- дослідження змін кожного показника  за поточний аналізований період;

     - дослідження структури відповідних показників і їх змін.

     Для оцінки і аналізу рівнів і динаміки показників фінансових результатів  діяльності підприємства складається  таблиця 2.2.

     Аналіз даних таблиці показує, що в порівнянні з аналогічним періодом 1999 року за 9 місяців 2000 року сталося погіршення основних фінансових показників. Прибуток від реалізації товарної продукції зменшився на 164058 тис. грн., або на 11,77%; балансовий прибуток - на 499921 тис. грн. (35,71%); чистий прибуток - на 367033 тис. грн. (39,39%).

                                                                Таблиця 2.2.

       Финансові результати діяльності  ВАТ «Агротон»  

     Найбільш  негативним моментом стало значне зниження показника чистого прибутку, оскільки саме його наявність створює стимулюючі умови господарського розвитку підприємства; а також те що зниження величини чистого прибутку відбувається набагато швидшими темпами, ніж зменшення балансового прибутку, а тим більше - прибутку від реалізації товарної продукції, що сигналізує про не цілком "здорове" фінансово-виробниче положення підприємства.

     Вертикальний  аналіз демонструє, що у складі балансового  прибутку в 2000 році прибуток від реалізації товарної продукції склав 136,66%, в 1999 році - 99,57%.  За інших рівних умов подібні структурні зміни у складі балансового прибутку слід було б розглядати в цілому позитивно, оскільки вони характеризують підвищення активності підприємства у виробничій діяльності.  Проте в даному випадку такий значний ріст цього показника пояснюється зовсім не підвищенням виробничої активності підприємства, а значним погіршенням віддачі від операційних і позареалізаційних операцій що неминуче призводить до погіршення інших показників прибутку.  До позареалізаційних операцій тут відносяться дані по операціях, пов'язаних з рухом майна підприємства, - списання майна унаслідок морального зносу; списана дебіторська заборгованість; штрафи, пені і так далі

     Подальший аналіз повинен розкрити конкретні  причини змін по кожному чиннику  прибутку від реалізації і визначити їх вплив на зміни прибутку. Детальний аналіз грунтуватиметься на ряді показників (таблиця 2.3). Найважливішими з них є обсяг виробництва продукції, повна собівартість продукції і реалізація товарної продукції у базисному і звітному роках. Допоміжними показниками служитимуть дані по реалізації товарної продукції собівартості і прибутку від реалізації товарної продукції в звітному році в цінах базового року.

                                                                  Таблиця 2.3.

     Дані  для розрахунків чинників, що впливають  на прибуток.

     Визначаємо  міру впливу на прибуток окремих чинників :

     а)  Одним з визначальних чинників, що прямо вплинули на зменшення прибутку від реалізації ТП на підприємстві, стало значне зниження обсягу виробництва - на 15,6%. Збільшення ж виручки від реалізації на 10,78% пояснюється передусім змінами відпускних цін на продукцію.  Цей вплив розраховується таким чином:

     DP₁=N₁-N₁₀

           DP₁=17852679-13600008=4252671 тис. грн.

     Цей додатковий прибуток отриманий, у тому числі за рахунок інфляції, зміни  відпускних цін і, частково - за рахунок  змін в структурі товарної продукції.  Детальніший аналіз вимагає розгляду цін по усій номенклатурі продукції, що випускається, на основі даних бухгалтерської звітності. 

     б) Розрахунок впливу на прибуток змін в  об'ємі продукції (власне об'єму продукції  в оцінці за базовою собівартістю).

           DP₂=P₀*K₁-P₀ , де

     K₁ — коефіцієнт росту об′єму продукції: K₁=S₁₀/S₀ 

           DP₂=1393799 -1393799=-217587 тис. грн.

     Таким чином вплив чинника зниження обсягу виробництва склав  - 217587 тис. грн.

     в) Розрахунок впливу на прибуток змін в  структурі продукції. Цей коефіцієнт зводиться до визначення різниці коефіцієнта росту об'єму реалізації продукції в оцінці за відпускними цінами і коефіцієнта росту об'єму реалізації продукції за базисною собівартістю.

           DP₃=P₀*(K₂-K₁), де K₂=N₁₀ / N₀ .

