МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  ТА  НАУКИ  УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ  ДИСТАНЦІЙНОГО  НАВЧАННЯ 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

 

з курсу  Аудит 

Варіант 1_ 
 

 

Виконав: студент _4_ курсу, спеціальності   АОз 

                  

                         Старецька Наталія Олексіївна______ 
 
 

Перевірив: викладач  Білорусець Леся Миколаївна

                               

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2010р 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ 
 
 
 

1. Характеристика складових системи внутрішнього контролю у замовника.

1.1. Завдання внутрішнього аудиту.

1.2. Функції внутрішнього аудиту

1.3. Етапи  внутрішнього аудиту, їх характеристика.

2. Структура аудиторського висновку.

               2.1. Поняття аудиторського висновку.

               2.2. Елементи аудиторського висновку.

3. Відповідь на питання. Лист – зобов’язання.

4.  Практична  робота. Зразок листа-зобов’язання, листа-пропозиції, листа-пояснення управлінського персоналу.

5.  Використана  література. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

         1. Характеристика складових системи внутрішнього контролю у замовника 

     Згідно  закону України «Про аудиторську  діяльність» аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

     Основними об'єктами внутрішнього контролю, а саме аудиту, є рішення окремих функціональних завдань управління, розробка та перевірка інформаційних систем підприємства.

     Об'єкти внутрішнього аудиту можуть бути різними  в залежності від особливостей економічного суб'єкта і вимог його керівництва  і (або) власників.

     Внутрішній  аудит - невід'ємна частина управлінського контролю підприємства, він може бути і незалежним, тобто безпосередньо  підпорядковуватися не виконавчому  органу підприємства, а зовнішнім  засновниками.

     Завдання  внутрішнього аудиту визначаються керівництвом виходячи з потреб управління як підрозділами підприємства, так і підприємством в цілому.

     Внутрішній  аудит вирішує наступні завдання:

     1) контроль за станом активів  і недопущення збитків; 

     2) підтвердження виконання внутрішньосистемних  контрольних процедур;

     3) аналіз ефективності функціонування  системи внутрішнього контролю  та обробки інформації;

     4) оцінка якості інформації, що  видається управлінською інформаційною системою.

     Функції внутрішнього аудиту можуть виконувати спеціальні служби чи окремі аудитори, що перебувають у штаті економічного суб'єкта, ревізійні комісії (ревізори), що залучаються для цілей внутрішнього аудиту сторонні організації і (або) зовнішні аудітори. Певною мірою функції внутрішніх аудиторів виконують контрольні групи при бухгалтеріях великих підприємств, підлеглі головному бухгалтеру або фінансовому директору, проте функції внутрішніх аудиторів ширше. Як правило, до функцій внутрішнього аудиту відносяться:

     - перевірка систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, їх моніторинг і розробка рекомендацій щодо поліпшення цих систем;

     - перевірка бухгалтерської та оперативної інформації, включаючи експертизу засобів і способів, що використовуються для ідентифікації, оцінки, класифікації такої інформації і складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності, включаючи детальні перевірки операцій, залишків за бухгалтерськими рахунками;

     - перевірка дотримання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва і (або) власників;

     -   перевірка діяльності різних ланок управління;

     - оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення і оцінка контрольних перевірок у філіях, структурних підрозділах економічного суб'єкта;

     - перевірка наявності, стану і забезпечення збереження майна економічного суб'єкта;

      - робота над спеціальними проектами і контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;

     -   оцінка використовуваного економічним суб'єктом програмного забезпечення;

     -   спеціальні розслідування окремих випадків, наприклад підозра у зловживаннях;

     - розробка та подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і рекомендацій щодо підвищення ефективності управлення.

     Зміст етапів внутрішнього аудиту:

1. Початкова стадія (створення плану, робочої програм, графіка)

1. Визначення об’єктів аудиту.

2. Планування аудиту.
3. Визначення процедур, складання програми та ін.

2. Дослідна стадія аудиту (робота з робочими документами аудитора)

1. Вивчення господарських операцій тестування контрольних моментів або перевірка облікових записів.

2. Коригування плану і робочої програми.
3. Перевірка фінансової звітності або виконання інших процедур.

3. Завершальна стадія аудиту (акт перевірки та ін.)

1. Оцінка (аналіз) результатів перевірки.

2. Групування і систематизація доказів.
3. Написання висновку(акту) та інше.

 

     Внутрішній  аудит не тільки надає інформацію про діяльність самої організації, але і підтверджує правильність і достовірність звітів менеджерів. Використовуючи інформацію внутрішнього аудиту, керівництво підприємства може оперативно і своєчасно здійснювати необхідні зміни всередині підприємства. Об'єктивність внутрішнього аудиту забезпечується ступенем незалежності в структурі управління економічного суб'єкта. Ця вимога до внутрішнього аудиту, як правило, забезпечується тим, що він підпорядковується і зобов'язаний надавати звіти тільки керівництву та (або) власникам і незалежним від керівників філій економічного суб'єкта, структурним підрозділам, органів внутрішнього контролю  тощо, що його призначили.

