Організація оплати праці на підприємстві

Святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки  не входять і не оплачуються.

Нарахування відпускних при визначенні середньої заробітної плати складається з таких  виплат:

• основна заробітна плата;
• доплати і надбавки (за понаднормову роботу і роботу в нічний час; за суміщення посад; розширення зон обслуговування; за умови праці; інтенсивність праці; вислугу років);
• виробничі премії;
• винагорода за підсумками року.

Премії враховуються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з відомістю нарахування зарплати. Якщо премія квартальна або піврічна, вона ділиться на кількість місяців, за які вона виплачується, і входить у частину, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої  зарплати для оплати щорічної відпустки  у фактичну зарплату враховуються всі  виплати за час, коли за працівником  зберігався середній заробіток, і допомога з тимчасової непрацездатності.

При розрахунку відпускних при визначенні середньої зарплати не враховуються:

• виплати разового характеру (за окреме доручення, за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога, допомога при виході на пенсію та ін.);
• компенсаційні виплати на підрядження; премії за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, за введення в дію виробничих потужностей і об'єктів будівництва та ін.;
• соціальні компенсаційні виплати, пенсії, державна допомога;
• грошові винагороди і вартість речових подарунків за результатами конкурсів, змагань тощо;
• літературний гонорар за авторським договором штатним працівникам газет і журналів;
• вартість виданого спецодягу, засобів індивідуального захисту, знезаражуючих засобів, спеціального харчування;
• дотації на  обіди, проїзд;
• виплати до ювілейних дат і за багаторічну бездоганну роботу;

• доходи від акцій трудового колективу і внесків у майно підприємства. Нарахування відпускних розглянемо на умовному прикладі.

Приклад 1.2

Бухгалтеру Олексієнко В.І. згідно з графіком була надана щорічна  відпуска за 2000 р. тривалістю 28 календарних  днів - з 19.03 - 15.04 2005 р. Для розрахунку середньої зарплати і визначення відпускних береться заробіток Олексієнко В.І. за останні 12 місяців роботи до місяця відпустки (тобто з березня 2004 р. по лютий 2005 р.).

Розрахунок середнього заробітку

Нарахована сума заробітної плати за вище вказаний період – 2459,55 грн.

Кількість календарних  днів за цей же період (за вирахуванням святкових та не робочих) – 341 день.

2459,55 : 341 =  7,21 грн. –  середньоденна заробітна плата.

Розрахунок  відпускних: 7,21 х 28 = 201,88 грн.

у тому числі:

13 календарних днів  березня - 93,73 грн.   Дт 92 Кт661

15 календарних днів  квітня — 108,15 грн   Дт 39 Кт 661

Заробітна плата з 1 березня  по 18 березня (з розрахунку окладу 180 грн.) становить  94,29 грн.   Дт 92 Кт 661

Усього нараховано разом  з відпускними — 296,17 грн. (94,29+ 201,88).

Утримано:

Податок з доходів  фізичних осіб за березень - 23,71 грн. Дт 661 Кт 64

збір до Пенсійного фонду  за березень (2%) — 3,76 грн. Дт 661 Кт 651

профспілкові внески (1%) — 1,88грн.      Дт 661 Кт 685

Страхові внески до:

• Фонду зайнятості (0,5%) - 0,94 грн.    Дт 661 Кт 653
• Фонду соцстраху (0,5%) — 0,94 грн.   Дт 661 Кт652
• Усього утримано — 30,67 грн.

Сума до видачі — 264,94 грн.     Дт 661 Кт 301

 

1.4.3. Нарахування  допомоги з тимчасової непрацездатності

 

Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованій особі за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонду), починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період:

• до відновлення працездатності або
• до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності.

Перші п'ять днів оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи. В інших страхових випадках (догляд за хворою дитиною, хворим членом сім'ї, догляд за дитиною-інвалідом до 16 років, карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби, у зв'язку з переведенням застрахованої особи за медичним висновком на більш легку, нижчеоплачувану роботу) допомога з тимчасової непрацездатності виплачується з першого дня за рахунок Фонду.

Розмір допомоги. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від страхового стажу застрахованих осіб і складає від їх середньої заробітної плати (доходу):

• 60% - при страховому стажі до 5 років;
• 80% - при страховому стажі від 5 до 8 років;
• 100% - при страховому стажі більше 8 років.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій  особі в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу.

Розрахунок середньої  заробітної плати для обчислення допомоги проводиться відповідно до Постанови КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» № 1266 від 26.09.2001 р.

Підставою для призначення  допомоги є листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку лікарем за місцем проживання або роботи хворого з печаткою лікувального закладу.

Для одержання допомоги працівник надає листок непрацездатності (належно оформлений комісією із соціального  страхування) до бухгалтерії.

Обчислення  середнього заробітку для призначення  допомоги з тимчасової непрацездатності

Періодом, за який проводять  розрахунок, є останні шість календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому трапився страховий випадок. Якщо хворий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці або за фактично відпрацьований час.

Базою для обчислення середньої заробітної плати є  нарахована заробітна плата (основна і додаткова), що підлягає обкладанню прибутковим податком, з якої сплачувалися страхові внески (в межах максимальної суми, на яку нараховують страхові внески, - 2200 грн.).

Приклад 1.3

Необхідно нарахувати допомогу з тимчасової непрацездатності вантажнику Іванову В.П.,  що хворів з 22.01 по 14.02.2005 р.

Страховий стаж працівника 7 років 3 місяці.