           DP₃=1393799*( - )=5,84 тис. грн.

     Отримана  позитивна величина демонструє, що в структурі продукції сталися  позитивні зміни, що спричинили повільніше зниження величини виручки від реалізації в порівнянні з собівартістю продукції  у базисних цінах.

     г) Розрахунок впливу на прибуток зміни собівартості. Коефіцієнт виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції і фактичною собівартістю.  В даному випадку цей вплив склав:

           DP₄=S₁₀-S₀.

           DP₄=12423729-166229388=-4199209 тис. грн.

     Така  значна зміна собівартості піддається аналізу при детальнішому розгляді складу витрат на підприємстві Агротон.

                                                                Таблиця 2.4.

       Структура собівартості на  ВАТ «Агротон»

           Як бачимо з таблиці 2.4., в структурі собівартості наибільший зріст витрат спостерігається по статтях: інші прямі витрати, що включають загальні витрати, амортизацію та ін.; матеріальні витрати, що включають витрати на сировину і матеріали, паливо і енергію для технологічних потреб, і так далі  Варто також відмітити значний ріст накладних витрат (130,28%), в які входять витрати по збуту і реалізації продукції, витрати на рекламу, упаковку і так далі.  Можна припустити, що з часом доля цих витрат неухильно зростатиме оскільки в умовах ринку недостатньо зробити продукцію, - необхідно докласти значні зусилля, що інший раз перевищують у вартісному вираженні інші витрати, для успішного збуту.

     д) Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості в результаті структурних зрушень у складі продукції обчислюється порівнянням базисної повної собівартості скоректованою на коефіцієнт росту об'єму продукції з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції.

           DP₅=S₀*K₂-S₁₀.

           DP₅=14721995*0,8438931-12423729=60 тис. грн.

     Окремим розрахунком за даними бухгалтерського  обліку визначається вплив на прибуток перевитрати (економії), викликаної порушеннями господарської дисципліни (невиконання плану заходів по охороні праці, техніці безпеки і так далі) — DP₆.

     Сума  факторних відхилень дає загальну зміну прибутку від реалізації товарної продукції за звітний період: DPа=P1-P0.

     где P₁  и P₀ — прибуток від реалізації товарної продукції   за звітний і базисний періоди відповідно;

     DP_а — загальна зміна прибутку від реалізації товарної продукції.

           DP_а=1229741-1393799=-164058 (тис. грн.).

           або:

           DP_б= ,

     де DP_i — зміна прибутк за рахунок i-го фактора.

     DP_б= =4252671+(-217587)+5,854+(-4199209)+60=-164059,2 тис. грн.

     Невелике  відхилення між DP_а і DP_б пояснюється впливом чинника DP₆ - його величина дорівнює 1,2 тис. грн.

     Для наочнішого співставлення впливу кожного чинника на прибуток від реалізації товарної продукції слід скласти таблицю 2.5. "Чинники що впливають на прибуток"

                                                                  Таблиця 2.5.

     Чинники що впливають на прибуток

     Данні таблиці 2.5. демонструють, що на прибуток від реалізації товарної продукції найзначніше впливають два чинники, а саме - зміни відпускних цін і зміна собівартості продукції, вплив же інших чинників не такий помітний - менше 3%.

     Якісний аналіз чинників дозволяє зробити висновок про те, що прибуток від реалізації товарної продукції на підприємстві Агротон зростає лише за рахунок чинника зміни ціни, що ставить підприємство в залежність від кон'юнктури.  Внутрішні ж чинники - такі як вплив на прибуток змін в обсязі виробництва продукції і в структурі прибутку не задіяні зовсім. Це зайвий раз підтверджує той факт, що фінансово-виробничий стан підприємства далекий від задовільного.

     Аналіз  рентабельності на  ВАТ "Агротон" будуватиметься виходячи з двох систем показників :  рентабельності продукції;  рентабельності підприєм-ства.

     а) Показник рентабельності продукції  характеризує прибутковість продукції  за певний період.  За допомогою методів факторного аналізу визначається вплив змін рентабельності продукції за рахунок чинників зміни ціни продукції і її собівартості.

     Нехай К₀ і К₁ - рентабельність продукції базисного і звітного періодів відповідно.  Тоді:

           K₀= ;

           K₁= .

