Контроль за охороною праці на підприємстві

Міністерство  освіти та науки України

Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний  університет ім. Вадима Гетьмана” 

Дисципліна: «Охорона праці» 
 
 
 
 

Реферат на тему:

Контроль  за охороною праці  на підприємстві 
 
 
 

Підготувала:

студентка 3 курсу 8 групи

спеціальності 6504

“Економіка  підприємств”

Ландишева Тетяна 
 
 

Київ -2011

     Контроль  за станом охорони праці є одним  із складових елементів системи управління охороною праці підприємства. Контроль спрямований на виявлення відхилень від норм в умовах праці та перевірку виконання працівниками своїх обов’язків у сфері охорони праці. Він також є головною ланкою профілактичної роботи з попередження технологічних порушень, нещасних випадків, аварій, пожеж, професійних захворювань та інших надзвичайних подій на виробництві.

     Контроль  за станом охорони праці (далі — контроль) є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління, від якої залежить система управління охороною праці підприємства в цілому. Оперативно виявити можливі відхилення від норм безпеки праці, перевірити виконання запланованих заходів та управлінських рішень можливо лише на підставі регулярного та об’єктивного контролю на підприємстві.

     Контроль  має здійснюватися керівниками  всіх рівнів управління виробництвом. При створенні безпечних умов праці на підприємстві значну роль також відіграє громадський контроль, що провадиться громадськими інспекторами (представниками профспілок) або уповноваженими особами з питань охорони праці (у разі відсутності профспілки).

     Система управління підприємством і контроль за станом охорони праці

     Контроль  за станом охорони праці тісно  пов’язаний із управлінням

підприємством. Систему управління підприємством  можна умовно поділити на рівні за певною ознакою, для кожного з  яких має бути відповідний ступінь  контролю.

     З огляду на розмір підприємства розрізняють  п’ять систем управління підприємством. Кількість рівнів у системах залежить від розгалуженості структури підприємства:

• однорівнева система — у суб’єктів малого підприємництва і приватних підприємців;
• дворівнева система — на малих підприємствах (приватні підприємства);
• трирівнева система — на великих підприємствах (державні підприємства, акціонерні товариства);
• чотирирівнева система — на підприємствах із розвиненим корпоративним управлінням (дочірні підприємства, відомчі об’єднання підприємств);
• п’ятирівнева система — на підприємствах з розвиненим транснаціональним корпоративним управлінням (характерно для міжнародного співробітництва міністерств, транснаціональних об’єднань, компаній, холдингів).

     Залежно від системи управління підприємством  та розмірів його підрозділів контроль за станом охорони праці може нараховувати від одного до п’яти ступенів. Наприклад, на підприємствах електроенергетичного комплексу найпоширенішим є трьохступеневий контроль, а на підприємствах нафтогазового комплексу — п’ятиступеневий контроль за станом охорони праці.

     Види  контролю за станом охорони праці

     Контроль  за станом охорони праці на підприємстві або відокремленому структурному підрозділі можна поділити на оперативний (поточний), вибірковий (цільовий), періодичний. (Таблиця 1)

     На  практиці основними видами контролю за станом охорони праці, які провадяться на підприємствах, є, зокрема, такі:

• трьохступеневий адміністративно-громадський контроль;
• оперативний контроль керівниками робіт та іншими відповідальними особами підприємства (наприклад, службою охорони праці);
• контроль вищою організацією (четвертий або п’ятий ступінь контролю);
• контроль місцевими органами влади (органами самоврядування);
• відомчий контроль (контроль вищими органами, наприклад, міністерством);
• громадський контроль;
• контроль органами державного нагляду.

     Більшість із цих видів контролю врегульовані законодавством. Зокрема, контроль органами державного та відомчого нагляду, місцевими органами влади (органами самоврядування) та громадський контроль регламентуються відповідними нормативно-правовими актами. Контроль керівниками робіт, іншими відповідальними особами підприємства та представниками вищої організації регламентуються посадовими інструкціями контролюючих осіб та положеннями про відповідні служби. Оскільки у правовому полі вимоги щодо трьохступеневого адміністративно-громадського контролю на підприємстві є не однозначними, розглянемо цей вид контролю детальніше.

     Трьохступеневий адміністративно-громадський контроль

     Трьохступеневий адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці організовують керівник підприємства та голова профспілкового комітету.

     На  першому ступені контролю стан охорони праці на виробничій дільниці перевіряють начальник виробничої дільниці, зміни, бригади (майстер, бригадир) разом з громадським інспектором профгрупи або уповноваженою найманими працівниками особою з питань охорони праці.

     На  другому ступені контролю стан охорони праці перевіряють начальник підрозділу, цеху, об’єкта, служби разом з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механіком, електриком, технологом).

     На  третьому ступені контролю стан охорони праці на підприємстві перевіряє комісія, до складу якої входять: керівник підприємства (голова

комісії); керівник служби охорони праці; голова профспілкового комітету; керівник медичної служби (за наявності); працівник пожежної охорони (за наявності); головні спеціалісти  підприємства (головний технолог, головний механік, головний енергетик тощо).

