Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2012 в 00:00, курсовая работа
Метою написання даної курсової роботи є реальне відображення роботи ПДВ та його обліку в Україні, виявлення його недоліків та переваг, а також надання пропозицій щодо вдосконалення його обліку.
Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:
розкрити економічну сутність доданої вартості та податку на додану вартість як найбільш адекватної форми сучасного непрямого оподаткування;
зробити огляд нормативної бази та спеціальної літератури стосовно податкового обліку;
проаналізувати специфіку фінансового та податкового обліку ПДВ;
розглянути відображення податку на додану вартість у звітності підприємства;
На шляху переходу нашої країни до ринкових відносин особливо актуальною є проблема своєчасного забезпечення грошовими ресурсами дохідної частини державного бюджету. Вирішення цієї вкрай важливої проблеми значною мірою залежить від ефективності діяльності податкової служби, а також розробки науково-обґрунтованої системи оподаткування, яка б відповідала реаліям сьогоднішнього дня, забезпечувала зростання податкових надходжень до бюджету та підвищувала рівень збору податкових платежів.
Податок на додану вартість останнім часом привертає до себе значну увагу, тому що він став предметом широких дискусій щодо доцільності його застосування та наслідків справляння для економічного розвитку і бюджету країни.
Метою написання даної курсової роботи є реальне відображення роботи ПДВ та його обліку в Україні, виявлення його недоліків та переваг, а також надання пропозицій щодо вдосконалення його обліку.
Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:
Об'єктом дослідження роботи є механізм податку на додану вартість і його вплив на економічні процеси.
Предметом дослідження є практичні та теоретичні аспекти податкового та фінансового обліку ПДВ при загальній системі оподаткування.
Методи дослідження - порівняльний, горизонтальний (часовий) та порівняльний аналіз.
Інформаційною
базою дослідження є
На
мою думку, для кожного майбутнього
спеціаліста є просто необхідним
мати достатній рівень знань по даній
темі, оскільки вони є дуже практичні в
сучасному економічному житті.
Податковий облік як окремий вид господарського обліку бере свій початок з 01.07.1997 р., в зв'язку з набранням чинності Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року. Саме в цьому Законі вперше був використаний термін „податковий облік" і описані правила ведення податкового обліку валових витрат, валових доходів і визначення прибутку до оподаткування. Крім вище названого закону поняття „податковий облік" зустрічається і в Законі „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р., який набрав чинності 01.10.1997р.
Податковий облік – це система збору, реєстрації, узагальнення, зберігання та передачі інформації для визначення податкової бази з податків на основі даних первинних документів, згрупованих відповідно з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством . Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за вірністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків[16].
Податковий облік необхідно організувати так, щоб задовольнити потреби управління підприємством і служби податкового менеджменту в інформації щодо формування оподаткованої бази підприємства від усіх видів діяльності.
Основними завданнями податкового обліку, і обліку ПДВ зокрема, є:
Некоректне ведення податкового обліку призводить до недоплати податків, за що до платника можуть бути застосовані фінансові санкції, заходи щодо забезпечення погашення податкового зобов´язання і кримінальна відповідальність. [23]
Загальна
система оподаткування
ПДВ – це непрямий податок на додану вартість, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він входить у вигляді надбавки до ціни товару (робіт, послуг) і повністю оплачується кінцевим споживачем товарів, робіт та послуг.
Найважливішою перевагою ПДВ є потенційно висока фіскальна ефективність, яка зумовлена тим, що він має широку базу оподаткування, яка включає більшість груп товарів і послуг, тобто зміни в асортименті споживання суттєво не впливають на надходження податку. До того ж оподаткування споживання більш надійне, оскільки людина завжди має потребу в певних товарах чи послугах, і зупинити його неможливо.
Податок на додану вартість – один із найбільш важливих видів непрямих податків, який часто називають «європейським податком», підкреслюючи вагоме значення у становленні та розвитку європейського інтеграційного процесу. У Європі ПДВ є важливим джерелом дохідної бази бюджету Європейського Союзу (сьогодні кожна його країна-учасниця перераховує 1,4% власних надходжень від цього податку до консолідованого «європейського» бюджету). Цей податок активно використовується як ефективний інструмент фіскальної політики. За ним закріплена характеристика найбільш «нейтрального» податку. Уряди багатьох держав намагаються покрити бюджетний дефіцит передусім за рахунок збільшення надходжень від ПДВ, оскільки доведено, що посилення прогресивного характеру обкладення доходів товаровиробників негативно вплинуло на процес накопичення і на ділову активність у цілому.
Система ПДВ була вперше запропонована в Німеччині у 1919 році Вільгельмом фон Сименсом. Тоді цей податок мав назву „облагороджений податок з обігу”. Теоретичне обґрунтування ПДВ було висунуте також деякими французькими професорами. Сучасна схема цього податку була розроблена й описана в 1954 році французьким економістом М.Лоре. Надалі поширено в інші країни Європи, а пізніше – і країни Азії, Африки та Латинської Америки. Наприкінці 80-х та на початку 90-х років податок на додану вартість було введено в багатьох державах Східної Європи (Болгарії, Угорщині, Румунії, Словаччині, Чехії та ін.), а зрештою і в Швейцарії. Традиційно такого податку немає в США (податок з обороту) [16, с.18].
Облік ПДВ регламентується Податковим Кодексом України, а саме Розділом V. Податок на додану вартість, ст. 180-211, з наступними змінами і доповненнями, який набрав чинності з 1.01.2011р. До цієї дати облік ПДВ регламентувався Законом України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до ст. 180 Податкового кодексу, платником ПДВ може бути:
База оподаткування - це оборот у вартісному виразі до якого застосовується ставка для визначення суми ПДВ. База оподаткування ПДВ визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Базою оподаткування ПДВ є:
- при продажу товарів (робіт, послуг) без оплати, здійсненні натуральних виплат у рахунок оплати праці база оподаткування дорівнює фактичній ціні операції;
- при ввезенні товарів на митну територію України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість цих товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації;
- при виготовленні готової продукції в Україні з давальницької сировини нерезидента та у разі її продажу на митній території України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, що визначають аналогічно операціям продажу товарів.
- при ліквідації основних фондів або при безоплатній їх передачі особі, яка не є платником ПДВ, базою оподаткування є звичайна ціна, але не менша їх балансової вартості.
Об'єктом оподаткування ПДВ в сучасних умовах, є додана вартість, на відміну від валового обороту, як це було передбачено в попередніх редакціях законодавчих актів. Саме це підкреслює, що ПДВ є найкращою формою серед інших універсальних акцизів.
Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту;
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;
ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;
д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
а) 17 відсотків;
б) 0 відсотків.
За нульовою ставкою ПДВ обчислюють на:
- постачання товарів для заправки або забезпечення морських суден, повітряних суден, космічних кораблів та військового транспорту;
- постачання товарів/послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі (безмитних магазинах)).
Информация о работе Податковий облік ПДВ при загальній системі оподаткування