Розвиток платіжних систем в Україні та новітні форми розрахунків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферування наукової статті

з циклу дисциплін професійної  підготовки

на тему:

«Розвиток платіжних систем в Україні та новітні форми розрахунків»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Важливу роль в сучасній економіці відіграють платіжні системи, які є обов’язковим елементом  фінансової інфраструктури.

Задовольнити вимоги сучасних ринків фінансових послуг у швидкому та надійному здійснені розрахунків  можуть лише ті платіжні системи, які  використовують найсучасніші досягнення в галузі техніки та технологій, тобто електронні платіжні системи.

Загальні засади функціонування платіжних систем та відносин у сфері переказу коштів регулюють:

-закон України «Про  платіжні системи та переказ  коштів в Україні» - передбачає  функціонування в державі як  внутрішніх, так і міжнародних  платіжних систем;

-закони України «Про  НБУ», «Про банки і банківську  діяльність», «Про електронні  документи та електронний документообіг» , «Про електронний цифровий підпис»,  «Про поштовий зв'язок» та інші  законодавчі та міжнародні правові  акти з питань переказу коштів.

Нині в Україні діють створені НБУ система електронних платежів та національна системи масових електронних платежів та приватні внутрішньодержавні ті міжнародні платіжні системи банків та небанківських установ.

Історія становлення  СЕП

Політичні зміни наприкінці 20 ст. спричинили технічну революцію  в системі міжбанківських розрахунків  країн СНД в тому числі і  на Україні.

Виділяють 3 етапи реорганізації української банківської системи в цілому:

1 етап – (1988-1991) – розвиток елементів ринкової економіки в господарському комплексі країни, поява кооперативних банків, приватних п/п проте механізм розрахунків не змінився.

2 етап – (1991-1994)  - реформування банківської системи:

-створення у 1991 році  НБУ

-формування НБУ власної  мережі територіальних управлінь

-перетворення державних  спеціалізованих банків у самостійні  комерційні структури, а також  поява нових комерційних банків.

1992 р. – взаємні розрахунки  між новоутвореними банками   почали здійснюватися на основі кореспондентських відносин. Для цього відкривалися рахунки один у одного або використовували кореспондентські рахунки в територіальних управліннях НБУ.

Розрахунки проводилися  на основі паперових технологій (поштові і телеграфні авізо), операції іноді тривали до місяця. Через тривалі терміни розрахунків значні суми обігових коштів вилучалися, зростали обсяги неплатежів.

3 етап – (з 1994 року) вдалося усунути недоліки з упровадженням у промислову експлуатацію СЕП НБУ. З 1 січня 1994 року єдиним способом міжбанківських розрахунків стали електронні платежі.

Отже, Україна першою з пострадянських країн побудувала зручну, надійну і продуктивну систему електронних міжбанківських розрахунків.

Робота банку в СЕП  за консолідованим кореспондентським  рахунком сприяє підвищенню його ліквідності та прибутковості, забезпечує ефективне використання коштів, захист інтересів кредиторів і вкладників.

НБУ запропонував фінансовим установам декілька моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Всьго їх було розроблено сім.

1997 р. – перехід вітчизняної  банківської системи на міжнародні  стандарти бухгалтерського обліку  та звітності.

Основним завданням у  сфері задоволення потреб банківської  системи України у платіжних  послугах є реформування платіжних  систем на основі сучасних технологій та новітніх програмних засобів.

У зв’язку з цим у 2006 році НБУ впровадив СЕП нового покоління , яка заснована на сучасних програмно-технічних та технологічних рішеннях, Windows-платформі та сучасній промисловій системі управління базами даних. Ця система характеризується централізованою обробкою платежів у єдиному центрі, який знаходиться в центральній розрахунковій палаті НБУ.

Завдяки СЕП прискорилася доставка платежів від відправника  до отримувача та забезпечення запасу щодо швидкодії та кількості платежів ( до 5 млн. документів на день при середньоденній кількості за 2010 рік 1,3 млн документів)

Ця система забезпечує виконувати міжбанківський переказ у двох режимах:

1.файловий режим – обмін міжбанківськими електронними розрахунковими документами здійснюється шляхом приймання-передавання документів, сформованих у файл. Тривалість технологічного циклу становить 15-20 хвилин.

2. режим реального часу - кошти зараховуються негайно на рахунок отримувача, у момент надходження платежу від відправника до СЕП. (головна ознака платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією)

Учасники СЕП успішно  здійснили перехід до СЕП нового покоління. За роки своєї експлуатації вона довела надійність та ефективність, наявність резервів до зростання  обсягів платежів і нині успішно  виконує функції державної системи  міжбанківських розрахунків.

