Автоматизація надання послуг автосалоном

 

У файлі, який використовується в програмі, знаходяться такі дані:

• Номер замовлення, у форматі «Замовлення №1»
• ПІБ продавця;
• ПІБ покупця;
• ID автомобіля;
• Дата замовлення.

Кожне замовлення знаходиться на новому рядку, поля розділені крапкою з комою.

 

3.2 Структура інформаційних масивів задачі з автоматизації надання послуг автосалоном (C++).

База  даних створена у форматі MySQL, адже даний формат є дуже зручним,так як база може бути розташована на локальному комп’ютері так і на будь-якому сервері.

В якості інструментального  середовища реалізації проекту бази даних обрано СУБД phpMyAdmin. В базі даних MySQL зберігається лише первинна інформація. Проміжна та результатна інформація формується через такі об’єкти, як запити до бази даних. Вихідні показники в таких об’єктах формуються за допомогою арифметичних виразів. Однак більшість алгоритмів обробки облікової інформації в СУБД MySQL можна реалізувати за допомогою стандартних штатних засобів: запитів, що не потребує у користувача навичок програміста.

В процесі створення  таблиць бази даних в середовищі MySQL необхідно для кожної таблиці даних визначити властивості стовпчиків (полів), до яких слід навести: ім’я поля, тип даних, опис поля, формат, маска уводу тощо. Окрім опису безпосередньо властивостей стовпчиків реляційних таблиць потрібно також надати характеристику реляційним зв’язкам між таблицями. Реляційні таблиці в базі даних повинні бути взаємно пов’язані через так звані поля зв’язку – поля, що містяться в обох таблицях, що зв’язуються. Тому поля зв’язку повинні бути обов’язково передбачені в структурі бази даних.

Властивості складають  імена головної та цільової таблиць, стовпчик  зв’язку, тип зв’язку («один – до одного», «один – до багатьох», «багато – до одного», або «багато – до багатьох») та міцність зв’язку (тісний або слабкий).

Дана структура  дає змогу зберігати інформацію. Яка б максимально описувала  предметне поле, але при цьому займала мало цифрового місця. Також при створенні бази даних максимально використано правила оптимізації та групування даних. Такий підхід дав змогу звільнити досить багато як системної пам’яті, котру використовує програмне забезпечення, так і об’єм самої бази даних. Проведена оптимізація дала змогу зробити таблиці більш інформативні та доступні для будь-якого користувача. Зазначені ключові поля дають змогу застосувати заборону повторення даних, що в свою чергу забезпечує швидкий пошук та навігацію. За порівняно недовгий період розвитку структурного програмування баз даних та програмування взагалі, представлення інформаційних потоків дуже різноманітне, що дозволяє більш гнучко виокремити значні частини програм. Завдяки цьому, стиль програмування та підхід до реалізації до однієї і тієї ж задачі часто дуже різниться.

Створено досить багато прикладного програмного  забезпечення для управління даними на машинних носіях, залежно від  якого існують відповідні форми уявлення інформаційних об’єктів для внутрішнього зберігання даних.

Практично кожне  з програмних забезпечень являє  собою потужний комплекс завдань, котрий дозволяє реалізувати навіть самі складні  задачі. В спеціалізованих системах управління базами даних для вирішення  облікових задач, існують досить різні форми представлення інформаційних об’єктів: документи, довідники, константи, журнали тощо. В універсальних реляційних системах управління базами даних головною формою уявлення об’єктів зберігання інформації у базі даних є реляційні таблиці. В табличному представленні даних можна використовувати реляційний зв'язок,завдяки чому легко виконується навігація та систематизація представлених даних.

Визначення  реляційних таблиць, їх складу та інформаційних  зв’язків між ними в базі даних  виконується декількома способами. Насамперед, це використання теорії нормалізації реляційних баз даних, де структури таблиць визначаються поетапно, шляхом розчеплення (проекції) ненормалізованих або частково нормалізованих таблиць к найбільш оптимальній в тому чи іншому випадку нормальній формі.

Для створення  будь-яких структур даних доцільно виконувати аналіз вхідних даних, що дозволить розбити задачу на більш  прості під задачі. При цьому, слід зазначити, що кожна із розбитих задач  також підлягає на розклад, що в кінцевому результаті дозволить будь-яку складну задачу на абсолютно прості задачі,елементарні в програмуванні та повсякденному житті.