За останні перед  настанням непрацездатності місяці йому нараховано заробітну плату  та інші виплати за відпрацьований 71 день— 1256,95 грн. Розрахунок суми допомоги: Працівник прохворів 24 календарних дні (в т.ч. 18 робочих), допомога йому — 80%.

1. Визначимо середньоденну заробітну плату: 1256,95 грн. :

71 дн. = 17,70 грн.

2. Обчислюємо загальну суму допомоги з тимчасової непрацездатності: 17,70 грн. х 18 р.д х 80% = 254,88 грн.

3. Знаходимо суму допомоги, що виплачується за рахунок підприємства (враховуючи, що на перші п'ять календарних днів тимчасової непрацездатності припадає тільки чотири робочих дні):

254,88 грн. х 4 р.д. : 18 р.д. = 56,64 грн. Дт 23 Кт 661

4. Визначимо суму допомоги, виплачуваної за рахунок Фонду:

254,88 грн. - 56,64 грн. = 198,24 грн.  Дт 65 Кт 661

Отже, працівнику слід нарахувати допомогу з тимчасової непрацездатності в розмірі 254,88 грн., з яких — 56,64 грн. оплатить підприємство, а 198,24 грн., — Фонд непрацездатності.

Утримання із сум допомоги з тимчасової непрацездатності.

Із сум допомоги з  тимчасової непрацездатності утримують:

• Податок з доходів фізичних осіб;
• пенсійний збір (1%  - 2%).

Нарахування на суми допомоги з тимчасової непрацездатності не проводяться, за винятком пенсійного фонду.

 

 

 

1.4.4. Розрахунково-платіжна  відомість

Нарахування заробітної плати за місяць проводиться в  розрахунково-платіжній відомості. В лівій її частині проводяться  нарахування, а в правій — утримання із заробітної плати і суми до видачі (типова форма №П — 49).

Підставою для нарахування  заробітної плати в розрахунково-платіжній  відомості є:

• табель використання робочого часу;
• штатний розпис (для посадових окладів);
• накази керівника (про надання відпусток, підвищенні розряду, звільненні з роботи та ін.);
• накопичувальні карточки (для працівників з підрядною оплатою праці);
• виконавчі листи;
• заяви працівників на різні види перерахувань із заробітної плати і т. ін.

Розрахунково-платіжні відомості  підписуються керівником підприємства та головним бухгалтером із зазначенням суми і термінів виплати грошових коштів (3-х робочих днів).

По закінченні трьох днів, встановлених для виплати заробітної плати, платіжна відомість закривається двома сумами: видано та депоновано (якщо таке має місце). Депоновані суми касир записує в реєстр невиданої заробітної плати (ф. № П-11), після чого всі документи подаються бухгалтеру для перевірки та виписки видаткового касового ордеру.

Суми депонованої заробітної плати вносяться в банк для  зарахування на поточний рахунок  підприємства.

На підставі розрахунково-платіжних  відомостей складаються звіти про  працю.

 

 

1.4.5. Утримання із заробітної плати

 

Із заробітної плати  працюючих на підприємстві осіб за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, які виконують разові роботи, вираховуються різного роду утримання.

За своїм характером вони діляться на:

обов'язкові;

утримання за ініціативою  підприємства. Обов'язкові утримання — це:

податок з доходів  фізичних осіб;

утримання до Пенсійного фонду;

утримання збору на соціальне  страхування на випадок безробіття;

утримання збору на соціальне  страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

утримання за виконавчими  листками (аліменти);

профспілкові внески (з членів профспілки).

До утримань за ініціативою підприємства відносять  суми:

• утримань з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду;
• за допущений брак;
• своєчасно не повернені, одержані у підзвіт;
• своєчасно не погашені безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за фірмовий одяг.

В усіх випадках загальний  розмір всіх утримань із заробітної плати  не може перевищувати 20%, а в особливих  випадках — 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику.

 

1.5. Обов'язкові податки  і збори, які нараховуються на фонд оплати праці

1.5.1. Податок  з доходів фізичних осіб

Податок з доходів  фізичних осіб (ПДФО) встановлений Законом  України „Про податок з доходів  фізичних осіб” від 22.05.2003 р. №889-IV. Цей податок є одним з найбільш складних в застосуванні. Види доходів (в тому числі і заробітна плата) з яких утримується ПДФО перераховані в пп.4.2.1. – 4.2.16. вказаного Закону. Доходи, з яких не утримується ПДФО названі в пп. 4.3.1. – 4.3.36. Крім цього окремі категорії платників податку мають право на податкову соціальну пільгу (ПСП) згідно пп. 6.1.1. Розмір ПСП розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на початок кожного поточного року. Для деяких категорій платників податку розмір пільги збільшений (пп. 6.1.2. і 6.1.3). При цьому пільга застосовується тільки до доходу, отриманого в вигляді заробітної плати, яка не перевищує розміру мінімального місячного прожиткового мінімуму працездатної особи помноженого на 1,4 і заокругленого до 10.  Право на податкову соціальну пільгу по кожному окремому працівнику визначається щомісячно.

Згідно до пункту 22.3. ставка податку до 31 грудня 2006 року становить 13% (крім випадків, вказаних в п. 7.2 – 7.3).

Прожитковий мінімум на 2006 рік

Категорія осіб	З 01.01. по 31.03	З 01.04 по 30.09	З 01.10 по 31.12
Загальний показник	453	465	472
Діти віком до 6 років	400	410	418
Діти віком від 6 до 18 років	514	527	536
Працездатні особи	483	496	505
Непрацездатні особи	350	359	366