Характеристика туристичної галузі та інфраструктури туризму в Україні

Висновок:

Отже, маючи такий ресурсний  потенціал, туризм України повинен  сприяти зміцненню економіки  країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських  громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства.

Найголовнішим в ефективному  використанні рекреаційних ресурсів є  наявність туристичної інфраструктури. Це готелі, мотелі, будинки відпочинку, пансіонати, санаторії, заклади харчування, транспортні засоби, заклади для  розваг, атракції та ін. Коротко характеризуючи матеріальну базу туризму, можна  відзначити, що на початок 2002 року в  Україні налічувалось 1258 підприємств  готельного господарства загальною  кількістю 100,67 тис. місць. За формою власності  вони розподіляються так: 40 % перебувають  у державній та комунальній власності, 57 % - у колективній та 3 % - у приватній. Найбільше готелів налічується в таких регіонах України:

м.Київ (7,3 % від загальної  кількості по Україні), Одеська область (7,3 %), Автономна Республіка Крим (6,8 %) Дніпропетровська (6,4 %), Харківська (5,8 %) і Донецька (5,6 %) області. Рекреаційні  можливості України характеризуються також наявністю 3304 санаторно-курортних  та оздоровчих закладів різної відомчої підпорядкованості та форм власності, в тому числі: санаторії 487, санаторії-профілакторії-357, бази та інші заклади відпочинку-2015, пансіонати відпочинку - 235, будинки  відпочинку - 38, пансіонати з лікуванням - 68, інші заклади - 104. За формою власності  ці заклади розподіляються: державна - 37 %, колективна - 58 %, приватна -0,9 %, власність  міжнародних організацій - 3,9 %.

Більшість готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристичних баз будувались за проектами, що сьогодні не відповідають міжнародним стандартам. Мережа їх активно формувалась у період масового туризму, з інтенсивною  експлуатацією та несвоєчасним капітальним  і поточним ремонтом, що призвело до значного зносу цих будівель та оснащення.

Багатопрофільність засобів  розміщення потребує їх класифікації та стандартизації. Типологічна уніфікація засобів розміщення дозволить створити стандарт, центральною частиною якого  має стати класифікація засобів  розміщення, розроблена ВТО.

На початок 2002 року в Україні  функціонували 2,7 тис. туристичних підприємств, що становить 64 % від загальної кількості  тих, які отримали ліцензію на туристичну діяльність. Більше половини (52 %) діючих туристичних підприємств сконцентровано у трьох регіонах: м. Київ (25 %), Автономна  Республіка Крим (18,0%), Одеська область (9,0 %).

Але тільки наявності інфраструктури, призначеної для туризму, недостатньо. її необхідно розглядати в широкому значенні: основні елементи інфраструктури повинні виконувати не тільки виключно рекреаційну функцію, а й служити  провідним фактором поліпшення всього соціально-економічного життя країни.

Це має бути інфраструктура загального користування, що відповідає світовим стандартам і зорієнтована на всіх мешканців України та її гостей.

З погляду організації  інфраструктурного забезпечення рекреаційного  процесу, одне з ключових місць належить транспортній системі. Питання охоплює  проблему транзитних перевезень, організацію  залізничного сполучення, розвиток автомагістралей, повітряного, морського, річкового  транспорту.

Україна має розвинуту  мережу автомобільних доріг і  залізниць, аеропортів, річкових і морських портів. Авіаційний, автомобільний, залізничний, річковий і морський транспорт здатні забезпечити перевезення туристів з резервом транспортних потужностей на деяких видах транспорту.

Транспортні шляхи України повинні відповідати міжнародним вимогам та надавати можливість здійснювати перевезення швидко, безпечно, надійно, комфортно. Саме вони є першою ланкою туристичного потоку іноземних громадян в Україну. Взаємодія двох галузей - транспорту і туризму - допоможе кожній з них у короткі терміни вирішити більшість питань, зокрема розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі транспортних коридорів із залученням приватного капіталу (національного і закордонного)

В Україні прийнята Програма функціонування національної мережі міжнародних  транспортних коридорів. її реалізація дозволить розв'язати проблему облаштування доріг, створити сприятливі умови для  розвитку туристичної індустрії.

Не менш важливою складовою  інфраструктури є існуюча мережа прикордонних переходів із країнами-сусідами, її розширення та сервісне облаштування.

Неможливий розвиток туризму  без системи зв'язку і комунікацій, функціонування різноманітних служб  сервісу, розвитку громадського харчування і побутового обслуговування, організації  культурно-розважального обслуговування.

Актуальною для України  залишається проблема водопостачання та каналізації населених пунктів  і, в першу чергу, рекреаційних центрів.

Проблема інфраструктурного  облаштування території України  може бути вирішена лише завдяки інвестуванню в її розбудову великих коштів, в тому числі з боку центральної  та місцевих влад, її розв'язання можливе  лише в контексті практичних дій  по економічному піднесенню країни.

Список використаної літератури:

http://tourlib.net/books_ukr/kyfjak_2.htm