Стан розвитку та характеристика основних програмних продуктів та інформаційних технологій автоматизації аудиторської

Київський Національний Економічний Університет  імені Вадима Гетьмана 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

З дисципліни: «КОМП’ЮТЕРНИЙ АУДИТ»

На  тему: «Стан    розвитку    та    характеристика    основних  програмних продуктів      та      інформаційних      технологій      автоматизації аудиторської діяльності на ринку програмного забезпечення»

Виконала:

Студентка 4-го курсу

Заочної форми навчання

Обліково-економічного факультету

Групи № 7

Михайленко  М.О.

Викладач:

Матієнко-Зубенко Ірина Ігорівна 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011

План

Вступ

1. Розвиток автоматизації аудиторської діяльності.

2. Проблеми використання комп’ютерної техніки та технологій в аудиті.

Висновок

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Аудиторська діяльність в Україні за порівняно  короткий термін пройшла етап становлення  і розвитку і на даний час її позиції значно зміцніли. Відбувається поступове наближення вітчизняного аудиту до міжнародних стандартів і принципів проведення аудиту, а це в свою чергу вимагає ефективності і здатності використання новітніх технологій організації і проведення аудиту на основі використання комп’ютерної техніки.

     Застосування  комп’ютерної техніки не змінює мети проведення аудиторських процедур на кожній із стадій, проте суттєво впливає на способи і порядок проведення цих процедур, а отже на методологію аудиту.

     Теоретичні  аспекти проблем комп’ютеризації  досліджували такі науковці, як: Н. М. Бойко, Н. А. Канцедал, О.Г. Пономаренко, Г.Г. Кірейцев, М.Г. Курило, О.О. Назаренко, Ю.В. Михайленко, О.А. Зоріна. Вони визначили основні теоретичні та практичні засади щодо автоматизації аудиту та встановили принципи здійснення перевірки за допомогою персональних комп’ютерів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розвиток  автоматизації аудиторської діяльності

     Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій у 80-90-х роках викликав необхідність визначення шляхів створення ефективної методики аудиту в середовищі електронної обробки даних (ЕОД). Результатом зусиль національних аудиторських організацій і КМАП було видання в лютому 1984 р. МНА № 15 «Аудит в середовищі електронної обробки даних» і № 16 «Техніка проведення аудиту з використанням комп'ю-терів», а в липні 1985 р. — МНА № 20 «Вплив електронної обробки даних на оцінку облікових систем і внутрішнього контролю».

     До  середини 80-х років великі аудиторські фірми самостійно напрацьову-вали і використовували методики аудиту з допомогою великих універсальних ЕОМ, сфера використання яких була досить обмеженою. З розвитком мікро-комп'ютерної техніки виникли нові концепції організації та проведення аудиту, і саме тому аудиторські організації різних країн почали друкувати вказівки щодо аудиту в середовищі ЕОД і техніки застосування власних комп'ютерів під час перевірок.

     Сферу використання комп'ютерної техніки  в аудиті багато науковців оцінюють по-різному. Деякі автори вважають, що застосовувати ЕОМ необхідно лише у випадках здійснення складних економіко-математичних розрахунків, зберігання аудиторського архіву, складання і оформлення документів. Справді, вказані напрями використання ЕОМ є перспективними і необхідними для аудиту. На думку проф. А.М. Кузьмінського, «головна перевага використання ЕОМ для складання робочих документів аудитора полягає в якісній зміні технології аудиту, праці аудитора». Проф. М.Т. Білуха стверджує, що «застосування у аудиторському контролі економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів (на технічній базі ЕОМ) підвищує наукову достовірність аудиту і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах ринкових відносин».

     Вказані міркування є, безумовно, правильними  й обгрунтованими. Але сучасний розвиток комп'ютерної техніки і програмного забезпечення дозволяє значно розширити сферу застосування ЕОМ у процесі аудиту, залучити ком-п'ютер до виконання будь-яких логічних, аналітичних, розрахункових чи інших процедур.

     Зміст використання комп'ютерної техніки  особливо проявляється на дослідній стадії аудиторського процесу, коли аудитор збирає левову частку доказів щодо об'єктів контролю.

