Загальні правила торговлі

- щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України «Про зовнішньоекономіч ну діяльність»; 
щодо експорту яких встановлено режим квотування, ліцен зування; 
щодо експорту яких встановлено спеціальні режими; 
експорт яких здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 
в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України. 
Індикативні ціни розробляє Міністерство зовнішніх економічних зв'язків торгівлі України та уповноважені ним організації на базі результатів аналізу інформації, одержаної від митних, фінансових, статистичних державних органів, банківських, інформаційних та інших установ і організацій України, з інших джерел, за відповідними методиками. При цьому враховуються стандарти якості товарів, чинні в Україні та визнані у світовій практиці, передбачені законодавством України умови поставки і розрахунків, стан кон'юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, цінова інформація та прогнози щодо можливих цінових коливань, контрактна практика щодо відповідного товару на відповідному ринку та інша інформація кон'юнктурно-цінового характеру. 
         Рішення про запровадження індикативних цін на відповідні товари приймає та переліки індикативних цін затверджує Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. 
Таке рішення та переліки індикативних цін публікуються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Ук- 
раїни або уповноваженими ним організаціями в газеті «Урядовий кур'єр» не менш як раз на місяць. 
З огляду на те, коли і кому реалізуються продукція та товари, усі ціни і державні фіксовані та регульовані поділяються на оптові та роздрібні. 
Оптові (відпускні) ціни застосовуються при розрахунках між підприємствами і організаціями-товаровиробниками і споживачами (покупцями) продукції і товарів. Оптова ціна в таких випадках включає в себе собівартість, прибуток (норматив прибутку) і податок на додану вартість1. Якщо продукцію (товар) віднесено у встановленому законодавством порядку до підакцизних, до її ціни включається акцизний збір — непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари. У випадках реалізації продукції через посередників за вільними цінами до ціни включаються також постачальницько-збутові надбавки (націнки), граничний розмір яких може обмежуватися державою. 

 

Питання № 5. Порядок розрахунку оптової та роздрібної ціни

       Роздрібні ціни на товари формуються, виходячи з оптової ціни, шляхом включення до неї торговельної надбавки (націнки). Ці ціни застосовуються у відносинах між підприємствами торгівлі та населенням, що споживає товари. 
При розрахунках за продану сільськогосподарськими товаровиробниками сільськогосподарську продукцію застосовують закупівельні ціни.

Оптова ціна — ціна відпускна, по якій підприємства фірми й інших  суб'єктів, що хазяюють, незалежно від  підпорядкованості і форм власності, реалізують (відпускають, продають) продукцію виробничо-технічного призначення і товари народного споживання всім покупцям, крім населення. 
            Включає: 
- повну собівартість продукції (з податками і неподатковими платежами); 
- прибуток (нормативну рентабельність); 
- непрямі податки (наприклад, акцизи, податок на паливо, на додану вартість, на експорт). 
             Повинна забезпечувати нормально працюючому підприємству відшкодування витрат виробництва, внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди, фінансування інших витрат і одержання прибутку. 
До переходу до ринкових відносин використовувалися два її види: 
Оптова ціна підприємства, по якій виготовлювач реалізовував свою продукцію безпосередньо чи споживачу збутовим організаціям; 
Оптова ціна промисловості, по якій оптові (постачальницько-збутові й ін.) організації продавали її споживачу. Оптова ціна промисловості включала ціну підприємства, податок з обороту і націнку постачальницько-збутових організацій. В даний час вона встановлюється за згодою сторін (покупця і продавця) з урахуванням попиту і чи пропозиції декларується в органи ціноутворення, що реєструють неї. Порядок декларування цін встановлюється урядом, виходячи з економічної і соціальної значимості товару. Можуть установлюватися граничні коефіцієнти підвищення чи цін граничні рівні рентабельності. 
                Роздрібна ціна (фіксована або вільна)– ціна по якій товар реалізується населенню.

          Фіксована – установлюється органами ціноутворення, вільна – формується роздрібними торговцями (іншими господарюючими суб’єктами) виходячи з: 
- ціни відпускної підприємства-виробника; 
- ціни, сформованої споживачем, який здійснює ввіз продукції (товару) в державу; 
- сплаченої оптової надбавки (при закупівлі у оптових постачальників); 
- торгівельної надбавки, яка самостійно визначається роздрібними торговими та іншими підприємствами, виходячи з планових витрат обігу; 
- встановлених податків і неподаткових сплат; 
- необхідного прибутку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                Питання № 7. Комплекс бухгалтерських проводок по операції реалізації товарів у роздрібній торгівлі.

