Характеристика туристичної галузі та інфраструктури туризму в Україні

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

   Київський університет туризму економіки і права

 

 

 

 

 

Iндивідуальна робота на тему : Характеристика туристичної галузі та інфраструктури туризму в Україні

 

 

 

 

 

                                                                   

 

                                                                                                       

                                                                                                     Виконав: Задунайський В.О

                             Студент групи 41-Моз

 

 

Київ

2012

План:

1. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України

 

1. Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі

 

2. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні

 

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України

 

Прогнози щодо позитивних тенденцій розвитку туризму в  кінці XX ст. та на початку XXI ст. виправдалися. Протягом 2001 року зареєстровано 11,9 млн. відвідань України іноземцями (річний приріст становить 6,2 %). В тому числі 5,8 млн. туристичних поїздок (приріст 31,8 %) та 5,6 млн. одноденних поїздок (зменшення  на 17,7 %).

 

У порівнянні з 2000 роком у  мотивації в'їзду іноземних громадян до України в 2001 році відбулися структурні зміни, причиною яких було значне зростання (+57 %, або 1,5 млн. осіб) приватних туристичних  поїздок одночасно з різким падінням обсягів транзиту (-54 % або 2,6 млн. осіб). Порівняно з 2000 роком транзитний потік з Росії скоротився у 2,9 раза, з Білорусії - у 6,2 раза, з Вірменії у 4,9 раза, з Грузії у 5,6 раза.

 

За схемою розрахунків, рекомендованою ВТО, іноземні відвідувачі залишили близько 2,5 млрд. доларів США протягом свого перебування в Україні  у 2001 році.

 

Громадяни України в 2001 році здійснили 15,6 млн. закордонних поїздок (приріст склав 16,4 %), в тому числі 9,4 млн. туристичних (приріст 8,0 %), решта - одноденні відвідання.

 

Так само, як і для багатьох європейських країн, де найбільш потужними  є туристичні потоки між сусідніми  державами, для України сукупна  частка туристичного обміну з Росією, Білоруссю та Молдовою протягом останніх років коливається біля 65 % в загальних  обсягах турпотоків.

 

Окрім цього, сусідні країни забезпечують і потужні потоки одноденних відвідувачів.

 

Поїздки до сусідніх держав і надалі будуть значно переважати в структурі міжнародного туризму.

 

Щодо внутрішнього туризму, слід зазначити продовження активної діяльності у 2001 році туристичних підприємств  таких регіонів, як АР Крим, м. Київ, М.Севастополь, Одеська, Донецька, Львівська, Харківська області.

 

Біля 6,9 млн. населення України  здійснили різноманітні подорожі рідним краєм. Близько 16,0 млн. відвідувачів зареєстровано  музеями України та більше 1,8 млн. екскурсантів на рахунку турагентств.

 

Розрахований за методикою  ВТО сукупний обсяг реалізації товарів  та послуг різних галузей економіки, що забезпечують задоволення споживчих  потреб іноземних та внутрішніх відвідувачів України, склав в 2001 році 20,9 млрд. гривень, або 3,9 млрд. дол. США.

 

За 2001 рік туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади  України, загальною кількістю 7214 одиниць, реалізували власних послуг на суму близько 3 млрд. грн., що дорівнює 1,5 % у  ВВП України та 3,3 % по статті "Виробництво  послуг". Приріст сукупного обсягу реалізації в порівнянні з попереднім роком становив 30%.

 

В структурі платіжного балансу  України 2001 року, за підрахунками НБУ, експорт послуг по статті "Подорожі" становить 10 %, імпорт - 15 %.

 

За останні три роки кількість відвідань України  іноземними громадянами збільшилась  у 2,2 разі", в тому числі кількість  іноземних туристів зросла на 38%. За цей самий період в платіжному балансі України частка експорту послуг по статті "Подорожі" зросла з 7 % до 10 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1 Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі

 

 

2. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні

 

Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість  туристів, ціна на послуги, географія  подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна  будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах.