     При цьому трьохступеневий контроль не виключає проведення адміністративного контролю щодо виконання функціональних обов’язків посадових осіб підприємства.

     Координацію контролю на підприємстві здійснює керівник служби охорони праці, який має контролювати виконання вимог охорони праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства. Слід пам’ятати, що у разі виявлення порушень вимог охорони праці мають вживатись заходи щодо їх усунення. При цьому до усунення таких порушень у місцях, де можлива загроза життю та здоров’ю працівників, не допускається виконувати будь-які роботи.

     Залежно від структури управління на кожному підприємстві можна розробити власну схему адміністративно-громадського контролю за станом

охорони праці. Наприклад, на малих підприємствах другий ступінь контролю може не проводитись, а лише перший та третій. На великих підприємствах із

самостійними  структурними підрозділами, розташованими на значних відстанях або у різних населених пунктах, періодичність проведення другого

та третього ступенів контролю може бути збільшена. В окремих випадках (наприклад, у структурних підрозділах, не пов’язаних з експлуатацією засобів

виробництва підвищеної небезпеки — бухгалтерії, відділі технічного забезпечення, планово-виробничому відділі тощо) доцільність трьохступеневого контролю та періодичність його проведення визначається керівником підприємства за погодженням з трудовим колективом.

     Періодичність проведення контролю за станом охорони праці

     Контроль  за станом охорони праці, окрім оцінки дотримання вимог щодо безпечних умов праці на підприємстві, передбачає планування робіт з охорони праці, яке поділяється на перспективне (на рік) та оперативне (на місяць, квартал, півріччя), із складанням відповідного Графіка перевірок.

     Періодичність проведення контролю за станом охорони праці визначається керівником підприємства за погодженням з трудовим колективом

і, в першу  чергу, залежить від ступеня небезпеки  виробництва. Наприклад, на підприємстві, виробництво якого належить до високого ступеня ризику, доцільно застосовувати таку періодичність контролю за станом охорони праці (оперативний контроль):

• перший ступінь — щодня;
• другий ступінь — щотижня;
• третій ступінь — щомісяця;
• четвертий ступінь — щокварталу;
• п’ятий ступінь — 1 раз на 6 місяців.

     На  підприємстві, виробництво якого  належить до середнього ступеня ризику, доцільно застосовувати таку періодичність контролю за станом охорони праці (поточний контроль):

• перший ступінь — щотижня (щодекади);
• другий ступінь — щомісяця;
• третій ступінь — щокварталу;
• четвертий ступінь — 1 раз на 6 місяців;
• п’ятий ступінь — щороку.

   Перелік питань для здійснення контролю за станом охорони праці

     Під час здійснення контролю існує ряд  аспектів, на які слід звернути увагу та оцінити їх. З огляду на ступені контролю розглянемо примірний перелік питань для здійснення перевірок.

     На  першому ступені контролю (на рівні  виробничої дільниці, зміни,

бригади, ланки) перевіряються:

• готовність до роботи кожного працівника, а також готовність працівників до виконання виробничих обов’язків (спеціальне навчання, посвідчення тощо);
• виконання вимог безпеки на робочих місцях, у проходах та проїздах;
• наявність та правильність оформлення нарядів-допусків;
• наявність на робочих місцях інструкцій з охорони праці;
• робочі місця, де роботи проводяться вперше, та місця, де можлива дія небезпечних виробничих чинників (загазованість, обрушення, падіння тощо).

     На  другому ступені контролю (на рівні  об’єкта, цеху, підрозділу, служби) перевіряються:

• періодичність і якість проведення контролю першого ступеня, своєчасність усунення попередньо виявлених порушень;
• виробничі дільниці, робочі місця, стан утримання санітарно-побутових приміщень території об’єкта;
• організація нагляду та контролю за роботами підвищеної небезпеки;
• забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, спецхарчуванням, санітарно-гігієнічним та медичним обслуговуванням.

     На  третьому ступені контролю (на рівні  керівництва підприємства) перевіряються:

• своєчасність і якість проведення контролю першого та другого ступенів;
• наявність, справність і використання засобів індивідуального та колективного захисту у виробничому процесі;
• забезпечення працівників мийними та знешкоджувальними засобами;
• санітарний стан виробничих об’єктів, дільниць, складів та інших приміщень на виробництві;
• дотримання трудового законодавства (надурочних робіт, робіт у вихідні та святкові дні, охорона праці жінок, підлітків, інвалідів тощо);
• інші питання з охорони праці залежно від місцевих умов кожного підприємства та наявності вищої організації.

     На  четвертому та п’ятому ступенях контролю (на рівні вищої організації) перевіряються:

• терміни, повнота, якість організації та проведення контролю третього ступеня;
• дотримання вимог системи управління охорони праці підприємства;
• виконання розділу «Охорона праці» у колективному договорі;
• наявність організаційно-технічної документації з організації та дотримання безпечних методів праці;
• стан організації роботи з навчання працівників безпечним методам праці;
• стан виконання плану комплексних заходів щодо поліпшення умов охорони праці;
• виконання вимог щодо допуску працівників до робіт підвищеної небезпеки;
• стан агітаційно-виховної роботи з питань охорони праці;
• організація медичного обслуговування працівників.