                                                                               Дт          Кт

1.) Реализованы товары:                           303        702

 

2.) Отражены налоговые обязательства

 по ПДВ                                                                702                                 641

 

3.) Сдана выручка в кассу магазина                   301                                 303

 

4.) Списана торговая наценка на

реализованные товары методом «сторно»        282                                285

 

5.) Списана на расходы себестоимость

 реализованных товаров                                       902                               282

 

 

Питання № 8. Порядок складання товарного звіту

              Кожна організація повинна вести облік товарів, тобто реєструвати їх надходження і вибуття. Бухгалтерією всі документи формуються в регістри. Щоб звірити залишки і достовірність усіх товаросупровідних документів, наприклад товарних накладних, необхідно складати товарні звіти.

1. Товарні звіти складаються в зазначений керівником термін, але він не повинен перевищувати десяти днів. Також можливе проведення перевірки двічі за один період, наприклад у випадку інвентаризації, коли необхідно звіт зробити до неї і після.
2. Цей документ складається співробітником, який є матеріально-відповідальною особою за даний вид продукції. Складається товарний звіт у двох примірниках, один з яких передається в бухгалтерію, другий залишається у матеріально-відповідальної співробітника.
3. Товарні звіти повинні бути пронумеровані в наскрізному порядку, причому починатися вона повинна з початку року. Але є виняток: якщо керівником організації відповідальна особа призначається не з початку року, то й нумерація буде починатися з того моменту, коли співробітник приступить до обов'язків.
4. Виправлення в звітах допускаються, але тільки лише з закресленням неточної інформації однією рисою. Зверху потрібно написати вірну, а поруч написати: ким внесені корективи, дату і розпис. Ні в якому разі не можна замазувати дані коректором або закреслювати кількома лініями.
5. Найчастіше для товарного звіту використовують форму № ТОРГ-29, яка складається з двох сторінок. В одній реєструються прихід, в іншій - витрата. Спочатку необхідно вказати найменування організації повністю, наприклад, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток». Потім вкажіть структурний підрозділ, наприклад, адміністрація.
6. Потім необхідно вказати матеріально-відповідальна особа, посада і табельний номер. У таблиці нижче вкажіть залишок на початок перевірки, це цифра повинна відповідати кінцевій цифрі в попередньому товарному звіті.
7. У товарному звіті ви побачите графи: документ, сума. У першій необхідно вказати дату і номер товаросупровідних документів, у сумі вказується вартість товару (продажна або купівельна). Документи слід заносити в хронологічному порядку, при цьому бути гранично уважними. Потім підведіть підсумок.
8. Далі переходите до другої сторінки - витрати. Там також слід заносити документи в хронологічному порядку. Тут можуть вказуватися і документи, які отримані в результаті повернення товару. Наприкінці підведіть підсумки і запишіть залишок на кінець перевірки.
9. Після таблиці ви побачите графу «Додаток», де необхідно вказати кількість товаросупровідних документів. Потім матеріально-відповідальна особа повинна підписати документ.
10. Після цього звіт здається в бухгалтерію. Він повинен бути перевірений в день здачі. Бухгалтер, звіривши дані, повинен проставити позначки в 6 і 7 графі торгового звіту. Необхідно не тільки звірити дані документів, але і прорахувати всі суми. Після цього бухгалтер підписує звіт.

 

Питання № 9. Реєстратори  розрахункових  операцій

    Реєстратор розрахункових операцій – пристрій або  
програмно-технічний  комплекс,  в  якому   реалізовані   фіскальні  
функції  і  який призначений для реєстрації розрахункових операцій  
при продажу товарів (наданні послуг),  операцій з  купівлі-продажу  
іноземної  валюти  та/або  реєстрації  кількості  проданих товарів  
(наданих   послуг).   До   реєстраторів   розрахункових   операцій  
відносяться:  електронний  контрольно-касовий апарат,  електронний  
контрольно-касовий   реєстратор,    комп'ютерно-касова    система,  
електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

