Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 23:41, реферат
Покращення якості зображень є актуальною задачею в системах технічного зору, дистанційному зондуванні, біомедичному аналізі зображень. Як один із засобів її реалізації, останніми роками виділяється саме логарифмічна обробка зображень (ЛОЗ), запропонована у роботах Жорлін та Пінолі [1-3]. Логарифмічна модель представлення зображень є потужним інструментом для обробки та аналізу напівтонових та кольорових зображень, бо відображає особливості психофізичного сприйняття зображень людиною. Оскільки у процесі логарифмічної обробки зображень арифметичні операції безпосередньо враховують нелінійну залежність інтенсивності (рівня сірого) елемента зображення під час його психофізичного сприйняття, то логічним є припустити, що обробка за цим підходом має дати добрі результати. Однак наявність узагальненої логарифмічної моделі вимагає вибору оптимальних значень параметрів у процесі реалізації такої ЛОЗ. Тому актуальним є дослідження оптимальних параметрів узагальненої моделі ЛОЗ для покращання якості обробки зображень.
Для поліпшення якості зображень використовують різні методи обробки як в частотній, так і в просторовій області. Однак серед багатьох методів покращання якості зображень є методи, які використовують морфологічну обробку. Саме на використання такого підходу під час одночасного застосування логарифмічної моделі зображення і спрямована ця робота. Тому на початку розглянемо базові методи логарифмічної обробки зображень, потім опишемо метод логарифмічної морфологічної обробки, а на завершення застосуємо до відомої логарифмічної морфологічної обробки нову узагальнену модель та з її використанням проведемо дослідження якості опрацьованих за таким підходом зображень.
Вступ………………………………………………………………………….. 3
Постановка проблеми…………………………………………….......
4
Поняття форми зображення в задачі морфологічного аналізу…
6
3 Побудова форми зображення……………………………………… 8
Висновок………………………………………………………………….. 12
Список літератури………...……………………………………………... 13
У можуть бути віднесені лише ті точки x з X, для яких |*- |<|ξ-|. Ті точки, які, згідно з цим принципом, можуть бути віднесені до декількох множин, повинні бути віднесені до одного з них по бажанню.
3-й спосіб. У цьому випадку для кожного N множини {,:, }N, та їх яскравості {,:, }N вибираються з умови найкращої апроксимації зображення x зображеннями виду (x) = * +: + .
Аналітично
в явному вигляді рішення цього
завдання отримати не вдається. Можна
запропонувати рекурентний
Після того, як зображення розбите на рівномірні інтервали, обчислимо зображення f '= f. Це зображення буде мати яскравості , i = 1, n. Тепер зображення f' розіб'ємо на інтервали, середні значення яких рівні . Повторимо обчислення зображення f, отримаємо яскравості . Процес повторюємо до тих пір, поки значення яскравостей у двох наступних ітераціях не співпадуть.
Цей
алгоритм є алгоритмом оптимального
наближення зображення кусково постійними
функціями. У результаті його застосування
діапазон яркостей зображення буде розбитий
на n інтервалів, в кожному з яких буде
не більше однієї області постійної яскравості
зображення f.
Висновок
Розглянуто
проблему аналізу зображень, суть морфологічного
методу і принципи його заастосування.
Розкрито понятття форми в зображення
задачі морфологічного медоду. Приведено
три способи вибору послідовностей, що
апроксимують зображення. Вибрано оптимальний
алгоритм наближення зображення.
Список літератури