Інформаційна база та методика вирішення завдань аудиту

Насамперед аудитор повинен опрацювати операції, здій­снювані на низових ланках управління, тобто на АРМБ І ка­тегорії.

Цей процес має п'ять етапів:

1.                   Перевірка правильності застосування облікових но­менклатур. Цей етап перевірки правильності застосування в первин­них документах облікових номенклатур і аналізу даних на від­повідність висунутим вимогам - особливо важливий. Тут ау­дитор перевіряє законність складання первинних записів, їх­ню достовірності, точність і всеосяжність. При різнобічності одночасній виписці і відображенні первинних документів на машинних носіях перевіряється правильність і відповідність первинного документа, який виписується автоматично.

2.                   Перевірка правильності вирахування облікових показників.Особлива увага приділяється перевірці процесу автома­тизованої реєстрації первинної інформації. На етапі пере­вірки правильності вирахування необхідних облікових по­казників визначається порядок розрахунку того чи іншого показника. Приділяється увага способу захисту інформації від несанкціонованого доступу.

3.                   Перевірка повноти вхідної інформації. На цьому етапі здійснюється контроль за правильністю розрахунків. Аудитор перевіряє повноту вхідної інформації шляхом перегляду змісту інформаційної бази даних.

4.                   Перевірка порядку контролю інформації. На цьому етапі особлива увага приділяється методам кон­тролю, застосовуваним на АРМБ І категорії: контролю на зна­чимість. перевірці допустимості кореспонденції рахунків чи допустимості наявності даних нормативно-довідкової інфор­мації, контролю підсумкових сум тощо. При цьому з'ясовуєть­ся, яка саме діюча система задіяна для контролю, як здійсню­ється автоматизований контроль із видачею повідомлень про наявні відхилення на дисплей і друкувальний пристрій.

5.                   Перевірка порядку коригування нормативно-довідко­вої інформації (НДІ).Цей етап особливо важливий, тому що практика показує, ще несвоєчасне і неточне коригування НДІ спричиняє грубі порушення господарсько-фінансової діяльності підприєм­ства. зокрема, неправильне нарахування заробітної плати, утримань і перерахувань податків, заниження собівартості продукції тощо. Тому аудитор має перевірити порядок, првильність і законність коригування НДІ. Далі аудитор перевіряє технологічний ланцюжок обробки даних для того, щоб з’ясувати, чи не втрачається інформа­ція на якій-небудь ділянці обробки даних, чи відповідають дані вхідної інформації даним вихідної інформації [13, C.77-78]

На АРМ бухгалтера II категорії (бухгалтерії) аудитор пере­віряє повноту надходження інформації з інших АРМ і поря­док розрахунку інформації.

Перевірка здійснюється в чотири етапи :

1.                   Перевірка підсумкових вихідних даних.

На цьому етапі необхідно проаналізувати достовірність розрахунків і зробити внутрішньо машинний контроль, зо­крема, пеоевірити співвідношення підсумків по вихіднім да­ним. відповідність бухгалтерським проводкам, відповідність даним, зафіксованих у нормативно-довідковій інформації. Інформація підсумкових даних вихідного документа обов'язково повинна включати ознаки, що пов'язують їх або з первинними даними, на підставі яких вони отримана або з інформацією іншого вихідного документа.

2.                   Перевірка відповідності документації законодавчим актам. Аудитор перевіряє інформаційний ланцюжок одержання вихідної інформації на відповідність розробленій технології. Також здійснюється контроль за використан­ням вихідної інформації, за її юридичною повноцінністю та відповідністю машинних даних даним, призначеним для ар­хівного збереження. Необхідно перевірити відповідності за­конодавчим актам України застосовуваних нормативно-довідкових даних, а саме: довідника рахунків бухгалтерського обліку, довідника норм амортизаційних відрахувань, довідни­ка видів оплат та утримань, довідника допустимої кореспон­денції рахунків, довідника бухгалтерських проводок. Аудитор повинен проана­лізувати законність складання кожної бухгалтерської про­водки на предмет неправильної кореспонденції рахунків.

3.                   Перевірка законності коригування вихідної інформації. На етапі аналізу вихідної інформації засовується, чи здій­снювалося їі коригування.

4.                   Перевірка порядку збереження інформації для архівного збереження і перевірка її відповідності даним, відтвореним на паперовому носії [8, C.78-79].

На АРМ бухгалтера III категорії аудитор додатково переві­ряє достовірність даних, визначає резерви і здійснює фінан­сове прогнозування майбутньої діяльності підприємства.

У практиці аудиту існують три підходи до використання обчислювальної техніки:

1.                   Перевірка даних за допомогою програмних засобів підприємства, що перевіряється, шляхом імітації облікових даних. Аудитор за допомогою програмних засобів, що функціонують на підприємстві, здійснює рівнобіжний про­рахунок і створює імітаційну базу даних. Шляхом зіставлен­ня даних перевіряється правильність проведених розра­хунків і отриманих результатів.