     Зміна рентабельності (DK) дорівнює 6,89-8,65=1,76%.

     Вплив чинника зміни ціни на продукцію:

           DKN= .

     Вплив чинника зміни собівартості DKS=

           DK=DKN + DKS = 8,89+(-10,65)=-1,76%

     Таким чином, за рахунок зміни повної собівартості, а точніше її збіль-шення на 13,04%, рентабельність продукції знизилася на 10,65%.  Внаслідок же змін цін на товарну продукцію, рентабельність продукції зросла на 8,89%.  Сумарний вплив цих чинників дав загальне зниження рентабельності на 1,76%.  Тобто виконується умова, про те що при швидшому рості собівартості в порівнянні з ростом прибутку від реалізації загальна рентабельність продукції знижується адекватно інтенсивності цих змін.

     б) Аналіз чинників, що впливають на рентабельність виробництва проводитиметься методом ланцюгових підстановок.  У цій роботі використо-вується трьохфакторна модель, що дозволяє розрахувати зміну рентабельності виробництва по трьох чинниках : рентабельності продукції, фондомісткості продукції і оборотності обігових коштів.

     У основі моделі лежить співвідношення R= ;

           де:  R - рентабельність підприємства;

                 P - прибуток від реалізації продукції;

                 K - капітал підприємства (вартість активів - обігових              коштів і основних фондів).

     Враховуючи переліченні вище чинники, формула набере вигляду:

           R= ;

     де: F - основні виробничі фонди підприємства;

           E - обігові кошти  підприємства;

            - рентабельність продукції;

            - фондомісткість продукції;

             -  оборотність продукції.

           Факторний аналіз будуватиметься в таблиці 2.6.

                                                                  Таблиця 2.6.

Розрахунки по факторному аналізу рентабельності  ВАТ «Агротон»

      Показники, зведені в таблиці 2.6.призначені для подальшого використання у факторному аналізі рентабельності підприємства.

     З частини таблиці (відхилення) видно що загальний приріст рентабельності підприємства за рік склав - 0,0222 або - 2,22%.  Розглянемо, який вплив на ці зміни зробили різні чинники.

     Вплив чинника рентабельності продукції

          а) розраховуємо умовну рентабельність  по прибутковості за умови  що змінилася тільки рентабельність  продукції, а значення інших  чинників залишилися на рівні  базисних:

                  .

     б)  виділяємо вплив чинника прибутковості продукції :

     Вплив чинника зміни фондомісткості :

     а)

     б)

     Вплив чинника оборотності обігових коштів :

     а)

     б) виділяємо вплив чинника оборотності обігових коштів :

         Отже, сумарний вплив чинників:

     Аналізуючи  отримані результати, можна зробити такі висновки:

     загальна  рентабельність підприємства за звітний  рік знизилася на 2,22%, причому зниження рентабельності викликане, передусім, значним падінням показника рентабельності продукції (- 2,66%), а також погіршенням використання обігових коштів (на 0,55%);

     деякі позитивні зрушення спостерігаються  відносно використання основних фондів - за рахунок зменшення середньорічної вартості ОВФ при одночасному рості показника реалізації ТП, що дало невеликий приріст в загальній рентабельності підприємства.

      
РОЗДІЛ 3

     ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМТВА

      Виходячи  з визначення, рентабельність - показник, що показує наскільки ефективно підприємство веде свою виробничо-фінансову діяльність.  І незалежно від того на базі чого розраховується рентабельність, чинники її росту залежать від єдиних економічних явищ і процесів.

     Це, передусім:

     - вдосконалення системи управління виробництвом в умовах ринкової економіки;

     - підвищення ефективності використання ресурсів підприємства;

     - вдосконалення системи управління обіговими коштами, чітке визначення джерел їх використання.

     При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розділяти вплив зовнішніх  і внутрішніх чинників.  Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм споживаних ресурсів і обсяг виробництва  продукції, прибуток від реалізації і рентабельність продажів знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

     Прибутковість підприємства по виробництву продукції  розглядається як коефіцієнт співвідношення цін одиниці продукції і одиниці  ресурсу. Це співвідношення називають  фінансовою продуктивністю; воно характеризує міру відшкодування додаткових витрат в ціні продукції, що реалізовується, в результаті дорожчання собівартості (витрат ресурсів за рахунок зростання цін на них). Співвідношення величин обсягу виробництва і об'єму ресурсів прийнято називати промисловою продуктивністю.

