Облік розрахункових операцій

 Законом  України “ Про податок на  додану вартість ” передбачено,  що ПДВ сплачують ті бюджетні  установи, обсяг оподатковуваних  операцій яких з продажу товарів,  робіт, послуг протягом 12 місяців  перевищував 3600 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян, а  також ті установи, що здійснюють  продаж за готівку. Згідно з  переліками, затвердженими Кабінетом  Міністрів України, від оподаткування  цим податком звільняються послуги  з вищої, середньої, професійно-технічної  освіти, що надаються закладами освіти, а також платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я, які мають відповідні ліцензії на надання таких послуг. Згідно із законодавством об’єктами оподаткування є автомобілі, колісні трактори, мотоцикли, яхти, судна вітрильні, човни моторні і катери. Ставки податку визначені з розрахунку на рік: зі 100 см³ потужності двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, з 1 см довжини транспортного засобу. Податок обчислюється виходячи з даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року і сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортного засобу. Операції з обліку розрахунків за платежами і податками в бюджет відображається в різних меморіальних ордерах, на підставі яких робляться записи в книгу Журнал-Головна.  Аналітичний облік розрахунків за податками та платежами ведеться окремо за кожним видом податків і платежів на картках форми № 292-а (у книзі ф. 292).[5,4]

  1.6. Облік розрахунків з різними дебіторами.

Бюджетна  установа відповідно до діючого законодавства  не повинна мати ніяких боргових зобов’язань. Однак у практичній діяльності трапляються  випадки утворення дебіторської заборгованості. Вона виникає у зв’язку  з тим, що бюджетна установа має право  перераховувати гроші авансом. Під  дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають  відносно даної установи дебіторську  заборгованість. Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед  даною установою. Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ведеться на рахунку 36 “ Розрахунки з іншими дебіторами ”. Основними видами дебіторської заборгованості в бюджетних установах є:

 ·  розрахунки в порядку планових  платежів;

 ·  розрахунки з підзвітними особами;

 ·  розрахунки за відшкодування  завданих збитків;

 ·  розрахунки з іншими дебіторами.

 Розрахунки  в порядку планових платежів[4,6]

 Розрахунки  в порядку планових платежів  у бюджетних установах застосовуються  за наявності постійних господарських  зв’язків з різними установами  та організаціями за поставками  матеріальних цінностей і наданням  послуг, наприклад, при розрахунках  з продовольчими базами за  продукти харчування, з госпрозрахунковими  аптеками за медикаменти, з  організаціями громадського харчування  за отримані талони на харчування  учнів, з автопідприємствами за  послуги автотранспорту. Розрахунки  з постачальниками в порядку  планових платежів здійснюються  не за кожною окремою угодою, пов’язаною з відвантаженням товару чи наданням послуг, а шляхом періодичного перерахування постачальнику коштів з поточних чи реєстраційних рахунків шляхом виписування платіжних доручень у строки і в розмірах, наперед обумовлених сторонами. Сума кожного планового платежу і строки перерахування встановлюються сторонами на поточний місяць (квартал) виходячи з періодичності платежів і з обсягів поставок, закупок чи надання послуг за договорами чи угодами або фактичної поставки за минулий місяць.  Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника уточнюють стан розрахунків відповідно до вартості фактично отриманих матеріальних цінностей чи наданих послуг і здійснюють перерахунок і відповідний платіж в порядку, обумовленому в договорі чи угоді. Звірка розрахунків оформляється актом і забезпечує відповідність перерахованих плановими платежами сум вартості отриманих товарів чи наданих послуг, запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.[12,141]Для обліку розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів передбачено субрахунок 361 “ Розрахунки в порядку планових платежів ”. За дебетом цього субрахунку записуються суми перерахованих планових платежів, за кредитом – записується вартість отриманих матеріальних цінностей, прийнятих робіт і послуг.[4,6]

 Аналітичний  облік розрахунків за субрахунком  361 “ Розрахунки в порядку планових  платежів ” ведеться в меморіальному  ордері № 7, в якому для кожного  постачальника відводиться необхідна  кількість рядків для відображення  операцій протягом місяця. Записи  у відомість здійснюються за  кожним документом (платіжне доручення,  накладна, рахунок) в міру здійснення  операцій, але не пізніше наступного  дня після надходження документів  до бухгалтерії. Облік розрахунків  з постачальниками в порядку  планових платежів може також  вестись на картках ф. №  292-а або у книгах ф. №  292.[4,6]

Розрахунки  за відшкодування  завданих збитків

 У  практичній діяльності бюджетних  установ мають місце випадки,  коли в результаті перевірок,  ревізій, інвентаризацій виявляються  суми нестач, розкрадання матеріальних  цінностей, грошових коштів, а  також суми від псування матеріальних  цінностей, які повинні бути  відшкодовані за рахунок винних  осіб. Облік розрахунків за зазначеними  сумами ведеться на субрахунку 363 “ Розрахунки за відшкодування  завданих збитків ”. У дебет  цього субрахунку на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків; за кредитом – записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків. Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою:

 Рз = [ (Бв – А) * Іінф + Азб + ПДВ] * 2

 де, Рз – розмір збитків, грн.;

 Бв  – балансова вартість на момент  встановлення факту розкрадання,  нестачі, псування матеріальних  цінностей, грн.;

 А  – амортизаційні відрахування (знос), грн.;

 Іінф  – загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі  визначених Держкомстатом індексів  інфляції;

 Азб  – розмір акцизного збору,  грн.;

 ПДВ  – розмір податку на додану  вартість, грн.

