Мiжнародний дiловий лист та його реквiзити: особливостi оформлення(англомовна традицiя).Зовнiшньоекономiчний договiр та його реквiзити: особл

       Закінчують  лист, зазвичай словами Sincerely Yours (Щиро Ваш) або просто Yours (Ваш) та підписом із зазначенням під нею вашого прізвища і посади. Щоб не ставити вашого партнера в скрутне становище і не змушувати його робити припущення щодо вашої власної статі, потрудіться в цьому місці листа написати своє ім'я повністю, тобто не P.R. Dovzhenko, a Pavel Dovzhenko або Pavel D. Dovzhenko.

       Якщо  ви перебуваючи, наприклад, в іногородньому  відрядженні, відповідь на терміновий лист продиктували своєму заступнику по телефону, він повинен проти вашого прізвища поставити букви рр. (per procurationem) - за домовленістю) і, підписавши лист сам, приписати нижче: Dictated by Mr and signed in his absence - продиктовано паном і підписано в його відсутність.

       Листи бувають нейтральними або сприятливими, або можуть містити відмову, або  ставити метою схилити до чого-небудь адресата.

       Лист-відмова  на претензію клієнта або партнера. Правильно написаний листів-відмов виконує важливу роль у сфері "паблік рілейшнз" - допомагає, незважаючи на відмову, зберегти про вас гарну думку і підтримувати стосунки з клієнтом. Початок листа повинен нести нейтральний коментар, в якому ви перераховуєте те, з чим згодні. Уникайте всього, що може викликати враження, ніби претензії можна задовольнити або ж вони з ходу були відкинуті (слів "однак", "але", "на жаль").

       Перерахування і пояснення причин відмови передує  саму відмову. Ясне і правдоподібне  пояснення допоможе одержувачу проковтнути  його більш-менш безболісно. Перераховуючи причини відмови, уникайте надмірних пояснень (у разі необгрунтованих претензій вибачення не обов'язкові), не ховайтеся за бюрократичні процедури або правила (це непереконливо), не відповідайте занадто коротко або загально (втрачається зв'язок між поясненням і самою проблемою). Відмова повинен логічно випливати з попереднього змісту листа. Якщо причини перераховані досить ясно, людина в більшості випадків візьме відмову ще до того, як до нього дійде черга. Позитивна кінцівка повинна створити в одержувача враження, що більше зацікавлені їм самим, чим відмовою. Навіть якщо неможливо позитивно вирішити питання клієнта, треба підтримати добре ім'я фірми і висловити готовність продовжувати співпрацю.  

       Написання листа - це свого роду мистецтво. Діловий  лист має бути бездоганним у всьому: навіть дрібне недотримання правил може зробити його неправомірним з юридичної точки зору. Правильно оформлена юридично, написане гарною мовою, на фірмовому бланку, однозначне за змістом діловий лист - одна із запорук успіху вашої справи.  

       3.Зовнішньоекономічний договір у зовнішньоекономічній діяльностi 

       Зовнішньоекономічний  договір (контракт) — матеріально  оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльностi.

         Верховна Рада України 21 жовтня 1999 р. прийняла Закон України  “Про внесення змін до ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну  діяльність” №1182-ХІV (Офіційний вісник України. — 1999. — № 46; Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 51). Нині вимоги до контракту формулюються так:

         “Зовнішньоекономічний договір  (контракт) укладається суб’єктом  зовнішньоекономічної діяльності  або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи Законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

         Форма зовнішньоекономічного договору визначається місцем його укладення. Якщо дотримані вимоги законодавства України, то укладена за кордоном угода не може були визнана недійсною внаслідок недотримання форми.

         Угоди щодо будівель та іншого  нерухомого майна, що знаходиться  на території України, визнаються за її законами.

         Права та обов’язки сторін  контракту визначаються правом  місця його укладення, якщо  сторони не домовляться про  інше. Місце укладення угоди визначається  згідно із законами України”.

         Далі у ст. 6 Закону зазначається:

         “Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначаються правом країни, вибраної сторонами при укладенні договору (контракту) або у результаті подальшого узгодження.

         За відсутності угоди між сторонами  щодо права, яке має застосовуватися до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовується право країни, де заснована, має місце проживання або основне місце діяльності Сторона, яка є:

        - продавцем — у договорі купівлі-продажу;

        - наймодавцем — у договорі  майнового наймання;

        - ліцензіаром — у ліцензійному договорі;

        - охоронцем — у договорі зберігання;

        - комітентом (консигнантом) — у договорі  комісії (консигнації);

        - довірителем — у договорі  заручення;

        - перевізником — у договорі  перевезення;

        - експедитором — у договорі  транспортно-експедиційного обслуговування;

        - кредитором — у договорі кредитування;

        - дарувальником — у договорі  дарування;

        - поручителем — у договорі  поруки;

        - заставником — у договорі  застави.

         До зовнішньоекономічних договорів  (контрактів) про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, де створюються передбачені договором (контрактом) результати, якщо сторони не погодили інше.

         До зовнішньоекономічного договору (контракту) про створення спільного підприємства застосовується право країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційно реєструється.

         До зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного на аукціоні, у результаті конкурсу, на біржі,  застосовується право країни, на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

         До прав і зобов’язань за  зовнішньоекономічним договором  (контрактом), не вказаним у цій  статті, застосовується право країни, де заснована або має місце  проживання, або основне місце діяльності Сторона, яка здійснює виконання такого договору (контракту), що має вирішальне значення для його змісту.

         У разі приймання виконання  за зовнішньоекономічним договором  (контрактом) береться до уваги  місце проведення такого приймання,  оскільки сторони не погодили інше”.

         “Положення про форму зовнішньоекономічних  договорів (контрактів)” від 5 жовтня 1995 р. № 75 передбачає, що  у контракті повинні міститися  такі обов’язкові умови:

        1. Назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення.

        2. Преамбула.

        3. Предмет договору.

        4. Кількість і якість товару (обсяги  виконання робіт, надання послуг).

        5. Базисні умови поставки товарів  (приймання — здавання виконаних  робіт або послуг).

        6. Ціна і загальна вартість  договору.

        7. Умови платежів.

        8. Умови здавання (приймання) товару (роботи, послуги).

        9. Упакування та маркування.

        10. Форс-мажорні обставини.

        11. Санкції та рекламації.

        12. Арбітраж.

        13. Юридичні адреси, поштові та  платіжні реквізити сторін.

         Зазначені умови договору (контракту) вважаються обов’язковими. За домовленістю сторін у ньому можуть передбачатися і додаткові умови.

         Окремі види зовнішньоекономічних  договорів (контрактів) підлягають  державному обліку (реєстрації). Це  сприяє контролю за надходженням  валютної виручки в Україну.

         Зазначене Положення містить  наприкінці перелік законодавчих  і нормативних актів України,  що стосуються форми, порядку  укладення і виконання зовнішньоекономічних  договорів (контрактів). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Література.

       1. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 22 травня 2003 року № 851-ІV. 

        2 Про електронний цифровий підпис: Закон України, прийнятий Верховною  Радою України 22 травня 2003 року  № 852-ІV. 

        3. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.

       4.Коваль А. П. “Ділове спілкування”. - К.: Либідь, 1992.