Інформаційні системи і технології: основні поняття

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота з курсу 

«Комп’ютерно-правові системи»

на тему: «Інформаційні системи і технології: основні поняття»

2013

Зміст.

Вступ Поняття інформаційних технологій. Поняття про інформаційні системи. Поняття про інформаційні системи. Фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем та технологій. Сучасний стан розвитку інформаційних систем. Поняття комп'ютерної інформаційної системи підприємств Висновок Список використаної літератури

3 5 7 8   10 13 17 18

 

Вступ.

За останні десятиріччя  інформаційні технології зазнали такого глобального поширення, що зараз  уже важко уявити життя сучасної людини без них. Сьогодні успіх буде мати та фірма, той заклад, який володіє найсучаснішими комп’ютерними технологіями. 

Будь-яке виробництво (матеріальне  чи соціальне) досягає досконалості лише тоді, коли воно використовує досягнення сучасних технологій. Так і в інформаційному виробництві, після створення ЕОМ-інструментарію для переробки інформації, почався етап розробки методів її ефективного використання. Широке застосування засобів сучасної комп'ютерної техніки та їх багатогранність приводять до становлення новітніх інформаційних технологій (Іnternet-технології, ІР-технології, WАР-технології, РR-технології тощо) та формування сучасної інфраструктури суспільного виробництва. Предметом інформаційних технологій як науки є аналіз фундаментальних відношень в новітніх інформаційних системах. Більше того, вважається, що власне з моменту створення великих (складних) інформаційних систем почався розвиток новітніх інформаційних технологій.

Слово “інформація” було утворене від латинського informatio, що означає  викладення, роз’яснення якогось  факту, події, явища. В загальному розумінні  інформація визначається як відомості  про той чи інший бік матеріального  світу і процесів, які в ньому відбуваються. Під інформацією початково розуміли дані, які передавались людьми усно, письмово або іншим чином за допомогою умовних сигналів, технічних засобів тощо. Починаючи з середини ХХ ст., інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає в себе:

• обмін даними між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом;
• обмін сигналами в тваринному і рослинному світі, передачу впливу від клітини до клітини, від організму до організму тощо. [3; 13]

Інформація відзначається смисловим  навантаженням. Вона дуже різноманітна і поділяється за видами людської діяльності, в якій вона використовується: наукова, технічна, виробнича, управлінська, економічна, соціальна, правова тощо. Кожен з видів інформації має  свою технологію обробки, смислове навантаження, цінність, форми представлення і відображення на фізичних носіях, вимоги до точності, достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів.

Найважливішими властивостями  інформації є:

• структурованість: певна впорядкованість і логічність. Структурованість дозволяє виділяти інформацію з отриманих сигналів (повідомлень);
• зміст: дозволяє визначити мету і призначення інформації;
• цінність: залежить від того, які задачі розв’язують з її допомогою. Цінність інформації залежить від її повноти, своєчасності, актуальності і достовірності. Інформація повна, якщо її достатньо для розв’язання задач, яке визначається її змістом. Неповна інформація затримує розв’язання задач і може призвести до виникнення помилок. Інформація є достовірною, якщо вона не спотворює дійсний стан справ. Недостовірна інформація може призвести до неправильного розуміння або прийняття неправильних рішень. Своєчасна інформація надходить до системи тоді, коли в ній є потреба. Актуальна інформація відображає стан справ на той момент або період часу, який нас цікавить. [5; 21]

Інформація  завжди має матеріальний носій, причому  носії можуть бути найрізноманітнішими, від паперу до електромагнітних хвиль. Крім того, інформація нерозривно пов’язана  з однією або декількома інформаційними системами, в яких вона виникла, зберігається або буде використана.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття інформаційних технологій.

Інформаційна технологія — це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-апаратних засобів, які об'єднані в технологічний ланцюг, що забезпечує  збирання, переробку, збереження, розповсюдження та відображення інформації з метою зниження працеємності процесів використання інформаційного ресурсу, а також підвищення його надійності та оперативності.

Відомо, що в сфері управління використовують чотири об'єкти ресурсу: ресурс праці, фінансовий та матеріальний ресурси, а також обладнання. На сучасному етапі з'явився п'ятий — інформаційний ресурс. В докомп'ютерній інформаційній технології цей ресурс не централізований, а розкиданий між працівниками сфери управління. Основний спосіб його отримання —виробничі наради, бесіди, семінари, брифінги, телефонні розмови тощо. Збір та підрахунок цього ресурсу працеємний, що вимагає величезних витрат часу суб'єктів сфери управління. Комп'ютерні новітні інформаційні технології значно покращують процес контролю за використанням інформаційного ресурсу, роблять цей процес більш надійним та оперативним.

Під інформаційним ресурсом розуміють сукупність фундаментальних та прикладних наукових знань, інженерних та управлінських рішень, всього професійного, освітянського та творчого потенціалу суспільства, а також наявність високоефективних засобів збирання, збереження, переробки, передачі та використання інформації. [7; 32]

Інформаційні процеси (збирання, переробка, та передача інформації) завжди відігравали важливу роль в науці, техніці та житті суспільства. В ході еволюції людини проглядається стійка тенденція до автоматизації цих процесів, хоча їх внутрішній зміст, по суті, залишився незмінним.

