У галузях первинного оброблення
сировини головним заходом є якісна підготовка
сировини до оброблення. Способи підготовки
сировини — збагачення вугілля, руд для
коксохімічної промисловості, гірничої
і кольорової промисловості. Збагачення
руд та вугілля забезпечує значний економічний
ефект. Так, підвищення вмісту заліза в
шихті на 1% збільшує продуктивність печі
на 2% і дає змогу зекономити біля 20% коксу.До
основних організаційно-економічних напрямківекономії
матеріальних ресурсів відносять такі:
удосконалення та підвищення наукового
рівня нормування і планування матеріаломісткості
продукції; розроблення і впровадження
технічно обгрунтованих норм і нормативів
витрат матеріальних ресурсів тощо [17,
с. 23].
Головним напрямком економії
матеріальних ресурсів на підприємстві
є: збільшення виходу кінцевої продукції
з однієї і тієї самої кількості сировини
і матеріалів. Це, у свою чергу, залежить
від технічного рівня виробництва, рівня
кваліфікації, майстерності робітників,
що виготовляють продукцію, раціональної
організації матеріально-технічного забезпечення,
норм витрат і запасів матеріальних ресурсів.
Важливим напрямком економії
матеріальних ресурсів є скорочення втрат
у виробничому процесі. Для цього потрібно
забезпечити необхідні умови зберігання,
перевезення як матеріальних ресурсів,
так і готової продукції; раціонально
готувати паливо, сировину, матеріали
для подальшого оброблення в процесі виробництва,
застосовувати ефективну, дійову систему
економічного стимулювання працівників.Найбільші
за велечиною резерви підвищення рівня
використання найважливіших видів матеріальних
ресурсів пов’язані з комплексною і ефективною
переробкою сировини та оптимальним використанням
відходів, тобто вторинних ресурсів.
ВИСНОВКИ
Отже, узагальнивши усі факти,можна
зробити деякі висновки. Для нормального
функціонування кожного підприємства
необхідні оборотні кошти, що представляють
собою грошові кошти, використовувані
підприємством для придбання оборотних
фондів і фондів обігу.
Основна риса сучасного перехідного
періоду - недостача у підприємств оборотних
коштів. Прискорення оборотності оборотних
коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності
і тривалістю одного оберту в днях, досягається
різними заходами на стадіях створення
виробничих запасів, незавершеного виробництва
і на стадії обігу.Головною метою управління
активами підприємства, у тому числі й
оборотними коштами, є максимізація прибутку
на вкладений капітал при забезпеченні
стійкої і достатньої платоспроможності
підприємства.
Причому, ці задачі у певній
мірі протистоять один одному. Так, для
підвищення рентабельності грошові кошти
повинні бути вкладені в різні оборотні
і необоротні активи, із свідомо більш
низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення
стійкої платоспроможності в підприємства
постійно повинна знаходитися на рахунку
деяка сума коштів фактично вилучених
з обігу для поточних платежів.Важливою
задачею в керуванні оборотними коштами
є забезпеченн оптимального співвідношення
між платоспроможністю і рентабельністю
шляхом підтримки відповідних розмірів
і структури оборотних активів.У сучасних
умовах украй важливо правильно визначати
потребу в оборотних коштах. Оборотні
кошти підприємства повинні бути розподілені
по всіх стадіях кругообігу у відповідній
формі й у мінімальному, але достатньому
обсязі.
Важливо також уміти правильно
керувати оборотними коштами, розробляти
і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню
матеріалоємності продукції і прискоренню
оборотності оборотних фондів.
Оборотні фонди, тобто матеріальні
ресурси, на відміну від основних фондів,
використовуються в одному виробничому
циклі, і їх вартість переноситься на продукт
відразу і повністю.
Раціональне й ощадливе використання
оборотних фондів – першочергова задача
підприємств, тому що матеріальні витрати
складають 3/4 собівартості промислової
продукції. Зниження матеріалоємності
виробу досягається різними шляхами, серед
яких головними є впровадження нової техніки,
технології, удосконалювання організації
виробництва і праці.
Наявність у підприємства
достатніх оборотних фондів оптимальної
структури - необхідна передумова
для його нормального функціонування
в умовах ринкової економіки.