Для визначення складу і структури таблиць щодо зберігання в базі даних довідкових документів немає потреби у виконанні складного аналізу. Оскільки всі документи-довідники мають просту структуру, то в базі даних можна створити таблиці-довідники, що будуть мати відповідну  структуру.

Кожна із представлених  груп даних можна по групувати  по ознаках та виду, при цьому  створюючи оптимальний розподіл масивів даних. Дана операція дозволить тонко реагувати н а будь які зміни в формації або зовнішніх змінах складу документу.

База даних, котра описана нижче являє  собою комплекс даних про об’єкти  нерухомості, кожне з даних по груповані по категоріям та типовим показникам. Групування відбувається за декількома показниками, які дуже тонко передають суть масивів даних, зокрема представляють собою збірну інформацію,котра так чи інакше впливає на сприйняття вихідної інформації та дозволяє створювати запити будь-якого змісту і при цьому не втратити ні змісту ні самої суті поставленого завдання. Виходячи з цього, весь представлений масив даних потребує спрощення в плані представлення інформації та створення до них запитів різного характеру.

Структура бази даних autostore була приведена вище (Таблиці 3.1, 3.2, 3.3). Опишемо дані таблиці детальніше.

Таблиця admins (Таблиця 3.1) створена для зберігання усіх адміністраторів програми. Адже адміністратор може бути не один. У адміністратора більше прав доступу, ніж у звичайного користувача. У нього є можливість видаляти, додавати та редагувати замовлення.

Таблиця users (Таблиця 3.2) створена для зберігання даних про звичайних користувачів (не адміністраторів).

Таблиця autoinfo (Таблиця 3.3) створена для зберігання характеристик та інформації про автомобілі.

 

РОЗДІЛ IV. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАДАЧІ

4.1 Опис програми для автоматизації  надання послуг автосалоном (С#).

Відразу після загрузки програми з’являється вікно авторизації (рис.4.1).

Рис.4.1. Вікно авторизації

 

Якщо дані невірні, то з’являється повідомлення про помилку і програма завершує свою роботу. Інакше зчитуються дані з файлу і з’являється головне вікно програми (рис.4.3).

Рис.4.3. Головне вікно  програми відразу після загрузки.

Як видно на скриншоті, відразу після загрузки відображається тільки список замовлень. При виборі замовлення у полях відображаються дані, які раніше зчитались з файлу. Про це детальніше.

Дані зчитуються з файлу у список типу List<List<string>>. Нижче приведений код зчитування та занесення даних до списку.

using (StreamReader streamReader = new StreamReader("source.txt", Encoding.GetEncoding(1251)))

{

…

while (!streamReader.EndOfStream)//Пока не конец  streamReader

{

listTXT.Add(new List<string>()); //Добавляем новый list как строку

str = "";

str = streamReader.ReadLine();

string[] split = str.Split(';');

for (int c = 0; c < split.Count(); c++) listTXT[i].Add(split[c]);

i++;

}

Після цього  додаються рядки до ListBox, а потім після вибору замовлення, з цього ж списку виводяться дані саме по вибраному замовленню (пошук за ID-ом).

Поверенемося  до функцій програми.

Після натискання кнопки «Добавить заказ» модально відкривається  нова форма (рис.4.4).

За допомогою  цієї форми можна додати нове замовлення. Як видно с малюнку, на формі присутні такі елементи: поле для ПІБ продавця та покупця, поля з характеристиками автомобіля, ListBox-и для вибору марки та моделі автомобіля. Також тут присутня кнопка «Добавить».

Після заповнення полів з ПІБ продавця та покупця, вибору марки та моделі автомобіля та натискання кнопки запис допишеться у кінець файлу за допомогою наступного коду:

string appendText = addString + Environment.NewLine;

File.AppendAllText("source.txt", appendText, Encoding.GetEncoding(1251));

У змінній addString знаходяться дані для запису у файл.

Environment.NewLine означає перехід на новий рядок.

File.AppendAllText додає вказаний рядок у вказаний файл.

 

Рис.4.4. Форма  для створення замовлення

При натисканні на кнопку «Удалить» з’являється попередження про видалення замовлення. Якщо користувач, згоджується з видаленням, рядок видаляється з файлу.

