реалізації) готової продукції (товарів, послуг). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від фінансової діяльності

Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить  прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці  між виручкою від реалізації продукції  і витратами на її виробництво та збут.

Прибуток є  рушійною силою ринкової економіки, джерелом економічного та соціального  розвитку підприємства та держави, критерієм  ефективності діяльності.

У сучасній науці  поняття "прибуток" має різне  значення. Він може визначатися як доходи, отримані підприємством, задоволення, яке одержить споживач, зиск (вигода), принесений країні внаслідок проведення того або іншого заходу. У всіх випадках мова йде про прибуток підприємства, споживача, суспільства. Незалежно від існування різних точок зору, в основі поняття прибутку завжди була ідея, що він є "дечим", що міститься у виручці від продажу.

Отже, прибуток - це позитивна форма фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. Він  визначається як перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів.

В ході аналізу  довідкової та навчальної літератури виявлено, що між фахівцями у галузях  економіки, фінансів, бухгалтерського  обліку та юридичних наук немає однозначності щодо визначення сутності поняття “фінансові результати”

Підходи щодо розуміння  терміну “фінансовий результат”

в навчальній та довідковій літературі

 

№ з/п	Автор (джерело)	Сутність поняття “фінансовий результат”
1	2	3
Навчальна література
1	Мочерний С.В.	грошова форма  підсумків господарської діяльності організацій або їхніх підрозділів, виражена в прибутках або збитках
2	Пушкар М.С.	прибуток чи збиток, отримані в результаті господарської  діяльності
3	Луговий В.А.	балансовий  прибуток (або збиток) підприємства, який складається із доходу (витрат) від реалізації готової продукції (робіт, послуг), доходу (витрат) від інших реалізацій і сум позареалізаційних доходів (витрат)
4	Бутинець Ф.Ф.	прибуток (збиток) від реалізації готової продукції (робіт, послуг)
5	Соколов Я.В.	приріст (зменшення) капіталу (засобів, вкладених власниками) підпиємства протягом звітного періоду
6	Пипко В.А.	результат господарської  діяльності, виражений в грошовій формі
7	Ануфрієв В.Є.	- визначається  показником прибутку або збитку, що формується протягом календарного (господарського) року; – є різницею від порівняння сум доходів і  витрат підприємства
8	Кондраков Н.П.	відображає  зміну власного капіталу за визначений період в результаті виробничо-фінансової діяльності підприємства
Довідкова література
9	Мочерний С.В.	прибутки або  збитки, отримані від підприємницької  діяльності юридичними чи фізичними  особами за певний період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік)
10	Борисов А.Б.	підсумки господарської  діяльності підприємства або його підрозділів, приріст (зменшення) вартості власного капіталу. Визначаються шляхом співставлення витрат з отриманими доходами
11	Загородній  А.Г.	1) різниця між  доходами та витратами підприємства  чи його окремого підрозділу  за певний час; 2) приріст чи зменшення вартості власного капіталу підприємства внаслідок діяльності у звітному періоді
12	Пантелєєв В.П.	прибуток (збиток) від конкретного виду діяльності (виробничої, надання послуг або  торгової) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших  операційних доходів та адміністративних витрат та витрат на збут відповідного виду діяльності та інших операційних  витрат

 

Здійснено аналіз критеріїв сутності поняття “фінансові результати” шляхом групування дослідженої  дефініцій за відповідними ознаками в довідковій та навчальній літературі. На підставі такого аналізу визначень, які наводяться в проаналізованій літературі, можна сказати, що думки багатьох авторів є тотожними.

З наведених визначень  бачимо, що поняття  “фінансові результати” трактується як прибуток (збиток), підсумки (результат), приріст (зменшення) капіталу, а також як різниця між доходами та витратами. Така різноманітність дефініцій, вважаємо, спричинена існуванням різних підходів до розуміння досліджуваного поняття (економічний, фінансовий, обліковий тощо).

Для визначення фінансового  результату діяльності підприємства за звітний період необхідно дотримуватись  принципів визначення доходів і  витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, коли вони відбулися, а не на момент отримання чи сплати грошових коштів, оскільки ці періоди часу не завжди співпадають.

Принцип відповідності полягає  у порівнянні доходів та витрат у звітному періоді, тобто витрати, що здійснені у звітному періоді, повинні порівнюватись з доходом, задля якого здійснені витрати цього звітного періоду.