       Великі підприємства головну  увагу звертають на проблеми  контролю за змінами промислової  продуктивності і намагаються  знижувати роль зовнішнього чинника,  або фінансовій продуктивності. Справа в тому що однією  з умов процвітання підприємства є  розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження цін за пропоновані товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на споживані ресурси те роль дефлятора ціни у формуванні прибутковості підприємства знижується. Це природним чином перемикає сферу зусиль керівництва на контроль за змінами промислової продуктивності тобто за внутрішніми чинниками: зниження матеріаломісткості і трудомісткості продукції, підвищення віддачі основних фондів - машин, устаткування і так далі [19].

     На  ВАТ «Агротон», головним чинником не росту, а хоч би не зниження рівня рентабельності повинна стати робота по ресурсозберіганню, що веде до зниження собівартості, а отже - росту прибутку.  Зокрема, якщо розглядати склад собівартості то необхідно прагнути до економії витрати таких ресурсів, як борошно, вода, електроенергія, газ, а також до зниження показника браку, який в структурі собівартості займає 1,5.

     Показником  що характеризує діяльність підприємства по зниженню рівня собівартості являється  витрати на одну гривню товарної продукції.  Розраховується він:

     Повна собівартіть

Стоімость товарної продукції

     На  ВАТ «Агротон»" він склав 0,91 коп. і 0,93 коп. відповідно за дев'ять місяців 2000  і 1999 рр. що демонструє ріст витрат на виробництво і говорить про не цілком ефективну роботу управлінського персоналу.

     Одним з чинників, здатним реально вплинути на ріст рентабельності, на цьому підприємстві може стати зменшення залишків нереалізованої продукції. Це може статися багато в  чому через те, що в залишках велика питома вага найбільш рентабельних виробів.

       Таким чином, на  ВАТ «Агротон» резерви росту рентабельності ще існують.  Але з урахуванням того, що рентабельність продукції на  ВАТ «Агротон» безпосередньо залежить від зміни собівартості, а відпускні ціни не завжди можна встановлювати на бажаному рівні, оскільки завжди існують обмеження попиту за ціною, то можна припустити що рентабельність можна збільшити за рахунок ефективнішого використання ресурсів, а також впровадження нововведень, що забезпечують зниження витрат.

     Виникає необхідність розробки і впровадження якісної маркетингової стратегії  розвитку підприємства, яка повинна  включати дії з сегментації ринків збуту, пошуку ринкових "ніш",  вдосконаленню якості товарів; тобто  підприємство повинне переорієнтовувати свою діяльність на кінцевого споживача.

     Таким чином, напрошується висновок про те, що  ВАТ «Агротон», що виробляє продукцію масового споживання в цілях росту прибутку і рентабельності повинно прагнути до:

     - зменшенню ресурсозатрат, що веде до зниження собівартості;

     - зменшенню залишків нереалізованої продукції;

     - прискоренню оборотності обігових коштів;

     - зниженню витрат на гривню товарної продукції;

     - росту прибутку за рахунок ефекту масштабу а не підвищення цін на продукцію;

     - збільшенню в номенклатурі продукції долі рентабельніших виробів.

    На  мій погляд,  збільшити прибуток підприємства ВАТ «Агротон», можливо зробивши ряд певних заходів тим більше що галузь і вид діяльність підприємця дозволяють це:

1. Підвищення технічного рівня виробництва. Це впровадження нової, прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів; поліпшення використання і застосування нових видів сировини і матеріалів; зміна конструкції і технічних характеристик виробів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва.

  2. Вдосконалення організації виробництва і праці. Зниження собівартості і збільшення прибутку підприємства може статися в результаті зміни в організації виробництва, формах і методах праці при розвитку спеціалізації виробництва; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використання основних фондів; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших чинників, що підвищують рівень організації виробництва.

   3. Зміна об'єму і структури продукції, які можуть привести до відносного зменшення умовно-постійних витрат (окрім амортизації), відносного зменшення амортизаційних відрахувань, зміни номенклатури і асортименту продукції, підвищення її якості. Умовно-постійні витрати не залежать безпосередньо від кількості продукції, що випускається. Зі збільшенням обсягу виробництва їх кількість на одиницю продукції зменшується, що призводить до зниження її собівартості.