Туристичні ресурси можна  розподілити на три групи:

Рекреаційні (природні) ресурси - унікальні явища природи, печери, водоспади, скелі, заповідники, гори, ріки, моря, лікувальні води, кліматичні та бальнеологічні можливості;

Об'єкти, які представляють  історичне та культурне минуле країни, - музеї, пам'ятники і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями, життям і діяльністю видатних представників  науки, техніки, культури, а також  унікальні архітектурні та етнографічні об'єкти;

Об'єкти, які демонструють сучасні здобутки країни в промисловості, будівництві, сільському господарстві, науці і культурі, медицині та спорті.

Під туристичними ресурсами  розуміють сукупність природних  та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості  та придатні для створення туристичного продукту. Як правило, наявність туристичних  ресурсів визначає формування туристичного бізнесу в тому чи іншому регіоні.

Україна володіє багатими природнокліматичними, культурно-історичними  та національно-етнографічними ресурсами, які створюють передумови для  розвитку багатьох видів туризму. Більшість  регіонів України має туристичні ресурси, які належать до всіх трьох  груп, що дає можливість виходу на туристичний  ринок з привабливими туристичними пропозиціями.

Розглянемо першу групу  туристичних ресурсів - рекреаційні.

 

Рекреаційні ресурси - природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають комфортні  властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час  та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей.

Рекреація - розширене відтворення  сил людини (фізичних, інтелектуальних  та емоційних) або діяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил  людини.

В Україні значну частину  природного потенціалу складають: рекреаційні  ландшафти (лісові, приморські, гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі), природно-заповідні  об'єкти (національні природні та регіональні  ландшафтні парки, біосферні заповідники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва  тощо), території історико-культурного  призначення (пам'ятки архітектури  та містобудування, історико-архітектурні заповідники та ін.).

Це унікальні ресурси  для перспективного розвитку туризму, зон рекреації і курортів та найбільш збережена частина природного довкілля.

Площа освоєних та потенційних  рекреаційних територій в Україні (без радіаційно забруднених) становить 12,8% території країни і розподіляється відповідно до природних особливостей семи рекреаційних регіонів: Карпатський, Придністровський, Дніпровський, Донсцько-Приазовський, Поліський, Причорноморський, Кримський. При визначенні цих регіонів враховувались наступні фактори:

- геополітичне положення  (розташування території, наявність  трудових ресурсів, транспортних  комунікацій, джерел сировини, енергії,  історія розвитку території, традиції  та ін.);

- наявність рекреаційних  ресурсів;

- стан туристичної інфраструктури;

- попит на рекреацію  та туризм;

- туристично-рекреаційна політика регіону.

Згідно з оцінкою ландшафтних  ресурсів (НДШ містобудування), потенційний  фонд природоохоронних, оздоровчих та рекреаційних територій становить 12,1 млн. га, тобто 20 % площі території  України, що відповідає міжнародним  показникам раціонального збереження природно-рекреаційних ресурсів. Одноразова місткість ландшафтів України, враховуючи допустимі природоохоронні норми, становить понад 40 млн. чоловік.

Найбільшу питому вагу територій  і об'єктів природно-заповідного фонду мають:

- від 8 до 13 % - Тернопільська,  Херсонська, Закарпатська, Івано-Франківська,  Хмельницька області;

- 5-7 % - Сумська, Рівненська, Чернівецька області;

- 3-5 % - Чернігівська, Львівська  області, Республіка Крим;

- до 3 % - Донецька, Миколаївська, Полтавська області;

- до 2 % - Волинська, Житомирська,  Запорізька, Одеська, Черкаська області;

- до 1 % - Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Харківська області.

Особливе місце в системі  рекреаційного використання території  України посідає Кримський півострів. Середньорічна тривалість сприятливого для рекреації періоду становить  тут 175-190 днів. Тут же функціонують найстаріші в Україні грязьові курорти - Євпаторія, Саки та інші.

Практично у всіх областях України виявлено мінеральні лікувальні води різного складу. Найбільша кількість  джерел зосереджена в Карпатському регіоні, зокрема в Закарпатській, Львівській областях. Багато джерел у  Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській, Київській, Донецькій та інших областях .