Збирання інформації —  це діяльність суб'єкта, в процесі якої він отримує повідомлення про об'єкт, що його цікавить. Збирання інформації може здійснюватися або людиною, або за допомогою технічних засобів та систем.

Обмін інформацією (передача) — це процес, коли джерело інформації її передає, а споживач інформації її приймає. В результаті обміну інформацією між джерелом та споживачем встановлюється своєрідний "інформаційний баланс", при якому, в ідеальному випадку, споживач ку, споживач інформації буде володіти тією же інформацією, що й джерело інформації.

Отриману інформацію споживач може використовувати неодноразово. З цією метою він повинен її зафіксувати на матеріальному (фізичному) носії (магнітному, фото, кіно і т.д.) Процес формування початкового несистематизованого  масиву  інформації називають  накопиченням інформації.

Збереження інформації —  це процес підтримки накопиченої інформації у вигляді, що забезпечує видачу даних по запитам у будь-який час. [3; 21]

Переробка інформації —  це упорядкований процес її перетворення у відповідності з алгоритмом рішення задачі.

Після розв'язання задачі обробки інформації результат повинен бути виданий користувачеві в необхідному вигляді. Ця операція реалізується в ході рішення задачі видання інформації.

Таким чином, інформаційні технології характеризуються наступними основними властивостями:

•Предметом (об'єктом) обробки (процесу) є дані;

•Метою процесу є отримання  інформації;

•Засобами здійснення процесу  є програми та апаратурні обчислювальні системи;

•Процеси обробки даних  поділяються на операції у відповідності з предметною областю;

•Вибір керуючих впливів на процеси повинен здійснюватися суб'єктами, що приймають рішення;

•Критеріями оптимізації  процесу є своєчасність отримання інформації користувачем, її надійність та повнота. З усіх видів технологій, інформаційна технологія виставляє самі високі вимоги до "людського фактору", виявляючи принциповий вплив на кваліфікацію персоналу, утримання його праці, фізичне та розумове навантаження, рівень соціальних відносин. [3; 25]

 

2. Поняття про інформаційні системи.

1. Поняття про інформаційні системи.

Інформаційна система, як система  управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої - з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію. Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю. Інформаційна система може існувати і без застосування комп’ютерної техніки – це питання економічної необхідності. В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:

- задачі оцінки ситуації (деколи  їх називають задачами розпізнавання  образів);

- задачі перетворення опису  ситуації (розрахункові задачі, задачі  моделювання);

- задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні). [3; 26]

Автоматизована інформаційна система  – це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації у відповідності  з вимогами, які випливають з цілей  організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система  використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо підрозумівати  саме автоматизовані.

Інформаційні системи включають  в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу:

· засоби фіксації і збору інформації;

· засоби передачі відповідних даних  та повідомлень;

· засоби збереження інформації;

· засоби аналізу, обробки і представлення  інформації.

Різноманітність інформаційних систем з кожним роком все зростає. В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи: управляючі (АСУТП, АСУВ), проектуючі (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні системи), діагностичні, моделюючі, систем підготовки прийняття рішення (СППР), а в залежності від сфери використання – на адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові та інші.

 

2. Фактори, що обумовлюють впровадження інформаційних систем та технологій.

Основними факторами, які впливають  на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж.

Причини, що спонукають організації  впроваджувати інформаційні системи, з одного боку обумовлюються прагненням збільшити продуктивність повсякденних робіт чи усунути їх повторне проведення, а з іншого боку бажанням підвищити ефективність управління діяльністю організації за рахунок прийняття оптимальних та раціональних управлінських рішень. Перша причина доволі прозора і для її реалізації достатньо впроваджувати стандартизовані системи обробки інформації. Успішне функціонування організації у значній мірі залежить від вдалого керівництва, яке базується на обгрунтуванні перспективних концепцій розвитку згідно з своєчасною, достовірною та повною інформацією, яку може поставляти відповідна інформаційна система. Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації. Для цього необхідно скоординувати процеси, пов’язані з діяльністю організації таким чином, щоб вони максимально забезпечували виконання поставлених задач в єдиному інформаційному полі. Тільки таким чином інформаційна озброєність організації починає безпосередньо впливати на ефективність її діяльності.

До основних напрямків автоматизації  інформаційно-управлінської діяльності в організаційних структурах відносять:

· автоматизацію обробки документів шляхом впровадження систем для обробки  тексту, автоматизацію обміну інформацією  через різноманітні види комунікацій (які включають АТС підприємства, відеотермінальні системи, локальну комп’ютерну мережу, телекопіювальні апарати, відеоінформаційні системи);

· автоматизацію діяльності менеджерів на базі комп’ютерних систем комплексних  інформаційних систем, які надають  допомогу в прийнятті рішень, та електронних секретарів, що дозволяє підвищити рівень організації праці менеджерів на якісно вищий щабель. [6; 24]

Впровадження інформаційних систем дозволяє менеджеру отримувати оперативний  доступ до довільної нагромадженої  інформації з тим, щоб в подальшому ефективно її використовувати для  вирішення поставлених задач (в  сферах аналізу маркетингу, фінансів, тощо).