Зміна номенклатури і асортименту продукції є одним з важливих чинників, що впливають на рівень витрат на виробництво. При різній рентабельності окремих виробів (по відношенню до собівартості) зрушення у складі продукції пов'язані з вдосконаленням її структури і підвищенням ефективності виробництва, можуть приводити і до зменшення і до збільшення витрат на виробництво.

    4. Поліпшення використання природних  ресурсів. Тут враховується: зміна  складу і якості сировини що  для роботи з природним матеріалом  має важливе значення; способів  обробки сировини; зміна інших  природних умов. Ці чинники відбивають вплив природних (природних) умов на величину змінних витрат.

     5. Галузеві і інші чинники.  До них відносяться: введення  і освоєння нових цехів, виробничих  одиниць і виробництв, підготовка  і освоєння виробництва в діючих об'єднаннях і на підприємствах; інші чинники.             

      В результаті аналізу діяльності  ВАТ «Агротон» було виявлено, що в порівнянні з аналогічним періодом 1999 року за 9 місяців 2000 року сталося погіршення основних фінансових показників.

     Прибуток від реалізації товарної продукції зменшився на 164058 тис. крб. (на 11,77%) і склав 1229741 тис. крб.; балансовий прибуток скоротився на 499921 тис. крб. (на 35,71%), склавши 899836 тис. крб.;  чистий прибуток - на 367033 тис. крб. (на 39,39%), склавши 564862 тис. крб. Сальдо прибутків і витрат від внереализационных операцій склало - 329905 тис. крб.

     Прибуток  від реалізації товарної продукції  перебуває під впливом ряду чинників - зміни в рівні відпускних цін, об'ємі вироблюваної продукції, собівартості структурі вироблюваної продукції. Проте найзначніше на прибуток від реалізації впливають два чинники - зміни відпускних цін і зміну собівартості продукції, вплив першого чинника збільшило прибуток від реалізації на 4252671 тис. крб. другого зменшило останню на 4199209 тис. крб.

     Якісний аналіз демонструє, що прибуток від  реалізації товарної продукції на  ВАТ «Агротон» зростає лише за рахунок чинника зміни ціни.

     При аналізі рентабельності продукції  ВАТ «Агротон» було виявлено що цей показник безпосередньо залежить від зміни цін на продукцію і рівня собівартості. За рахунок зміни повної собівартості, а точніше її збільшення на 13,04%, рентабельність продукції знизилася на 10,65%.  Внаслідок же змін цін на товарну продукцію рентабельність продукції зросла на 8,89%.  Сумарний вплив цих чинників дав загальне зниження рентабельності на 1,76%.

       Аналіз діяльності  ВАТ «Агротон» продемонстрував,  що рентабельність виробництва за аналізований період знизилася на 2,22% що стало наслідком падіння рентабельності продукції і погіршенням використання обігових коштів.

       Незадовільним слід визнати також шляхи розподілу чистого прибутку на підприємство.  Через те, що практично уся вона використовується на споживання не утворюється фонд накопичення, внаслідок чого не реалізується інвестиційна політика. На ці цілі спрямовуються лише амортизаційні відрахування, які не здатні створити умови для розширеного відтворення.

       Таким чином в цілях вдосконалення механізмів формування і розподілу прибули і підвищення рентабельності рекомендуються розробити заходи здатні забезпечити :

     - підвищення ефективності використання ресурсів підприємства;

     - вдосконалення системи управління обіговими коштами;

     - зменшенню ресурсозатрат, що веде до зниження собівартості;

     - зменшенню залишків нереалізованої продукції;

     - прискоренню оборотності обігових коштів;

     - зниженню витрат на рубель товарної продукції;

     - росту прибутку за рахунок ефекту масштабу, а не підвищення цін на продукцію;

     - вдосконалення системи управління виробництвом;

       Реалізація цих заходів дозволить наростити об'єми отримуваного прибутку, рівень рентабельності і, кінець кінцем, приведе до підвищення ефектності діяльності підприємства в цілому.

      
ВИСНОВКИ