 Сума  збитків від нестачі іноземної  валюти визначається в трикратному  розмірі в перерахунку на грошову  одиницю України за курсом  НБУ.

 Виявлені  нестачі відносяться на винних  осіб у сумі, яка вказана в  акті перевірки чи ревізії.  Протягом п’яти днів після  встановлення нестач і розкрадання  матеріали повинні бути подані  в слідчі органи для пред’явлення  цивільного позову. При отриманні  рішення суду суми збитків,  віднесені на матеріально відповідальних  осіб, мають бути уточнені відповідно  до виконавчого листа судового  органу. Операції з обліку дебіторської  заборгованості за розрахунками  з відшкодування завданих збитків  відображаються в різних меморіальних  ордерах. Аналітичний облік ведеться  на картках ф. № 292-а (у  книзі ф. № 292) за кожною винною  особою. У заголовку картки вказується  заборгованість, прізвище, ім’я, по  батькові винної особи, дата  виникнення заборгованості та  сума збитків.[15,520]

  Розрахунки з іншими  дебіторами

Інші  дебітори – це установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті  субрахунків класу 3 “ Кошти, розрахунки та інші активи ”.  Для обліку розрахунків  з іншими дебіторами призначено субрахунок 364 “ Розрахунки з іншими дебіторами ”. За дебетом цього субрахунку записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення.[6,3] На субрахунку 364 “ Розрахунки з іншими дебіторами ” обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи, а саме розрахунки за матеріальні цінності, за виконані роботи та надані послуги, за пред’явленими рахунками, розрахунки за претензіями і боргами, а також розрахунки із студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком і постільними речами. Облік розрахунків із дебіторами ведуть позиційним способом у меморіальному ордері № 4.[12,145]

1.7. Облік розрахунків з різними кредиторами.

Кредитори – це підприємства, організації, установи, фізичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість. Кредиторська заборгованість – це заборгованість підприємства, організації, установи іншим підприємствам, організаціям тощо. Кредиторська заборгованість у  бюджетних установах виникає  найчастіше через невиконання установами своїх зобов’язань. Облік кредиторської  заборгованості бюджетних установ  ведеться на рахунках класу 6 “ Поточні  зобов’язання ”, який об’єднує рахунки, призначені для обліку зобов’язань  установи, що виникають у процесі  її діяльності, і погашення яких здійснюється протягом одного бюджетного року. [6,5] До поточних зобов’язань бюджетної установи належать:

 ·  заборгованість за всіма видами  платежів до бюджету, включаючи  податки із заробітної плати;

 ·  заборгованість із заробітної  плати штатного і нештатного  персоналу, із допомоги за тимчасовою  непрацездатністю, за стипендіями  аспірантам та учням;

 ·  зобов’язання за відрахуваннями  до Пенсійного фонду України,  на соціальне страхування та  індивідуальне страхування працівників;

 ·  авансові платежі, отримані від  фізичних і юридичних осіб  у рахунок наступних поставок  продукції, виконання робіт, надання  послуг;

 ·  кредиторська заборгованість постачальникам  і підрядникам за матеріальні  цінності, виконані роботи, отримані  послуги.[3,4]

1.8. Облік розрахунків з оплати праці.

Облік праці та її оплати — це важлива  та складна ділянка обліку, оскільки потребує точних і оперативних даних, у яких відображаються зміни в  кількості працівників, затратах робочого часу, категоріях працівників, кодах  виробничих витрат і здійснюється контроль використання трудових ресурсів. Оплата праці — це заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, який за трудовими угодами власник  або уповноважений ним орган  сплачує працівникові за виконану ним  роботу чи надані послуги. Заробітну  плату регулюють форми та системи  оплати праці. На підприємствах в  основному використовують дві форми  оплати праці: погодинну та відрядну. Погодинна форма оплати передбачає заробіток працівника залежно від  відпрацьованого часу. Ця форма передбачає дві системи: просту погодинну та погодинно-преміальну оплату праці. Відрядна форма оплати обумовлює те, що заробітна плата робітників залежить від кількості виконаної роботи й розміру розцінки. Вона використовується в оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню, і передбачає такі системи: пряму, преміальну, прогресивну, акордну. Керівник підприємства визначає форми та системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок. А держава регулює оплату праці через установлення мінімальної заробітної плати (законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, по годинну норму праці (обсяг робіт). Оплата праці поділяється на основну та додаткову заробітну плату, інші стимулюючі та компенсаційні виплати, що утворюють фонд оплати праці. Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах забезпечує табельний облік, сутність якого полягає в щоденній реєстрації явок працівників на роботу, залишення роботи, усіх випадків запізнень та неявок на роботу, а також часу простоїв і роботи понад норму. Відділ кадрів, приймаючи на роботу працівника, надає табельний номер та відкриває особисту картку, а в трудовій книжці робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства. В особистій картці зазначаються анкетні дані про працівника та всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія теж відкриває особисту картку кожному працівникові.

Облік праці та її оплати має відповідати  таким нормативним документам, як: Кодекс законів про працю; Закони України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про збір на обов’язкове соціальне  страхування»; Положення про порядок  укладання контрактів під час  оформлення (найму) на роботу працівників; Порядок нарахування середньої  заробітної плати; План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»  та інші.[12,100]