     Окремі  вітчизняні аудитори розуміють і  враховують важливість застосу-вання можливостей ЕОМ у дослідному процесі, але часто зменшують інформа-ційну цінність комп'ютерних процедур. Так, не можна вважати точним визначення проф. М.Т. Білухи, який вважає, що «дослідний етап — це виконан-ня аудиторських процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки, а також способом діалогового спілкування з ЕОМ». Найпростіші засоби обчислювальної техніки — це, практично, лише арифметичні розрахун-ки, а роль діалогового спілкуванням аудитора з ЕОМ М.Т. Білуха розуміє у виконанні «процедур щодо вивчення кон'юнктури ринку, дослідженні науково обгрунтованих нормативів витрачання сировини на виробництво продукції, створення безвідходного виробництва, ритму конвейера, оплати праці, рентабельності продукції тощо». Таким чином, роль комп'ютерної техніки в аудиті свідомо обмежується виконанням обчислень, які можна здійснювати з допомогою калькулятора і певних допоміжних процедур, що стосується, в першу чергу, операційного (управлінського) аудиту, а не фінансового.

     Роль  комп'ютерної техніки в сучасних умовах може однаково виявляється на різних стадіях аудиторського процесу. На початковій стадії, під час ознайомлення з бізнесом клієнта і планування роботи, аудитори можуть використову-вати комп'ютер не лише для друкування листів і організаційних документів, а й для виконання розрахунків, оцінки ефективності внутрішнього контролю і здійснення аналітичних процедур.

     Комп'ютерну техніку клієнта аудитор обов'язково застосовує у випадках, коли облік  ведуть з допомогою спеціальних  програм, а інформація зберігають у файлах даних. У цьому випадку «при наявності ЕОМ деякі процедури контро-лю здійснюють з використанням комп'ютерних програм. Такі процедури контролю отримали назву «програмованих», наприклад, порівняння на ЕОМ рахунків-фактур на закупку з файлами записів щодо отриманих товарів». Подібні програмовані процедури внутрішнього контролю аудитор повинен перевіряти дуже ретельно, оскільки персонал часто надто покладається на них і не здійснює ефективною керування процесом автоматизованої обробки даних. Американські аудитори Ф.Л. Дефліз, Г.Р. Дженік, В.М. O'Рейлі, М.Б. Хірш вказують, що «проведення перевірок засобів контролю викликає необхідність перевірки великої кількості процедур, наприклад, якщо відповідні загальні процедури контролю в системі на базі ЕОМ не забезпечують ефективності програмованих процедур контролю».

     Проведення  аналітичних процедур також тісно  пов'язано з комп'ютерною технікою. Американські аудитори Е. А. Аренс і  Дж. К. Лоббек вказують, що «програму  комп'ютерного аудиту можна використовувати при виконанні широких аналітичних процедур як додатковий спосіб аудиторського тестування». Методика використання комп'ютерної техніки полягала в наступному: в аудиторські файли вводили інформацію з Головної книги клієнта, яка збері-гається і нагромаджується з року в рік. На основі даних Головної книги викону-вали аналітичні розрахунки, що не потребувало великих затрат часу. Крім того, як справедливо вказують Е. А. Аренс і Дж. К. Лоббек, підвищується інформа-тивність аналітичних процедур — легко формувати таблиці і будувати графіки. Це допомагає аудитору правильно інтерпретувати дані. Якщо ж у фінансову звітність клієнта вносять зміни, то за допомогою комп'ютерних програм можна отримати розрахунок нових коефіцієнтів майже без усяких затрат.

     Вітчизняні  аудитори фірми також широко використовують комп'ютерну техніку і спеціальні програмні засоби (наприклад, електронні таблиці Excel, Lotus 1-2-3, SuperCalc) для виконання аналітичних процедур, але, на відміну від зарубіжних колег, розрахунки проводять, переважно на завершальній стадії аудиту. В Україні аналітичні процедури дуже часто трактують як додатковий вид аудиторських послуг, прямо не пов'язаний із процесом перевірки, що є неправильним. Дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оцінки показників Головної книги і фінансової звітності, правильно спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити фактори ризику тощо.