 

4.2 Опис роботи  програми для автоматизації надання  послуг автосалоном (C++)

Створення інтерфейсу для користувача криє в собі досить складне завдання. Адже потрібно чітко і досить тонко розробити повну схему керування, відтворити життєві ситуації та передбачити максимально можливі ситуаційні задачі.

Технологія  обробки інформації для отримання  кінцевого результату в Visual C++ передбачає створення об’єктів інтерфейсу користувача та об’єктів обробки та відображення інформації, до яких слід навести: екранні форми для вводу, обробки та відображення інформації на екрані, запити до бази даних для обробки та відображення інформації та звіти для обробки та відображення інформації у режимі попереднього перегляду.

Після загрузки програми та авторизації користувач відразу побачить графік, створений за допомогою OpenGL (рис.4.5).

Рис.4.5. Графік

За допомогою  пунктів меню, користувач зможе проглянути списки користувачів та автомобілів, додати до них нові записи та видалити існуючі (рис.4.6)

Рис.4.6. Список користувачів

Користувач  зможе створити звіт, у якому будуть списки автомобілів (рис.4.7).

 

 рис.4.7. Звіт «Автомобілі» 
Висновки

У результаті виконання даної курсової роботи було створене програмне забезпечення для автоматизації надання послуг автосалоном.

Було  сформульовано характеристику задачі, мету її вирішення та цілі, які вона переслідує. Була визначена структура  та зміст вхідної та вихідної інформації, основні вимоги до їх оформлення. Джерела, які забезпечують задачу вхідною інформацією, та особи, які мають отримати вихідну інформацію.

Для реалізації задачі на ЕОМ було створено базу даних, призначену для зберігання вхідної інформації. Відповідно до розробленої моделі, був визначений алгоритм побудови програми. Для реалізації алгоритму задачі на ЕОМ були обрані мови програмування C#, Visual С++ .

Дана  розробка вирішує такі задачі:

• Збереження інформації про замовлення та клієнта;
• Контроль доступу до системи;
• Отримання звітів про роботу автосалону

Створена структура  даних дає змогу зберігати  інформацію і яка б максимально описувала предметне поле, але при цьому  займала мало цифрового місця. При створенні бази даних максимально використано правила оптимізації та групування даних. Такий підхід дав змогу звільнити досить багато як системної пам’яті, котру використовує програмне забезпечення, так і об’єм самої бази даних. Проведена оптимізація дала змогу зробити таблиці більш інформативні та доступні для будь-якого користувача.

До  переваг програми потрібно віднести можливості швидкого та зручного введення нової інформації , отримання потрібних табличних результатів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Грегори К.  Использование Visual C++ 6. Учебное пособие  – СПб: К.: Издательский дом "Вильямс", 1999. – 864 с.

2. Дейт К.Дж. Введение в системы баз данных, 7-е издание.: Пер. с англ.— М.: Издательский дом "Вильямс", 2001.— 1072 с.

3. Джен Л.  Харрингтон Проектирование реляционных  баз данных.— М.: Издательство  «Лори», 2006.

4. Зеленский А.С. Методические указания для самостоятельного изучения программирования баз данных на Visual Basic с использованием элемента управления ADO. //Криворожский экономический институт КНЭУ – Кривой Рог: КЭИ – 2005. – 59 с.

5. Зеленский  А.С., Баран С.В. Методические указания для самостоятельного изучения программирования баз данных на Visual Basic с использованием объекта DAO. //Криворожский экономический институт КНЭУ – Кривой Рог: КЭИ – 2004. – 46 с.

6. Зеленский  А.С., Лысенко В.С., Баран С.В. Методические указания для самостоятельного изучения работы с базами данных на VISUAL C++ с использованием объектов ActiveX Data Object (ADO). //Криворожский экономический институт ГВУЗ "КНЭУ имени Вадима Гетьмана" – Кривой Рог: КЭИ – 2008. – 54 с.

7. Зеленский А.С., Лысенко В.С., Баран С.В. Методические указания к выполнению лабораторных и индивидуальных работ на основе примеров разработки программного обеспечения в VISUAL C++ 6.0. //Криворожский экономический институт ГВУЗ "КНЭУ имени Вадима Гетьмана" – Кривой Рог: КЭИ – 2007. – 63 с.

8. Конноли Т., Бегг К. Базы данных. Проектирование, реализация и сопровождение. Теория  и практика, 3-е издание.: Пер. с  англ.– М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 1440 с.