              
 

2. Структура аудиторського висновку 

     Завершальним  етапом аудиту є складання аудиторського  висновку, тобто аудитор оформляє результати своєї перевірки у  вигляді висновку і звіту.

     Аудиторський  висновок - це офіційний документ, засвідчений  підписом та печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

     Національний  норматив Аудиторської палати України  №26 "Аудиторський висновок" розроблено на основі міжнародних норм, законодавства  і стандартів України, що регулюють  аудиторську діяльність.

Відповідно до Нормативу № 26 "Аудиторський висновок", основними елементами аудиторського висновку є:

1. Заголовок.

Найменування  висновку. Стандарти аудиту вимагають, щоб у висновку обов'язково була назва і щоб в назву включалось слово "незалежний".

2. Розділ, у якому  йдеться про замовника  аудиторського висновку.

Адресат аудиторського висновку. Висновок, як правило, адресується компанії, її акціонерам або ж раді директорів. Стало звичайним адресувати висновки акціонерам, щоб

продемонструвати, що аудитор не залежить ні від компанії, ні від ради директорів.

3. Вступний розділ.

Цей абзац висновку виконує три функції:

    - по-перше, в ньому відображається, що бухгалтерська фірма провела аудит. Це необхідно відзначити, щоб відразу показати, що даний висновок не є звітом про підготовку рахунків або про проведення оглядової перевірки.

    -  по-друге, в цьому абзаці перераховується звітність, яка підлягала аудиту. У ньому також наводяться дати балансів і облікових періодів для звіту про прибутки та збитки і звітів про рух грошових коштів. Найменування фінансової звітності у висновках аудитора

повинні бути ідентичні використовуваним адміністрацією.

    -  по-третє, у вступному абзаці йдеться, що вся відповідальність за цю звітність несе   адміністрація компанії, і що в обов'язки аудитора входить тільки вираз його думки з поведу цієї звітності. Мета даного формулювання - підкреслити той факт, що адміністрація компанії відповідає за вибір доречних загальноприйнятих бухгалтерських принципів, а також за прийняття рішень щодо застосування цих принципів.

4. Масштаб перевірки.

У цьому  абзаці описується сфера (рамки) здійсненого аудиту. В ньому йдеться про мету аудиту, яка полягає в тому, щоб отримати розумну ступінь впевненості, містить чи ні звітність істотні неточності. Включення слова "істотні" підкреслює, що аудитор несе відповідальність за виявлення тільки значних неточностей, але не дрібних помилок, що не роблять впливу на рішення користувачів. Формулювання "відома ступінь впевненості" повинна показати, що аудит не може абсолютно виключити ймовірність наявності у фінансовій звітності суттєвих викривлень і відхилень від норми.

Іншими  словами, аудит може забезпечити  високий рівень впевненості,

5. Висновок аудитора  про перевірену  звітність. 

В останньому абзаці стандартного укладення міститься висновок аудитора, що грунтується на результатах проведених ним перевірок. Ця частина висновку настільки важлива, що часто аудиторський висновок називають "думкою аудитора". Висновки засновані виключно на професійних судженнях.

6. Дата аудиторського  висновку.

Найбільш доречно в якості дати подання аудиторського висновку поставити число того дня, коли аудитор закінчив виконання найбільш важливих аудиторських процедур на об'єкті. Ця дата важлива для користувачів, так як вона вказує останній день, коли аудитор ніс відповідальність за дослідження суттєвих подій, що відбулися після дати подання фінансової звітності. Наприклад, якщо баланс датований 31 грудня 2ХХХр. , а аудиторський висновок датований 6 березня 2ХХХр. , то з цього випливає, що аудитор намагався виявити суттєві невраховані операції, які мали місце до 6 березня 2ХХХр.

7. Адреса аудиторської  фірми. 

Тут мова йде про назву фірми або прізвище конкретного аудитора, що здійснив аудит. Зазвичай використовується найменування фірми, так як юридичну та професійну

відповідальність за відповідність якості аудита професійним стандартам несе аудиторська фірма в цілому.

8. Підпис аудиторського  висновку.  
 

3. Як Ви вважаєте, чи доцільно для  клієнта і аудитора  є надсилання листа  - зобов’язання? Обґрунтуйте свою відповідь.

      Листи про аудиторське завдання готуються аудиторською організацією відповідно до Міжнародного стандарту аудиту МСА 210,  а також національному нормативу Аудиторської палати України №4 «Договір на проведення аудиту».