Органіція робочого місця та ергономічне забезпечення бухгалтерського обліку

Висота  робочої поверхні робочого столу  з ВДТ має регулюватися в межах 680...800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати  можливість виконання операцій у  зоні досяжності моторного поля (рекомендовані  розміри: 600...1400 мм, глибина - 800..1000 мм).

Робочий стіл повинен мати простір для  ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки  не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні  колін) не менше ніж 450 мм, на рівні  простягнутої ноги -ніж 650 мм.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю сидіння поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Шаг регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів -15...20 мм, для кутових 2...5 град. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н.

Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400...500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15 град. вперед і до 5 град. назад.

Висота спинки стільця має становити (300+-20) мм, ширина - не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися в межах 1...30 град. від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260...400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50...70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230...260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350...500 мм.

Поверхність сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм.

Електронно-обчислювальна  техніка може розміщуватися в  окремому приміщенні або ж у кімнаті  бухгалтерської служби, на робочих  місцях окремих працівників. В усіх випадках машини потрібно розміщувати так, щоб на них було зручно працювати. Для одного робочого місця з комп'ютером потрібно не менше 6 м площі і не менше 20 м об'єму приміщення.

Залежно від ступеня застосування обчислювальної техніки можна виділити два типи організації робочих місць: механізовані та автоматизовані.

Механізоване  робоче місце бухгалтера передбачає обладнання столом, стільцем, картотекою, нормативно-довідковими матеріалами, таблицями, рахівничою технікою тощо.

Автоматизоване  робоче місце бухгалтера дозволяє використовувати  ЕОМ і виконувати обробку інформаційних  даних в автоматизованому режимі.

Особливу  увагу кожного працівника слід звертати на вимоги до роботи з електронно-обчислювальними  машинами. Відстань між очима працюючого та екраном комп'ютера повинна  бути не меншою, ніж півтори довжини  діагоналі використовуваного монітора. Дисплей слід розташовувати нижче рівня очей на 15°, а клавіатуру - на відстані близько 40 см від тулуба. Зап'ястя повинні розташовуватися так, щоб сонячне проміння і світло ламп не відбивалися від нього та не осліплювали працюючого. В ідеалі рівень яскравості екрану повинен відповідати яскравості світла в приміщенні, чого можна досягти за допомогою налагодженого монітора.

Окрім вище перерахованих вимог до приміщення бухгалтерської служби, також необхідно, щоб на вікнах були штори (жалюзі), які  закриватимуть монітор від прямого  сонячного проміння, - від цього  з'являються відблиски. А ідеальний варіант - вікна виходять на північ або північний схід. Штучне освітлення бажано виконати у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, розташованих зліва від робочих місць.

Для уникнення  шкідливого впливу необхідно правильно  розташувати комп'ютери в кімнаті (рис. 1 а)).

Дисплей встановлено правильно, якщо його верхній  край знаходиться нижче рівня  очей (погляд на монітор повинен  бути спрямований на 10° вииз від горизонталі) (рис. 1 б)). Екран повинен бути повернений у вертикальній площині так, щоб відстань від верхнього і нижнього краю монітора до очей була однаковою.

 

а)       б)

Рисунок 1 - Організація робочого місця бухгалтера

 

Згідно  з Правилами охорони праці  відстань від екрану до очей працівника залежить від розміру екрану (табл. 2).

 

Таблиця 2 - Відстань від екрану до очей

Розмір екрану по діагоналі, дюймів	Відстань до очей, см
14-15	60-70
17	70-80
21	90-100

 

Якщо  зір дозволяє, то можна відсунути  монітор далі.

Сидіти  далеко від монітора або дуже близько  до екрану шкідливо: постійно рухається  шия, вимога однакової відстані від  очей до монітора не додержується. Крім того, чим ближче бухгалтер розташований до монітора, тим більший потік  електромагнітного випромінювання впливає на нього.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовольному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5...15 град. Висота середнього рядка клавіш має не перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосування приекранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

При оснащеності робочого місця з ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам СанПіН N 5804-91.

 

2.2 Вплив фізіологічних факторів на ефективність роботи бухгалтерії

 

Вагомий вплив на роботу бухгалтерів здійснюють соціально-психологічні фактори, до яких належать:

-  настрій працівників, згуртованість колективу, сумісність працівників, відносини між членами колективу, психологічний клімат, колективна думка й традиції колективу.

Результати  дослідження показали, що продуктивність праці при гарному настрої  працівника зростає на 30 % і більше, а при поганому - знижується на 40-50 %. Крім того, у колективних умовах настрій однієї людини швидко передається до іншої.

Найчастіше  на настрій, самопочуття та ефективність роботи облікових працівників впливає  головний бухгалтер.

Він повинен  бути об'єктивним у відношенні до підлеглих, відповідальним, вимогливим до себе і  підлеглих, володіти витримкою і  темпераментом, вмінням визнавати  свої помилки, вміти об'єднати колектив і підтримати творчу ініціативу підлеглих.

Зауваження  головного бухгалтера повинні бути справедливими, не принижувати гідність працівників.

Важлива роль в ефективному забезпеченні праці належить моральному мікроклімату. Відносини працівників повинні  ґрунтуватися на об'єктивності, доброзичливості, взаємодопомозі, глибокій повазі до кожного  члена колективу, турботі про  молодих співробітників.Неприязні відносини між працівниками можуть значно понизити працездатність колективу, в той час як доброзичлива атмосфера сприяє підвищенню продуктивності праці.

