Органіція робочого місця та ергономічне забезпечення бухгалтерського обліку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Чернігівський державний  технологічний університет

КАФЕДРА 

РЕФЕРАТ

 

              з дисципліни: ……………………………………………….

 

на  тему:………………………………………………………

 

 

 

Виконав:

студент гр.…………………   …………………..      

                                                                                                                               

Керівник:

………………………………                                 ……………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів  ЧДТУ, 2013

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………….. 3

1. Ергономічне забезпечення обліку, контролю та аналізу …………………. 4

2. Організація робочого місця бухгалтера …………………………………… 7

2.1 Вплив фізіологічних факторів  на ефективність роботи бухгалтерії  …… 7

2.2 Вплив фізіологічних факторів на ефективність роботи бухгалтерії …… 13

Висновок   ………………………………………………………………………. 17

Список   використаних джерел ……………………………………………….  18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В організації  праці бухгалтерів як певної категорії  працівників важливе місце посідає  напрямок організації ергономічного  та соціального забезпечення. Ергономіка — галузь науки, що вивчає поводження людини в її трудовій діяльності (рухи, затрати енергії, продуктивність праці, анатомічні, фізіологічні та психологічні зміни працівника) під впливом  зовнішніх факторів. Ергономіка як один із напрямків гігієни праці виникла близько 140 років тому. Однак популярності вона набула в минулому сторіччі, оскільки формула «гарна ергономіка — гарна економіка» стала очевидною завдяки конкретним цифрам, отриманим у результаті наукових досліджень: кваліфіковане, науково грамотне забезпечення ергономічних вимог підвищує продуктивність праці на 100 %; добре освітлення робочого місця збільшує продуктивність праці на 20 %; зниження шуму до гігієнічних норм підвищує продуктивність праці на 40 -  50 %, а продумане застосування музики - на 12 - 14 %; оптимальний колір фарбування приміщень підвищує продуктивність праці на 25 % і знижує непродуктивні втрати робочого часу на 32 %.

Оскільки  праця бухгалтера є різновидом розумової  праці, рівень автоматизації якої досить швидко зростає, ергономіку бухгалтера можна визначати як систему зв’язку  працівника, зайнятого бухгалтерською працею з технічними засобами і навколишньою атмосферою, яка має на меті підвищення продуктивності праці, забезпечення збереження фізичного та психологічного здоров’я.

 

 

 

 

 

 

1. Ергономічне забезпечення обліку, контролю та аналізу 

У зв'язку з застосуванням персональних комп'ютерів, створенням АРМБ формується система «людина (бухгалтер) — машина (ПК) — середовище (ЛМС)», що потребує вирішення комплексу проблем різних аспектів: психологічних, фізіологічних, технічних і т. ін. Реалізуються вони за допомогою ергономічного забезпечення, яке являє собою сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів щодо виконання вимог ергономіки в бухгалтерії.

Насамперед  АРМ мають бути так розподілені між підрозділами, де здійснюється облік, щоб охопити автоматизацією весь обліковий процес і, крім того, максимально врахувати особливості виконуваних робіт, психологічних і фізичних можливостей працівника. З огляду на це ПК слід розраховувати не на одного працівника, а на кількох, наприклад одну ПК на сектор (з обліку матеріалів, заробітної плати тощо). При цьому ПК обслуговуватиме не один працівник, а кілька по черзі за встановленим графіком. Це важливо не тільки з позиції продуктивності праці, економічності використання ПК, а й здоров'я бухгалтера. Це дає змогу також ураховувати вимоги антропометрії і біомеханіки в процесі визначення робочих зон бухгалтера, розташування елементів робочого місця, конструкції робочого сидіння.

Для того, щоб обліковий виконавець ефективно  працював на ПК в умовах значного підвищення рівня технічної і творчої діяльності, високої відповідальності за виконувані роботи, велику увагу слід приділяти навичкам швидкості руху рук, роботи наосліп, умінню працювати на ПК (добре знати «меню», файлову систему, спеціальні програмні засоби для управління файлами).У свою чергу, ефективність праці на ПК значною мірою залежить від якісного рівня комп'ютера, засобів і систем відображення інформації. Звичайно, що такі технічні дані в ПК різного класу неоднакові. Вихідну облікову інформацію (відеограми, машинограми) слід формувати так, аби вона, по-перше, була оптимальною за складом, по-друге, відповідала не лише вимогам власне обліку, а й планування, контролю та аналізу. Відображувана вихідна інформація має бути такою, щоб її легко можна було читати. Це не завжди вдається, коли формують складні таблиці, особливо якщо їх механічно переносять на ручні реєстри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. Слід ширше практикувати видачу інформації за запитом, і тим самим менше завантажувати ПК.

За умов використання ПК ергономічне забезпечення висуває такі додаткові вимоги:

• розподіл функцій між бухгалтером і ПК;
• оптимальний розподіл функцій між бухгалтером та колективом;
• розроблення послідовності дій роботи бухгалтера, оптимальної за показниками, надійної та якісної діяльності;
• раціональне розміщення технічних засобів на робочому місці бухгалтера.

У разі використання ПК слід мати на увазі, що:

• інформація на екрані відеотермінала має бути в зручному для сприйняття вигляді;
• діалог із системою будують так, аби для відповіді користувача треба було натискувати менше клавіш;
• повідомлення системи мають супроводитися короткими звуковими сигналами, а особливо важливі — довгими.

