Контрольная работа по "Економічна безпека"

Науково-технологічний  аспект економічної  безпеки. Забезпечення розвитку науково-технологічного потенціалу держави як основи її сталого економічного зростання має стати одним із пріоритетних напрямів державної політики національної безпеки України.

Серед основних чинників катастрофічної ситуації в науково-технологічній сфері  слід виділити відсутність у суспільства  і його політичної еліти усвідомлення сучасної ролі науки як основи економічного відродження України. В результаті політичне проголошені цілі не знаходять адекватного втілення в життя.

Наука фінансується за "залишковим принципом". Чинна законодавча база не забезпечує сприятливого клімату для активізації  науково-технологічної діяльності і розвитку національної економіки на інноваційній основі. Україна продовжує втрачати свій науковий потенціал і вже поступається за його рівнем більшості європейських країн, впритул наблизившись до рівня країн, що розвиваються.

Серед основних ознак занепаду вітчизняної науково-технологічної сфери можна назвати такі:

• втрата кадрового наукового потенціалу України через еміграцію,
• відхід від наукової і фахової діяльності,
• старіння наукових та інженерно-технічних кадрів,
• зниження рівня підготовки фахівців,
• безпрецедентне зростання прихованого безробіття в науковій сфері;
• фізичне і моральне старіння науково-дослідної бази та руйнування інфраструктури наукових організацій України;
• поглиблення розриву зв'язків між наукою і виробництвом;
• наявний "інформаційний голод" наукових і конструкторських установ та падіння публікаційної активності вітчизняних науковців;
• спостерігається зниження міжнародного рейтингу вітчизняних наукових видань.

Вітчизняна  наука сьогодні втратила ознаки продуктивної сили, дієвого важеля прискореного розвитку економіки. Водночас Україна перетворилася на постачальника інтелектуального потенціалу найрозвиненішим державам світу. Чимало вітчизняних науковців і фахівців роками працюють за кордоном на контрактній основі.

Інноваційну діяльність в Україні здійснюють лише близько 20% промислових підприємств і здебільшого за власні кошти. За розрахунками Держкомстату, їх кількість щороку знижується в середньому на 8,8%.

Докорінна зміна ситуації в науково-технологічній  сфері держави можлива лише за умов

• дотримання вимог існуючих нормативно-правових актів, що регулюють наукову діяльність;
• удосконалення законодавства і системи управління наукою;
• створення сприятливих умов для використання власного науково-технічного потенціалу;
• розвитку і технологічного оновлення вітчизняного виробництва;
• утвердження в суспільстві інноваційної ідеології і усвідомлення винятково важливої ролі науки, новітніх технологій та інформатизації для сучасного і майбутнього України.

У ході реалізації заходів з удосконалення функціонування науково-технологічної сфери України з метою створення конкурентоспроможної продукції на основі застосування сучасних технологій видається доцільним:

• забезпечити безумовне виконання положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" насамперед у частині бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності на рівні не меншому від 1,7% ВВП;
• здійснити структурну і технологічну модернізацію науково-технічного потенціалу, привести тематичний фронт НДДКР у відповідність до потреб виробничої сфери;
• забезпечити на законодавчому рівні сприятливі умови для різних форм інтеграції науки і виробництва, використовуючи для цього політику бюджетного, кредитно-фінансового, податкового та митного сприяння розвитку інноваційних процесів, практику утворення в Україні технологічних парків, нормативно-правові механізми введення об'єктів інтелектуальної власності до господарського обігу;
• розробити та впровадити в Україні механізми венчурного фінансування НДДКР та інноваційних проектів;
• створити інформаційно-аналітичну систему моніторингу науково-технічної діяльності в Україні.

Зовнішньоекономічні аспекти національної безпеки. Зовнішньоекономічна безпека полягає у спроможності держави протистояти впливу негативних зовнішніх економічних чинників і мінімізувати заподіяні ними збитки, активно використовувати участь у світовому поділі праці з метою створення сприятливих умов для розвитку економіки, забезпечувати відповідність зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам.

Так, зокрема, потребує активних дій реалізація відносин стратегічного партнерства України та Російської Федерації на засадах прагматизму і врахування національних інтересів як на рівні держав, так і на рівні суб'єктів підприємницької діяльності, окремих громадян. Особлива увага Координаційної ради по виконанню цієї Програми має бути зосереджена не лише на виявленні та усуненні причин, що стримують реалізацію передбачених заходів, а й на організації роботи в напрямі наповнення Програми новими проектами з урахуванням поточної ситуації в Україні та Росії, підготовці проектів міжурядових угод з актуальних питань взаємовигідного співробітництва в усіх сферах.

Небезпека залишитися за рамками процесів глобалізації, становлення відкритої держави  з постіндустріальною економікою стає для країни дедалі реальнішою Якщо Україна не використає свій шанс, враховуючи сьогоднішні певні позитивні тенденції щодо здійснення структурної перебудови економіки за рахунок пріоритетного розвитку науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, тобто створення для людини як носія знань та найважливішого чинника підвищення продуктивності праці сприятливих умов для життєдіяльності, то економічна відсталість країни стане незворотною. Це загрожуватиме не лише соціальній стабільності, а й існуванню нації і держави.

Пріоритетним  напрямом роботи уряду України має  стати прийняття обгрунтованої  стратегії щодо імпорту, що сприятиме  його перетворенню на дієвий фактор технологічної  реконструкції вітчизняної промисловості. Диверсифікована митна і тарифна політика має узгоджуватися з інтересами національної промисловості, конкретних виробників високотехнологічної експортної продукції.

Важливим  завданням забезпечення економічної  безпеки держави є створення  умов для реалізації геоекономічного потенціалу України, інтеграції національної транспортної системи до мережі міжнародних транспортно-комунікаційний коридорів, створених між Європою та Азією.

Увага уряду повинна зосереджуватися  на виконанні в повному обсязі завдав Комплексної програми утвердження України як транзитної держави. Передусім потребують вирішення питання забезпечення конкурентоспроможності транзитам послуг в Україні та залучення додаткових транзитних вантажопотоків. Реалізація цих завдань передбачає:

• приведення національного законодавства у сфері транзиту у відповідність з міжнародними транспортними угодами і конвенціями;
• зняття технічних бар'єрів на шляху переміщення вантажопотоків міжнародними транспортними коридорами;
• тарифно-цінове та податкове стимулювання транзиту;
• створення системи обліку, аналізу та прогнозування транзитних перевезень територією України, відповідний розвиток матеріально-технічного та інформаційного забезпечення.

Отже, сьогодні як ніколи загострюється надзвичайно  важливе питання забезпечення економічної  безпеки України, що є одним з найважливіших національних пріоритетів і вимагає посиленої уваги представників владних структур, громадських і політичних рухів, науковців, широких кіл громадськості. Забезпечення економічної безпеки є гарантом державної незалежності України, умовою її сталого розвитку та зростання добробуту громадян.

    Розрахувати показники рівня ліквідності підприємства:

1. коефіцієнт поточної ліквідності.;
2. коефіцієнт термінової ліквідності;
3. коефіцієнт абсолютної ліквідності;
4. чистий оборотний капітал, тис.грн...

Коефіцієнти ліквідності дозволяють визначити  здатність підприємства оплатити свої короткострокові зобов'язання протягом звітного періоду.

Таблиця 1 

Таблиця 2

Результати  розрахунків показників економічної  безпеки за показником “ліквідність”