     Систему основних фінансових показників можна  розглядати як основу для прийняття рішення за наслідками аналітичного дослідження в процесі аудиту. Перспективними шляхами вдосконалення методики аналізу з допо-могою комп'ютерів можна назвати розширення бази дослідження у часі і просторі (збільшення кількості об'єктів аналізу), використання математичного забезпечення для вирішення економічних задач, розробку перспективних методів узагальнення і оцінки результатів із метою прогнозування та ін.

     Організація і методика виконання аналітичних процедур є, в основному, однаковою для зовнішнього та внутрішнього аудиту, хоча й має деякі відмінності. Основну увагу при зовнішньому аудиту зосереджують на детальному аналізі фінансової сфери, а внутрішнього — на дослідженні найважливіших аспектів господарської і фінансової діяльності підприємств у комплексі. Це не означає, що предметом зовнішнього (незалежного) аудиту не може бути господарська діяльність суб'єкта перевірки. Є випадки, коли система внутрішнього контролю і аналізу підприємства-замовника не забезпечує потреб управління в надійній інформації про фінансовий стан і перспективи підприєм-ства. Відповідно, власники (акціонери, засновники, інвестори тощо) також не мають можливості ознайомитися з цією інформацією. В таких випадках, згідно з угодою між аудиторською фірмою і клієнтом, додаткові аналітичні процедури можуть виконувати незалежні аудитори.

     Розбіжності в організації і техніці проведення аудиту з використанням комп'ютерів в Україні і за кордоном є досить значними. Наприклад, вітчизняні спеціалісти  досі не виробили єдиного підходу щодо термінології комп'ютерного аудиту. В багатьох вітчизняних джерелах фігурують англосаксонські терміни і абревіатури, які без значних зусиль можна перекласти і визначити українсь-кою мовою.

     У першу чергу необхідно дати визначення, що ж таке електронне середовище і чим є аудит в цьому середовищі.

     Середовище  електронної обробки даних (ЕОД) існує у випадках, коли для обробки  фінансової інформації на підприємствах (в організаціях, установах) використовують комп'ютери будь-якого типу незалежно від того, кому належить ця обчислювальна техніка — самому підприємству або третій стороні.

     Згідно  з МНА № 15 "Аудит в середовищі електронної обробки даних", загальна мета і обсяг аудиторських робіт не повинні змінюватися лише тому, що аудит проводять середовищі ЕОД. Використання комп'ютерів впливає на організацію фінансового й управлінського обліку, а також на методику і техніку внутрішньогосподарського контролю. Відповідно, ЕОД може суттєво впливати на процедури, які використовують аудитори при вивченні й оцінці системи обліку та внутрішнього контролю, а також на зміст, час проведення та обсяг аудиторських процедур.

     Таким чином, методика (техніка) аудиту з використанням  комп'ютерів (CAATs) є сукупністю аудиторських комп'ютерних засобів, з допомогою яких проводять вивчення і оцінку об'єктів дослідження.

     Аудиторські комп'ютерні засоби (АКЗ) — це спеціальне технічне, математичне, програмне й інформаційне забезпечення, призначене для здійснення процедур зовнішнього контролю в середовищі ЕОД.

     АКЗ виступають як універсальний інструментарій аудитора, який він використовує залежно від стану і характеристик конкретних об'єктів аудиту.

     До  основного і найважливішого елементу АКЗ, такого як програмне забезпечення (рис. 1), можуть належати:

     пакети  прикладних програм (ППП) загального призначення, які використовують для обробки даних, зчитування і вибірки інформації з файлів, розрахунків фінансово-економічних показників, формування і друкування звітів;

     спеціальні (цільові) програми, які складають  для вирішення конкретних аудиторських задач. Вони можуть підготувати аудитор, підприємство або сторонній експерт-програміст, залучений до перевірки. В деяких випадках програми клієнта, які містять потужні засоби контролю, аудитор може використовувати в стандартному або модифікованому вигляді, оскільки цей спосіб може бути ефективнішим і дешевшим, ніж створення спеціальних незалежних програм;