На відносини  в колективі також впливає  добросовісність виконання дорученої  роботи. Несвоєчасне та неякісне виконання роботи одним працівником збільшує навантаження на інших, що, відповідно, погіршує відносини між працівниками.

Одним із соціально-психологічних факторів є культура праці. її елементом є  спеціальний робочий одяг, який повинен  бути легким, гарним, практичним і відповідати  вимогам гігієни праці.

Наприклад на ЗАT "Новокраматорський машинобудівний завод" встановлено суворі вимоги до робочого одягу. Зокрема, статутом діяльності співробітників бухгалтерської служби даного підприємства встановлено: "Керівництво підтримує наступний статут одягу: забороняється поява на роботі без встановленого формового костюму. Для підвищення мотивації співробітників встановлюється день вільного одягу - щотижня в п'ятницю, у святкові дні і в день народження. Вихід на роботу в суботу та в неділю не потребують дотримання статуту одягу, за винятком спеціально домовлених випадків".

Рекомендовано до використання одяг з натуральних тканин, щоб запобігти виникненню під час роботи на ПК статичної напруги. Не бажаний дуже світлий і блискучий одяг, оскільки він викликає ефект віддзеркалювання, що заважає розрізняти знаки на екрані монітора. Форма, крій і колір одягу мають увиразнювати його ділове призначення.

Велике  значення для організації облікового персоналу підприємства має режим роботи даного підрозділу. Режим праці - це порядок чергування часу праці та відпочинку окремих працівників і підрозділу в цілому.

Режим праці  визначає час початку та закінчення роботи, перерв й відпочинку, чергування видів робіт, графік відпусток.

Для забезпечення найбільш ефективного виконання  обов'язків, плануючи розпорядок, слід дотримуватися таких принципів:

- відвести  для розумової праці ранішні  години робочого дня (з 8 до 12 год.), які є найбільш продуктивними;

- виділити  час для виконання індивідуальної, найбільш відповідальної праці,  протягом якого ніхто не повинен  відвертати увагу працівника;

- для  зняття втоми через кожні 1,5-2 год. робити перерви для відпочинку  на 5-10 хв.;

- для  усунення монотонності виконуваних  робіт чергувати характер праці.

Початок і закінчення робочого дня, а також  перерву на обід у бухгалтерській службі потрібно узгодити з іншими членами колективу.

Так, не слід встановлювати обідню перерву облікового персоналу одночасно з перервою на обід робітників, тому що це перешкоджатиме останнім отримати необхідні довідки та роз'яснення протягом перерви.

Якщо  робочий день облікового підрозділу починається пізніше або закінчується раніше, ніж виробничого колективу, то це може призвести до затримки деяких робіт і простоїв через неможливість оформити певні документи.

За умови  неправильної організації праці  та відпочинку, втома може нагромаджуватися щоденно й переходити в перевтому  або захворювання. У зв'язку з  цим режим праці та відпочинку бухгалтерів необхідно будувати з урахуванням працездатності, яка  змінюється протягом доби.

Здатність організму витримати певні навантаження протягом робочого дня залежить від  ритму виконуваної праці, її тривалості, організації праці, кваліфікації, віку та стажу облікового працівника.

Дослідження показали, що найбільша працездатність спостерігається в ранкові години -з 8 до 12 год. У період з 14 до 17 год. вона суттєво знижується.

Специфіка роботи облікових працівників, постійне спілкування з людьми справляють на них великий нервово-емоційний  вплив. Тому в режимі робочого дня  слід передбачити чергування праці  й відпочинку, щоб звести втому  до мінімуму. Відпочинок має бути активним.

Одним з  його елементів є гімнастика або  фізкультпаузи. Гімнастичні комплекси  повинні давати переважно навантаження на ті частини тіла, які були нерухомими у зв'язку з характером праці бухгалтерів.

Для досягнення оптимізації річного режиму праці  та відпочинку графіки відпусток  плануються з урахуванням своєчасного  складання періодичної і річної звітності, а також побажань окремих  облікових працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

За умов масового використання ПК питання ергономічного  забезпечення набувають великого значення, оскільки від вирішення їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість обліку, контролю та аналізу, а й здоров'я обліковців.

Ергономічне забезпечення працівників обліку передбачає відповідним чином організовані робочі місця бухгалтерів та обліковців, надані їм технічні засоби та методичні матеріали. У зв'язку із застосуванням ПЕОМ та створення АРМ бухгалтера потребують розв'язання проблеми різних аспектів: психологічні, фізіологічні, технічні. Реалізуються вони за допомогою ергономічного забезпечення, яке являє собою сукупність методів, методик і інструкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів щодо виконання ергономіки в бухгалтерії. Це означає, що АРМ повинні бути розподілені так, щоб охопити автоматизацією весь обліковий процес, розпорошений за окремими підрозділами. Крім того, слід враховувати особливості виконуваних робіт, психологічні і фізичні властивості працівника. При цьому важливо враховувати вимоги антропометрії і біомеханіки при визначенні робочих зон бухгалтера, розташуванні елементів робочого місця, конструкції робочого сидіння.