Діяльність державної контрольно-ревізійної служби

Діяльність ДКРУ

Державна контрольно-ревізійна  служба (ДКРС) має право: 

• 1) ревізувати і перевіряти в міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах та організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей;
• 2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою. Припиняти на розрахункових, поточних рахунках у банках операції в разі, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику ДКРС виконувати свої обов’язки;
• 3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів дер­жавної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ та організацій до проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на ці цілі коштів;
• 4) вимагати від керівників ревізованих підприємств та організацій проведення інвентаризацій матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси, склади, архіви, а при виявленні зловживань вилучати необ­хідні документи на термін до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи в справах акт про вилучення та копії або реєстри вилучених документів;
• 5) одержувати від банків та інших фінансових і кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об’єктів, що ревізуються або перевіряються, у тому числі недержавних форм власності, довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються;
• 6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб ревізованих об’єктів письмові пояснення з питань, які виникають у ході контролю;
• 7) пред’являти вимоги керівникам ревізованих підприємств та організацій щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені у ході контролю приховані і занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування в разі порушення ними чинного зако­нодавства;
• 8) стягувати в дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, підприємствами та організаціями за незаконними угодами, з порушенням чинного законодавства;
• 9) накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб ревізованих підприємств та організацій адміністративні стягнення;
• 10) застосовувати до підприємств, установ і організацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені чинним законодавством.

Службові особи ДКРС  повинні: 

• об’єктивно висвітлювати виявлені факти порушень та зло­вживань, їх причини, розмір матеріального збитку, винних осіб;
• пред’являти документ на право проведення ревізії керівним працівникам ревізованого підприємства, установи, організації;
• у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам;
• при вилученні документів у зв’язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями негайно повідомляти про це правоохоронні органи. Належно оформляти вилучення документів і передачу їх правоохоронним органам, повернення їх після закінчення ревізії, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про виїмку цих документів;
• забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.
• За невиконання або неналежне виконання службовими особами ДКРС своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності, а саме:
• несвоєчасність, неповноту та не­належну якість проведеної перевірки чи ревізії;
• необ’єктивність висвітлення результатів контролю;
• повне або часткове приховування встановлених порушень і зловживань чи їх заниження; неправильність і необґрунтованість висновків по результатах контролю і неповне встановлення матеріальних збитків;
• використання службового становища в корисливих цілях;
• дострокове розголошення матеріалів ревізії, які потім не підтвердилися чи їх розголошення призвело до знищення доказів, а також несвоєчасне і неякісне вивчення господарських операцій.

Посадові особи мають право

• бути присутніми при інвентаризації матеріальних цінностей, контрольних запусках сировини і матеріалів у виробництво, контрольних обмірюваннях, обстеженнях складів, місць збереження матеріальних цінностей;
• знайомитися з актами ревізій і перевірок, що стосуються їх службової діяльності, подавати в письмовій формі пояснення і заперечення до них;
• знайомитися з усіма документами і звітами, які є підставою для висновків про допущені недоліки в роботі, порушення і зловживання, а також з проведеними розрахунками обсягів сум, які належать до відшкодування матеріальних збитків;
• подавати ревізорам оригінали документів та інші матеріали у виправдання своїх дій.
• Посадові особи ревізованого підприємства несуть відповідальність за навмисне викривлення фактів і обставин, у результаті чого для ревізора стало неможливим установити дійсний зміст господарських операцій і розмір заподіяного підприємству матеріального збитку.

ОПЕРАТИВНИЙ ОБЛІК І  ЗВІТНІСТЬ  
З ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ 

• Усі територіальні структурні підрозділи системи Державної контрольно-ревізійної служби України ведуть оперативний облік виконання планів контрольно-ревізійної роботи, на підставі яких складають установлену статистичну звітність.
• Оперативний облік здійснює відповідальна особа, призначена наказом керівника контрольного підрозділу (відділу, управління) у спеціальній книзі чи машинограмі (відомості) згідно з показниками статистичної звітності за розділами: ревізії, тематич­ні перевірки, завдання правоохоронних органів.
• Основні показники оперативного обліку: перелік суб’єктів контролю; дата закінчення попередньої ревізії; прізвище, посада керівника ревізійної групи; термін проведення поточної ревізії; ревізований період; прізвище, посада керівника ревізійної групи; основні результати контролю (донарахування податків у бюджет, штрафні санкції, найбільш значні порушення чинного законодавства з питань обліку, розрахунків, використання матеріальних і фінансових ресурсів, виявлені нестачі, крадіжки, неправомірне використання державних коштів і т. п.); дата прийняття рішень за матеріалами ревізії; термін подання інформації про виконання цих рішень; відмітки про контроль виконання. Записи в книзі оперативного обліку вносяться на підставі даних інформаційної карти, яку складає керівник ревізійної групи, використовуючи матеріали з акта проведеної його групою ревізії чи тематичної перевірки. Треба зазначити, що на кожен суб’єкт контролю ведеться справа, де групуються всі матеріали ревізії, прийняті рішення, службове листування за визначений період часу, як правило, 5—10 років. Ця документація зберігається в металевих шафах або сейфах і призначена для службового користування.
• Інформація оперативного обліку узагальнюється за півріччя для складання звітності про виконану контрольно-ревізійну роботу та аналітичних таблиць для аналізу ефективності контролю, його результативності.
• Систематизація даних звітності дозволяє мати базу даних для розробки пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, а також методичних рекомендацій з напрямів контролю, методики виявлення порушень, що має важливе значення для підвищення ділової кваліфікації працівників, якості та ефективності контрольних дій.

ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ  КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ  

• Діяльність державної контрольно-ревізійної служби у звітному періоді спрямовувалася на реалізацію державної політики у сфері фінансового контролю з метою забезпечення належного рівня фінансово-бюджетної дисципліни в державі. Ця робота протягом І півріччя 2009 року проводилась відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, законів „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, актів Президента та рішень Уряду України. 
• На виконання вимог зазначених нормативних документів активно продовжувалась робота, спрямована на удосконалення діючого законодавства з метою підвищення ефективності державного фінансового контролю. 
• Так, підготовлено до другого читання розроблений Службою проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни)”, (реєстр. № 2329 від 04.04.2008), спрямований на врегулювання існуючих проблем при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна. 
• З метою врахування інтересів держави у сфері використання майна і коштів товариств, де 50 і більше відсотків акцій знаходиться у статутних фондах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, ГоловКРУ розроблено проект Закону України „Про внесення змін до статті 22 Господарського кодексу України”. Цей документ погоджено із зацікавленими органами та направлено до Міністерства фінансів України для подальшого внесення до Кабінету Міністрів України. Його прийняття сприятиме зміцненню фінансової дисципліни шляхом забезпечення врахування інтересів держави при використанні коштів та майна таких товариств та забезпечить здійснення належного контролю за їх діяльністю. 
• Задля посилення ролі держави при здійсненні контролю за діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, які мають монопольне становище на ринку, ГоловКРУ розробило проект Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту господарських операцій”, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 506. Основним завданням такого аудиту є сприяння суб’єктам господарювання у забезпеченні законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складанні достовірної фінансової звітності. З метою реалізації положень вказаного Порядку ГоловКРУ розроблено Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту господарських операцій та розпочато операційні аудити на визначених Урядом суб’єктах господарювання. 

державний фінансовий аудит  ефективності

• У звітному періоді проведено державний фінансовий аудит ефективності використання бюджетних коштів на оздоровлення і відпочинок дітей, в ході якого досліджено стан виконання Державної програми оздоровлення і відпочинку дітей та результативність оздоровчих кампаній.  
• Результати проведених Службою контрольних заходів засвідчили продовження негативної практики незаконного та нецільового використання державних ресурсів, поширення інших бюджетних правопорушень. Протягом І півріччя 2009 року порушення фінансово-господарської дисципліни виявлено майже на 7,7 тис. підприємств, установ і організацій, або 97,1 відсотках з перевірених. Найбільш розповсюдженими серед них є незаконне і не за цільовим призначенням витрачання бюджетних коштів під час виконання державних цільових програм, завищення вартості будівельних, ремонтних робіт, послуг, матеріальних цінностей. Численними є також випадки безоплатного надання у користування природних і матеріальних ресурсів, реалізації товарів і послуг за заниженими цінами, заниження розмірів орендної плати тощо. Крім того, виявлено непоодинокі факти незаконної передачі державного та комунального майна суб’єктам недержавної форми власності, а також недостач, безпідставного списання та неоприбуткування коштів і матеріальних цінностей.  
• Загалом протягом І півріччя 2009 року майже у всіх з перевірених  підприємств, установ і організацій усіх форм власності виявлено незаконних та не за цільовим призначенням проведених витрат, недостач коштів і матеріальних цінностей, а також недоотримання фінансових ресурсів на загальну суму понад 1,6 млрд гривень.   
• З них на 7,2 тис. об’єктів контролю встановлено незаконне і нецільове витрачання коштів і матеріальних цінностей, їх недостачі на загальну суму понад 1 млрд грн. (або 61,9 % від загальної суми виявлених порушень, що призвели до втрат).
• Внаслідок реалізації товарів, робіт і послуг за заниженими цінами, безоплатного надання в оренду природних і матеріальних ресурсів тощо бюджетами усіх рівнів, бюджетними установами та організаціями, підприємствами втрачена можливість отримати належні доходи в сумі майже 626,1 млн грн. (38,1 %). Співвідношення зазначених порушень наведено на рис. 1. 
• Рис. 1
•  
• Крім того, протягом поточного року на понад 2,6 тис. об’єктах встановлено втрати фінансових і матеріальних ресурсів, допущені внаслідок неефективних управлінських дій, загалом на суму понад 1,9 млрд гривень.