   Стаття    3.    Суб'єкти   господарювання,   які   здійснюють  
розрахункові  операції  в  готівковій та/або в безготівковій формі  
(із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)  
при   продажу   товарів   (наданні   послуг)   у  сфері  торгівлі,  
громадського харчування та послуг зобов'язані:  
     1) проводити розрахункові  операції  на  повну суму покупки  
(надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому  
порядку  та  переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори  
розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових  
документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або  
у   випадках,   передбачених   цим   Законом,   із   застосуванням  
зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;  
     2) видавати  особі,  яка отримує або повертає товар,  отримує  
послугу  або  відмовляється  від   неї,   розрахунковий   документ  
встановленої форми на повну суму проведеної операції;  
     3) застосовувати   реєстратори   розрахункових операцій,  що  
включені  до   Державного   реєстру   реєстраторів   розрахункових  
операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;  
     4) забезпечувати цілісність  пломб реєстратора розрахункових  
операцій  та   незмінність   його   конструкції   та   програмного  
забезпечення;  
     5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій  
у  випадках,  визначених  цим  Законом,  проводити  розрахунки   з  
використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової  
книжки  з  додержанням  встановленого  порядку  їх  ведення,  крім  
випадків,  коли  ведеться облік через електронні системи прийняття  
ставок,   що  контролюються  у  режимі  реального  часу  Державним  
казначейством  України;  (Пункт 5 ст. 3 із змінами, внесеними  
згідно із Законом N 2746-III (2746-14) від 04.10.2001)  
     6) забезпечувати   зберігання   використаних   книг   обліку  
розрахункових  операцій  та  розрахункових  книжок протягом трьох  
років після їх закінчення;  
     7)   подавати   до   органів   державної   податкової  служби  
звітність,  пов'язану із застосуванням  реєстратора  розрахункових  
операцій  та розрахункових книжок,  не пізніше 15 числа наступного  
за звітним місяця у разі,  якщо цим пунктом не передбачено подання  
інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.  
     Суб'єкти господарювання,   які   використовують   реєстратори  
розрахункових  операцій,  що  створюють   контрольну   стрічку   в  
електронній  формі,  або електронні контрольно-касові реєстратори,  
що створюють контрольну стрічку  в  друкованому  вигляді,  повинні  
подавати  до  органів  державної податкової служби по дротових або  
бездротових  каналах  зв'язку   електронні   копії   розрахункових  
документів   і   фіскальних   звітних   чеків,  які  містяться  на  
контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових  операцій  
або в пам'яті модемів, які до них приєднанні.  
     Суб'єкти господарювання,   які   використовують   реєстратори  
розрахункових  операцій,  що  створюють   контрольну   стрічку   в  
друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових  
реєстраторів,  повинні подавати до  органів  державної  податкової  
служби  по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про  
обсяг розрахункових операцій,  виконаних  в  готівковій  та/або  в  
безготівковій  формі,  або  про  обсяг  операцій з купівлі-продажу  
іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.  
     Порядок передачі інформації до органів державної податкової  
служби  по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється  
Державною  податковою  службою   України   на   базі   технології,  
розробленої  Національним  банком  України та погодженої Державною  
податковою службою України;

{Пункт 7 ст.і 3 в редакції Закону N 2756-VI (2756-1) від  
02.12.2010,   зміненого   Законом   N  3609-VI  (3609-17)  від  
07.07.2011.

     8) реалізовувати  товари (надавати послуги) за умови  наявності  
цінника на  товар  (меню,  прейскуранта,  тарифу  на  послугу,  що  
надається) у грошовій одиниці України;  
     9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій  
(за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)  фіскальні  
звітні   чеки  і  забезпечувати  їх  зберігання  в  книгах  обліку  
розрахункових операцій;  
     10)   друкувати   або   створювати  в електронній формі на  
реєстраторах  розрахункових  операцій  (за виключенням автоматів з  
продажу  товарів  (послуг)  контрольні  стрічки і забезпечувати їх  
зберігання  протягом  трьох років; {Пункт 10 статті 3 із змінами,  
внесеними згідно із Законом N 2756-VI  2756-17) від 02.12.2010}  
     11) проводити   розрахункові   операції   через   реєстратори  
розрахункових   операцій   з   використанням  режиму  попереднього  
програмування найменування,  цін товарів  (послуг)  та  обліку  їх  
кількості;  
     12)  вести у порядку,  встановленому законодавством, облік  
товарних  запасів  на  складах  та/або  за  місцем  їх реалізації,  
здійснювати  продаж  лише  тих  товарів,  які відображені в такому  
обліку,  за  винятком  продажу  товарів особами, які відповідно до  
законодавства  оподатковуються  за  правилами,  що не передбачають  
ведення  обліку  обсягів  реалізованих  товарів  (наданих послуг);  
(Пункт 12 статті 3 в редакції Закону N 2156-III (2156-14) від  
21.12.2000)  
     13) забезпечувати відповідність сум готівкових  коштів  на  
місці проведення розрахунків сумі коштів,  яка зазначена в денному  
звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання  
розрахункової  книжки  -  загальній сумі продажу за розрахунковими  
квитанціями, виданими з початку робочого дня;  
     14) вводити    в     експлуатацію,     проводити     технічне  
обслуговування,  ремонтувати  реєстратори  розрахункових  операцій  
через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку;  
     15)  надавати  покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек,  
накладну  або  інший  письмовий  документ,  що засвідчує передання  
права  власності  на них від продавця до покупця з метою виконання  
вимог  Закону  України  "Про  захист прав споживачів" (1023-12).  
Порушення   цього   правила   тягне   за  собою  відповідальність,  
передбачену  зазначеним  законом,  але  не може бути підставою для  
застосування  до порушника адміністративних чи фінансових санкцій,  
передбачених  законодавством  з  питань  оподаткування. (Статтю 3  
доповнено  пунктом 15 згідно із Законом N 2156-III (2156-14) від  
21.12.2000)