Тому на підприємстві повинне
проводитися нормування оборотних
фондів, завданням якого є створення
умов, що забезпечують безперебійність
виробничо-господарської діяльності
фірми.
Важливо також уміти правильно
керувати оборотними коштами, розробляти
і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню
матеріалоємності продукції і прискоренню
оборотності оборотних фондів. У результаті прискорення оборотності оборотних
фондів відбувається їхнє вивільнення,
що дає цілий ряд позитивних ефектів.
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Варіант 4
Завдання 1.
На підставі даних підприємства
визначте місячний заробіток робітників
бригади за відрядно-преміальною системою
оплати праці. Вкажіть доцільність її
використання.
Вихідні дані для розрахунку
суми заробітної плати за відрядно-преміальною
системою:
Прізвище, ініціали робітників |
Планове завдання випуску |
Фактичний обсяг випуску продукції,
шт. |
Кваліфікаційний розряд |
Норма праці |
Анісімова Н.М. |
500 |
530 |
VI |
2 вироби за годину |
Бондаренко І.І. |
500 |
460 |
II |
0,4 години на один виріб |
Величко Н.П. |
500 |
500 |
III |
0,45 години на один виріб |
Іщенко М.І. |
520 |
530 |
IV |
2 вироби за годину |
Чурілина Л.М. |
580 |
600 |
V |
0,5 години на один виріб |
Погодинна тарифна ставка робітника
І розряду – 12,60 грн. Застосована тарифна
сітка:
Кваліфікаційний |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
Тарифний |
1 |
1,1 |
1,3 |
1,4 |
1,6 |
1,8 |
Колективним договором передбачена
премія у розмірі 3% за кожний відсоток
перевиконання завдання від тарифного
заробітку.
Примітка: відсоток виконання
планового завдання розрахувати з точністю
до 0,1.
Розв’язання
Dвп
= p*V+m
p- розцінок за одиницю продукції
V-кількість виготовлених виробів
m-премія за досягнуті результати
- Спочатку знайдемо відсоток перевиконання
плану:
Анісімова:
Іщенко:
Чурілина:
Отже, Анісімова перевиконала
план на 6%, Іщенко - на 1,9%, а Чурілина - на
3,4%
- Знайдемо процент преміювання:
Анісімова: 6%*3%=18%
Іщенко: 1,9%*3%=5,7%
Чурілина: 3,4%*3%=10,2%
- Знайдемо погодинну тарифну
ставку:
Анісімова: 12,60*1,8=22,68(грн./год)
Бондаренко: 12,60*1,1=13,86(грн./год)
Величко: 12,60*1,3=16,38(грн./год)
Іщенко: 12,60*1,4=17,64(грн./год)
Чурілина: 12,60*1,6=20,16(грн./год)
- Тепер знайдемо розцінок за
одиницю продукції:
Анісімова: грн.
Бондаренко: 13,86*0,4=5,544 грн.
Величко: 16,38*0,45=7,371
Іщенко: грн.
Чурілина: 20,16*0,5=10,08
- Знайдемо заробітну плату кожного
працівника за відрядно-преміальною системою:
Анісімова:Dвп=530*11,34(1+0,18)=7092
грн.
Бондаренко:Dвп=460*5,544=2550,2
грн.
Величко:Dвп=500*7,371=3685,5
грн.
Іщенко:Dвп=530*8,82(1+0,057)=4941
грн.
Чурілина:Dвп=600*10,08(1+0,102)=6664,9
грн.
Відрядно-преміальна системапередбачає
спеціальне преміювання робітників за
певні досягнення у праці. Для розрахунку
заробітної плати Величка ми могли
застосувати і пряму відрядну систему,
тому що він не перевиконав план і не отримав
премії. Також пряму відрядну систему
можна було використати для розрахунку
заробітної плати Бондаренко, адже він
навіть не виконав план і тому не отримав
премії.
Завдання 2.
Наладчик обслуговує шість
основних робітників, його годинна тарифна
ставка – 10,15 грн. Тривалість робочої зміни
8 годин, протягом місяця було 22 робочих
дня. Фактичне виконання змінної норми
виробітку основними робітниками становить:
перший робітник – 98 %, другий робітник
– 118 %, третій робітник – 110 %, четвертий
– 100%, п’ятий – 105 %, шостий 102 %.