Виходячи з принципу періодичності, для визначення фінансового результату доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами. Звітним періодом є 1 рік, проміжними звітними періодами є квартал, місяць.

Важливе значення для одержання  повної та достовірної інформації про  порядок формування фінансових результатів  та напрямки їх використання має науково обґрунтована класифікація.

За джерелами формування прибутку в обліку розрізняють класифікаційні ознаки, які ґрунтуються на видах  діяльності підприємства: фінансовий результат від звичайної діяльності та фінансовий результат від надзвичайних подій. У свою чергу фінансовий результат від звичайної діяльності поділяється на фінансовий результат від операційної та іншої діяльності. Операційна діяльність має додатковий розподіл на основну та іншу операційну, а інша діяльність – на інвестиційну та фінансову.

Прибуток від звичайних  видів діяльності розраховують як різницю  між доходами від звичайних видів  діяльності, які становлять предмет  діяльності підприємства, та понесеними витратами за цими видами діяльності. Прибуток від надзвичайних подій  – це різниця між надзвичайними доходами (відшкодування збитків від надзвичайних подій, відшкодування витрат і запобігання втратам від надзвичайних подій тощо) та надзвичайними витратами (втрати від стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, включаючи витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією наслідків таких подій). Загальний прибуток (чистий прибуток) – це прибуток від усіх видів діяльності підприємства, як від звичайних, так і від надзвичайних.

За метою визначення виділяють  економічний та бухгалтерський прибуток. Економічний прибуток – це загальна виручка за вирахуванням всіх витрат (зовнішніх і внутрішніх, включаючи в останні і нормальний прибуток підприємця). Бухгалтерський прибуток являє собою загальну виручку підприємства за вирахуванням зовнішніх витрат. До зовнішніх витрат відносять плату за ресурси постачальникам, що не належать до числа власників даного підприємства, а до внутрішніх витрат – грошові виплати, які могли б бути отримані за власні ресурси при найкращому з можливих способів їх використання. Нормальний прибуток як частина внутрішніх витрат являє собою мінімальну плату, необхідну для утримання підприємця (власника) у рамках даного напрямку діяльності. Звідси, економічний прибуток можна представити також як дохід, отриманий понад нормальний прибуток.

За складом елементів, що формують прибуток, розрізняють  маржинальний, валовий та чистий прибуток. Під цими термінами розуміють  звичайно різний ступінь “очищення” одержаних підприємством доходів  від понесених ним в процесі господарської діяльності витрат. Маржинальний прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за вирахуванням суми змінних витрат. Валовий прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за вирахуваннях всіх операційних витрат, як змінних так і постійних. Чистий прибуток характеризує суму балансового прибутку, яка зменшена на суму податкових платежів, здійснених за рахунок нього.

За характером оподаткування  в економічній літературі виділяють  оподатковуваний та неоподатковуваний прибуток.

За періодом формування виділяють прибуток минулого періоду (тобто періоду, що передує  звітному), прибуток звітного періоду і прибуток майбутнього періоду (плановий прибуток). Такий розподіл використовується з метою аналізу і планування, а також виявлення динаміки прибутку.

За регулярністю одержання виділяють прибуток, що формується підприємством регулярно (постійно) і “надзвичайний” прибуток. Регулярний (постійний) прибуток підприємство, як правило одержує від звичайної діяльності. Надзвичайний прибуток характеризує незвичайне для даного підприємства джерело його формування або дуже рідкісний характер його формування.

За характером інфляційного «очищення» прибутку виділяють номінальний і реальний його види. Номінальний прибуток характеризує фактично отриманий

його розмір. Реальний прибуток характеризує розмір номінально одержаної суми, скоригованої на темп інфляції у відповідному періоді.

За величиною  прибутку виділяють мінімальний, цільовий та максимальний прибуток. Такі види прибутку пов’язані з визначенням обсягів  діяльності, досягнення яких обумовлює  знаходження підприємства в зоні збитковості, беззбитковості або  прибутковості. Мінімальним вважається такий прибуток, що після сплати податків забезпечує підприємству мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал. Під цільовим прибутком розуміється той прибуток, що залишається після сплати податків і відповідає потребам підприємства в його соціальному і виробничому розвитку. Максимальний прибуток є основною цільовою настановою для підприємства, орієнтованого на досягнення визначеного потоку коштів у визначені періоди.