Досить значні в Україні  запаси лікувальних грязей, зосереджених головним чином у південних та північно-західних областях.

На базі грязьових покладів працюють курорти Бердянська, Куяльницький, Хаджибсйський та ін., а на курортах Миргород, Моршин, Немирів, Черче поширені торфові грязі.

Не менш важливе місце  у розвитку туризму в Україні  займає друга група туристичних  ресурсів - культурні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, археології, етнографічні особливості території, що є важливим засобом задоволення потреб пізнавально-культурної рекреації. Загальна кількість архітектурно-історичних пам'яток в Україні становить 48690 об'єктів. їхня цінність та чисельність (насичення, щільність) у межах областей істотно різняться. Найбільше архітектурно-історичних пам'яток, що охороняються державою і церквою, у Львівській (3934), Київській (2886) та Чернігівській (2859) областях. Найцінніші культурно-історичні ресурси - у Київській, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Чернігівській областях, Республіці Крим.

Специфічною складовою частиною рекреаційних ресурсів є однорідні (гомогенні) рекреаційні ресурси - соціальні  і природні об'єкти, явища, події, походження яких тісно пов'язане як з територією України (де вони розташовані або  відбувалися), так і з територією тієї зарубіжної країни, в межах  якої даний об'єкт, явище, подія первісно виникли. В Україні виявлена значна кількість таких об'єктів, деякі  з них мають світове та європейське  значення та унікальний історико-інформаційний, духовно-естстичний, інтернаціональний  потенціал. Це місця, пов'язані з  життям, діяльністю або перебуванням в Україні французів О. де Бальзака (мм.Бердичів, Корець), Д.Рішельє, Ж.Лябурба (м.Одеса), угорця Ф.Ліста (м.Київ), німців Х.Х.Стівена (м. Ялта), П.Целана (м.Чернівці), іспанця Хосе (Йосипа) де Рібаса (м.Одеса), англійців Д.Говарда (м.Херсон), У.Черчілля (м.Ялта), італійця В.В.Растреллі (м.Київ), чехів Я.Гашска (мм. Київ, Рівне, Дубно, Корець), Й.Главки (м.Чернівці), О.Яроша, Я.Налепки (м.Овруч), поляків А.Міцкевича (м.Львів), Л.Варинського (м.Канів), Я.Домбровського (м.Житомир), Я.Корчака, В.Василевської (м.Київ), американців Д.Хьюза (м. Донецьк, кол.Юзівка), Т.Драйзера (м.Київ), Д.Стейнбека (м. Київ), Д.Ріда (мм. Рівне, Корець), Т.Рузвельта (м.Ялта), турка Назима Хікмета (м.Київ), шведа Майка (Михайла) Йогансена (мм. Полтава, Харків), норвежців Фритьофа Нансена (м.Харків), Тура Хейєрдала (м.Київ) та інші. Військовий меморіал, присвячений  британцям, що загинули під час Кримської  війни 1853-1856 pp. (м.Севастополь), поховання  шведів на Полі Полтавської битви (м.Полтава), австрійців, загиблих в Сталінградській  битві у 1943р., місця розстрілу  польських громадян (Биківня під Києвом, м.Луганськ) та інші.

І нарешті, третя група  туристичних ресурсів, яка представлена сучасними здобутками світового  рівня в промисловості, сільському господарстві, будівництві, медицині, спорті, науці та культурі.

Багатовекторність економічної  політики України, європейський вибір, співпраця зі Світовим банком та Міжнародним  валютним фондом сприяють розвитку конгресового туризму, проведенню в Україні економічних  форумів, наукових конференцій та симпозіумів  тощо.

 

Поступово туристичні можливості використовуються політиками, бізнесменами, вченими, спортсменами, артистами, просто рядовими громадянами з усіх країн  світу, які приїздять в Україну  з метою вивчення та обміну передовим  досвідом в авіабудуванні, металургії, медицині, участі в спортивних змаганнях, проведенні концертних заходів та ін. В Україні вже стало регулярним проведення міжнародних і національних туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів, конкурсів, які  з кожним роком залучають все  більше і більше іноземних гостей.