 На 1 вересня 2011 року  загальна кількість учасників  СЕП – 783 установи.

Через СЕП здійснюється понад 98% міжбанківських переказів в національній валюті в межах України, а через  кореспондентські рахунки, що відкриті банками в інших банках  - менше 2 %.

Упровадження  системи роздрібних

електронних платежів

НБУ згідно з концепцією системи електронних розрахунків  за товари та послуги у 1997 році прийняв  рішення щодо створення в країні платіжної системи за безготівковими розрахунками населення у торгівлі та сфері послуг.

Тоді вибиралося між розрахунками за допомогою чеків та платіжних  карток.  Як показав час було прийнято вірне рішення: обсяги використання чеків знижується по всьому світі, а  популярність платіжних карток інших  електронних засобів, платежів з використанням мобільного телефону, стрімко зростає.

Також вирішувалося ще одне стратегічне завдання: будувати систему на базі карток з магнітною смугою чи карток з використанням чіпів. Обрали на основі чіпових технологій і не помилилися, бо як свідчить світовий досвід чіпові картки прогресивніші в плані безпеки і функціональності і використовуються в програмах держаного значення.

7 вересня 2000 року стартував  пілотний проект НСМЕП, який 22 листопада 2004 року перейшов до  промислової експлуатації.

Нині на базі елетронної картки вдалося реалізувати проекти  «Електронний студентський квиток», «Соціальна картка», «Транспортна картка», «Картка  медичного страхування» тощо.

Приватні платіжні системи,

створені резидентами  України

Відповідно до законодавства  банки  та небанківські установ и  можуть створювати в Україні приватні платіжні системи. Обов’язкова  умова її започаткування – узгодження НБУ правил таких систем. Платіжна організація подає до НБУ документи, що розкривають організаційну структуру платіжної системи, умови прийняття та виключення членів та учасників, систему управління ризиками, види послуг в платіжних системах, систему захисту інформації та інші питання.

На перше вересня 2011 року НБУ узгодив правила 14 приватних  платіжних систем. Серед них дві  міжнародні банківські системи переказу , створена система Приватбанком та банком «Фінанси та кредит»Також створена небанківська платіжна система «Поштовий переказ» укрпоштою.

Міжнародні платіжні системи,

створені нерезидентами  України

 В Україні вони активно розвиваються. За законодавством банки та небанківські установи, які уклали договори про членство або участь в таких системах, збовязані зареєструвати ці договори в НБУ. Під час реєстрації крім договору та документів банку або небанківської фінансової установи-резидента, в НБУ також подають документи платіжної організації-нерезидента.

 Нині НБУ розглянув  документи 30 міжнародних платіжних  систем різних типів та зареєстрував  договорів українських членів  та учасників цих систем. Серед  п’яти міжнародних карткових  систем в Україні найбільшу  кількість мають американські  Visa International (понад 110 банків) та MasterCard Worldwide (близько 80 банків). Серед 24міжнародних систем переказу коштів найбільшу частка ринку належить Western Union та MoneyGram(44% та 10% отриманих у 2010 роцікоштів) та російським системам «Юнистрим», Migom і Contact(13%, 8%, та 6% вхідного грошового потоку у 2010 році).

Новітні форми розрахунків

Появі інноваційних форм розрахунків  сприяє розвиток науково-технічного прогресу та фінансового ринку. Обсяг роздрібних платежів з використанням новітніх систем розрахунків все збільшується.

Традиційні технології банківського обліку операцій, пов’язані з ідентифікацією клієнта і відкриття йому банківського рахунку виявляються занадто  дорогими для систем масових платежів. Альтернативою є запровадження  платіжного засобу «на пред’явника» - електронних грошей, що випускаються в обіг без відкриття клієнтам банківського рахунку.

Висновки

Впровадження Національним банком України системи електронних  платежів та національної системи масових електронних платежів має позитивне значення і дало змогу відмовитись від внутрішньобанківських та міжбанківських розрахунків з допомогою паперових носіїв. Це полегшало розрахунки між банками, посилило можливість проведення контролю національним банком та моніторингу банківської діяльності.

На даному етапі розвитку проводяться значні реформи з  впровадженням новітніх технологій, в часності впровадження електронних  грошей.

Однак через політичну, економічну нестабільність, загрозу до нової  кризи виникає недовіра до банківської  системи і систем електронних  платежів. Тому залишається провідним завданням діяльності національного банку – забезпечення стабільності банківської системи та повернення довіри до неї.