2.                   Перевірка даних за допомогою спеціальних аудитор­ських програм, підготовлених працівниками підприємства, що перевіряється. Використовуються спеціальні аудитор­ські програмні засоби, розроблені персоналом підприєм­ства. На їхній основі аудитор здійснює імітаційну обробку даних зі структурою, аналогічною структурі реального про­грамного забезпечення. У програмне забезпечення вклю­чаються додаткові програмні модулі, що дозволяють кон­тролювати необхідні параметри облікового процесу.

3.                   Перевірка даних за допомогою спеціальних аудитор­ських програм, підготовлених аудиторською фірмою. Здій­снюється перевірка облікових даних за допомогою спеціальних аудиторських програм, підготовлених аудиторсь­кою фірмою [8,C.79].                            Отже, методика проведення аудиту в умовах автоматизованої обробки інформації, яка була розглянута, може бути вирі­шена лише в умовах комплексної розробки напрямків та реальних шляхів автоматизації аудиторської діяльності, процедур і підходів здійснення перевірки з допомогою комп'ютерної техніки. Викладена методика здійснення аудиту в умовах його комп'ютеризації передбачає автоматизацію прийомів пе­ревірки первинних документів, облікових регістрів та звіт­ності, здійснення економічного аналізу звітних показників.

Висновки

Основне завдання інформаційного забезпечення аудиторської діяльності - це інформування учасників аудиторського процесу про стан підприємства, де проводиться аудит, функціонування його відповідно до законодавчих і нормативно-правових документів. Від зміни виду аудиторських послуг змінюється обсяг і зміст інформаційного забезпечення аудиту. Якщо при аудиті фінансової звітності в більшій мірі покладаються на інформацію бухгалтерського обліку, фінансової (бухгалтерської) і статистичної звітності, то, наприклад, у процесі консультаційних послуг більше використовують законодавчо-нормативні матеріали.

Для аудитора важливо не тільки мати знання про інформаційне забезпечення аудиторського контролю, а й про процес формування інформації щодо суб'єктів господарської діяльності та використання її у практичній роботі. Для цього неабияке значення має наукова класифікація економічної інформації, яку використовують в аудиті.

Інформація - це сукупність різних документів про стан і зміни об'єктів аудиту або їх відповідність законодавчим актам. Вона поділяється на робочу пряму і непряму. Пряма інформація стосується дослідження підприємства, а непряма - це дослідження нормативно-правових документів, які регулюють процес надання аудиторських послуг, та методичних вказівок щодо виконання аудиторських процедур. Інформація також поділяється на нову, тобто відображає новизну запропонованого рішення та обґрунтовує причину недоліків, виявлених у процесі аудиторських послуг, та ту інформацію, що була раніше.

Інтенсивний розвиток електронно-обчислювальної техніки і технологій дав значний вплив на ефективність аудиту і вдосконалення його методів. З'явилась можливість не тільки розрахунку, але й перевірки показників ділової активності, фінансової стійкості короткострокової і довгострокової перспективи, ліквідності і платоспроможності, оцінки рентабельності активів та капіталу. Необхідно зауважити, що облікові системи, які застосовують у комп'ютерному середовищі, сприяють проведенню аудиторських перевірок із використанням їх у комп'ютерній мережі клієнтів.

Отже, розглянута систематизація інформаційного забезпечення, яку використовують в аудиті, є найбільш раціональною і має наукове і практичне значення. Вона має допомогти аудиторові краще орієнтуватися у великому обсязі та спектрі інформаційного забезпечення і правильно використовувати інформацію, що характеризує об’єкти контролю, для найширшого дослідження господарської діяльності та надання достовірного висновку.

Список використаних джерел

1. Закон України     «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 року №3125

2. МСА 500 « Аудиторські докази».

3. Національні нормативи аудиту №22, №23, №29.

4. Бондар М.І. Аудит в АПК: навч.-метод. посіб. для самост. вивчення дисц./ М.І.Бондар. –  

К.:КНЕУ, 2009. – 269 с. 

5. Дорош Н. І. Аудит: методологія і організація. – Київ: Знання, 2002. – 436 с.

6. Гончарук Я. А., Рудницький B. C. Аудит. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – 292 с.

7. Гордієнко Н.І., Харламова О.В. Карпенко М.Ю. Аудит, методика і організація: Навч.                      пос. (для студентів економічних спеціальностей). Частина 2. − Xарків: ХНАМГ,                  2007. – 452 с.

8. Економіка АПК – 2007/№3, С.45-49

9. Кулаковська Л.П., Піча Ю.П. Організація і методика аудиту. Видавництво «Каравела», 2004р. -  568 с.

10.                                   Петренко Н.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему «Організація і методика аудиту в Україні», Київ 2004.

11.                                   Фінансовий контроль – 2007/№6, С.61-64

12.                                   Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць – 2010р./№4,                С. 76 – 79.

13.                                   Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць – 2010р./№3,                С. 76 – 79.

9