Визначте місячний заробіток
наладчика за непрямою відрядною системою.
Розв’язання
Dнв
= S*t*kвн
S - погодинна тарифна ставка
допоміжних робітників;
t -фактично відпрацьована кількість
годин допоміжним робітником;
kвн - середній
коефіцієнт виконання норм виробітку
всіма робітниками, що обслуговуються
допоміжними робітниками.
- Спочатку знайдемо середній
коефіцієнт виконання норм виробітку
всіма робітниками, що обслуговуються
допоміжними робітниками:
kвн=
Отже, процент перевиконання
= 5,5%
- Тепер розрахуємо заробітну плату наладчика за непрямою відрядною системою:
Dнв=10,15*22*8*1,055=1884,65
грн.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
- АзаренковаГ.М. Стратегія управління оборотним капіталом /Г.М.Азаренкова// Вісник Національної академії.
- 2003. - №4. - С. 218 - 224.
- Ареф’єва Е.В. Фінансовий менеджмент.
Навчальний посібник. - К.: ЄУ, 2009. - 94 с.
Бабич Л.М. Формування оптимальної структури
оборотнихкоштів / Л.М. Бабич // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – №7. – С. 5-7.
- Білейченко О.М. Структура обігових коштів в умовах ринкової економіки/ О.М.Білейченко // Фінанси України. - 2008. - №5 - С. 70 - 72.
Білик // Фінанси України. – 2003. – №12. – С. 24–37.
Бланк І.А. Управління активами. –
К.: Ника – Центр, Эльга. 2000.
- Булонська В. І. ,Васильків Т.Г. Економіка підприємства: теорія і практикум. Навч. посіб.- К.: ЄУ 2008. – 688 с.
Золотарьов А.M. Раціональне використання оборотних засобів упромисловості/А.М. Золотарьов // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – №9–10. – С. 12–24.
Зятковський І.В. Фінанси підприємств:
Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 537 с.
- Іванова М.В. Стимулювання працівників
промислового підприємства щодо ефективного
управління оборотними коштами/ М.В. Іванова // Регіональна економіка. - 2006. - №1. - С. 183 - 191.
- Іванова Н.Ю. Аналіз беззбитковості
виробництва: теорія та практика. - Посібник
- К.: Лібра, 2009. - 71 с.
- Ізмайлова К. В. Аналіз джерел
формування активів/К. В. Ізмайлова // Фінанси України. - 2005. - №8. - С. 67 - 74.
Іщук С.О. Підвищення ефективності
управління товарно-матеріальними запасами
підприємств /С. О. Іщук // Регіональна економіка. – 2000. – №3.– С. 22–24.
Карбовник А. О. Питання забезпечення
оборотними коштами підприємств в умовах
сучасної української економіки /А.О. Карбовник// Регіональна економіка. – 2000. – №2.– С. 62–64.
Ковалев В.В. Финансы предприятий. –
М.: ТК Велби, 2003.– 237 с.
Лобов С.П. Система управління запасами
підприємств /С.П. Лобов// Економіка. Фінанси. Право. – 2003. – №7. – С. 18–23.
Маргасова В.Г. Особливості обігу оборотного
капіталу в важкій промисловості та його
вплив на відтворювальні процеси у галузі/В.
Г. Маргасова // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №6. – С. 20–24.
Пап Л.В. Управління обіговими коштами
підприємницьких структур/Л.В Пап // Фінанси України. – 2000. – №6. – С. 96–99.
Прокопивний С.Ф. Економіка підприємства:
Підручник Вид. 2-ге, пререроб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 228 .
- Савон Р.Л. Оборотність сукупних
активів як фактор ефективності управління
промисловим підприємством (зарубіжний
і вітчизняний досвід) /Р. Л. Савон // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №12. - С. 53-79.
- Сорока Р.С. Чинники впливу на
ефективність функціонування оборотного
капіталу/Р. С. Сорока // Регіональна економіка. - 2003. - №3.
Сорока Р.С. Механізм управління оборотним
капіталом/ Р.С. Сорока // Регіональна економіка. – 2003. – №4. – С. 200–203.
- Ткаліч О.В. Основні фактори
інтенсифікації аграрного виробництва
/ О.В. Ткаліч // Економіка АПК. - 2009. - №12
(180). - С. 8-12.