У розподілі  функцій між бухгалтерами необхідно  розробити режими праці і відпочинку, чергування видів діяльності, оптимальні психологічні показники праці. Під час розроблення послідовності дій (алгоритму) діяльності бухгалтера враховують, що «середній» працівник за визначений час виконує функції, необхідні для його діяльності. При цьому слід звернути увагу на те, як змінюватиметься ймовірність виконання функцій в разі збільшення часу, відведеного на її реалізацію. Для вирішення питання реального розташування технічних засобів на робочих місцях бухгалтера слід дотримуватися таких принципів:

• відповідності робочого місця можливостям бухгалтера (технічні засоби слід розміщувати в зонах, оптимальних за показниками досяжності працівника);
• значущості, що передбачає розміщення важливих технічних засобів поблизу бухгалтера;
• обліку частоти використання технічних засобів (розташовувати засоби, які найчастіше використовуються, у зоні досяжності працівника);
• функціонального групування, що базується на необхідності розташування (зберігання) робочих матеріалів за функціональними характеристиками.

У разі розташування ПК на робочому столі слід додержувати таких вимог:

• клавіатура має знаходитися перед відеотерміналом під визначеним кутом (відповідно до індивідуальних звичних даних працівника);
• архівні й еталонні дискети треба зберігати окремо від дискет, які використовують щодня;
• забезпечувати дискети супровідними ярликами, де зазначають назву інформації, дату запису тощо.

Важливою ергономічною вимогою, виконання якої забезпечує високий рівень обліку, контролю та аналізу, є оптимізація параметрів середовища. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення бухгалтерії, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світлокольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці і т. ін.

 

 

 

 

 

2. Організація робочого місця бухгалтера

 

2.1 Вплив фізіологічних  факторів на ефективність роботи  бухгалтерії

 

Фактори, які формують умови праці облікових  працівників, поділяються на фізіологічні та соціально-психологічні.

До фізіологічних  належать фактори, які впливають  на організацію робочої зони бухгалтерської служби, тобто службового приміщення, де розташований даний підрозділ, та робочого місця кожного працівника.

Одним з  основних фізіологічних факторів, які  впливають на ефективність роботи бухгалтерської служби, є мікроклімат приміщення, оптимальні умови якого визначено  Державними санітарніими правилами і нормами роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98, затвердженими Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 р. N 7 

 

Таблиця 1 - Оптимальні умови роботи облікових працівників

Характеристика	Значення	Примітки
Температура повітря, °С	22-24	у холодний період року
	16-18	в теплий період року
	23-25	у холодний період року для приміщень  з ПЕОМ
Відносна вологість повітря, %	60-40	_
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	-
Освітлення, люкс	300	за наявності люмінесцентного  освітлення
	150	за наявності освітлення лампами  розжарювання

Для уникнення  шуму в робочому приміщенні бухгалтерської служби доцільно розміщувати облікових  працівників не в одній великій  кімнаті, а групами в окремих  кімнатах, щоб на кожного працівника припадало не менше 3-5 м2 площі.

Для зручності  відвідувачів і працівників облікового апарату бухгалтерську службу слід розміщувати на першому поверсі. Вхід до неї має бути вільним.

Робоче  місце головного бухгалтера рекомендується обладнати в окремій кімнаті, оскільки його робота пов'язана з  частим прийманням відвідувачів.

Службове  приміщення бухгалтерської служби повинно  добре опалюватися, провітрюватися та освітлюватися, оскільки недостатня освітленість робочого місця призводить до швидкої втоми працівника, а  нормальна освітленість підвищує продуктивність праці на 10-15 %.

Освітлення  приміщень може бути природним і  штучним. Найбільш сприятливим для  зору та підвищення продуктивності є  чергування природного освітлення зі штучним (залежно від годин дня).

Для кращого  використання природного освітлення робоче місце слід розташовувати так, щоб  світло на робочий стіл падало спереду  або з лівого боку (якщо лівша - з  правого).

За наявності  штучного освітлення потрібно раціонально  розмістити джерела світла, використовуючи прилади загального та локального освітлення. Досягнути рівномірного розподілу  освітленості можна за рахунок правильного  вибору типу та розташування джерел світла.

На ефективність праці суттєво впливає колір  приміщення, оскільки колірне сприйняття навколишнього середовища визначає емоційний стан і працездатність людини. Нераціональний колірний клімат збільшує зорову та загальну стомлюваність  працівників. У приміщеннях з вікнами на північ стіни доцільно фарбувати в жовтий колір, який створює ілюзію освітлення сонячними променями і ніби "зігріває" приміщення. Оскільки голубий і світло-зелений кольори, навпаки, "охолоджують" приміщення, їх потрібно використовувати в кімнатах з вікнами на південь. Яскравість кольору може впливати на емоції людини. Наприклад, світлі кольори викликають відчуття легкості, свободи, піднесення, темні - відчуття занепокоєння. У приміщеннях бухгалтерської служби рекомендується фарбувати стелю та верхні частини стін у білий колір, панелі стін і перегородки - у світло-зелений, світло-жовтий та інші світлі тони. Для кольору підлоги в робочих кімнатах варто обрати нейтральні тони (сірий, червонувато-жовтогарячий). Паркетній підлозі слід залишити природний тон.

Службове  приміщення бухгалтерської служби має  бути обладнане засобами зв'язку, а  також необхідною кількістю пересувних або стінних шаф для зберігання поточного архіву й довідкових матеріалів, особистих речей працівників. Доступ до шаф і картотек має бути вільним, не загромадженим меблями та іншими предметами.

Велике  значення для раціональної організації  бухгалтерського обліку має також  правильна організація робочого місця кожного бухгалтера.

Робоче  місце повинне мати таке обладнання: конторський стіл, стілець, письмове приладдя, електронно-обчислювальну  машину (не є обов'язковим для  всіх облікових працівників).

Конструкція робочого столу має відповідати  сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати  оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів.